Рішення

від 02.08.2023 по справі 757/17495/22-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17495/22-ц

Категорія 75

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2023 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Ільєвої Т.Г.,

при секретарі - Музика В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №757/17495/22-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОНГ БОГЕМІЯ» про визнання припиненими трудових відносин та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОНГ БОГЕМІЯ» про визнання припиненими трудових відносин та зобов`язання вчинити дії.

Так, позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 06.12.2006 року ТОВ GONG KLATOVY S.R.O., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було зареєстроване ТОВ «ГОНГ БОГЕМІЯ» (код ЄДРПОУ 34728090), про що внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань.

Рішенням загальних зборів учасників, при реєстрації ТОВ «ГОНГ БОГЕМІЯ» позивача було призначено на посаду керівника зазначеного товариства, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 24.06.2022 року.

Протягом тривалого періоду часу учасники (засновники) ТОВ «ГОНГ БОГЕМІЯ» не займаються та не опікуються своїм підприємством, найманих працівників не має, окрім позивача, як директора, а також підприємством не виконуються поставлені економічні завдання.

Як наслідок, позивач втратив матеріальну (економічну) та будь-яку іншу зацікавленість у перебуванні на посаді директора в ТОВ «ГОНГ БОГЕМІЯ».

24.09.2021 року поштовим відправленням на відомі позивачеві адреси учасників ТОВ «ГОНГ БОГЕМІЯ» було відправлено заяву про звільнення з проханням скликання загальних зборів учасників, на яких розглянути питання звільнення позивача з посади директора ТОВ «ГОНГ БОГЕМІЯ» з 24.10.2022 року.

Однак, дана заява була повернута поштовим оператором "Укрпошта", що підтверджується довідками про причини повернення/досилання.

Таким чином, відповідач не відреагував на повідомлення про звільнення та не розглянув по суті заяву протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладених на нього Законом обов`язків.

Враховуючи наведене, трудові відносини між позивачем та ТОВ «ГОНГ БОГЕМІЯ» фактично не припинені, що порушує трудові права позивача, у зв`язку з чим останній вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Крім того, належного зв`язку із засновниками (учасниками) ТОВ «ГОНГ БОГЕМІЯ» позивач не має (телефонний зв`язок був односторонньо перерваний відповідачем), що є перешкодою у вільному (прямому) звільненні з посади директора за власним бажанням, відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю України (далі- КЗпП України), та також є причиною звернення до суду.

Відтак, позивач вказує, що ним виконано всі вимоги законодавства щодо процедури звільнення за власним бажанням, а саме: надіслано повідомлення про проведення позачергових зборів засновників (учасників) та подано повідомлення про звільнення за власним бажанням, тобто у встановлений законом спосіб та строк повідомлено ТОВ " ГОНГ БОГЕМІЯ" та всіх його учасників про намір звільнитися з посади директора за власним бажанням згідно із ст. 38 КЗпП України. Натомість, законні вимоги щодо звільнення залишились нерозглянутими, у зв`язку з чим порушені права та інтереси позивача, оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань продовжують міститись відомості про те, що позивач є керівником/підписантом ТОВ "ГОНГ БОГЕМІЯ".

З врахуванням зазначеного, позивач суд:

- визнати припиненими трудові відносини між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГОНГ БОГЕМІЯ" (код ЄДРПОУ: 34728090), на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з 24 жовтня 2021 року;

- зобов`язати державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Печерської районної в місті Києві державної адміністрації вчинити реєстраційні дії щодо виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості про позивача як керівника та підписанта Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОНГ БОГЕМІЯ" (код ЄДРПОУ: 34728090).

19.07.2022 ухвалою суду було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивачем подано заяву до суду, в якій зазначено, про розгляд справи без фіксування технічними засобами, вимоги підтримав, проти заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва, тому в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

Окрім цього, до суду від відповідача не було подано жодних документів на спростування доводів позивача.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи, про що зазначено у позовній заяві.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно до ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За змістом статті 38 КЗпП України працівник має право з власної ініціативи в будь-який час розірвати укладений з ним на невизначений строк трудовий договір. При цьому строк розірвання трудового договору і його правові підстави залежать від причин, які спонукають працівника до його розірвання і які працівник визначає самостійно. У разі, якщо вказані працівником причини звільнення - порушення роботодавцем трудового законодавства (частина третя статті 38 КЗпП України) - не підтверджуються або роботодавцем не визнаються, останній не має права самостійно змінювати правову підставу розірвання трудового договору на звільнення за угодою сторін без посилання на частину третю статті 38 КЗпП України.

Статтею 38 КЗпП України передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Відповідно до вимог ст. 232 КЗпП України трудові спори безпосередньо розглядаються в судах.

Кодекс законів про працю встановлює загальні вимоги до порядку розірвання трудових відносин, не враховуючи специфіку становища керівника господарського товариства. По суті, директор об`єднує в собі і статус найманого працівника (який визначається на підставі норм трудового права) і статус виконавчого органу господарського товариства (який визначається на підставі норм корпоративного права). Ні норми трудового договору, ні положення Статуту не повинні погіршувати становище директора порівняно з тим обсягом гарантій, наданих йому трудовим законодавством. Тобто, директор завжди може скористатися ст. 38 Кодексу законів про працю України й ініціювати розірвання трудового договору за власним бажанням.

