Постанова

від 15.08.2023 по справі 922/848/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2023 року м. Харків Справа № 922/848/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шевель О.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.

за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ", м.Полтава, вх. № 426 Х/2 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.02.2023, постановлену суддею Жельне С.Ч. у приміщенні Господарського суду Харківської області 15.02.2023 о 10 год. 04 хв. (повний текст складено та підписано 17.02.2023) у справі № 922/848/21

за позовом в.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області в інтересах держави в особі

1) Липецької сільської ради, с.Липці, Харківська область,

2) Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м.Харків,

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ.", м. Харків,

2) Харківської районної державної адміністрації Харківської області в особі державного реєстратора прав на нерухоме майно Харківської районної державної адміністрації Харківської області Михайлової Яни Олександрівни, м.Харків,

про визнання недійсними договорів, скасування рішень, повернення земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.02.2023 відмовлено в задоволенні скарги ТОВ "АГРОФІРМА"ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ." (вх.№3037 від 08.02.2023) на дії (бездіяльність) Старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмухіної Яни Миколаївни.

Господарський суд, не погодившись із доводами боржника, ТОВ "АГРОФІРМА "ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ." про те, що виконавче провадження відкрито не за місцезнаходженням боржника, у боржника відсутнє майно на території міста Харкова, зазначив, що відповідно до ст. 24 Закону України Про виконавче провадження виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна; за змістом пункту 21 частини третьої статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець саме під час здійснення виконавчого провадження (тобто після його відкриття) має право отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника; з аналізу норм Закону України Про виконавче провадження, а також зокрема в цілому статей 13, 18, 26, 36, 48 Закону, вбачається, що виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення під час здійснення виконавчого провадження, тобто після прийняття виконавчого документу до виконання та після відкриття виконавчого провадження; перевірка майнового стану боржника (стану рахунків боржника у банках), розшук боржника та/або його майна, зокрема грошових коштів боржника, здійснюється у вже відкритому виконавчому провадженні; сама по собі наявність рахунку боржника в банківській установі, місцезнаходженням якої є м. Харків, є достатньою підставою для відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду від 27.09.2022 в справі №922/848/21 державним виконавцем, місце виконання якого територіально знаходиться у межах зони його діяльності, зокрема, відповідну правову позицію щодо віднесення місця виконання виконавчого документу до відповідного виконавчого округу приватного виконавця, виходячи з місця знаходження установи банку, у якій є поточні рахунки боржника, висловив також Верховний Суд при розгляді справ № 905/3542/15 у постанові від 10.09.2018, № 910/13508/15 від 01.08.2019, № 922/1293/15 від 19.08.2019. При цьому, Верховний Суд не констатував необхідності дослідження факту наявності чи відсутності коштів боржника на вказаних рахунках.

ТОВ "АГРОФІРМА "ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ." подало апеляційну скаргу, в якій просить вищевказану ухвалу скасувати, ухвалити нове рішення, яким скаргу на дії (бездіяльність) державного виконавця (вх.№3037 від 08.02.2023) задовільнити в повному обсязі; визнати дії Старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмухіної Яни Миколаївни щодо відкриття виконавчого провадження №70128798 від 01.02.2023 протиправними; зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції усунути порушення шляхом скасування постанови Старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмухіної Яни Миколаївни про відкриття виконавчого провадження № 70128798 від 01.02.2023.

В обґрунтування вимог скарги заявник зазначає наступне: Законом України «Про виконавче провадження» визначено вимоги (критерії) до місця відкриття виконавчого провадження; за правилами п.3 ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи, крім того, п.10 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. Заявник скарги вказує, що на час відкриття виконавчого провадження згідно із вказаною постановою від 01.02.2023 місцезнаходженням боржника, ТОВ "АГРОФІРМА "ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ." було вже не м.Харків (як це зазначено у виконавчому документі), а м.Полтава, однак державний виконавець не перевірив юридичну адресу боржника у відкритому Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №70128798 від 01.02.2023. Апелянт посилається, зокрема, на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі №380/9335/20, про те, що відсутність прямого обов`язку виконавця перевіряти адресу проживання боржника не звільняє його від обов`язку дотримуватися закріплених у статті 4 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів принципів верховенства права, законності, неупередженості і об`єктивності, а також здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, що, окрім іншого, вимагає від нього ефективно використовувати надані йому повноваження у процесі примусового виконання рішень, зокрема, право на безпосередній доступ до інформації про боржників, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних (частина п`ята статті 18 Закону України Про виконавче провадження), право перевіряти інформацію про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі (частина п`ята статті 24 Закону України Про виконавче провадження) право перевіряти документи надані стягувачем, які підтверджують, що адресою проживання чи перебування боржника є територія виконавчого округу приватного виконавця (пункт 3 розділу III Інструкції №512/5).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ." на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.02.2023 у справі № 922/848/21. Повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться "11" квітня 2023 р. о 14:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 104. Встановлено учасникам справи строк до 06.04.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами надсилання відзиву іншим учасникам справи), а також для подання заяв, клопотань тощо.

06.04.2023 до суду надійшло клопотання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому заявник просить розглядати справу без участі його представника.

10.04.2023 у зв`язку з відпусткою судді Фоміної В.О. було здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.

У судовому засіданні 11.04.2023 взяли участь: представник апелянта, ТОВ "АГРОФІРМА "ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ.", який підтримав вимоги апеляційної скарги, та прокурор, який наполягав на тому, що старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмухіною Яною Миколаївною було правомірно відкрито виконавче провадження постановою № 70128798 від 01.02.2023 на підставі відомостей про місцезнаходження боржника, зазначене у виконавчому документі.

Під час підготовки до розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом було встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 15.03.2023 у справі №211/4347/15-ц вказану справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. У вказаній ухвалі суд касаційної інстанції зазначив, що вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постанові від 15.07.2021 у справі № 380/9335/20, вказавши, що невизначеність в судовій практиці щодо обов`язку державного виконавця перевіряти місце проживання боржника при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження не може розглядатися в контексті динамічного розвитку судової практики і забезпечити розумну передбачуваність судових рішень; за таких обставин, також очевидна необхідність формування єдиної правозастосовчої практики стосовно обов`язку державного виконавця перевіряти місце проживання боржника при вирішення питання про відкриття виконавчого провадження, для забезпечення розумної передбачуваності судових рішень, а тому справа містить виключну правову проблему і її вирішення необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Як вбачається із ухвали Верховного Суду від 15.03.2023 у справі №211/4347/15-ц, суд апеляційної інстанції скасував постанову про відкриття виконавчого провадження, зазначивши із посиланням на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі №380/9335/20, що місце виконання виконавчих документів державним виконавцем визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника на час відкриття виконавчого провадження і що відповідні відомості мають перевірятися державним виконавцем. У даній справі № 922/848/21 заявник апеляційної скарги також із посиланням на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі №380/9335/20, стверджує про те, що державний виконавець при відкритті виконавчого провадження мав встановити місцезнаходження боржника саме на підставі відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент відкриття виконавчого провадження. Отже, правовідносини у справі №211/4347/15-ц та у даній справі № 922/848/21 є подібними.

З огляду на вказані обставини, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 зупинено апеляційне провадження у справі № 922/848/21 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №211/4347/15-ц та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі №211/4347/15-ц. Зобов`язано учасників справи повідомити Східний апеляційний господарський суд про результати перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №211/4347/15-ц.

Станом на 17.07.2023 до суду не надійшло повідомлень від учасників справи про результати розгляду справи №211/4347/15-ц.

Разом з тим, Східний апеляційний господарський суд самостійно встановив, що 26.04.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднено ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 13.04.2023 у справі №211/4347/15-ц, якою справу повернуто на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

У вказаній ухвалі Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне: у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №400/1546/20 (адміністративне провадження №К/9901/32773/20), від 15.07.2021 у справі №380/9335/20 (адміністративне провадження №К/9901/6782/21), від 23.06.2022 у справі №140/15804/20 (адміністративне провадження №К/9901/6217/21), від 12.05.2022 у справі №540/1802/21 (адміністративне провадження №К/9901/24404/21), від 12.05.2022 у справі №640/5013/21 (адміністративне провадження №К/9901/26810/21), від 23.11.2021 у справі №420/3931/20 (адміністративне провадження №К/9901/31674/20), від 21.10.2021 у справі №300/2557/20 (адміністративне провадження №К/9901/3393/21), від 13.10.2021 у справі №560/204/21 (провадження (№К/9901/19300/21), від 13.10.2021 у справі №160/1802/21 (адміністративне провадження №К/9901/21458/21) підставою адміністративного позову було те, що у виконавчому написі нотаріуса, на підставі якого відкрито виконавче провадження, вказано як адресу реєстрації місця проживання боржника, так і його фактичне місце проживання. При цьому виконавче провадження у цих справах було відкрите не за вказаним у виконавчому написі місцем реєстрації боржника, тобто з порушенням Закону України «Про виконавче провадження». Натомість у справі №211/4347/15-ц, яка переглядається, суди встановили, що виконавче провадження відкрито за адресою, яка містилася як єдина адреса боржника у виконавчому листі суду, так і у заяві стягувача. Тобто встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин та застосовували з урахуванням цього нормативно-правове регулювання, при цьому в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 15.03.2023 взагалі не зазначено, від висновку щодо застосування якої норми права колегія має намір відступити, натомість колегія суддів бажаючи відступити від сталої практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду обмежилась лише цитуванням певних частин судових рішень касаційних судів, не зазначаючи при цьому, яка саме норма права, на її погляд, застосована касаційним адміністративним судом інакше та в чому саме полягає така неоднаковість; та не з`ясувала чи ухвалені ці рішення в подібних правовідносинах.

17.07.2023 у зв`язку з відпусткою судді Крестьянінова О.О. було здійснено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Фоміна В.О.

Ухвалою колегії суддів у вказаному складі поновлено провадження у справі №922/848/21. Повідомлено учасників справи, що її розгляд відбудеться у приміщенні Східного апеляційного господарського суду "15" серпня 2023 р. о 14:45 год., за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 104.

31.07.2023 до суду надійшло клопотання старшого державного виконавця Дмухіної Я.М., в якому заявниця просить перенести слухання справи у зв`язку з тим, що старший державний виконавець Дмухіна Я.М. перебуватиме у тарифній відпустці з 31.07.2023 по 21.08.2023.

31.07.2023 старший державний виконавець Дмухіна Я.М. також надала відзив на апеляційну скаргу, в якому, зазначаючи, що оскаржувана ухвала Господарського суду Харківської області від 15.02.2023 у справі №922/848/21 винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ "АГРОФІРМА "ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ" на вказану ухвалу.

11.08.2023 у зв`язку з відпусткою судді Фоміної В.О. було здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.

11.08.2023 Головне Управління Держгеокадастру звернулося до суду з заявою, у якій просить провести судове засідання, призначене на 15.08.2023, без участі представника Управління.

15.08.2023 представник апелянта, ТОВ "АГРОФІРМА "ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ", адвокат Чуб С.В., через систему "Електронний суд" подав заяву, в якій просить здійснювати розгляд справи в судовому засіданні 15.08.2023 без його участі, за наявними в матеріалах справи доказами.

Присутній в судовому засіданні 15.08.2023 прокурор підтримав викладену ним раніше правову позицію, наполягаючи на тому, що старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмухіною Яною Миколаївною було правомірно відкрито виконавче провадження постановою №70128798 від 01.02.2023 на підставі відомостей про місцезнаходження боржника, зазначене у виконавчому документі.

Інші учасники справи, належним чином повідомлені про час та місце її розгляду, не скористалися правом на участь у судовому засіданні 15.08.2023.

Розглянувши клопотання старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмухіної Я.М. про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.11, 12 ст.270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Як вбачається з вищевказаного клопотання державного виконавця, заявником не надано доказів на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання, зокрема, доказів перебування у відпустці.

Суд апеляційної інстанції під час даного провадження з`ясував обставини даної справи та правову позицію її учасників на підставі наявних у справі доказів, письмових та усних пояснень (у тому числі, відзиву на апеляційну скаргу, наданого державним виконавцем). При цьому явка сторін та інших учасників справи у судові засідання не визнавалася обов`язковою.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що неявка державного виконавця в дане судове засідання не перешкоджає розгляду справи, тому клопотання старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмухіної Я.М. про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.

В ході апеляційного розгляду даної справи апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах встановленого строку.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України.

Присутній у судовому засіданні прокурор не висловлював заперечень щодо повноти дослідження доказів, які надано до справи у відповідності до ст.74 ГПК України та які стосуються меж апеляційного розгляду справи.

За таких обставин, колегія суддів, дослідивши матеріали справи та заслухавши прокурора, дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.06.2021 у справі №922/848/21 задоволено позов виконувача обов`язків керівника Харківської місцевої прокуратури №6. Визнано недійсними договори оренди землі, укладені між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ. щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення; скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Харківської районної державної адміністрації Харківської області Михайлової Яни Олександрівни про державну реєстрації іншого речового права - права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення у Товариства з обмеженою відповідальністю ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ.; скасовано записи про реєстрацію іншого речового права; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ. повернути у відання Липецької сільської ради спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення шляхом складання актів приймання-передачі.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.09.2021 у справі №922/848/21 скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 23.06.2021 та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі.

Згідно з протоколом №20/12-21-01 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ." від 20.12.2021 (т.6, а.с.21), було прийнято рішення про зміну назви з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ." на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ".

Постановою Верховного Суду від 22.12.2021 у справі №922/848/21 задоволено касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури та скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.09.2021, рішення Господарського суду Харківської області від 23.06.2021 залишено без змін.

19.01.2022 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява заступника керівника Харківської обласної прокуратури про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ТОВ "Юридична компанія "ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ." на користь Харківської обласної прокуратури сплаченого судового збору за подання касаційної скарги у сумі 231540,00 грн.

16.02.2022 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду виніс додаткову постанову якою задовольнив вищезазначену заяву.

27.09.2022 на виконання додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.02.2022 Господарським судом Харківської області було видано наказ №922/848/21 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ." на користь Харківської обласної прокуратури 231540,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

У всіх вищевказаних процесуальних документах, а також у виконавчому документі наказі від 27.09.2022 у даній справі зазначено адресу боржника: 61058, м. Харків, вул. Данилевського, буд.38, офіс 2; код ЄДРПОУ 34630924.

Як встановлено в ході апеляційного провадження та не заперечується представником апелянта, станом на дату видачі наказу боржник був зареєстрований саме за вищевказаною адресою у м.Харкові.

Доказів того, що ТОВ "АГРОФІРМА "ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ." повідомляло суд або стягувача про зміну місцезнаходження, матеріали справи не містять. В апеляційному провадженні представник вказаного товариства підтвердив, що таких повідомлень боржником не направлялося.

Згідно з поясненнями прокурора в судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду, Харківська обласна прокуратура (стягувач) пред`явила наказ до виконання саме до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виходячи з того місцезнаходження боржника, яке зазначено в наказі, при цьому станом на час пред`явлення наказу до виконання державні реєстри були закриті, що позбавило стягувача можливості перевірити, чи не змінилася адреса боржника, окрім того, чинним законодавством на стягувача не покладено обов`язку щодо здійснення такої перевірки.

Постановою Старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмухіної Яни Миколаївни від 01.02.2023 було відкрито виконавче провадження №70128798 за відповідним наказом Господарського суду Харківської області.

08.02.2023 від ТОВ "АГРОФІРМА "ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ." до Господарського суду Харківської області надійшла скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця (вх.№3037), в якій скаржник просив визнати дії Старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмухіної Яни Миколаївни щодо відкриття виконавчого провадження №70128798 від 01.02.2023 протиправними; скасувати постанову Старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмухіної Яни Миколаївни про відкриття виконавчого провадження №70128798 від 01.02.2023.

