Ухвала

від 21.08.2023 по справі 522/15979/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/15979/23

Провадження № 2-н/522/1295/23

УХВАЛА

21 серпня 2023 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Катерининська - 1» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті внесків на управління будинком та вивезення ТПВ, -

ВСТАНОВИЛА:

До Приморського районного суду м. Одеси звернулося Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Катерининська - 1» із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті внесків на управління будинком та вивезення ТПВ.

Згідно зі ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суд відмовляє у видачі судового наказу в разі, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Згідно з частиною першою статті 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

Тобто, за змістом цієї норми для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 253 Цивільного кодексу України), а спливає у відповідні місяць та число останнього року строку, якщо строк визначений роками (частина перша статті 254 Цивільного кодексу України).

Суд зазначає, що відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Спеціальна позовна давність в один рік, застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ст. 258 Цивільного кодексу України).

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ст. 259 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчинення особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Зокрема, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

З матеріалів заяви слідує та підтверджується відповідними розрахунками, що заявник просить стягнути з боржника заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з січня 2020 року по 31 липня 2023 року, тоді як із заявою про видачу судового наказу заявник звернувся до суду лише 12 серпня 2023 року, тобто з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, що є підставою для відмови у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.

У період з січня 2020 року по 31 травня 2023 року ОСОБА_1 не в повному обсязі здійснював оплату належних внесків та платежів, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість по сплаті за житлово комунальні послуги.

Суд зазначає, що при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (п. 7 ч. 1ст. 168 ЦПК України)

Водночас, підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема, встановлення судом обставин спливу позовної давності щодо заявленої вимоги, які свідчать про наявність у суду обов`язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності/порушення його права, щодо спливу позовної давності, в тому числі щодо наявності прострочення виконання зобов`язання боржником (зокрема, з метою визначення періоду, який знаходиться в межах позовної давності).

Однак, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження та принцип пропорційності цивільного судочинства (ст. 11 ЦПК України), такі повноваження суду в межах наказного провадження є обмеженими.

Так, у випадку встановлення судом обставин, які свідчать про заявлення вимог поза межами позовної давності, навіть щодо частини періоду нарахування в межах певного виду вимог, мають місце обставини, які свідчать про відсутність безспірності вимог (що є обов`язковим критерієм при здійсненні наказного провадження) та наявності обставин, наслідком яких є відмова суду у видачі судового наказу.

При цьому, законом не передбачено обов`язок суду здійснювати перерахунок заявлених вимог (визначати періоди заборгованості, які заявлені в межах позовної давності) та право суду видавати судовий наказ на частину заборгованості, заявленої в межах конкретного виду вимоги (у межах позовної давності), так як у протилежному випадку - суд, по суті, буде здійснювати розгляд вимог у порядку, який притаманний для позовного провадження, що суперечить цільовому призначенню інституту наказного провадження.

Таким чином,враховуючи вищевикладенета встановленісудом обставинипропуску заявникомстроку позовноїдавності,встановленої законом,суд дійшоввисновку провідмову увидачі судовогонаказу зазаявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Катерининська - 1» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті внесків на управління будинком та вивезення ТПВ, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України

Згідно ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова видачі судового наказу з підстав, передбаченихпунктами 3-6частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись ст. ст. 4, 19, 163, 165 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Катерининська - 1» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті внесків на управління будинком та вивезення ТПВ.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА