Постанова

від 15.08.2023 по справі 905/286/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2023 року м. Харків Справа № 905/286/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Россолов В.В.,

при секретарі судового засідання Ярош В.В.,

за участі представників сторін:

від апелянта, Брижань Ю.В.,

від третьої особи, Романенко О.В.,

від інших, не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача, за вх. №660 Д/1 на рішення господарського суду Донецької області від "07" березня 2023 р. (повний текст складено 13.03.23, суддя Левшина Г.В.) у справі № 905/286/22

за позовом АТ "ПУМБ", м.Київ,

до ОСОБА_1 , м.Бахмут, Донецька область,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Приватне підприємство "РОНДО", м. Бахмут , Донецька область,

про звернення стягнення на предмет іпотеки та передачу предмета іпотеки в управління

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк", м.Київ ( позивач) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 , м.Бахмут ( відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки та передачу предмета іпотеки в управління.

Зокрема, позивач просив суд:

- в рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства «РОНДО» перед Акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк» за процентами, нарахованими за безпідставне користування кредитом за період з 01.12.2020р. по 30.11.2021р. (включно) у розмірі 1039258,78 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входить: частина цегляного складського приміщення, яке складається із складів 1,2,3,6,7,8,0, 2-й поверх з 2-17, 3-й поверх - повністю, загальною площею 4668,1 кв.м., що належить ОСОБА_1 , як успадковане майно після смерті ОСОБА_2 , шляхом реалізації предмету іпотеки на прилюдних торгах;

- передати Акціонерному товариству «Перший Український міжнародний банк» в управління нерухоме майно - нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входить: частина цегляного складського приміщення, яке складається із складів 1,2,3,6,7,8,0, 2-й поверх з 2-17, 3-й поверх - повністю, загальною площею 4 668,1 кв. м, що належить ОСОБА_3 , як успадковане майно після смерті ОСОБА_2 , на період до його реалізації;

- надати Акціонерному товариству «Перший Український міжнародний банк» право: здійснювати дії, пов`язані з управлінням предметом іпотеки - нежитловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входить: частина цегляного складського приміщення, яке складається із складів 1,2,3,6,7,8,0, 2-й поверх з 2-17, 3-й поверх - повністю, загальною площею 4 668,1 кв.м., здійснювати спільне управління з будь-якими особами, передавати в наступне управління, змінювати, розривати, укладати правочини, пов`язані з управлінням, у тому числі договори оренди, суборенди, з правом отримання платежів за користування предметом іпотеки, а також укладати, змінювати, розривати договори щодо надання послуг з утримання предмету іпотеки, його обслуговування і забезпечення збереження (охорони); обладнати предмет іпотеки: нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входить: частина цегляного складського приміщення, яке складається із складів 1,2,3,6,7,8,0, 2-й поверх з 2-17, 3-й поверх - повністю, загальною площею 4 668,1 кв.м., новими охоронними пристроями, а також укладати договори на охорону зі спеціалізованими підприємствами; на отримання в усіх установах, підприємствах, організаціях, а також органах реєстраційної служби, органах нотаріату будь-яких документів (оригіналів, їх копій, дублікатів, витягів з державних реєстрів, довідок), необхідних для управління майном, укладення будь-яких договорів, у тому числі, але не виключно: договорів найму, оренди, суборенди, договорів, пов`язаних з експлуатацією, обслуговуванням, страхуванням, охороною, забезпеченням та утриманням в належному стані предмета іпотеки - нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , , до складу якого входить: частина цегляного складського приміщення, яке складається із складів 1,2,3,6,7,8,0, 2-й поверх з 2-17, 3-й поверх - повністю, загальною площею 4668,1 кв. м.; вільного доступу ( у тому числі шляхом примусового проникнення/ входу) представників управителя та інших осіб визначених управителем до нерухомого майна, переданого в управління, інші права необхідні для здійснення належного управління майном.

- зобов`язати ОСОБА_3 на період до реалізації предмета іпотеки повністю звільнити від будь-якого особистого майна (майна третіх осіб) предмет іпотеки: нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входить: частина цегляного складського приміщення, яке складається із складів 1,2,3,6,7,8,0, 2-й поверх з 2-17, 3-й поверх - повністю, загальною площею 4 668,1 кв. м, та утриматися від будь-яких дій (в тому числі із залученням третіх осіб) щодо перешкоджання АТ «ПУМБ» в управлінні предметом іпотеки.

- отриманий прибуток внаслідок передачі предмету іпотеки в оренду чи іншого використання нежитлового приміщення за вирахуванням витрат понесених на утримання майна звертати в рахунок погашення заборгованості ПП «Рондо»

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 23.10.2007р. між Закритим акціонерним товариством "Донгорбанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк" та Приватним підприємством "РОНДО" (позичальник) був укладений кредитний договір №6/07-ЮР. В забезпечення зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 (іпотекодавець) був укладений іпотечний договір №6/07ЮР від 23.10.2007р., відповідно до якого банку передано в іпотеку нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач зазначає, що ОСОБА_2 ( іпотекодавець) помер. Проте, Позивачу йому стало відомо, що єдиним спадкоємцем померлого є ОСОБА_1 , а тому останній в силу статті 23 Закону України "Про іпотеку" набув статусу іпотекодавця.

У позові позивач також зазначив, що у зв`язку із невиконанням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором банком було подано позов до суду та рішенням господарського суду Донецької області від 14.07.2010р. по справі №1/125 були задоволені позовні вимоги ПАТ "Донгорбанк" до ПП "РОНДО" про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме: заборгованість за кредитом у сумі 3150000,00 грн., відсотки у сумі 1067640,98 грн., пеню у сумі 94576,10 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, позивачем заявлено позов до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки та передачу іпотеки в управління.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 07.03.23 у справі №905/286/22 у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк, м.Київ до ОСОБА_3 , м.Бахмут, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Приватного підприємства «РОНДО», м.Бахмут, у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Рішення обґрунтовано тим, що позивачем не доведено, що відповідач є власником майна, яке перебуває у іпотеці у позивача. Позивачем також належними та допустимими доказами не доведено, що відповідач є спадкоємцем померлого іпотекодавця. Крім того, суд першої інстанції поставив під сумнів сам факт смерті іпотекодавця ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю у справі належних доказів, а саме копії Свідоцтва про смерть.

Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, Позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою в якій просить, рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Вважає, що рішення по справі прийнято з порушенням норм матеріального права, без урахування усіх обставин справи. Зокрема посилається, що факт смерті іпотекодавця ОСОБА_2 , та факт набуття права власності ОСОБА_1 , як спадкоємцем померлого, на предмет іпотеки, встановлено рішенням Господарського суду Донецької області у справі № №905/1959/19. У цій же справі перебувають відповідні докази.

Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І. суддя Гетьман Р.А., суддя Сгара Е.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2023 р. апеляційну скаргу позивача на рішення Господарського суду Донецької області від 07.03.23 у справі №905/286/22 залишено без руху.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Сгари Е.В. на підставі розпорядження керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями за наслідками якого визначено колегію суддів головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.05.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення Господарського суду Донецької області від 07.03.23 у справі №905/286/22, встановлено учасникам справи строк до 19.06.2023 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи, витребувано матеріали справи №905/286/22 з Господарського суду Донецької області.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2023 р. розгляд справи призначено на 15.08.2023 р.

Судова колегія зазначає, що на час прийняття даної постанови, в Україні введено дію воєнного стану, а також особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду.

Зокрема, 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, надалі подовжено.

Відповідно до наказу Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 №03 «Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:

- тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;

- запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об`єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;

- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;

- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв`язку. У разі відсутності об`єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, апеляційний суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ГПК України.

15.06.2023 р. від Приватного підприємства «Рондо» ( третя особа по справі) на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому рішення по справі просять залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Третя особа також зазначає, що дійсно має заборгованість перед позивачем та вживає усіх заходів для її погашення. Крім того повідомляє, що підприємство не володіє документами, які підтверджують факт смерті іпотекодавця ОСОБА_2 та набуттям права власності ОСОБА_1 права власності на предмет іпотеки. Крім того, повідомляє, що їм не відомо про стан предмета іпотеки, оскільки у 2023 р. на території міста Бахмут проводилися активні бойові дії. Зазначено місто на цей час також є окупованим. Здійснюються бойові дії з його деокупації. Наполягає, що власником предмета іпотеки є саме ОСОБА_2 , оскільки позивач не надав суду документи на підтвердження смерті зазначеної особи.

У судовому засіданні, яке відбулося 15.08.2023 р. приймали участь в режимі відеоконференції представники позивача та третьої особи, які підтримали свої вимоги та заперечення.

Представники відповідача у судове засідання не з`явилися. Про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Явка представників сторін у судове засідання не визнавалася обов`язковою.

Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі ( ч.1 ст.270 ГПК України).

Судова колегія також зазначає, що відповідно до приписів ч. 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану було продовжено та не скасовано на цей час.

Відповідно до наказу Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 №03 «Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:

- тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;

- запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об`єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;

- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;

- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв`язку. У разі відсутності об`єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.273 ГПК України.

Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, які приймали участь у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено такі обставини справи

23.10.2007р. між ЗАТ "Донгорбанк", правонаступником всіх прав та зобов`язань якого є Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" (далі - Банк) та ПП «Рондо» (далі Позичальник, або третя особа, або Товариство) укладено кредитний договір №6/07-юр, відповідно до п.1.1 якого банк зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді поновлюваної кредитної лінії на наступних умовах: ліміт кредитної лінії 1500000,00 (один мільйон п`ятсот тисяч) гривень; цільове використання кредиту - поповнення обігових коштів, крім розміщення кредитних коштів на депозит, формування статутного фонду господарського товариства; строк повернення кредиту - згідно графіку, наведеного в додатку № 6 до договору, дата остаточного повернення кредиту - 30.10.2009р.

Додатковими договорами до договору змінювався розмір суми повернення кредиту згідно графіку; відсотки за безпідставне користування кредитом за строковою заборгованістю 18% річних; відсотки за безпідставне користування кредитом за простроченою заборгованістю -23% річних; комісія за ведення кредитної справи за кредитною лінією - 2% річних від невикористаної суми ліміту кредитної лінії (пункт 1.1 договору).

Відповідно до п.4.1 договору забезпеченням зобов`язань позичальника за даним договором є іпотека нежитлового приміщення відповідно до договору іпотеки №6/07-ЮР від 23.10.2007р.

Додатковим договором №1 від 12.06.2008р. до кредитного договору №6/07-ЮР від 23.10.2007р. сторонами був збільшений ліміт кредитної лінії до 3250000,00 грн.

Додатковим договором №2 від 25.09.2008р. до кредитного договору №6/07-ЮР від 23.10.2007р. сторонами був збільшений розмір відсоткової ставки за строковою заборгованістю до 22% річних, за безпідставне користування кредитом за простроченою заборгованістю до 27% річних.

Додатковою угодою №4 від 20.04.2009р. до кредитного договору №6/07-ЮР від 23.10.2007р. сторонами був зменшений ліміт кредитування до 3150000 грн. 00 коп., продовжений строк повернення кредиту до 30.10.2009р., збільшений розмір відсоткової ставки за строковою заборгованістю до 28% річних, за безпідставне користування кредитом за простроченою заборгованістю до 33% річних.

Відповідно до пункту 3.3.4 банк прийняв на себе зобов`язання нараховувати у валюті кредиту відсотки за користування кредитом, а також відсотки за безпідставне користування кредитом, виходячи зі ставок, вказаних в пункті 1.1 договору. В період нарахування відсотків включається день видачі кредиту та не включається день повернення. Нарахування відсотків (у тому числі при частковому поверненні кредиту) здійснюється на суму фактичної заборгованості на кінець операційного дня за кредитним рахунком, виходячи із фактичної кількості календарних днів в році, щомісячно в два етапи:

- 27 числа місяця (якщо 27 число - неробочий день, то у перший робочий день після 27 числа) за період: з дня видачі кредиту по попередній день першого нарахування включно, а подалі - з першого числа місяця по попередній день першого нарахування включно.

- в останній робочий день місяця (день другого нарахування) за період: з дня першого нарахування або з дня видачі кредиту (якщо кредит виданий в період з 27 числа по останній календарний день місяця) по останній календарний день місяця включно, а подалі - з дня першого нарахування по останній календарний день місяця включно, а в подальшому - з дня першого нарахування по останній календарний день місяця включно. При продовженні строку повернення кредиту проценти нараховуються у день продовження.

При повному поверненні кредиту проценти нараховуються у день повернення.