В обґрунтування вимог скарги заявник зазначав, що на момент відкриття вказаного виконавчого провадження боржник змінив місцезнаходження та був зареєстрований за адресою: 36014, Полтавська область, м. Полтава, вул. Зигіна, буд. 29, кімната 19, що вбачається з наданої до скарги копії Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.12.2022 (т.6, а.с.8), виконавче провадження відкрито не за місцезнаходженням боржника, у боржника відсутнє майно на території міста Харкова, тому, на думку скаржника, у державного виконавця не було правових підстав для відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.02.2023 відмовлено в задоволенні скарги боржника, ТОВ "АГРОФІРМА "ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ." з наведених вище підстав.

Надаючи оцінку висновкам місцевого господарського суду, згідно з підпунктом б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 339 ГПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Враховуючи зміст наведених норм, розглядаючи скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо їх (рішень, дій, бездіяльності) правомірності/неправомірності, суд має надати оцінку законності дій останнього, тобто встановити, чи було ним дотримано приписи законодавства, які регламентують його діяльність у спірних правовідносинах, та саме в залежності від вказаних обставин, дійти висновку про задоволення або відмову у задоволенні скарги.

Апелянт стверджує, що державний виконавець в порушення вимог п.10 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» не перевірив юридичну адресу боржника у відкритому Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та безпідставно виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №70128798 від 01.02.2023.

Стосовно вказаних доводів колегія суддів зазначає наступне.

Вимоги до виконавчого документа передбачені статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Згідно з ч.1 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

За приписами п.10 ч.4 ст.4 цього ж Закону, на які посилається апелянт, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що чинним законодавством не визначено обов`язку державного виконавця при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження перевіряти, чи правильно вказано місцезнаходження боржника у виконавчому документі, шляхом отримання інформації з будь-яких інших джерел, у тому числі, і з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Апелянт не навів посилань на норми закону або будь-якого іншого нормативного акту, що містив би відповідні положення. В Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, на яку посилається заявник скарги, також не зазначено про обов`язок державного виконавця звертатися до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань при вирішенні питання щодо прийняття виконавчого документа до виконання або його повернення стягувачеві.

У ч.5 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Разом з тим, як вбачається із вказаної норми, нею передбачено відповідне право (а не обов`язок) виконавця, яким останній може скористатися вже під час виконання рішень тобто після відкриття виконавчого провадження, тоді як на стадії відкриття виконавчого провадження виконавець повинен пересвідчитися, зокрема, чи відповідає виконавчий документ і заява про його виконання вимогам Закону України "Про виконавче провадження", чи надано усі документи, відтак якщо немає підстав для повернення виконавчого документа або відмови у відкритті виконавчого документа, відкриває виконавче провадження (подібний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 750/2414/17).

Стосовно посилань апелянта на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі №380/9335/20, про те, що відсутність прямого обов`язку виконавця перевіряти адресу проживання боржника не звільняє його від обов`язку дотримуватися закріплених у статті 4 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів принципів верховенства права, законності, неупередженості і об`єктивності, а також здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, що, окрім іншого, вимагає від нього ефективно використовувати надані йому повноваження у процесі примусового виконання рішень, зокрема, право на безпосередній доступ до інформації про боржників, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних, колегія суддів зазначає наступне.

Як було вказано в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13.04.2023 у справі №211/4347/15-ц (до розгляду якої Великою Палатою Верховного Суду було зупинено провадження у даній справі № 922/848/21), із правовідносин у справі №211/4347/15-ц та в перелічених в цій ухвалі адміністративних справах, у тому числі, і у справі №380/9335/20 (на яку посилається апелянт у даному провадженні) не є подібними, а саме, підставою адміністративного позову у згаданих адміністративних справах було те, що у виконавчому написі нотаріуса, на підставі якого відкрито виконавче провадження, вказано як адресу реєстрації місця проживання боржника, так і його фактичне місце проживання, при цьому виконавче провадження у цих справах було відкрите не за вказаним у виконавчому написі місцем реєстрації боржника, тобто з порушенням Закону України «Про виконавче провадження», натомість у справі №211/4347/15-ц (правовідносини в якій є подібними з даною справою № 922/848/21), суди встановили, що виконавче провадження відкрито за адресою, яка містилася як єдина адреса боржника у виконавчому листі суду, так і у заяві стягувача.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення подібних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Станом на час здійснення даного апеляційного провадження саме вищевказана правова позиція Великої Палати Верховного Суду є останньою щодо спірного питання.

Також, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, після того, як Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 13.04.2023 повернула справу №211/4347/15-ц на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, вказану справу було розглянуто Верховним Судом та 27.07.2023 прийнято постанову, в якій викладено наступні висновки: згідно з частиною 5 статті 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи. Так само відповідно до частини першої статті 168 ЦПК у судовому наказі зазначаються, зокрема, місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) стягувана і боржника; у статті 175 ЦПК передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи. Аналогічна вимога висувається до змісту інших процесуальних документів, що подається учасниками справи: відзиву (стаття 178 ЦПК), відповіді на відзив (стаття 179 ЦПК), заперечення (стаття 180 ЦПК), пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (стаття 181 ЦПК), письмової заяви, клопотання, заперечення (стаття 183 ЦПК); стаття 131 ЦПК містить обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження): учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. Таким чином, вимога про зазначення місцезнаходження (для юридичних осіб) або місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) проходить через цілу низку процесуальних документів - як тих, що надаються сторонами, так і тих, що ухвалюються судом. З огляду на обов`язок суду щодо належного повідомлення учасників справи про судові засідання та належне направлення процесуальних документів, можна стверджувати, що суд тримає під контролем відповідність інформації про місцезнаходження, місце проживання (перебування) учасників справи. Отже, завдяки зазначеним вище вимогам процесуального закону та за умови належного виконання процесуальних обов`язків й незловживання учасниками судового процесу процесуальними правами презюмується правильність інформації про місцезнаходження, місце проживання (перебування) боржника і стягувача, що зазначені у виконавчому документі, який видається судом. З урахуванням викладеного, немає підстав вимагати від виконавця здійснення додаткової перевірки інформації про місцезнаходження, місце проживання (перебування) боржника і стягувана під час відкриття виконавчого провадження. Водночас перед прийняттям виконавчого документа, пред`явленого до виконання, виконавець має упевнитись, що адреса місцезнаходження, місця проживання (перебування) боржника належить до території виконавчого округу приватного виконавця. Лише якщо виконавчий документ пред`явлено стягувачем не за місцем виконання (тобто місцезнаходження, місце проживання (перебування) боржника, зазначене у виконавчому документі, є таким, що не може бути місцем виконання для виконавця, якому пред`явлено виконавчий документ) виконавець зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувачу (пункт 10 частина четверта статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»). У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами. Відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Закон не містить норми, що встановлює безпосередньо обов`язок виконавця перевірити інформацію про місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) сторін виконавчого провадження. Якщо інформація про місцезнаходження, місце проживання (перебування) боржника, що міститься у виконавчому документі не викликає сумнівів в її достовірності, виконавець не має підстав для перевірки цієї інформації.

Відповідно до ч.4 ст.263 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Справа № 211/4347/15-ц, у якій Верховний Суд дійшов вищенаведених висновків, є цивільною, разом з тим норми ГПК України містять аналогічні положення щодо зазначення місцезнаходження учасників справи. А саме, у статті 162 ГПК України, передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи. Аналогічна вимога висувається до змісту інших процесуальних документів, що подається учасниками справи: відзиву (стаття 165 ГПК України), відповіді на відзив (стаття 166 ГПК України), заперечення (стаття 167 ГПК України), пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (стаття 168 ГПК України), письмової заяви, клопотання, заперечення (стаття 170 ГПК України). Відповідно до п.4 ч.5 ст.238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України. Стаття 120 ГПК України встановлює обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Отже, вищенаведені висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 27.07.2023 у справі № 211/4347/15-ц можуть бути в повному обсязі застосовані до правовідносин у даній справі № 922/848/21.

Як було встановлено вище та не заперечується апелянтом, ТОВ "АГРОФІРМА "ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ." не повідомляло ні суд, ні стягувача про зміну свого місцезнаходження, здійснену після видачі відповідного виконавчого документу, але до пред`явлення його стягувачем до виконання.

Зазначена у виконавчому документі адреса боржника відповідає підвідомчості Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові (вказаних обставин апелянтом також не спростовано), при цьому відповідна адреса є єдиною, виконавцеві не було надано відомостей про будь-яку іншу адресу боржника що могло б стати підставою для вчинення дій зі з`ясування тих обставин, яка ж саме адреса є правильною. Тобто інформація про місцезнаходження боржника, що міститься у виконавчому документі, не викликала сумнівів у її достовірності.

За таких обставин, з урахуванням вищенаведених вимог чинного законодавства та правової позиції Верховного Суду щодо їх застосування, колегія суддів дійшла висновку про те, що в даному випадку державний виконавець на стадії вирішення питання про відкриття виконавчого провадження не був зобов`язаний самостійно встановлювати адресу боржника, відповідно не здійснення дій із такого встановлення не може свідчити про те, що виконавче провадження було відкрито протиправно.

В оскаржуваній ухвалі місцевий господарський суд зазначив, що сама по собі наявність рахунку боржника в банківській установі, місцезнаходженням якої є м. Харків, є достатньою підставою для відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду від 27.09.2022 в справі № 922/848/21 державним виконавцем, місце виконання якого територіально знаходиться у межах зони його діяльності; заявник скарги проти вказаного висновку заперечував, посилаючись на те, що суд помилково визначив місце знаходження вказаної банківської установи у м.Харкові, адже у вказаному населеному пункті наявне лише відділення АТ КБ «ПриватБанк», також зазначена інформація не була подана стягувачем разом з заявою про примусове виконання рішення, а інформацію про наявний рахунок в АТ КБ «ПриватБанк» було отримано державним виконавцем вже після відкриття виконавчого провадження № 70128798.

Стосовно відповідних обставин, колегія суддів зазначає, що вони не мають значення для оцінки правомірності відкриття відповідного виконавчого провадження, оскільки, як встановлено вище, виконавче провадження було відкрито за місцезнаходженням боржника (вказаним у виконавчому документі), з дотриманням вищенаведених приписів з ч.1 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження".

Також, перевірка інформації щодо майна боржника, коштів (зокрема тих, які знаходяться на банківських рахунках) здійснюється вже під час виконання рішень тобто після відкриття виконавчого провадження, тоді як на стадії відкриття виконавчого провадження виконавець повинен пересвідчитися, зокрема, чи відповідає виконавчий документ і заява про його виконання вимогам Закону України "Про виконавче провадження", чи надано усі документи, відтак якщо немає підстав для повернення виконавчого документа або відмови у відкритті виконавчого документа, відкриває виконавче провадження. Відповідне узгоджується, зокрема, з наведеними вище положеннями ч.5 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" та висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 750/2414/17.

Водночас, посилання місцевого господарського суду на вищенаведені обставини не вплинуло на правильність висновків про те, що скарга боржника на дії державного виконавця не підлягає задоволенню, оскільки, як уже зазначалося, твердження скаржника про те, що державний виконавець не повинен був відкривати виконавче провадження, а мав на підставі перевірки відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повернути стягувачу виконавчий документ як такий, що пред`явлений не за місцем виконання або не за підвідомчістю не підтвердилися в ході апеляційного провадження.

Будь-яких інших доводів, що могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали та задоволення скарги на дії Старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмухіної Яни Миколаївни в апеляційній скарзі не наведено.

Суд апеляційної інстанції в ході даного провадження надав належну оцінку наявним у справі доказам та доводам сторін, водночас, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

За результатами апеляційного перегляду ухвали місцевого господарського суду колегією суддів також не було встановлено наявності неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в розумінні ч.2 ст.277 ГПК України або порушення норм процесуального права, які згідно з ч.3 цієї ж норми є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 13, 269, п.1 ч.1 ст.275, ст.276, ст.282 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.02.2023 у справі № 922/848/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 21.08.2023

Головуючий суддя О.В. Шевель

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.О. Крестьянінов