Постанова

від 18.08.2023 по справі 1.380.2019.006886

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 1.380.2019.006886

адміністративне провадження № К/9901/33339/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року (суддя Москаль Р.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року (головуючий суддя Хобор Р.Б., судді Сеник Р.П., Шевчук С.М.)

у справі № 1.380.2019.006886

за позовом ОСОБА_1

до Великомостівської міської ради Сокальського району Львівської області

про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Великомостівської міської ради Сокальського району Львівської області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Великомостівської міської ради Сокальського району Львівської області (XXVIII сесія VIII скликання) від 12 листопада 2019 року № 762 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 , учасника бойових дій, про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та надання у власність", яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га кадастровий номер 4624881800:14:000:0895 для ведення особистого селянського господарства та наданні її у власність; зобов`язати Великомостівську міську раду Сокальського району Львівської області затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га кадастровий номер 4624881800:14:000:0895 для ведення особистого селянського господарства та надати її у власність; стягнути з Великомостівської міської ради Сокальського району Львівської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 20 000 гривень.

2. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 23 липня 2020 року, яке Восьмий апеляційний адміністративного суду постановою від 27 жовтня 2020 року залишив без змін, відмовив у позові.

3. ОСОБА_1 з вказаними судовими рішеннями не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

4. Від відповідача надійшов відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України та учасником бойових дій.

6. 22 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Двірцівської сільської ради із заявою про надання йому, як учаснику бойових дій, відповідно до статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" та статті 118 Земельного кодексу України, земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею від 1,5 га до 2,00 га.

7. Рішенням від 25 листопада 2016 року №237 "Про розгляд заяви учасника АТО ОСОБА_1 " Двірцівська сільська рада Сокальського району Львівської області погодила надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства рекомендованою площею 0,50 га із земель сільськогосподарського призначення (за межами населеного пункту).

8. ОСОБА_1 тричі звертався до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області з клопотаннями про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою на території Двірцівської сільської ради, які були розглянуті таким чином:

- листом від 19 квітня 2017 року №Ч-4040/0-3025/6-17 ОСОБА_1 повідомили про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Двірцівської сільської ради Сокальського району Львівської області з мотивів відсутності погодження Двірцівської сільської ради, необхідного відповідно до доручення Віце-прем`єр - міністра України від 08 жовтня 2014 року № 37732/0/1-14, рішення колегії Держземагенства України від 14 жовтня 2014 року №2/1 та доручення голови Львівської облдержадміністрації від 10 лютого 2015 року №13/0/6-15 щодо обов`язковості погодження надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з органами місцевого самоврядування;

- листом від 01 червня 2017 року №Ч-5844/0-4523/6-17 ОСОБА_1 повідомили про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Двірцівської сільської ради Сокальського району Львівської області з огляду на те, що відповідно до наданого ним погодження Двірцівської сільської ради погоджено надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,50 га, а не 2,00 га. Це рішення обґрунтоване виконанням доручення Віце-прем`єр - міністра України від 08 жовтня 2014 року №37732/0/1-14, рішення колегії Держземагенства України від 14 жовтня 2014 року №2/1 про те, що при прийнятті рішення щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності ГУ Держгеокадастру у Львівській області враховує обов`язковість погодження надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з органами місцевого самоврядування. Рекомендовано ОСОБА_1 визначитись з площею земельної ділянки, на яку він бажає отримати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою;

- наказом від 25 жовтня 2017 року №13-6482/16-17-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою" ГУ Держгеокадастру у Львівській області надало ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Двірцівської сільської ради Сокальського району, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

9. У листопаді 2017 року утворена Великомостівська міська об`єднана територіальна громада, що об`єднала територіальні громади Великомостівської міської ради, Бутинської, Двірцівської, Реклинецької сільських рад; її представляє Великомостівська міська рада.