Згідно з пунктом 3.4.4 договору позичальник зобов`язався сплачувати банку нараховані відсотки за користування кредитом (у тому числі при частковому поверненні кредиту) у валюті кредиту в два етапи:

- відсотки, нараховані в день першого нарахування, сплачувати до початку наступного місяця, тобто до останнього робочого дня поточного місяця включно;

- відсотки, нараховані в день другого нарахування, сплачувати до 10 числа (включно) місяця наступного за місяцем нарахування відсотків, а також відсотки за безпідставне користування кредитом.

Договір набуває чинності з моменту підписання цього договору та припиняє свою дію після повного виконання позичальником всіх зобов`язань цього договору (п.7.1 договору).

У забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором №6/07-юр від 23.10.2007р. між ЗАТ "Донгорбанк", правонаступником всіх прав та зобов`язань якого є АТ "Перший Український Міжнародний Банк" в якості іпотекодержателя та ОСОБА_2 , в якості іпотекодавця, укладено та посвідчено приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу Барановим М.С. іпотечний договір №6/07-юр від 23.10.2007р., зареєстрований 23.10.2007р. за №8589.

Виходячи зі змісту п.п.1.1 та 1.2 іпотечного договору іпотекодавець передає іпотекодержателеві в іпотеку квартиру нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , (далі - предмет іпотеки), а саме частину цегляного нежилого складського приміщення, яке складається із складів 1,2,3,6,7,8,0, 2-й поверх з 2-17, 3-й поверх - повністю, загальною площею 4668,1 кв.м., що належить іпотекодавцеві на праві приватної власності на підставі: договору купівлі-продажу від 21.06.2022р., посвідченого приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу Барановим М.С. 21.06.2002р., та зареєстрованого в реєстрі за №4730, зареєстрованого Комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації м.Артемівська 28.08.2002р., та записаного в реєстрову книгу №3, номер запису 783.

Право застави за цим договором також поширюється на плоди, продукцію та доходи, одержані іпотекодавцем від використання предмета іпотеки (п.1.3 іпотечного договору).

Згідно п.1.4 іпотечного договору (в редакції додаткового договору №1 від 12.06.2008р. до іпотечного договору №6/07-ЮР від 23.10.2007р.) вартість предмета іпотеки за згодою сторін складає 4316112,00 (чотири мільйони триста шістдесят шість тисяч сто дванадцять) гривень 00 копійок.

Згідно п.2.3 іпотечного договору (в редакції додаткового договору №1 від 12.06.2008р. до іпотечного договору №6/07-ЮР від 23.10.2007р.) відповідно до умов основного зобов`язання позичальник зобов`язаний в порядку, передбаченому основним зобов`язанням:

- повернути іпотекодержателю основну суму боргу в розмірі 3250000,00 (три мільйони двісті п`ятдесят тисяч) гривень, в строк - до 20.04.2009р.

- сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 18% річних;

- сплатити проценти за безпідставне користування кредитом у розмірі 23% річних;

- сплатити неустойку (штраф, пеню) та відшкодувати всі витрати і збитки іпотекодержателя згідно з умовами основного зобов`язання.

За приписом п.4.1 у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст.12 Закону України «Про іпотеку».

Пунктом 7.1 іпотечного договору встановлено строк його дії - до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором і основним зобов`язанням, забезпеченням якого він є.

Судом першої інстанції також було встановлено, що рішенням господарського суду Донецької області від 14.07.2010р. по справі №1/125 задоволено позовні вимоги ПАТ «Донгорбанк», стягнуто з ПП "Рондо" на користь ПАТ „Донгорбанк" заборгованість за кредитом у сумі 3150000 грн. 00 коп., відсотки у сумі 1067640 грн. 98 коп., пеню у сумі 94576 грн. 10 коп., судові витрати по сплаті державного мита у сумі 25500 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

Рішення господарського суду Донецької області від 14.07.2010 р у справі № 1/125, до цього часу не виконано.

Як зазначає позивач, ОСОБА_2 , який виступав іпотекодавцем, помер. Про смерть іпотекодавця позивач дізнався у травні 2010 року під час співбесіди з директором ПП «Рондо».

У зв`язку з цим, 19.05.2010р. Банком подано до Першої Артемівської державної нотаріальної контори Донецької області претензію до ОСОБА_3 , який є спадкоємцем померлого іпотекодавця, була отримана нотаріальною конторою 20.05.2010р.

З тексту претензії убачається, що позивач повідомив нотаріуса першої Артемівської нотаріальної контори Донецької області Букрей Г.П.Ю, про наявність зобов`язань померлого ОСОБА_2 перед Банком, зокрема, суму простроченої заборгованості за кредитним договором станом на 19.05.2010р. у розмірі 4120810,83 грн. У зв`язку з цим з метою встановлення осіб, які мають право на спадкування, запропоновано нотаріусу направити до відділення відомості про наявність заяв спадкоємців про вступ у спадщину, наявність спадкоємців які прийняли спадщину на майно померлого.

Крім того, 17.07.2019р. позивачем на адресу спадкоємця ОСОБА_1 та на адресу позичальника (ПП «Рондо») було направлено вимогу вих. №КНО-61.1.4/51 від 12.07.2019р., згідно якої банк вимагав протягом 30 днів з моменту отримання даної вимоги погасити заборгованість за кредитним договором №6/07-ЮР від 23.10.2007р., а саме: заборгованість за процентами, нарахованими за безпідставне користування кредитом за період з 24.07.2018р. по 10.07.2019р. (включно) у розмірі 1002476,72 грн. Також у вказаній вимозі попереджено відповідача та позичальника про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Посилаючись на те, що у зв`язку з невиконанням зазначеної вимоги банк набув право на звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення своїх вимог щодо стягнення заборгованості за нарахованими процентами за період з 24.07.2018р. по 10.07.2019р., позивач звернувся із позовом до господарського суду Донецької області.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.02.2020р. у справі №905/1959/19, яке залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2020р., відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог.

Рішення господарського суду Донецької області від 14.02.2020 р та постанова Східного апеляційного господарського суд від 06.05.2020 р. по справі № 905/1959/19 переглядалися Верховним Судом. Постановою Верховного Суду від 25.08.2020 р по справі № 905/1959/19 касаційна скарга Позивача була залишена без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 14.02.2020 р та постанова Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2020 р. по справі № 905/1959/19 залишені без змін.

03.12.2021р. позивачем на адресу ОСОБА_1 направлено вимогу №КНО-61.1.3.1/151, за змістом якої у відповідності до статті 35 Закону України «Про іпотеку» заявлено про необхідність протягом 30 днів з моменту отримання вимоги погасити заборгованість за кредитним договором №6/07-юр від 23.10.2007р., а саме заборгованість за процентами, нарахованими за безпідставне користування кредитом за період з 01.12.2020р. по 30.11.2021р. у розмірі 1039258,78 грн. (підтверджується описом вкладення у цінний лист від 30.12.2021р., за адресою: АДРЕСА_3 ).

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов іпотечного договору, вищевказаної вимоги, Позивач звернувся до суду з цим позовом.

Як зазначалося вище, у задоволені позовних вимог було відмовлено з підстав, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що відповідач є спадкоємцем померлого іпотекодавця та власником предмета іпотеки, а також не доведено сам факт смерті іпотекодавця.

Судова колегія також приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову враховуючи нижче викладене.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як убачається з матеріалів справи Договір іпотеки №6/07ЮР від 23.10.2007р. був укладений між Закритим акціонерним товариством «ДОНГОРБАНК» та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" ( у редакції закону на момент виникнення спірних правовідносин), іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 7 цього Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

У статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачені підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зокрема, частиною першою цієї статті передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Таким чином, діючим законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання.

Як вказує Позивач, внаслідок смерті іпотекодателя ОСОБА_2 , права та обов`язки останнього, зокрема, й за договором іпотеки №6/07ЮР від 23.10.2007р. перейшли до спадкоємця останнього - ОСОБА_1 .

На підтвердження зазначених обставин, позивач посилається на надані до справи копії відповідних договорів, документів виконавчого провадження, копію відповіді Першої Бахмутської нотаріальної контори про відмову у наданні витребуваної інформації представникові Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк", а також на наявні у справі № 905/1959/19 документи, які і підтверджують вище зазначені обставини,

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статтями 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріали справи не містять у собі належних доказів, насамперед, факту смерті ОСОБА_2 .

