Ухвала

від 18.08.2023 по справі 932/6297/23

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/6297/23

Провадження № 1-кс/932/2612/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2023 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_6 , по кримінальному провадженню № 12023041030001039 від 13.04.2023, про арешт майна,

,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло вищевказане клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, в якому прохає накласти арешт на домоволодіння (будівлі, споруди та прибудови), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2489245512000.

Клопотання мотивоване тим, що у провадженні СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023041030001039 від 13.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.04.2023року до СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від представника релігійної організації " Церковне Управління Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України", щодо невстановленої особи, щодо групи невстановлених осіб які підробили офіційний документ, а саме договір купівлі - продажу об?єкту нерухомого майна за №3057від 27.12.2001року та відповідно до якого право власності за адресою: АДРЕСА_1 перейшло до іншої особи.

В ході допиту представника потерпілого встановлено, що 13 травня2021року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено відомості про зміну керівника юридичної - особи - Релігійна організація «Церковне Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України» (код ЄДРПОУ 20955066) (далі по тексту - Церковне Управління), яким змінено С. Машевські на П. Шварца.

Після зміни керівництва розпочався аудит діяльності Церковного Управління за минули роки, який ускладняється тим, що колишнім керівництвом та пов`язаними із ним особами привласнено значну частину документації та грошових коштів Церкви.

Встановлено, що колишній керівник ОСОБА_7 періодично виводив грошові кошти та майно Церкви на юридичні особи, пов`язані з ОСОБА_8 - керівником Релігійної громади Святої Катерини НЄЛЦ в м. Дніпрі (код ЄДРПОУ 13430156).

Після початку аудиту встановлено відсутність у Церковному Управлінні низки правовстановлюючих документів на нерухоме майно, зокрема й власності у місті Дніпро.

Разом із цим, відповідно до архівних документів встановлено, що 16 травня1997року відповідно до нотаріально посвідченого Доручення від 16 травня1997року за №3359(серія AAI № 907905), Шеффер підписав від імені Церковного Управління Договір дарування домоволодіння від 27 травня1997року, серії ЛАЕ №293600за яким Релігійна Громада Німецької Євангельсько-Лютеранської Церкви, в особі ОСОБА_9 , який діє по дорученню від 26 травня1997року № 37 подарувала Церковному Управлінню: церкву А-2 заг. площею 347.7 кв.м., будинок пастора Б-1, заг. площею 269.0 кв.м., забудови № 1,2,3.4,5, I.

06 серпня1998року Церковному Управлінню видано реєстраційне посвідчення на дане майно. Відповідно до матеріалів листування з податковими органами приміщення обліковувались за Церковним Управлінням (лист ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 17 червня2002року №4303/10-15/1-25Г) та лист НЄЛЦУ до громади № 186 від 05 серпня2002 року.

Церковне Управління також отримало у постійне користування земельну ділянку під вказаними будівлями, про що систематично подавала податкову звітність, зокрема у2009році з відміткою про прийняття податковими органами (№ 19669 від 29 квітня2009року, № 86763 від 27 січня2009року, тощо), а також Довідка Управління земельних ресурсів у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області від 17 червня2008року №1502.

Після2002року між релігійною громадою м. Дніпропетровська та Церковним Управлінням, а також між Церковним Управлінням і пастором укладалися договори користування, що свідчить про те, що громаді було відомо про право власності Церковного Управління на дане майно.

У2015році Церковне Управління зверталося до Дніпровської міської ради щодо надання пільг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на що міська рада відповідала листом від 13 березня2015року № 4/8-361.

01 квітня2017року між Церковним Управлінням та громадою м. Дніпро укладено Договір позички приміщення № 27/04-2017 від 01 квітня2017року згідно якого приміщення передано у позичку.

Вказаний договір підписано ОСОБА_8 , у тексті договору згадуються документи1997-1998років про право власності Церковного Управління.

