Рішення

від 20.07.2023 по справі 916/657/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" липня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/657/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720)

до відповідача: Приватного підприємства Сервісна компанія Комфорт-Одеса (65029, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пішонівська, буд. 22/1, код ЄДРПОУ 39179813)

про стягнення, -

за участю представників сторін: не з`явились

Суть спору: Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства Сервісна компанія Комфорт-Одеса про стягнення 2734526,45 грн., з яких: 1960435,52 грн. основного боргу, 103684,31 грн. 3% річних та 670406,62 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги АТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання природного газу №20/21-3141-ТЕ-23 від 01.10.2020 щодо повної та своєчасної оплати за природний газ.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 16.03.2023 о 12:15. Підготовче засідання 16.03.2023 о 12:15 не відбулось у зв`язку з нестабільною роботою підсистеми відеоконференцзв`язку (ВКЗ), що спричинена кібератакою російської федерації. Ухвалою суду від 22.03.2023 підготовче засідання призначено на 19.04.2023 о 12:00.

19.04.2023 за вх.№12802/23 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач вказує:

- відповідач зазначає, що на підставі Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері централізованого постачання теплової енергії та постачання гарячої води, укладеного 09.02.2021 між Кабінетом Міністрів України, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, НАК Нафтогаз України і Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування Асоціація міст України, між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №5 до договору №20/21-3/41-ТЕ-23 від 01.10.2020; у відповідності до укладеної додаткової угоди сума компенсації різниці між цінами природного газу для підприємств теплопостачання, визначеними відповідно до пункту 13 Положення та ціною природного газу, врахованою в тарифах на послуги з теплопостачання для населення за період січень-березень 2021 року, склала 196999,41 грн.; загальна заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням положень Меморандуму та додатку №5 до договору №20/21-3/41-ТЕ-23 від 01.10.2020 склала 1763436,11 грн., дана заборгованість підтверджена відповідачем в акті звіряння розрахунків станом на 30.09.2022;

- відповідач зауважує, що заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений газ виникла саме внаслідок несвоєчасної оплати, в першу чергу, об`єднання співвласників житлового будинку Октава-8, мешканцям якого ПП СК Комфорт-Одеса поставляло теплову енергію; 10.08.2022 Господарським судом Одеської області по справі №916/143/22 була затверджена мирова угода, відповідно до якої ОСББ Октава-8 підтвердило наявність заборгованості перед в сумі 640137,31 грн., за поставлене тепло; таким чином, відповідач, використовуючи поставлений газ виключно для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, намагається сумлінно виконувати свої обов`язки з оплати за поставлений по договору газ, а заборгованість за договором виникла внаслідок об`єктивних обставин: неплатежів з боку населення за поставлене тепло;

- відповідач вважає, що позивачем неправильно проведено нарахування інфляційних втрат, а саме: позивач кожний наступний місяць вираховував інфляційні втрати з суми, яка проіндексована в минулому місяці, що не відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка висловлена в постанові від 14 січня 2020 року по справі №924/532/19, в якій касаційна інстанція відхиляє безпідставне твердження скаржника про те, що під час нарахування інфляційних втрат урахуванню (обчисленню) підлягає не тільки основний борг, а й сума, на яку збільшився цей борг за попередні періоди внаслідок інфляційних процесів;

- відповідач підтверджує виниклу у нього заборгованість перед позивачем в сумі 1763436,11 грн. за спожитий газ, в тому числі помісячно: січень 2021 року - 426577,50 грн., лютий 2021 року - 703458,37 грн., березень 2021 року - 633400,24 грн.; в іншій частині позовних вимог відповідач вважає, що вони задоволенню не підлягають в зв`язку із відсутністю винних дій відповідача в простроченні платежів по договору №20/21-3/41-ТЕ-23 від 01.10.2020.

У підготовчому засіданні 19.04.2023 судом у протокольній формі продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 11.05.2023 о 10:50.

09.05.2023 за вх.№15288/23 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду. У поданій відповіді на відзив позивач вказує:

- позивач не погоджується з твердженням відповідача стосовно неправильного нарахування інфляційних втрат та звертає увагу суду, що інфляційні втрати розраховані позивачем відповідно до Закону України Про індексацію грошових доходів населення, приписів Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та правової позиції Верховного суду, яка викладена у постанові Верховного суду від 26.06.2020 по справі №905/21/19 та постанові від 05.07.2019 у справі №905/600/18; нарахування інфляційних втрат здійснюється окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання; розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, при цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція); інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання, відповідно, нарахування інфляційних втрат за наступний період обґрунтовано здійснено позивачем з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього періоду; за наведених обставин, позивач наголошує, що по справі №916/657/23 правильно визначено розмір інфляційних втрат, механізм розрахунку, який відповідає нормам законодавства, а також сформованій практиці Верховного Суду;

- що стосується нарахованих 3% річних, позивач звертає увагу, що приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та оскільки сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних, то стягненню підлягають три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення, враховуючи вищезазначене, позивач вказує на правомірність нарахування інфляційні втрати та 3% річних, згідно чинного законодавства;

- щодо Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері централізованого постачання теплової енергії та постачання гарячої води позивач зауважує, що пункт 3 Меморандуму, передбачає особливості розрахунків підприємств теплопостачання з НАК Нафтогаз України за спожитий протягом січня-квітня 2021 року природний газ; так, на різницю між ціною природного газу для підприємств та ціною природного газу, врахованою в діючих тарифах на послуги з теплопостачання для населення, надається відстрочка платежу до 30 вересня 2021 року за зверненням підприємства теплопостачання та за умови надання ним підтверджуючих документів; на виконання окремих положень Меморандуму щодо відстрочки платежу до 30 вересня 2021 року, 15.07.2021 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №5 до договору; позивач зауважує, що враховуючи вищезазначене, на підставі додаткової угоди №5 до договору, суму компенсації різниці між цінами природного газу для підприємств теплопостачання, визначеними відповідно до пункту №13 Положення та ціною природного газу (за період поставки січень-квітень 2021 року), відповідач зобов`язаний був сплатити до 30.09.2021; в пункті 3 Меморандуму, зазначено, що сума різниці між цінами природного газу для підприємств теплопостачання, визначеними відповідно до пункту 13 Положення протягом жовтня 2020 року - квітня 2021 року, та ціною природного газу, врахованою в тарифах на послуги з теплопостачання для населення, за якими протягом опалювального сезону 2020/2021 року фактично нараховується плата кінцевим споживачам (населенню), розраховується і компенсується у відповідності до законодавства; таким чином, на думку позивача основна заборгованість за спірним договором складає 1960435,52 грн., яка відображена в розрахунку заборгованості, сальдо по операціях відповідача, а також в акті звіряння розрахунків, який був наданий відповідачем.

09.05.2023 за вх.№15289/23 до суду від позивача надійшла заява про зменшення розмір позовних вимог, а саме зменшити розмір нарахованих 3% річних та інфляційних втрат відповідно до наданого розрахунку, яка судом у протокольній формі в частині зменшення розміру позовних вимог прийнята до розгляду. У поданій заяві позивач з урахуванням поданої заяви просить суд стягнути з відповідача 1960435,22 грн. основного боргу, 100346,60 грн. 3% річних, 657554,36 грн. інфляційних втрат, а також просить суд повернути 242,85 грн. сплаченого судового збору за зменшеними позовними вимогами.

09.05.2023 за вх.№15352/23 та №15361/23 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях відповідач вказує:

- відповідач звертає увагу, що у відповідності до договору №20/21-3/41-ТЕ-23 від 01.10.2020, укладеного між позивачем та відповідачем, природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню та у відповідності до п.9.1 договору, у випадку виникнення спорів або розбіжностей, сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій; п.9.2 договору передбачає, що тільки у разі недосягнення сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку;

- відповідач зауважує, що позивач жодним чином не виказував відповідачу наявність у нього будь-яких претензій до нього, в тому числі і з приводу несвоєчасної оплати поставленого газу, а позивачу при укладенні даного договору було добре відомо, що зі сторони відповідача можлива затримка в оплаті спожитого газу в зв`язку із затримкою в отриманні коштів від мешканців будинків; на думку відповідача позивач в договорі №20/21-3/41-ТЕ-23 від 01.10.2020 погодився на досудовий порядок вирішення будь-яких розбіжностей; до позовної заяви копія претензії з доказами її вручення відповідачу не додана, що свідчить про порушення позивачем положення пунктів 9.1 та 9.2 договору №20/21-3/41-ТЕ-23 від 01.10.2020;

- відповідач вказує, що позивачем неправильно проведено нарахування інфляційних втрат, а саме: позивач кожний наступний місяць вираховував інфляційні втрати з суми, яка проіндексована в минулому місяці, що не відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка висловлена в постанові від 14.01.2020 по справі №924/532/19, в якій касаційна інстанція вказала, що зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання; окрім того, відповідач зазначає, що 3% річних склали: з суми січня 2021 року: 426577,5:100х3:365х671 (дні прострочки, а не 674, як вказано у позивача) = 23525,26 грн.; з суми лютого 2021 року: 703458,37:100х3:365х646 (дні прострочки) = 37350,75 грн.; з суми березня 2021 року: 633400,24:100х3:365х614 (дні прострочки) = 31965,02 грн.; загальна сума 3% річних складає 92841,03 грн.; інфляційні витрати склали: 523018,95 грн.;

- відповідач наголошує, що у відповідності до пункту 18 розділу Прикінцеві та Перехідні положення Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем); враховуючи викладене, на переконання відповідача його звільнено від сплати 3% річних, визначених статтею 625 ЦК України; відповідач також просить суд приймаючи рішення по справі врахувати відсутність винних дій відповідача в простроченні платежів по договору №20/21-3/41-ТЕ-23 від 01.10.2020.

У підготовчому засіданні 11.05.2023 судом оголошено перерву до 31.05.2023 о 15:50.

26.05.2023 за вх.№17499/23 до суду від позивача надійшли письмові пояснення, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях позивач додатково обґрунтовує правильність нарахованих 3% річних та інфляційних втрат та повідомляє, що відповідач в своїх письмових пояснення, як на підставу звільнення щодо сплати 3% річних та інфляційних втрат посилається на пункт 18 Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України, проте позивач категоричного не погоджується з даним твердженням, оскільки це стосується виключно правовідносин між позичальником та банком на підставі договору позики, а предметом розгляду справи №916/657/23 виступає майнова вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ, а також процентів річних, інфляційних втрат, внаслідок порушення відповідачем грошового зобов`язання.

У підготовчому засіданні 31.05.2023 судом у протокольній формі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.06.2023 об 11:20. У судовому засіданні 20.06.2023 судом оголошено перерву до 13.07.2023 о 12:15.

03.07.2023 за вх.№21973/23 до суду від позивача надійшли письмові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях позивач повідомляє про сплату відповідачем 50000 грн. основного боргу та вказує, що станом на 03.07.2023 основна заборгованість складає 1910435,52 грн.

Ухвалою суду від 04.07.2023 судове засідання призначено на 20.07.2023 о 12:15.

13.07.2023 за вх.№23535/23 до суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з знаходженням представника відповідача за межами України, у задоволенні якої судом у протокольній формі відмовлено, у зв`язку з неодноразовим відкладенням судових засідань по справі №916/657/23, з урахуванням того, що відповідач як юридична особа може брати участь у судовому процесі не тільки через представника (адвоката), а також в порядку самопредставництва (через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону).

13.07.2023 за вх.№23534/23 до суду від відповідача надійшло клопотання та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому клопотанні відповідач повідомив суд про сплату відповідачем заборгованості у загальному розмірі 130000 грн.

У судовому засіданні 20.07.2023 судом у протокольній формі закрито провадження у справі в частині сплачених відповідачем 130000 грн. основного боргу, що підтверджується наданими відповідачем платіжними дорученнями. Таким чином, на розгляді суду, з урахуванням прийнятої заяви позивача про зменшення позовних вимог та закриття провадження у справі на суму сплачених відповідачем 130000 грн., залишаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 1830435,52 грн. основного боргу, 100346,60 грн. 3% річних та 657554,36 грн. інфляційних втрат.

У судове засідання 20.07.2023 сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Справа №916/657/23 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В судовому засіданні 20.07.2023 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 20.07.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

01.10.2020 між Акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (постачальник, позивач) та Приватним підприємством Сервісна компанія Комфорт-Одеса (споживач, відповідач) укладений договір №20/21-3141-ТЕ-23 постачання природного газу, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору; природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Згідно з п.2.1 договору постачальник передає споживачу у жовтні 2020-квітні 2021 року замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 440 тис.куб.метрів.

Відповідно до п.3.8 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу. Споживач в акті приймання-передачі природного газу, зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використані споживачем в той період (періоди), коли споживач був включений до реєстру постачальника, що підтверджується споживачем в акті приймання-передачі газу. В акті приймання-передачі природного газу ціна на природний газ має відповідати ціні, зазначеній в Прейскуранті на відповідний період, також має бути врахований тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи.

Згідно з п.3.9.3 договору споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 7 числа, наступного за розрахунковим періодом підписані споживачем два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного у розрахунковому періоді природного газу згідно з цим договором і з урахуванням п.3.8 договору, його фактична ціна та вартість.

За п.3.10 договору постачальник не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі непідписання постачальником акта приймання-передачі природного газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого непідписання акта.

У відповідності до п.3.11 договору споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий період свідчить про повне виконання постачальником своїх зобов`язань за цим договором в частині постачання природного газу у відповідному розрахунковому періоді.

Згідно з п.4.1, 4.4 договору ціна (без урахування тарифів на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється відповідно до вимог Положення з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №293 (із змінами) та інших нормативно-правових актів і визначається в Прейскуранті на природний газ із ресурсів акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України під час виконання компанією обов`язків постачати природний газ споживачам, які підпадають під дію спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, покладених на компанію відповідно до статті 11 Закону України Про ринок природного газу" (далі - прейскурант). Прейскурант розмішується на офіційному веб-сайті постачальника. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності). У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства та/або тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, вони є обов`язковими для сторін за цим договором з дати набрання чинності підписаних змін. Загальна вартість цього договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу. Сторони погоджуються, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов`язковим. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 календарних діб з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника.

За п.5.3 договору оплата за природний газ здійснюється таким чином: 1) споживач перераховує кошти за природний газ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, відкритий в установі уповноваженого банку, за реквізитами відповідно до розділу 12 договору; постачальник зараховує кошти, які надійшли від споживача на рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, відкритий в установі уповноваженого банку, як погашення заборгованості за природний газ, поставлений в минулі періоди згідно з цим договором, у порядку календарної черговості виникнення заборгованості; 3) кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як оплата за поточний розрахунковий період виключно за умови відсутності заборгованості за цим договором; 4) кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата виключно за умови відсутності заборгованості за цим договором та здійснення повних розрахунків за поточний розрахунковий період; 5) оплата інших платежів (пені, штрафів, судових зборів, інфляційних нарахувань основної заборгованості, здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника відповідно до розділу 12 договору.

Згідно з п.5.4 договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем: 1)у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов`язані з одержанням виконання; 2)у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; 3)у третю чергу - погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ, компенсація вартості послуг на відключення та відшкодування збитків.

У відповідності до п.п. 7.1, 7.2 договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором. У разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1, 5.6 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 14,2% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

За п.п. 9.1-9.3 договору у разі виникнення спорів (розбіжностей) сторони зобов`язуються розв`язувати їх шляхом проведення переговорів та консультацій. Будь-яка із сторін має право ініціювати їх проведення. У разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) розв`язуються у судовому порядку. Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, збитків становить п`ять років.

Згідно з п.11.1 договору договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині постачання природного газу до 30 квітня 2021 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

В матеріалах справи наявні укладені між сторонами додаткові угоди до договору №20/21-3141-ТЕ-23 від 01.10.2020, якими сторони вносили зміни, зокрема, в частині обсягів поставки газу та його вартості, а саме:

- додаткова угода №1 від 23.11.2020;

- додаткова угода №2 від 22.12.2020;

- додаткова угода №3 від 29.01.2021;

- додаткова угода №4 від 26.02.2021;

- додаткова угода №5 від 15.07.2021, відповідно до якої, зокрема, доповнено пункт 5.1 розділу 5 цього договору підпунктом 5.1.1 у наступній редакції: оплата за природний газ, переданий за період з січня по квітень 2021 року, здійснюється споживачем двома частинами та виключно грошовими коштами наступним чином: до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу, споживач зобов`язаний сплатити вартість природного газу, розраховану за визначеною формулою та до 30 вересня 2021 року (включно) споживач зобов`язаний сплатити вартість природного газу, яка дорівнює значенню вартості природного газу, на яку відповідно до Меморандуму споживачу надається відстрочка платежу (за період з січня по квітень 2021 року) і яка розраховується за визначеною формулою.

Також в матеріалах справи наявні підписані з обох сторін акти приймання-передачі природного газу, за якими позивач передав, а відповідач прийняв природний газ спожитий за період листопада 2020 року - березня 2021 року, а саме: акт від 30.11.2020 на суму 409026,44 грн.; акт від 31.12.2020 на суму 673702,34 грн.; акт від 31.01.2021 на суму 854448,70 грн.; акт від 28.02.2021 на суму 770449,66 грн.; акт від 31.03.2021 на суму 637808,38 грн. Всього на суму 3345435,52 грн.

В матеріалах справи наявні відомості позивача щодо операцій по підприємству-відповідача та виписки банку по рахунку позивача, які додані в електронному вигляді на оптичному диску та завірені ЕЦП, з яких вбачається здійснення відповідачем часткової оплати за поставлений природний газ на суму 1385000 грн. Доказів сплати відповідачем заявленої до стягнення у даній справі заборгованості матеріали справи не містять.

Також в матеріалах справи наявні надані відповідачем розрахунки заборгованості по договору №20/21-3/41-ТЕ-23 від 01.10.2020.

В матеріалах справи наявний акт звіряння розрахунків станом на 30.09.2022.

В матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Несплата відповідачем повної вартості спожитого природного газу за спірний період, стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Під час розгляду справи судом було прийнято до розгляду заяву позивача за вх.№15289/23 про зменшення розмір позовних вимог, а також закрито провадження у справі в частині сплачених відповідачем 130000 грн. основного боргу. Таким чином, на розгляді суду залишаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 1830435,52 грн. основного боргу, 100346,60 грн. 3% річних та 657554,36 грн. інфляційних втрат.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 12 Закону України Про ринок природного газу визначено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позивач як постачальник природного газу за спірним договором належним чином виконав свої зобов`язання з постачання природного газу, а відповідач, в порушення вищевказаних норм законодавства та умов договору постачання природного газу, не здійснив повну та своєчасну оплату вартості спожитого природного газу у спірному періоді на користь позивача, внаслідок чого за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість у розмірі 1830435,52 грн., з урахуванням часткового закриття провадження у справі на сплачені відповідачем 130000 грн., що підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовано, а отже позовні вимоги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України про стягнення з відповідача 1830435,52 грн. основного боргу є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню. Іншого відповідачем не доведено.

Господарський суд не приймає до уваги доводів відповідача про недотримання позивачем п.9.2 договору щодо досудового розв`язання спорів (розбіжностей), оскільки вказані обставини не позбавляють сторін можливості звернення до суду за захистом порушених прав та не створюють підстав для відмови у задоволенні позову. Окрім того, господарський суд не приймає до уваги посилань відповідача на те, що сума заборгованості, яку визнає відповідач, складає 1763436,11 грн. із посиланням на додаткову угоду №5 до договору та Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері централізованого постачання теплової енергії та постачання гарячої води, оскільки сума основного боргу з урахуванням часткових сплат відповідача підтверджена матеріалами справи, зокрема, актами приймання-передачі природного газу.

Щодо заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат слід зазначити наступне.

За вимогами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи факт прострочення сплати відповідачем спожитого природного газу, перевіривши розрахунки позивача та встановивши їх обґрунтованість та відповідність умовам договору та вимогам чинного законодавства, з огляду на правомірність та підставність позовних вимог в частині стягнення основного боргу з відповідача, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України про стягнення з відповідача 100346,60 грн. 3% річних та 657554,36 грн. інфляційних втрат.

Іншого відповідачем не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 7 Закону України Про виконавче провадження сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги прийняття судом заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, а також приймаючи до уваги часткове закриття судом провадження по справі за відсутністю предмета спору, господарський суд дійшов висновку про повернення позивачу 2192,85 грн. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням №0000034044 від 03.02.2023 на загальну суму 41017,90 грн., яке міститься в матеріалах справи №916/657/23.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у розмірі 38825,05 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства Сервісна компанія Комфорт-Одеса (65029, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пішонівська, буд. 22/1, код ЄДРПОУ 39179813) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) 1830435 /один мільйон вісімсот тридцять тисяч чотириста тридцять п`ять/ грн. 52 коп. основного боргу, 100346 /сто тисяч триста сорок шість/ грн. 60 коп. 3% річних, 657554 /шістсот п`ятдесят сім тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири/ грн. 36 коп. інфляційних втрат та 38825 /тридцять вісім тисяч вісімсот двадцять п`ять/ грн. 05 коп. судового збору.

3.Повернути з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) 2192 /дві тисячі сто дев`яносто дві/ грн. 85 коп. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням №0000034044 від 03.02.2023 на загальну суму 41017 /сорок одна тисяча сімнадцять/ грн. 90 коп., яке міститься в матеріалах справи №916/657/23.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 18 серпня 2023 р.

Суддя Ю.С. Бездоля