Рішення

від 15.08.2023 по справі 489/2311/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

15.08.2023

Справа №489/2311/23

Провадження №2/489/1299/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2023 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Рум`янцевої Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Дон Моторс» про визнання трудових відносин припиненими

встановив.

Представник позивача звернувся до суду з позовом, яким просив визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Дон Моторс» з 10 травня 2023 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора «Авто-Дон Моторс» на підставі ст.. 38 КЗпП України. Мотивуючи вимоги тим, що 04.05.2017 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань було зроблено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ «Авто-Дон Моторс». Засновниками ТОВ «Авто-Дон Моторс» є один учасник ОСОБА_2 . Згідно рішення прийнятого загальними зборами учасників/засновників ТОВ «Авто-Дон Моторс», останнє діє на підставі Модельного Статуту, має юридичну адресу: м. Миколаїв, вул. 12 Поздовжня, 49-А та на посаду директора товариства було призначено ОСОБА_1 . На протязі 2022-2023 років, товариство фактично не здійснює господарську діяльність. Зв`язку з засновником ОСОБА_2 не має. 07 квітня 2023 року ОСОБА_1 написав заяву про звільнення з посади директора ТОВ «Авто-Дон Моторс» за власним бажанням з 10 травня 2023 року та окремим повідомленням повідомив про скликання загальних зборів учасників товариства на 08 травня 2023 року для вирішення на них (зборах) зазначеного питання щодо його звільнення. Заяву про звільнення за власним бажанням та повідомлення про скликання загальних зборів, ОСОБА_2 отримав особисто 26.04.2023. Загальні збори учасників ТОВ «Авто-Дон Моторс» 08 травня 2023 року не відбулися. На теперішній час трудові відносини між сторонами фактично припинені, однак процедура розірвання трудового договору, відповідно до законодавства України, не виконана. Уповноважений на звільнення директора орган ТОВ «Авто-Дон Моторс» проігнорував повідомлення про звільнення позивача та не розглянув його заяву про звільнення протягом передбачених законодавством, строків, не виконав покладених на нього Статутом обов`язків.

Ухвалою суду від 22.05.2023, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2статті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, 04 травня 2017 року внесено запис про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Дон Моторс», юридична адреса: м. Миколаїв, вул. 12 Поздовжня, 49-А. Засновник юридичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 . Керівник юридичної особи ОСОБА_1 . Вид установчого документа: Модельний статут.

Згідно наказу ТОВ «Авто-Дон Моторс» № 1 від 11.05.2017, ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора ТОВ «Авто-Дон Моторс» з 11 травня 2017 року.

Представник позивача в позовній заяві зазначає, що на протязі 2022-2023 років, товариство фактично не здійснює господарську діяльність, зв`язку з засновником ОСОБА_2 не має.

07 квітня 2023 року ОСОБА_1 вирішив припинити трудові відносини із вказаними товариствами та ним була направлена поштовим відправленнямзаява про звільнення з посади директора ТОВ «Авто-Дон Моторс» за власним бажанням з 10 травня 2023 року; повідомлення про скликання загальних зборів учасників ТОВ

Заяви та повідомлення були направленні на адресу засновника ТОВ «Авто-Дон Моторс» (Миколаївська обл.., Миколаївський р-н, м. Нова Одеса, вул. Весняна, 28), що підтверджується копією заяв про звільнення, повідомлення про скликання зборів учасників ТОВ «Авто-Дон Моторс» з описом вкладення у цінний лист та поштовими фіскальними чеками.

26 квітня 2023 року ОСОБА_2 було вручене поштове відправлення в якому містилася заява про звільнення з роботи з посади директора за власним бажанням та повідомлення про скликання зборів учасників ТОВ «Авто-Дон Моторс».

Загальні збори учасників ТОВ «Авто-Дон Моторс» 08 травня 2023 року не відбулися.

Відповідно до ч. 1 cт. 4ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1ст. 3 КЗпП Українизаконодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Законодавство про працю складається зКодексу законів про працю Українитаінших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (cт. 4КЗпП України).

За змістом ч. 1ст. 9 ЦК Україниположення цьогоКодексузастосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст.21,24 КЗпП Українитрудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов"язується виконати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник зобов"язується виплачувати працівникові заробітну плату.

Змістомст. 22 КЗпП України, відповідно доКонституції Українибудь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Відповідно до ч. 1ст. 10 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», створення товариства відбувається за рішенням його засновників.

Згідно ч. 1ст. 11 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», установчим документом товариства є статут.

Відповідно до ст.ст.28,29цьогоЗакону, органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Статтею 30 Закону визначено, що загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.

До компетенції загальних зборів учасників належать: 1) визначення основних напрямів діяльності товариства; 2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту; 3) зміна розміру статутного капіталу товариства; 4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника; 5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом; 6) обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства; 7) обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства; 8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства; 9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності; 10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника; 11) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період; 12) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів; 13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства; 14) прийняття інших рішень, віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів учасників.

Питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цьогоЗакону.

До виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.

Тобто, загальні збори учасників здійснюють управління товариством та реалізують право уповноваженого органу товариства усунути особу від виконання обов`язків члена виконавчого органу.

Трудові спори розглядаються комісіями по трудових спорах, та/або районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору (ст. 221 Кодексу законів про працю України).

Кодекс законів про працювстановлює загальні вимоги до порядку розірвання трудових відносин, не враховуючи специфіку становища керівника господарського товариства. По суті, директор об`єднує в собі і статус найманого працівника (який визначається на підставі норм трудового права) і статус виконавчого органу господарського товариства (який визначається на підставі норм корпоративного права). Ні норми трудового договору, ні положення Статуту не повинні погіршувати становище директора порівняно з тим обсягом гарантій, наданих йому трудовим законодавством. Тобто, директор завжди може скористатисяст. 38 Кодексу законів про працю Україний ініціювати розірвання трудового договору за власним бажанням.

Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів, відповідно до ч. 4ст. 98 ЦК України

Станом на день звернення позивача до суду його заяви відповідачами не розглянуті, Загальні збори учасників товариства не проведено і він з посади керівника на підставі поданих заяв про це не звільнений, що підтверджується даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців. Відповідно до п. 4 ч. 1 cт.36КЗпП Українипідставою припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39).

Частиною 1ст. 38 КЗпП Українипередбачено право працівника розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

За змістом положеньст. 38 Кодексу законів про працю Українитаст. 145 Цивільного кодексу України, ст.58,60,62 Закону України «Про господарські товариства»право директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення, створити новий виконавчий орган та внести дані зміни в Єдиний державний реєстр.

Згідно ізстатті 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням даної норми, Конституційний суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року №8рп/2007, та від 29 січня 2008 року № 2- рп/2008 зазначав, що визначенестаттею 43 Конституції Україниправо на працю Конституційний суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

За умовами ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.13 ЦПК Україниобов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на викладене, своєю бездіяльністю, яка виразилася у невжитті заходів для прийняття рішення про звільнення позивача в межах статутної діяльності Товариства «Авто-дон Моторс», суд приходить до висновку, що відповідачем порушені трудові права позивача, зокрема, його право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням.

Відповідно до ч. 1ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, оскільки, відповідачем порушено право позивача на звільнення з роботи з ініціативи працівника, питання звільнення директора товариства вирішується загальними зборами учасників у встановленому законом порядку, то позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки у даному випадку належним способом захисту порушеного права позивача є визнання припиненими трудових відносин між сторонами.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч.3 ст.133, ч.2 ст.137, ст.141 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, витрати на проведення експертизи, входить до предмету доказування по справі.

Однак, в порушення вимогст. 137 ЦПК України, позивачем не надано жодних доказів на отримання правової допомогу та сплату за неї певної суми.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу не підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265, 293 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Дон Моторс» про визнання трудових відносин припиненими - задовольнити.

Визнати трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Дон Моторс» та ОСОБА_1 припиненими з 10 травня 2023 року, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Дон Моторс» за власним бажанням на підставіст. 38 Кодексу законів про працю Українита внести зміни в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Дон Моторс».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Дон Моторс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.

В задоволенні вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Дон Моторс» на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу відмовити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Дон Моторс», юридична адреса: м. Миколаїв, вул. 12 Поздовжня, 49-А, ЄДРПОУ 41318748.

Повний текст судового рішення складено « 15» серпня 2023 року.

Суддя Н.О. Рум`янцева