22 листопада2017року між Церковним Управлінням та Благодійною організацією «Благодійний фонд центр «Дияконія-Україна» (код ЄДРПОУ 41601478) було укладено Договір позички приміщення № 38/11-2017 між НЄЛЦУ та Благодійною організацією «Благодійний фонд центр «Дияконія-Україна».

Єдиним засновником та керівником Благодійного фонду є ОСОБА_10 , договір підписаний нею ж, у договорі знову ж таки згадуються документи1997-1998років про право власності Церковного Управління.

З 01 вересня2020року вказане приміщення здавалося Церковним Управлінням в оренду ТОВ «Ворк-Центрум» за Договором оренди від 01 вересня2020року № 01/09-20- у тексті договору згадуються документи1997-1998років про право власності Церковного Управління.

04 серпня2021року KII «БТІ» Дніпровської міської ради листом за № 10146 надало адвокату ОСОБА_11 інформацію про те, що остання інформація про власника будівлі на АДРЕСА_1 на 31.12.2012р. - власник Церковне Управління за Договором дарування від 27 травня1997року, посвідченого нотаріусом ОСОБА_12

07 жовтня2021року до Реєстру будівельної діяльності внесено відомості про повторну технічну інвентаризацію приміщень на замовлення громади м. Дніпро (№ Т101-9267-0274- 2359-3476) видано технічний паспорт (вик. ОСОБА_13 - заг. площа1469кв.м.

22 жовтня2021року ОСОБА_8 звернулася від імені громади Дніпра із заявою до державного реєстратора, (№ 4860262) про "виникнення права власності" за громадою на приміщення за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 103.

27 жовтня2021року реєстратором Жовтоводської міської ради ОСОБА_14 зареєстровано право власності за громадою (№ рішення 281479887).

Під час здійснення аудиту та моніторингу ДРРП було виявлено, що приміщення зареєстроване за Релігійно громадою Святої Катерини Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви в м. Дніпропетровську (код ЄДРПОУ 13430156) на підставі рішення державного реєстратора Жовтоводської міської ради від 27 жовтня2021року.

При цьому підставою чомусь зазначено Договір купівлі-продажу №3057від 27 грудня2001року, виданий Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_15 за умовами якого церковне Управління нібито продало громаді м. Дніпро приміщення за135 200грн.

Зважаючи на те, що такий договір не укладався і не міг бути укладений. Церковне Управління розпочало перевірку такої інформації.

Відповідно до листа Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області від 27 січня2023року за № 79/01-21за реєстровим №1881від 27 травня1997року у нотаріальному архіві зберігається Договір дарування домоволодіння між Дніпропетровською громадою та Церковним Управлінням, посвідчений нотаріусом ОСОБА_12 .

Тобто право власності Церковного У правління підтверджується належним чином. Згідно листа Департаменту надання адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 14 червня2022року за № 4/5-92 у КП міститься лише інформація про те, що нерухоме майно за адресою: м. Дніпро. проспект Карла Маркса. 103 належить на праві власності Управлінню Німецької Євангельсько-Лютеранської Церкви України, станом на 31 грудня2012року інша інформація відсутня. Тобто доказів існування договору від 27.12.2001року за №3057та його реєстрації у КП «ДМБТІ» відсутні.

Відповідно до листа Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області від 10 жовтня2022року за № 1270/01-21за реєстровим №3057від 27 грудня2001року у нотаріальному архіві нотаріуса ОСОБА_15 зберігається правочин на відчуження іншого об?єкту нерухомості, розташованого за іншою адресою, за участі інших осіб. Тобто фактично Договір від 27.12.2001року за №3057є підробленим, оскільки за відповідним номером та на відповідному бланку було виконано інший правочин. щодо іншого майна та між іншими особами.

Зважаючи на викладене Церковним Управлінням встановлено вибуття з власності нерухомого майна у м. Дніпро за адресою: проспект Дмитра Яворницького, 103 за підробленими документами, шляхом введення державного реєстратора в оману.