Згідно статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (в редакції, що діяла на момент, як вказує позивач, смерті іпотекодавця) державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану. Актовий запис цивільного стану складається у двох примірниках. Інформація про персональні дані фізичної особи, що містяться в актовому записі цивільного стану, є конфіденційною і не підлягає розголошенню. Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Згідно статті 17 Закону, державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:

1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою;

2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Про факт державної реєстрації акта цивільного стану згідно із статтею 18 Закону, органами державної реєстрації актів цивільного стану видається відповідне свідоцтво.

З огляду на вищевикладене, належним та беззаперечним доказом смерті ОСОБА_2 є саме Свідоцтво про смерть. Зазначений документ у справі відсутні.

Посилання позивача на копію листа від 12.01.2022р. №38/01-10 першої Бахмутської нотаріальної контори про відмову у наданні витребуваної інформації представникові Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" судом першої інстанції правомірно не були прийняти до уваги, оскільки у листі викладено відомості щодо особи з прізвищем та ініціалами ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В той же час, як лист, так й відповідний адвокатський запит, на який було надано відповідь, не містять у собі відомостей, які б ідентифікували, конкретизували і надавали змогу точно встановити особу саме ОСОБА_2 (зокрема, ідентифікаційного коду, місця реєстрації тощо). Відповідні відомості наявні у підписаному сторонами іпотечному договорі.

Щодо зазначення відповідачем у справі ОСОБА_1 спадкоємця ОСОБА_2 , за висновками суду першої інстанції, також відсутні будь-які відомості. Зокрема, з наданих до цієї справи документів взагалі неможливо встановити зв`язок між іпотекодавцем ОСОБА_2 та спадкоємцем ОСОБА_1 .

Посилання позивача на наявні у справі №905/1959/19 докази суд першої інстанції не враховував, оскільки відповідні обставини доводяться у кожній справі належними та допустимими доказами, які у цій справі не надано.

Статтею 81 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Позивачем було заявлене відповідне клопотання про витребування доказів, яке згідно з ухвалою суду від 05.09.2022р. задоволено судом та зобов`язано Першу бахмутську нотаріальну контору Бахмутського району Донецької області (84511 м.Бахмут, Донецька область, вул.Миру, 51) направити на адресу суду в строк до 30.09.2022р. інформацію щодо спадкової справи на майно ОСОБА_2 .

06.12.2022р. відповідний конверт з ухвалою суду повернуто за закінченням терміну зберігання.

Іншого клопотання про витребування доказів, окрім того, яке було задоволено судом, позивачем не заявлено не було. При цьому, за твердженням позивача, наявних у справі доказів достатньо для розгляду справи.

В той же час, до матеріали справи Приватним підприємством «Рондо» було додано копії вступної та резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області по справі № 905/1959/19, а Позивачем надано до суду копію постанови Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2020 р. по справі №905/ /1959/19.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З тексту рішення господарського суду Донецької області у справі № 905/1959/19, який розміщений у Єдиному державному реєстрі судових рішень убачається, що суд першої інстанції при розгляді справи встановив факт на наявності листа Першої Бахмутської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Донецької області № 2058/01-16 від 18.12.2019, згідно якого була заведена спадкова справа на майно ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 за номером у нотаріуса 120/2009 від 24.02.2009 на підставі заяви про прийняття спадщини за заповітом від 24.02.2009 за реєстровим номером № 162, проте свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

У постанові Східного апеляційного господарського суду у справі № 905/1959/19 зазначено, що як вірно встановлено місцевим господарським судом, у матеріалах справи наявний лист Першої Бахмутської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Донецької області №2058/01-16 від 18.12.2019р., за змістом якого зазначено, що була заведена спадкова справа на майно ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , за номером у нотаріуса 120/2009 від 24.02.2009р., де з заявою про прийняття спадщини за заповітом від 24.02.2009р. за реєстровим номером №162 звернулась ОСОБА_4 , яка діяла від імені малолітнього спадкоємця ОСОБА_3 , проте свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Таким чином, судами при розгляді справи № 905/1959/19 було лише встановлено, наявність листа Першої Бахмутської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Донецької області №2058/01-16 від 18.12.2019р., за змістом якого зазначено, що була заведена спадкова справа на майно ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , за номером у нотаріуса 120/2009 від 24.02.2009р., де з заявою про прийняття спадщини за заповітом від 24.02.2009р. за реєстровим номером №162 звернулась ОСОБА_4 , яка діяла від імені малолітнього спадкоємця ОСОБА_3 , проте свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Факт смерті ОСОБА_2 та факт того, що ОСОБА_1 набув право власності на предмет іпотеки судами при розгляді справи не встановлювався.