За змістом положень ст. 38 Кодексу законів про працю України та ст. ст. 30, 31, 39, 42 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", право директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення, створити новий виконавчий орган та внести дані зміни в Єдиний державний реєстр.

Згідно із статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням даної норми, Конституційний суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року N 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року N 8-рп/2007, та від 29 січня 2008 року N 2- рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Згідно з ч. 3 ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення).

Пунктом 7 частини другої статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що до компетенції загальних зборів учасників належить, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства. Питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону.

Статтею 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» зазначено, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також з ініціативи виконавчого органу товариства.

Згідно з ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників. Повідомлення надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими. Зазначена правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі N 520/11437/16-ц, у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року, у справі N 758/1861/18.

Відповідно до п. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться, зокрема на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, а також судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби щодо: зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

Частиною 2 ст. 5 ЦПК України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно підкреслює цінність та важливість дотримання формалізованих норм цивільного процесу, за допомогою яких сторони забезпечують вирішення спору цивільного характеру, оскільки завдяки цьому може обмежуватися обсяг дискреції, забезпечуватися рівність сторін, запобігатися свавілля, забезпечуватися ефективне вирішення спору та розгляд справи судом упродовж розумного строку, а також забезпечуватися правова визначеність та повага до суду. В той же час "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах "Белеш та інші проти Чеської Республіки" (Beles and Others v. the Czech Republic, заява N 47273/99, § 50-51, 69); "Волчі проти Франції" (Walchli v. France, заява N 35787/03, § 29).

При проведенні оцінювання Європейський суд з прав людини часто наголошує на питаннях "правової визначеності" та "належного здійснення правосуддя" як на двох основних елементах для проведення розмежування між надмірним формалізмом та прийнятим застосуванням процесуальних формальностей. Зокрема, Європейський суд з прав людини виходить з того, що є порушенням права на доступ до суду, коли норми не переслідують цілі правової визначеності та належного здійснення правосуддя та утворюють свого роду перепону, яка перешкоджає вирішенню справи учасників судового процесу по суті компетентним судом (див., наприклад, рішення у справах "Карт проти Туреччини" (Kart v. Turkey [ВП], заява № 8917/05, § 79 (в кінці); "Ефстатіу та та інші проти Греції" (Efstathiou and Others v. Greece, заява № 36998/02, § 24 (в кінці); "Ешим проти Туреччини" (Esim v. Turkey, заява N 59601/09, § 21).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.12.2019р. у справі №758/1861/18 (провадження № 61-49113св18) зазначено, що «установлені у справі обставини, а саме: написання позивачем заяви про звільнення за власним бажанням, ознайомлення із вказаною заявою усіх учасників товариства, ініціювання позивачем проведення позачергових загальних зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний, передача печатки, документів уповноваженій особі свідчать про те, що позивач дотримався процедури звільнення із займаної посади директора товариства. Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні. Водночас особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику з метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду з вимогою про визнання трудових відносин припиненими».

Так, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). За положеннями статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України). У відповідності до частини 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно з ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, та набрала чинності 11.09.1997 року, нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

З зазначеного, вбачається, що кожна особа вправі розпоряджатись своїми права на свій розсуд, в тому числі правом на вибір праці, а тому позивач не позбавлений прав використати в повній мірі надані йому права самостійно прийняти рішення про звільнення з займаної посади, в разі порушення норм трудового законодавства.

З врахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що бездіяльністю відповідача є невизнання права позивача на вільний вибір праці, відтак, суд вважає, що вимоги позивача є правомірними та відповідають вимогам законодавства, а іншого не було спростовано.

Таким чином, доводи позивача про те, що вимога щодо зобов`язання вчинення дій є способом захисту прав позивача з огляду на бездіяльність відповідача та відсутність можливості вимагати винесення відповідного рішення уповноваженим органом юридичної особи, у зв`язку із звільненням позивача із займаної посади на підставі статті 38 КЗпП України, в ході розгляду справи знайшли своє підтвердження, а тому даний позов підлягає задоволенню.

Так, у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 992,40 гривень.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141, 229, 258, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст. 21, 36,38,40 КЗпП України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОНГ БОГЕМІЯ» про визнання припиненими трудових відносин та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГОНГ БОГЕМІЯ", на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з 24 жовтня 2021 року.

Зобов`язати державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Печерської районної в місті Києві державної адміністрації вчинити реєстраційні дії щодо виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості про позивача як керівника та підписанта Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОНГ БОГЕМІЯ".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності "ГОНГ БОГЕМІЯ" на користь ОСОБА_1 судовий з бір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 00 коп..

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , телефон НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОНГ БОГЕМІЯ», код ЄДРПОУ - 34728090, адреса: 01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 15, тел.: НОМЕР_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений 02.08.2023.

Суддя Т.Г. Ільєва