Рішення

від 09.08.2023 по справі 144/138/21

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/138/21

Провадження № 2/144/18/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2023 р. смт. Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Бондарук О.П.,

з участю секретаря судового засідання Сторожук О.М.,

представника позивача ТОВ «Теплик-Агро» Шандурського Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Теплик в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Теплик-Агро» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою та заборону вчиняти певні дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд усунути перешкоди у користуванні на правах оренди ТОВ «Теплик-Агро» орендованою земельною ділянкою з кадастровим номером: 0523781800:02:000:0157, які чиняться ОСОБА_1 , шляхом зобов`язання його забезпечити вільний доступ ТОВ «Теплик-Агро» до земельної ділянки, кадастровий номер 0523781800:02:000:0157, площею 1,7711 га, яка розташована на території Завадівської сільської ради Теплицького району Вінницької області, та заборонити ОСОБА_1 (або за його наймом іншим особам) проведення будь-яких сільськогосподарських робіт на вказаній земельній ділянці на період дії договору оренди. В обґрунтування своїх вимог вказав, що 16 листопада 2015 року між ТОВ «Теплик-Агро» та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого позивачеві строком на 10 років передано в оренду земельну ділянку, кадастровий номер 0523781800:02:000:0157, загальною площею 1,7711 га, розташовану на території Завадівської сільської ради Теплицького району Вінницької області. 20 грудня 2015 року на підставі даного договору в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за Товариством було зареєстровано речове право право оренди вказаної земельної ділянки.

В 2017 року відповідач, без погодження з Товариством, протиправно встановивши межі земельної ділянки в натурі, здійснив комплекс агротехнічних робіт по обробітку спірної земельної ділянки, зокрема 18.03.2020 року трактором «МТЗ» проводив оранку.

По даному факту на поле, де знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 0523781800:02:000:0157, загальною площею 1,7711 га, виїжджала комісія Товариства, викликались працівники поліції, повідомлялось про кримінальне правопорушення, відомості про яке було внесено до ЄРДР під №12020020280000108 від 10.04.2020 року.

На даний час Товариство не має змоги використовувати земельну ділянку за призначенням та здійснювати її обробіток відповідно до умов договору оренди, оскільки фактично земельною ділянкою користується відповідач, який з березня 2020 року самоправно, всупереч встановленому законом порядку та за наявності чинного договору оренди, зайняв земельну ділянку та здійснює її обробіток. На вимогу посадових осіб Позивача про припинення чинення перешкод у користуванні земельною ділянкою Відповідач не реагує. Тому, з метою захисту свого порушеного права, вважає за необхідне рішенням суду зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні орендованою земельною ділянкою.

16 лютого 2021 року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження. Відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження.

У своєму відзиві на позов ОСОБА_1 стверджував, що договору оренди від 16 листопада 2015 року строком на 10 років він не підписував. Оскільки спірна земельна ділянка є його власністю. Жодних дій, направлених на перешкоджання господарській діяльності ТОВ «Теплик-Агро» на його земельній ділянці, особисто ним чи кимось іншим за його вказівкою не вчинялося, тому вважає позовні вимоги безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню

Ухвалою суду від 08 листопада 2022 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача адвокат Банар В.В. в судове засідання не з`явився, подав до суду письмові дебати. Просив у задоволенні позову відмовити з підстав, зазначених у відзиві.

Відповідач ОСОБА_1 пояснив, що свій земельний пай, який знаходиться в оренді ТОВ «Теплик-Аго», він не обробляє. ОСОБА_3 жодних вказівок щодо здійснення на ній сільськогосподарських робіт, не давав. Межевих знаків на земельній ділянці він не встановлював.

Свідок ОСОБА_4 суду показав, що працює в ТОВ «Теплик-Агро» на посаді керуючого відділом «Завадівка». 8 квітня 2020 року він з обліковцем та агрономом на земельній ділянці відповідача виявили встановлені межеві знаки. На полі в цей час ОСОБА_3 працював своїм трактором, обробляв бідбиті паї. Ми викликали поліцію. По даному факту на спірну земельну ділянку виїжджала комісія Товариства у складі працівників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які склали акт. В цей день на полі №9 зібралося багато людей, між орендодавцями та орендарем виник конфлікт, який було зафіксовано працівниками поліції. Органи місцевого самоврядування не здійснювали на той час нагляду за використанням земельних ділянок поза межами населеного пункту, тому їх задіяно не було. Товариство після цього дану земельну ділянку не використовувало, на даний час її обробіток здійснює відповідач.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що працює агрономом в ТОВ «Теплик-Агро». Приблизно у 2017-2018 році в полі №8 на земельній ділянці ОСОБА_1 , яке на праві оренди використовувало ТОВ «Теплик-Агро», було встановлено межеві знаки. Під час конфлікту 08.04.2020 року мене не було. Товариство спірною земельною ділянкою не користується, її обробляє відповідач.

Свідок ОСОБА_5 показав, що до 04.05.2020 року працював у ТОВ «Теплик-Агро» на посаді юриста. У 2015 році між Товариством і відповідачем було укладено договір. А з 2017 році ОСОБА_1 всупереч умов договору почав самостійно обробляти свій земельний пай. 08 квітня 2020 року у телефонному режимі ОСОБА_4 йому повідомив, що на полі №8 ОСОБА_3 трактором обробляє земельний пай відповідача, який сам же ж передав у оренду Товаристу. За вказівкою керівництва ним було зібрано комісію, до складу якої входили ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , та здійснено виїзд на поле №8. Дорогою він зателефонував на гарячу лінію «102» та повідомив про кримінальне правопорушення щодо ОСОБА_1 . Прибувши на поле №8 він особисто бачив, як на відбитому паї відповідача трактором працював ОСОБА_3 . Особисто ОСОБА_1 земельну ділянку не обробляв, але він був присутній на полі і жодного зауваження ОСОБА_3 не зробив. Ним у присутності членів комісії, по даному факту було складено акт, від підписання та отримання якого ОСОБА_1 відмовився. Окрім того, на полі були присутні працівники поліції, які також зафіксували дану подію. Наступного дня ним було подано письмове повідомлення про кримінальне правопорушення до органів поліції, яке було внесено до ЄРДР з присвоєнням номера 12020020280000108 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

Товариство після цього дану земельну ділянку не використовувало, на даний час її обробіток здійснює відповідач ОСОБА_1 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що йому взагалі невідомо, де знаходиться пай ОСОБА_1 . Останній до нього не звертався з приводу обробітку земельної ділянки. Сільськогосподарської техніки він не має.

Заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків та з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та законності, суд дійшов висновку, що в позові слід відмовити.

Відповідно до статті 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першої статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного, або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Підставою для звернення позивача до суду із цим позовом є чинення відповідачем перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до частини першої статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) ділянки регулюються спеціальним законом «Про оренду землі».

Згідно статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).

Відповідно до статті 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі статтею 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього кодексу.

Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

З системного аналізу наведених норм убачається, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування орендованою земельною ділянкою орендар має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у користуванні майном (негаторний позов).

Підставою для подання позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є створення іншою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою цього позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

Умовами для задоволення позову про усунення перешкод у користуванні, земельною ділянкою є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має бути визначено дії, які повинен здійснити відповідач для усунення порушень права власника (володільця).

Указаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі № 599/340/16.

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Судом встановлено, що 16 листопада 2015 року між ТОВ «Теплик-Агро» та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого позивачу строком на 10 років передано в оренду земельну ділянку, кадастровий номер 0523781800:02:000:0157, загальною площею 1,7711 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовану на території Завадівської сільської ради (а.с. 7-8).

На підставі вказаного договору оренди земельної ділянки за ТОВ «Теплик-Агро» зареєстровано право оренди земельної ділянки, яке є чинним на даний час, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 20.12.2015 року за № 12636491 (а.с. 10).

Актом від 08.04.2020 року, складеним працівниками ТОВ «Теплик-Агро» в складі ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , зафіксовано виїзд та обстеження земельних ділянок, зокрема і ділянки відповідача з кадастровим номером 0523781800:02:000:0157, під час якого встановлено, що ОСОБА_1 самовільно проводив на ній сільськогосподарські роботи боронування трактором «МТЗ» без державного номера (а.с. 9).

Суд не приймає до уваги указаний акт, оскільки його складено працівниками ТОВ «Теплик-Агро» безпосередньо підпорядкованими директору ОСОБА_9 , без залучення працівників органів місцевого самоврядування (районної державної адміністрації), правоохоронних органів, зокрема, працівників поліції (дільничного інспектора), інших уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, односельців тощо.

Крім того, актом не зафіксовано, чию земельну ділянку обробляв відповідач, де саме, якими конкретними діями та яким чином чинилися перешкоди позивачу. Яким чином було встановлено, що відповідач обробляв земельну ділянку з кадастровим номером 0523781800:02:000:0157, і чи в подальшому він продовжував її обробляти.

Посилання в акті на вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого статтею 206 КК України суперечить положенню частини другої статті 2 КК України, за змістом якої особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Постановою начальника СВ Теплицького ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області від 30 квітня 2020 року кримінальне провадження було закрито у зв`язку з відсутністю в діях невідомих осіб складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК України. Хоча в мотивувальній частині вказної постанови зазначено, що в діях ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 не встановлено ознак об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України (а.с. 111-112).

У мотивувальній частині постанови указано, що в діях осіб, зокрема, ОСОБА_1 не встановлено ознак об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України.

Суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , оскільки такі є працівниками ТОВ «Теплик- Агро» та перебувають у прямому підпорядкуванні директора ТОВ «Теплик-Агро».

Показання свідків не є безумовною та самостійною підставою для задоволення позову, оскільки встановлення і доведення зазначених позивачем в позовній заяві обставин повинне підтверджуватись достатніми доказами які у своїй сукупності, зокрема, разом, а не лише тільки із показаннями свідків дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Жодних належних, достовірних та достатніх доказів того, що відповідач чинив та продовжує чинити перешкоди у користуванні спірною земельною ділянкою, правопорушення є триваючим та наявне на момент подання позову (ураховуючи, що з часу складення акта від 08 квітня 2020 року до дня звернення до суду з цим позовом (минуло понад дев`ять місяців) матеріали справи не містять.

ТОВ «Теплик-Агро» не доведено, що воно вчиняло будь-які дії, направлені на усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відповідачем в позасудовому порядку (зокрема, направляло вимоги щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою).

Наявність обставин вчинення орендодавцем перешкод у користуванні земельною ділянкою може прийматись до уваги тільки при наявності первинних та похідних доказів, що зафіксовані сторонніми особами (спостерігачами), органами місцевого самоврядування, органами державної влади за відповідним зверненням орендаря.

Відповідно до статті 187 ЗК України - контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно з частиною першою статті 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Статтею 190 ЗК України встановлено, що громадський контроль за використанням та охороною земель здійснюється громадськими інспекторами, які призначаються відповідними органами місцевого самоврядування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, і діють на підставі положення, затвердженого центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, охорони навколишнього природного середовища.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення ТОВ «Теплик-Агро» до вище указаних та/або правоохоронних органів щодо фіксації та перевірки правомірності дій ОСОБА_1 , що відповідно спростовує твердження позивача про доведеність порушення його прав.

Крім того, на підтвердження факту вчинення перешкод у користуванні земельною ділянкою суду повинні бути надані первинні (прямі або непрямі) докази, які відтворюють низку неправомірних дій відповідача (триваючого порушення, що є підставою для подачі негаторного позову), і як наслідок порушення права орендаря на користування земельною ділянкою, а саме доповідні (пояснення) відповідальних осіб по здійсненню господарської діяльності підприємства, фіксування протиправних дій за допомогою фото або відеозйомки (речові докази), що у своїй сукупності є необхідними для встановлення об`єктивної істини у справі, та як наслідок, підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, що позивачем здійснено не було.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що позивачем не доведено сукупністю належних, допустимих та достатніх доказів факт та обставини чинення ОСОБА_1 перешкод у користуванні ТОВ «Теплик-Агро» орендованою земельною ділянкою, тому у задоволенні позову слід відмовити через недоведеність позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2,4,12,13, 81,89, 141, 223, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

В задоволенні позову ТОВ «Теплик-Агро» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою та заборону вчиняти певні дії відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач ТОВ «Теплик-Агро», вул. Незалежності, 30 с. Степанівка Гайсинського району Вінницької області, ЄДРПОУ 35737530.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник відповідача адвокат Банар Валерій Васильович, АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №001196 від 16.09.2019 року.

Повний текст рішення буде виготовлено 18.08.2023 року.

Суддя