Навпаки було встановлено, що предмет іпотеки досі зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 .

Що стосується суті позовних вимог.

Відповідно до статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, згідно із статтею 1269 Цивільного кодексу України має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

За приписом статті 1273 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування. Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

Відповідно до статті 1281 Цивільного кодексу України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

У відповідності до статті 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

Як зазначалося вище позивач вже звертався до господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 , як спадкоємця ОСОБА_2 (іпотекодавця), в якому просив суд про

- звернення в рахунок погашення заборгованості приватного підприємства "Рондо" перед акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" за процентами, нарахованими за безпідставне користування кредитом за період з 24.07.2018р. по 10.07.2019р. (включно) в розмірі 1 002 476,72 гривень (один мільйон дві тисячі чотириста сімдесят шість гривень 72 копійки) стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входить: частина цегляного складського приміщення, яке складається із складів 1,2,3,6,7,8,0, 2-й поверх з 2-17, 3-й поверх - повністю, загальною площею 4 668,1 кв. м., що належить ОСОБА_1 , як успадковане майно після смерті ОСОБА_2 , шляхом реалізації предмету іпотеки на прилюдних торгах;

- передачу акціонерному товариству "Перший Український Міжнародний Банк" в управління нерухомого майна - нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входить: частина цегляного складського приміщення, яке складається із складів 1,2,3,6,7,8,0, 2-й поверх з 2-17, 3-й поверх - повністю, загальною площею 4 668,1 кв. м., що належить ОСОБА_1 , як успадковане майно після смерті ОСОБА_2 , на період його реалізації;

- надання акціонерному товариству "Перший Український Міжнародний Банк" права здійснювати дії, пов`язані з управлінням предметом іпотеки, здійснювати спільне управління, змінювати, розривати, укладати правочини, пов`язані з управлінням, в тому числі, договори оренди, суборенди, з правом отримання платежів за користування предметом іпотеки, а також, укладати, змінювати, розривати договори щодо надання послуг з утримання предмету іпотеки, його обслуговування і забезпечення збереження (охорони);

- обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, а також на укладення договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами;

- на отримання в усіх установах, підприємствах, організаціях, а також органах реєстраційної служби, органах нотаріату будь-яких документів (оригіналів, їх копій, дублікатів, витягів з державних реєстрів, довідок), необхідних для управління майном, укладення будь-яких договорів, у тому числі, але не виключно: договорів найму, оренди, суборенди, договорів, пов`язаних з експлуатацією, обслуговуванням, страхуванням, охороною, забезпеченням та утриманням в належному стані предмета іпотеки;

- вільного доступу, у тому числі, шляхом примусового проникнення/входу) представників управителя та інших осіб визначених управителем до нерухомого майна, що передано в управління; інші права необхідні для здійснення належного управління майном;

- зобов`язання ОСОБА_1 на період до реалізації предмета іпотеки повністю звільнити від будь-якого особистого майна (майна третіх осіб) предмет іпотеки;

- отримання прибутку внаслідок передачі предмету іпотеки в оренду чи іншого використання нежитлового приміщення, за вирахуванням витрат, понесених на утримання майна, звернення в рахунок погашення заборгованості ПП «Рондо» за кредитним договором № 6/07-ЮР від 23.10.2007.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.02.2020 р по справі №905/1959/19 , яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2020 р., у задоволені позову було відмовлено.

Рішення господарського суду Донецької області у справі № 905/1959/19 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2020 р. переглядалися Верховним Судом.

Постановою Верховного Суду від 25.08.2020 р. по справі № 905/1959/19 касаційна скарга позивача залишена без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 14.02.2020 р та постанова Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2020 р. по справі № 905/1959/19 залишено без змін.

Відповідно до приписів частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судова колегія при розгляді цієї справи враховує правові висновки Верховного Суду, які викладено у постанові від 25.08.2020 р. по справі № 905/1959/19

Так Верховний Суд у пунктах 23, 27- 28 постанови від 25.08.2020 р. по справі №905/1959/19 зазначив наступне:

Відповідно до статті 1281 ЦК України (у редакції, чинній на час відкриття спадщини померлого іпотекодавця):

- спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги;

- кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги;

- якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги;

- кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Отже, у розгляді даної справи попереднім судовим інстанціям належало, з огляду на зміст позовних вимог та з урахуванням предмета спору в ній, насамперед з`ясувати додержання позивачем як кредитором спадкодавця строків, зазначених у цій статті ЦК України.

Водночас Суд у розгляді даної справи бере до уваги таке.

Строки, визначені статтею 1281 ЦК України, є преклюзивними.

Згідно з положеннями частини третьої статті 13 і частини першої статті 74 ГПК України на сторону у справі покладається обов`язок доведення тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх, зокрема, вимог.

Як зазначено попередніми судовими інстанціями, Банк в обґрунтування своїх вимог посилався, зокрема, на те, що про смерть спадкодавця (іпотекодавця за Договором іпотеки), яка сталася 27.08.2008 р., він (Банк) дізнався у травні 2010 року під час "співбесіди" з керівником Підприємства (після чого й звернувся з претензією до нотаріальної контори).

Проте як проведення такої "співбесіди", так і те, що вона відбувалася у травні 2010 року, позивачем у судах попередніх інстанцій не доведено. Так само ним не обґрунтовано і не доведено й тих обставин, що він до того часу не міг знати про відкриття спадщини після смерті іпотекодавця.

За таких обставин у судів попередніх інстанцій і у Касаційного господарського суду відсутні правові підстави для висновку про дотримання Банком зазначених преклюзивних строків, що унеможливлювало задоволення позовних вимог у даній справі та було єдиною й достатньою підставою для відмови в їх задоволенні, безвідносно до інших обставин справи.

З урахуванням викладеного Касаційний господарський суд не вбачає необхідності у здійсненні правової оцінки інших обставин справи, оскільки це не впливає на результат її розгляду.

Таким чином, підставами для відмови у задоволенні позовних вимог у справі №905/1959/1 став висновок суду про те, що Банком не дотримано преклюзивних строків, визначених статтею 1281 Цивільного кодексу України, що унеможливлювало задоволення позовних вимог у даній справі та було єдиною й достатньою підставою для відмови в їх задоволенні, безвідносно до інших обставин справи.

Судова колегія зазначає, що позовні вимоги позивача по справі № 905/1959/19 та по справі № 905/286/22 фактично є ідентичними та різняться лише у розмірах процентів, які було нараховано за безпідставне користування кредитом та за періодом їх нарахування. Зокрема у справі № 905/1959/19 проценти було нараховано за період 24.07.2018р. по 10.07.2019р., а у справі № 905/286/22 проценти було нараховані за період з 01.12.2020р. по 30.11.2021р.

Коло осіб, які приймали участь у справі № 905/1959/19 та коло осіб, які приймали участь у справі № 905/286/22 є ідентичними.

Враховуючи висновок Верховного Суду по справі № 905/1959/19 про те, що Банком не дотримано преклюзивних строків, визначених статтею 1281 Цивільного кодексу України, що унеможливлювало задоволення позовних вимог у даній справі та є єдиною й достатньою підставою для відмови в їх задоволенні, а також, що позовні вимоги позивача по справі № 905/1959/19 та по справі № 905/286/22 фактично є ідентичними та різняться лише у розмірах процентів, які було нараховано за безпідставне користування кредитом та за періодом їх нарахування, та не доведеність з боку Позивача дотримання ним преклюзивних строків, визначених статтею 1281 Цивільного кодексу України, позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на наведене, судова колегія не може прийняти посилання Позивача ( заявника апеляційної скарги) на постанову Верховного Суду від 15.09.2021 р. у справі №752/14500/19, у який було викладено інший висновок щодо застосування статті 1281 Цивільного кодексу України.

Судова колегія також бере до уваги, що предмет іпотеки розташований у місті Бахмут на території якого у 2023 р. проводилися активні бойові дії ( зазначений факт є загальновідомим і не потребує доказуванню відповідно до приписів частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України). На цей час місто Бахмут є тимчасово окупованим. Здійснюються заходи з його деокупації. Тому встановити стан предмета іпотеки, як і його фізичну наявність, не має можливості.

Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. ( ст.276 ГПК України)

В даному випадку, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу позивача, за вх. №660 Д/1 на рішення господарського суду Донецької області від "07" березня 2023 р. у справі № 905/286/22 - залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Донецької області від "07" березня 2023 р. - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 21.08.2023

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов