Ухвала

від 18.08.2023 по справі 278/3759/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №278/3759/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2023 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О. М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Кулініч Наталія Адамівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла вище вказана позовна заява.

Суд, дослідивши матеріали вказаної позовної, дійшов таких міркувань.

Правила підсудності ґрунтуються на основних засадах судочинства, передбаченихст. 129 Конституції України, засадах цивільного судочинства, а також принципах побудови системи судів загальної юрисдикції. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя. По кожній справі, незалежно від її категорії, перше питання, яке вирішує суддя,це підсудність.

Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати цивільне провадження. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна цивільна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Відповідно до ч. 1ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIIIніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і відповідною практикою Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1ст. 27 ЦПК Українипозови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1ст. 30 ЦПК Українипозови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 № 6-47/0/9-12 та листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1ст. 181 ЦК Українидо нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

З постанови приватного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної від 04.07.2023 року встановлено, що спадкове майно у вигляді земельної ділянки, загальною площею 2,8447 га, розташоване на території Черняхівської територіальної громади.

Заповіт, складений ОСОБА_3 та посвідчений сільським головою с. Селянщина, Черняхівського району, Житомирської області.

Окрім того, відповідно до копії паспорту та відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до пп. 6 п. 3постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів», яка набрала чинності 19.07.2020 року, у Житомирській області Черняхівський район ліквідовано. Згідно абзацу 2 пп. 6 п. 1 зазначеної постанови у Житомирській області утворено Житомирський район (з адміністративним центром у місті Житомир) у складі територій Андрушківської сільської, Березівської сільської, Брусилівської селищної, Високівської сільської, Вишевицької сільської, Вільшанської сільської, Волицької сільської, Глибочицької сільської, Городоцької селищної, Житомирської міської, Квітневої сільської, Корнинської селищної, Коростишівської міської, Курненської сільської, Любарської селищної, Миропільської селищної, Новоборівської селищної, Новогуйвинської селищної, Оліївської сільської, Попільнянської селищної, Потіївської сільської, Пулинської селищної, Радомишльської міської, Романівської селищної, Станишівської сільської, Старосілецької сільської, Тетерівської сільської, Харитонівської сільської, Черняхівської селищної, Чуднівської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3-1 розділуXIIПрикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів», до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинностіПостановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеногоУказом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Суд також враховує позицію, висловлену в листі Верховного Суду України від 16.03.2021 р. № 176/0/158-21, де зазначено, що юрисдикція місцевих районних судів поширюється на територію відповідних районів, що були ліквідовані. Суди повинні продовжувати здійснювати правосуддя в межах існуючої територіальної юрисдикції до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК Українисуд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

При таких обставинах, враховуючи те, що місце знаходження спадкового майна розташоване за межами територіальної юрисдикції (підсудності) Житомирського районного суду Житомирської області, суд вважає, що дану цивільну справу слід направити на розгляд до Черняхівського районного суду Житомирської області.

Відповідно до ч. 1ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.

Керуючись ст. ст.30,31,32 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали цивільної справи № 278/3759/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Кулініч Наталія Адамівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, направити за підсудністю до Черняхівського районного суду Житомирської області.

Копію ухвали направити позивачу для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Житомирський районний суд Житомирської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О. М. Дубовік