З викладеного вбачається, що вищезазначене домоволодіння (будівлі, споруди та прибудови), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , об`єктом кримінально протиправних дій, є майном право власності на яке набуто кримінально протиправним шляхом, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому у відповідності до ст. 98 КПК України с речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Посилаючись на викладене, сторона обвинувачення просить з метою збереження речового доказу, накласти арешт на домоволодіння (будівлі, споруди та прибудови), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2489245512000, встановивши заборону відчуження, розпорядження та користування.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, просив задовольнити.

Пастор релігійної громади Св. Катерини Німецької Євангелічно-Лютеранської церкви в м. Дніпрі ОСОБА_4 просив вирішити клопотання на розсуд суду, проте зауважив, що у приміщенні церкви відбуваються постійні богослужіння, тому не можна встановлювати заборону користування приміщенням. Просив дозволити користуватися приміщенням церкви та іншими допоміжними приміщеннями.

Ознайомившись із доводами клопотання та долученими до нього доказами, вислухавши пояснення власника майна та слідчого, здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.

Згідно ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Судова практика Європейського суду з прав людини орієнтує на те, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"), має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Частиною 1 ст. 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023041030001039 від 13.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

Матеріалами клопотання доведено, що невстановлені особи підробили офіційний документ договір купівлі-продажу №3057від 27 грудня2001року, на підставі якого зареєстрували за релігійною громадою Св. Катерини Німецької Євангелічно-Лютеранської церкви в м. Дніпрі, право власності на комплекс будівель і споруд, розташованих за адресою: м. Дніпро, 103, а саме: церкву А-2 заг. площею 347.7 кв.м., будинок пастора Б-1, заг. площею 269.0 кв.м., забудови № 1,2,3.4,5, I.

Право власності згідно реєстраційних документів та інформації з БТІ, дійсно належить управлінню Німецькій Євангелічно-лютеранській церкві України.

Відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань з попередньою кваліфікацією за ч. 3 ст. 358 КК України.

Постановою слідчого СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 05 червня 2023, домоволодіння за адресою: м. Дніпро, пр-кт Д. Яворницького, 103 визнано речовим доказом.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, п.п. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", п.п. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Вирішуючи питання про накладення арешт на спірне нерухоме майно, виходжу з того, що це майно має істотне значення для досудового розслідування, оскільки є речовим доказом, може містити на собі відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, є саме по собі об`єктом протиправних дій, оскільки невстановлені особи заволоділи ним у протизаконний спосіб.

Отже, приймаючи до уваги, що вищевказане нерухоме майно відповідає критеріям, переліченим у ст. 98 КПК України, є підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту. Тому слідчий суддя доходить висновку про накладення арешту на домоволодіння (будівлі, споруди та прибудови), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2489245512000, з метою також збереження цього речового доказу та унеможливлення перереєстрації цього майна на третіх осіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У відповідності до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відтак, обмеження користування майном можливе тоді, коли існують ризики того, що власник майна може змінити, приховати, спотворити або знищити речові докази.

Проте в даному випадку встановлення заборони користування приміщеннями є надмірним, оскільки там проводяться богослужіння, тому це може становити порушення прав та інтересів вірян. Крім того, слідчим не доведено необхідність встановлення заборони користування домоволодінням, і завдання кримінального провадження, збереження майна в цьому випадку можливо досягнути лише встановленням заборони відчуження та розпорядження.

Таким чином, клопотання належить задовольнити частково, наклавши арешт на домоволодіння (будівлі, споруди та прибудови), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2489245512000, із забороною відчуження та розпорядження.

Керуючись ст. ст. 2,7,98,131,170-173,372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погодженого прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_6 , по кримінальному провадженню № 12023041030001039 від 13.04.2023, про арешт майна, задовольнити частково.

Накласти арешт на домоволодіння (будівлі, споруди та прибудови), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2489245512000, встановивши заборону відчуження та розпорядження.

В іншій частині клопотання відмовити.

Копію ухвали направити прокурору, власнику майна.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ігор КОНДРАШОВ