10. 28 березня 2018 року Великомостівська міська рада листом від 28 березня 2018 року №495/05-10 звернулася до ГУ Держгеокадастру у Львівській області, у якому просила скасувати наказ від 25 жовтня 2017 року №13-6482/16-17-СГ щодо надання гр. ОСОБА_1 дозволу на відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства з огляду на те, що рішенням Двірцівської сільської ради від 25 листопада 2016 року №237 ОСОБА_1 було погоджено надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,50 га із земель сільськогосподарського призначення Двірцівської сільської ради. Водночас повідомлено, що рішення сільської ради щодо погодження виділення земельної ділянки ОСОБА_1 за вказаним видом землекористування площею 2,00 га не приймалося, тому відсутні підстави надавати ОСОБА_1 означений дозвіл.

11. ГУ Держгеокадастру у Львівській області на звернення Великомостівської міської ради надало відповідь від 02 квітня 2018 року №32-13-0.31-3665/2-18, у якій зазначило, що за результатами багаточисленних звернень та скарг ОСОБА_1 . Головне управління прийняло рішення про включення в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам в межах норм безоплатної приватизації на території Львівської області у ІІІ кварталі 2017 та прийняло наказ від 25 жовтня 2017 року №13-6482/16-17-СГ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га на території Двірцівської сільської ради Сокальського району.

12. На замовлення ОСОБА_1 спеціалізована землевпорядна організація виготовила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за адресою: Львівська область, Сокальський район, на території Великомостійської міської ради. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26 лютого 2019 року №НВ-4608773962019, земельну ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номеру 4624881800:14:000:0895.

13. 26 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся із заявами (вх.№74/02-22 та №2332) до Великомостівської ОТГ про погодження передачі у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 4624881800:14:000:0895 для ведення особистого селянського господарства.

14. Великомостівська міська рада прийняла рішення від 17 жовтня 2018 року № 313, яким ухвалила винести на розгляд зборів мешканців с. Заріка, с. Волиця, с. Двірці Великомостівської міської ради питання щодо надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 4624881800:14:000:0895, для ведення особистого селянського господарства у власність мешканцю м. Великі Мости ОСОБА_1 . За результатами громадських слухань пропозиція ОСОБА_1 про відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, кадастровий номер 4624881800:14:000:0895, не була задоволена.

15. Згідно з протоколом громадських слухань, основними питаннями, які ставились на обговорення, було використання мешканцями села Заріка бажаної ОСОБА_1 земельної ділянки для випасання великої рогатої худоби та відсутність альтернативних пасовищ, а також причини надання йому земельної ділянки площею 2 га за передумови, що всім учасникам бойових дій на території Двірцівської сільської ради погоджено виділення по 0,5 га для ОСГ.

16. 05 грудня 2018 року Великомостійська міська рада прийняла рішення №371, яким відмовила ОСОБА_1 у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 4624881800:14:000:0895, для ведення особистого селянського господарства та надання у власність у зв`язку з відсутність рішення щодо надання погодження на виготовлення вказаного проекту землеустрою площею 2,00 га.

17. 29 грудня 2018 року ГУ Держгеокадастру у Львівській області прийняло наказ №13-7079/16-18-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", відповідно до якого передано у комунальну власність Великомостівській міській раді (Великомостійвській міській територіальній громаді) земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 31,9207 га, які розташовані на території Великомостівської міської ради Сокальського району згідно з актом прийняття-передачі.

18. ОСОБА_1 , разом із клопотанням, подав Головному управлінню Держгеокадастру у Львівській області на затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Великомостівської сільської ради Сокальського району.

19. ГУ Держгеокадастру у Львівській області 26 лютого 2019 року листом №Ч-1465/0-1187/0/37-19 "Про розгляд клопотання" повідомило ОСОБА_1 про те, що наказом ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 29 грудня 2018 року №13-7079/16-18-СГ та акту приймання-передачі земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, котрі знаходилися в межах Великомостівської об`єднаної територіальної громади, передано у комунальну власність Великомостівській об`єднаній територіальній громаді, тому заявнику рекомендовано для прийняття відповідного рішення звернутись до Великомостівської об`єднаної територіальної громади.

20. Відповідно до інформації, отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на земельну ділянку з кадастровим номером 4624881800:14:000:0895, площею 2,00 га, 28 серпня 2019 року зареєстровано право комунальної власності за територіальною громадою Великомостівської міської ради.

21. Комісія у складі представників Великомостівської міської ради провела обстеження земельної ділянки площею 2,00 га кадастровим номером 4624881800:14:000:0895 на території Великомостівської міської ради та встановила, що ця земельна ділянка самовільно засаджена ОСОБА_1 молодими саджанцями волоського горіха; земельна ділянка Великомостівською міською радою у власність/користування для такого виду землекористування не надавалась, про що складено акт від 07 березня 2019 року №05/19.

22. 19 вересня 2019 року та 21 жовтня 2019 року ОСОБА_1 двічі звертався до Великомостівської міської ради із заявами, у яких просив затвердити у двотижневий строк з дня отримання заяви виготовлений на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 25 жовтня 2017 року №13-6482/16-17-СГ та за його замовленням проект землеустрою земельної ділянки з кадастровим номером 4624881800:14:000:0895.

23. 12 листопада 2019 року Великомостівська міська рада рішенням №762 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 , учасника бойових дій, про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та надання у власність" на підставі пункту 13 статті 123, статтю 118, пункту 6 статті 186-1 Земельного кодексу України, статті 26, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення від 25 листопада 2016 року №237 Двірцівської сільської ради, з урахуванням матеріалів громадських слухань від 13 листопада 2018 року та рекомендації комісії з земельних відносин, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток історичного середовища та благоустрою відмовила ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га кадастровий номер 4624881800:14:000:0895 для ведення особистого селянського господарства та надання її у власність з мотивів відсутності рішення щодо надання погодження та виготовлення вказаного проекту землеустрою площею 2,00 га.

24. Незгода з такою відмовою стала підставою для звернення до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

25. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що рішення Великомостівської міської ради Сокальського району Львівської області (XXVIII сесія VIII скликання) від 12 листопада 2019 року №762 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 , учасника бойових дій, про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та надання у власність" є правомірним, обґрунтованим, розсудливим та пропорційним, з огляду на те, орган місцевого самоврядування розсудливо надав перевагу суспільному інтересу, врахувавши висловлену на громадських слуханнях думку місцевої громади (використання громадою пасовища для випасу худоби за відсутності альтернативних місць для випасу), над індивідуальним - бажанням ОСОБА_1 отримати земельну ділянку максимально можливої площі для ведення ОСГ (по факту - садівництва) на території існуючого пасовища.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

26. Заявник у касаційній скарзі як на підставу для касаційного оскарження покликається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій під час ухвалення оскаржених судових рішень не взяли до уваги правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 31 січня 2019 року у справі № 815/2488/17, від 22 квітня 2019 року у справі № 263/16221/17, від 24 січня 2020 року у справі № 316/979/18, від 02 липня 2020 року у справі № 825/2228/18, від 17 вересня 2020 року у справі №816/1147/16, від 27 жовтня 2020 року у справі № 480/313/19.

27. Позивач наголошує, що позивач розробив проект землеустрою і отримав усі необхідні погодження цього проекту від компетентних органів. Суди проігнорували наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 25 жовтня 2017 року № 13-6482/16-17-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» та підставність його прийняття за заявою та в інтересах позивача.

28. На думку позивача, суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно надали перевагу надуманому у спірній ситуації суспільному інтересу (об`єднаної територіальної громади) над індивідуальним (позивача).

29. У відзиві на касаційну скаргу відповідач погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, а також зазначає, що Великомостівська міська рада неодноразово зверталася до ГУ Держгеокадастру у Львівській області з листами з проханням скасувати наказ щодо надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки розміром 2,00 га сільськогосподарського призначення, оскільки дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га ну території Двірцівської сільської ради надано ОСОБА_1 з істотними порушеннями.

30. Також у відзиві зазначено, що скаржник вводить в омани суд, зазначаючи про наявність у нього погодження надання дозволу від Двірцівської сільської ради, оскільки таке погодження надавалося у 2016 році на земельну ділянку рекомендованою площею 0,5 га, а не 2 га як розроблено позивачем.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

31. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, виходить з такого.

32. Порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність регламентований положеннями статтею 118 ЗК України.

33. Згідно із частиною сьомою статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

34. Відповідно до частин восьмої-дев`ятої статті 118 ЗК України (частину восьму статті 118 виключено на підставі Закону від 28 квітня 2021 року № 1423-IX, однак вказана норма була чинна на момент виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в судах попередніх інстанцій) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

35. Згідно зі статтею 25 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації, в тому числі у вигляді проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

36. Статтею 30 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

37. Своєю чергою, частиною першою статті 186-1 ЗК України (статтю 186-1 виключено на підставі Закону № 1423-IX, однак вказана стаття була чинна на момент виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в судах попередніх інстанцій) передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

38. У відповідності до частини четвертої статті 186-1 ЗК України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

39. Частиною п`ятою статті 186-1 ЗК України передбачено, що органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

40. Згідно з частиною шостою статті 186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

41. У касаційній скарзі як на підставу для касаційного оскарження позивач посилався на те, що суди першої та апеляційної інстанцій під час ухвалення оскаржених судових рішень не взяли до уваги правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 31 січня 2019 року у справі №815/2488/17, від 22 квітня 2019 року у справі № 263/16221/17, від 24 січня 2020 року у справі №316/979/18, від 02 липня 2020 року у справі № 825/2228/18, від 17 вересня 2020 року у справі №816/1147/16, від 27 жовтня 2020 року у справі № 480/313/19, в яких аналізувалася частина дев`ята статті 118 ЗК України у взаємозв`язку зі статтею 186-1 ЗК України та зроблено висновок про те, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Результат розгляду питань затвердження проекту землеустрою оформлюється відповідним органом у формі рішення, що прямо передбачено частиною 9 статті 118 ЗК України.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 ЗК України норми цього Кодексу не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.

42. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 400/1350/19, від 29 червня 2022 року у справі №140/207/21.

43. Верховний Суд відзначає, що аналіз зазначених постанов Верховного Суду, на які зроблено посилання у касаційній скарзі, як на приклад іншого правозастосування, та оскаржуваних судових рішень не дає підстав для висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми чинного законодавства, навпаки, конкретно у цих обставинах справи, які є відмінними від обставин у всіх названих вище справах, висновки судів відповідають принципам верховенства права, пріоритетності народовладдя, належного урядування, справедливості, виходячи з такого.

44. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

45. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

46. Забезпечення верховенства права як однієї із засад (принципів) адміністративного судочинства - це діяльність суду, яка має гарантувати людині її права та свободи, що визначають зміст і спрямованість діяльності держави (статті 2, 6 КАС України). Порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 КАС України).

47. У цій справі з оскарженого рішення про відмову у погодженні проекту землеустрою вбачається, що підставою для цього була відсутність рішення щодо погодження на виготовлення проекту землеустрою органом місцевого самоврядування. Приймаючи спірне рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки з кадастровим номером 4624881800:14:000:0895 площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства та надання її у власність, відповідач ухвалював його, керуючись положеннями пункту 13 статті 123, статтею 118, пунктом 6 статті 186-1 ЗК України, статтями 26, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", взявши до уваги матеріали громадських слухань від 13 листопада 2018 року та рекомендації комісії з земельних відносин, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток історичного середовища та благоустрою.

48. Зі встановлених судами обставин вбачається, що дозвіл позивача на розробку проекту землеустрою не був погоджений з органом місцевого самоврядування.

49. Варті уваги посилання відповідача у відзиві на касаційну скаргу про те, що рішення Двірцівської сільської ради Сокальського району Львівської області від 25 листопада 2016 року №237 "Про розгляд заяви учасника АТО ОСОБА_1 " не може свідчити про належне погодження, оскільки у вказаному рішенні сільська рада погодила надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства рекомендованою площею 0,50 га із земель сільськогосподарського призначення (за межами населеного пункту), натомість на затвердження позивачем надано проект землеустрою на земельну ділянку площею 2,00 га.

50. В подальшому Великомостійська міська рада прийняла рішення від 05 грудня 2018 року №371, яким відмовила ОСОБА_1 у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 4624881800:14:000:0895, для ведення особистого селянського господарства та надання у власність.

51. При цьому для вирішення питання про погодження позивачу проекту землеустрою було призначено громадські слухання.

52. Згідно з матеріалами громадських слухань, земельна ділянка, до якої позивач виявив інтерес отримати її у власність для ведення особистого селянського господарства, розташована на території, котра використовується громадою села Заріка для випасу великої рогатої худоби.

53. За результатами громадських слухань пропозиція щодо погодження відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га була відхилена. Учасники громадських слухань прийняли таке рішення після обговорення цього питання в аспекті використання бажаної для ОСОБА_1 земельної ділянки мешканцями села Заріка для випасання великої рогатої худоби та відсутності альтернативних пасовищ.

54. Також судами було встановлено, що відповідно до схеми території Двірцівської сільської ради бажана для ОСОБА_1 земельна ділянка є частиною пасовища, а заявник бажає займатися на ній садівництвом.

55. Суд першої інстанції зробив висновок про те, що ОСОБА_1 зможе реалізувати своє право на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства шляхом отримання такої ділянки в іншому місці, а місцева громада збереже пасовище, котре заявник вирішив засадити горіхами.

56. З аналізу встановлених судами обставин вбачається відмінність цієї справи у тому, що Двірцівська сільська рада погодила ОСОБА_1 земельну ділянку рекомендованою площею 0,50 га, а не 2,00 га, як розробив проект землеустрою позивач.

57. Вказаний підхід сільської ради не свідчить про порушення чинного законодавства, а є виваженим та направленим на реалізацію своїх прав на землю іншим громадянам.

58. Позивач помилково вважає, що має право на виділення йому саме 2 га, оскільки згідно зі статтею 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

59. Отримання земельної ділянки в межах законодавчо визначеного розміру не є порушенням принципу рівності громадян у конституційних правах і свободах, рівності перед законом, встановленого статтею 24 Конституції України, оскільки в цьому разі принцип рівності забезпечується правом усіх громадян України на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності. Розмір же земельної ділянки, що надається може визначатись власником.

60. Тобто, 2,00 га є максимальним розміром земельної ділянки, яку громадянин може отримати у власність для ведення особистого селянського господарства, проте у межах максимальної площі орган Держгеокадастру або орган місцевого самоврядування має дискрецію на зменшення площі земельної ділянки через те, що площі земель, придатних для ведення особистого селянського господарства, на різних територіях є різними, також кількість громадян, які мають право на отримання у власність земельної ділянки у межах норм безоплатної передачі, відрізняються на різних територіях.

61. Суд не вбачає дискримінації у наданні позивачеві дозволу на розробку проекту землеустрою, орієнтовною площею 0,5 га, а не 2,00 га, оскільки стаття 121 ЗК України встановлює максимальний розмір земельних ділянок, що можуть бути відведені саме для цієї мети, а не їх обов`язковий розмір.

62. З огляду на це, сільська рада має право надавати земельні ділянки для особистого селянського господарства будь-якого розміру, у межах до 2,00 га, а також встановлювати різні їх розміри для членів територіальної громади і громадян, які до неї не належать.

63. Також, керуючись принципом верховенства права, Суд бере до уваги й те, що ОСОБА_1 сам звернувся до органу місцевого самоврядування для погодження його проекту землеустрою.

64. Зважаючи на резонанс серед жителів села стосовно бажаної для позивача ділянки, Великомостівська міська рада призначила розгляд питання про погодження проекту землеустрою до громадських слухань.

65. Громадські слухання є однією з форм народовладдя, прямої демократії, через них жителі конкретних сіл висловили свою думку щодо земельної ділянки, яка знаходилася у їх колективному використання в якості пасовища.

66. Сам позивач не заперечує того факту, що жителі відповідних сіл випасають корів на спірній земельній ділянці, що свідчить про існування суспільної потреби щодо конкретно тієї земельної ділянки, яку має намір отримати у власність ОСОБА_1 .

67. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

68. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

69. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

70. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судові рішення, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 242, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі №1.380.2019.006886 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб