Ухвала

від 07.06.2023 по справі 359/2542/23

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №359/2542/23

Провадження №2/359/1372/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 червня 2023 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Гомоли О.А.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

за участю представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Мале підприємство «Сантехнік» про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати,

встановив:

1. Короткий виклад доводів пред`явленого позову. Інформація про рух справи.

1.1. В березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та посилався на те, що 6 серпня 2012 року він був призначений на посаду директора ПрАТ «МП «Сантехнік». В березні 2017 року позивач надіслав акціонерам, наглядовій раді та загальним зборам акціонерів ПрАТ «МП «Сантехнік» заяви про звільнення його з роботи. Однак ці заяви залишились проігнорованими. Відповідач не звільнив ОСОБА_1 з роботи та не виплачував йому заробітну плату. Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 16 квітня 2021 року з ПрАТ «МП «Сантехнік» на користь позивача була стягнута заборгованість по виплаті заробітної плати за період часу з 1 вересня 2004 року до 1 вересня 2020 року в розмірі 295493 гривень 00 копійок. Вказана заборгованість була визначена з урахуванням розмірів мінімальної заробітної плати. Після ухвалення судового рішення відповідач продовжив ухилятись від виплати ОСОБА_1 заробітної плати. Так, з 1 вересня 2020 року до 31 грудня 2020 року розмір мінімальної заробітної плати становив 5000 гривень 00 копійок, з 1 січня 2021 року до 30 листопада 2021 року 6000 гривень 00 копійок, з 1 грудня 2021 року до 30 вересня 2022 року 6500 гривень 00 копійок, з 1 жовтня 2022 року 6700 гривень 00 копійок. Тому ОСОБА_1 просив суд стягнути з ПрАТ «МП «Сантехнік» заборгованість по виплаті заробітної плати за період часу з 1 вересня 2020 року до 1 березня 2023 року в розмірі 184500 гривень 00 копійок (5000,00 х 4 + 6000,00 х 11 + 6500,00 х 10 + 6700 х 5).

1.2. Зі змісту протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 березня 2023 року (а.с.58) вбачається, що цивільна справа за позовом, пред`явленим ОСОБА_1 , була розподілена судді Бориспільського міськрайонного суду Борцю Є.О.

1.3. Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 20 березня 2023 року (а.с.59-60) було відкрито провадження у цивільній справі та призначено розгляд цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

1.4. У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали позов та наполягали на його задоволенні.

1.5. Представник відповідача не з`явився у судові засідання та не подав відзив. ПрАТ «МП «Сантехнік» неодноразово у встановленому порядку повідомлявся про час та місце розгляду цивільної справи. Ця обставина підтверджується судовою кореспонденцією (а.с.63, 65-67, 81-82) та оголошенням про виклик відповідача, розміщеним на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.104).

2. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

2.1. 6 серпня 2012 року ОСОБА_1 був призначений на посаду директора ПрАТ «МП «Сантехнік». Ця обставина підтверджується копією протоколу засідання наглядової ради ПрАТ «МП «Сантехнік» №2012/01 від 6 серпня 2012 року (а.с.19-20).

2.2. 17 березня 2017 року ОСОБА_1 подав акціонерам, наглядовій раді та загальним зборам ПрАТ «МП «Сантехнік» заяви (а.с.21, 24, 27, 30), в яких позивач просив звільнити його з посади директора.

2.3. Спірні правовідносини регулюються главою VII «Оплата праці» КЗпП України, а також розділом IV «Права працівника на оплату праці та їх захист» Закону України «Про оплату праці».

3. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.

3.1. Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем-фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець-фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

3.2. Згідно з ч.1 ст.94 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

3.3. Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

3.4. Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

3.5. Відповідно до ч.4, ч.7 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

3.6. Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

4. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

4.1. Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не подали жодного доказу на підтвердження того, що в період часу з 1 вересня 2020 року по 1 березня 2023 року позивач виконував посадові обов`язки директора ПрАТ «МП «Сантехнік». Неспроможність ОСОБА_1 звільнитись з роботи у позасудовому порядку, а також лише перебування його у трудових відносинах без виконання ним посадових обов`язків не є підставою для виплати позивачу заробітної плати за вказаний період часу. Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі №243/ 2071/18, зі змісту якої вбачається, що відповідно до ч.1 ст.94 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за факт перебування у трудових відносинах.

4.2. В матеріалах цивільної справи міститься копія заочного рішення Бориспільського міськрайонного суду від 16 квітня 2021 року (а.с.15-17), яким з ПрАТ «МП «Сантехнік» на користь ОСОБА_1 була стягнута заборгованість по виплаті заробітної плати в розмірі 295493 гривень 00 копійок. Вказана заборгованість була стягнута за період часу з 1 вересня 2004 року до 1 вересня 2020 року, тоді як в позові, що є предметом судового розгляду, міститься вимога про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати за інший період часу з 1 вересня 2020 року до 1 березня 2023 року. Крім того, у вказаному судовому рішенні фактично надано правову оцінку правовідносинам між позивачем та ПрАТ «МП «Сантехнік», які полягали у тому, що ОСОБА_1 не виконував посадові обов`язки та був змушений перебувати у трудових відносинах з відповідачем у зв`язку з неспроможністю звільнитись з роботи. Як вбачається з ч.7 ст.82 ЦПК України, в такому випадку заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду від 16 квітня 2021 року не встановлює жодного факту, що не потребує доказування в цій цивільній справі.

4.3. Очевидно, що між позивачем та ПрАТ «МП «Сантехнік» виник спір з приводу звільнення позивача з посади директора. Вдруге звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по виплаті заробітної плати, ОСОБА_1 прагне примусити ПрАТ «МП «Сантехнік» звільнити його з роботи та вирішити у такий спосіб вказаний спір в позасудовому порядку. Такі дії позивача мають ознаку недобросовісного здійснення права, адже єдиним належними та ефективними способом захисту права є пред`явлення ОСОБА_1 в порядку господарського судочинства позову про зобов`язання ПрАТ «МП «Сантехнік» звільнити його з посади директора, а не чергове звернення до суду зі штучним позовом.

4.4. З огляду на це суд вважає, що підстави для стягнення з ПрАТ «МП «Сантехнік» на користь позивача заборгованості по виплаті заробітної плати відсутні. Тому у задоволенні позову, пред`явленого ОСОБА_1 , належить відмовити.

Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Мале підприємство «Сантехнік» про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати відмовити.

Повний текст рішення суду складений 7 червня 2023 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець