Рішення

від 09.08.2023 по справі 904/1200/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2023м. ДніпроСправа № 904/1200/23

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від позивача: Мотуз О.В.;

від відповідача: представник не з`явився;

розглянувши матеріали справи №904/1200/23

за позовом ОСОБА_1

до Фермерського господарство "Надєжда"

про визнання недійсним рішення загальних зборів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою від 02.03.2023 за вих. № б/н до Фермерського господарство "Надєжда" (далі - відповідач) в якій просить суд визнати недійсними всі рішення загальних зборів членів фермерського господарства "Надєжда", які оформленні протоколом №1/2022 від 19.07.2022.

Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/1200/23 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2023.

Ухвалою від 10.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 05.04.2023.

Через відділ документального забезпечення від представника позивача (МОТУЗА Олександра) 13.03.2023 надійшла заява від 10.03.2023 за вих. № б/н про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 16.03.2023 заяву представника позивача від 10.03.2023 за вих. № б/н про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалою господарського суду від 05.04.2024 продовжено підготовче провадження. Відкладено підготовче засідання у справі до 17.05.2023.

Ухвалою господарського суду 17.05.2023 відкладено підготовче засідання у справі до 31.05.2023.

30.05.2023 фермерському господарству "Надєжда" було надіслано копію ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2023 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Ухвалою господарського суду 31.05.2023 відкладено підготовче засідання у справі до 14.06.2023.

Ухвалою господарського суду 14.06.2023 відкладено підготовче засідання у справі до 27.06.2023.

14.06.2023 зроблено запит до Дніпропетровської дирекції ПАТ "Укрпошта" щодо повідомлення відповідача про судове провадження (справа №904/1200/23).

Крім цього, господарський суд розміщував оголошення про виклик відповідача в судове засідання на офіційному веб-порталі Судової влади України, що підтверджується оголошенням (а.с. 60 том 1).

Разом з тим, 16.06.2023 фермерському господарству "Надєжда" було надіслано копію ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2023 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Ухвалою 27.06.2023 відкладено підготовче засідання у справі до 12.07.2023.

Листом від 28.06.2023 повторно направлено запит до Дніпропетровської дирекції ПАТ "Укрпошта" з метою отримання інформації про вручення відповідачу процесуальних документів у справі №904/1200/23.

Також листом від 28.06.2023 вчетверте надіслано на адресу Фермерського господарства "Надєжда" копію ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2023 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі №904/1200/23. Крім цього, надіслано копію ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2023 про відкладення підготовчого засідання.

Разом з цим господарський суд розмістив олошення про виклик відповідача в судове засідання на офіційному веб-порталі Судової влади України, що підтверджується оголошенням (а.с. 69 том 1).

Як убачається з матеріалів справи, лист від 14.06.2023 Господарського суду Дніпропетровської області надсилався Дніпропетровської дирекції ПАТ "Укрпошта" на адресу: 49000, пр. Дмитра Яворницького,62) за трек-номером 4930022521367.

Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду 04.07.2023 з відміткою пошти вручено 23.06.2023.

Ухвалою 12.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.07.2023.

Лист від 28.06.2023 Господарського суду Дніпропетровської області повторно надсилався Дніпропетровській дирекції ПАТ "Укрпошта" на адресу: 49000, пр. Дмитра Яворницького,62) за трек-номером 4930023005737.

Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду 14.07.2023 з відміткою пошти вручено 10.07.2023.

Як убачається з матеріалів справи, ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2023, 17.05.2023 надсилалася відповідачу на адресу: 53760, Дніпропетровська область, м. Широківський район, Андріївка, вул. Садова, буд. 18 за трек-номером 4930022492332.

Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду без вручення адресату, зокрема, 20.07.2023 з відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою.

Лист Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2023 з додатком ухвалою від 10.03.2023 надсилалася відповідачу на адресу: 53760, Дніпропетровська область, м. Широківський район, Андріївка, вул. Садова, буд. 18 за трек-номером 4930022499469.

Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду без вручення адресату, зокрема, 20.07.2023 з відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою.

25 липня 2023 року до суду надійшли пояснення від АТ «Украпошта», якими повідомлено про те, що встановити місцезнаходження ФР «Надєжда» станом на день

надання відповіді не надається можливим (а. с. 106-109, том 1).

Через відділ документального забезпечення 25.07.2023 позивачем долучено копію статуту ФГ «Надежда» (а. с. 110-118, том 1).

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2023 надсилалася відповідачу на адресу: 53760, Дніпропетровська область, м. Широківський район, Андріївка, вул. Садова, буд. 18 за трек-номером 49300225208008.

Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду без вручення адресату, зокрема, 28.07.2023 з відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою.

Листи Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2023 та 28.06.2023 з додатком ухвалою від 10.03.2023 та 27.06.2023 надсилалася відповідачу на адресу: 53760, Дніпропетровська область, м. Широківський район, Андріївка, вул. Садова, буд. 18 за трек-номерами 4930022520948, 4930023005524.

Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду без вручення адресату, зокрема, 28.07.2023 з відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, з позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі №916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статей 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, господарський суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Більш того, обов`язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про дату, час і місце судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства.

Розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час і місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату, час і місце слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун`єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003, заяви №69829/01, №2672/03).

Відповідно до статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон "Про державну реєстрацію") відомості до ЄДР про юридичну особу, в тому числі щодо її місця знаходження, вносяться відповідно до інформації, наданої самою юридичною особою.

Вказане дає підстави вважати, що така адреса є актуальною, та саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов`язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.

Суд звертає увагу, що відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до статті 4, частини першої, пункту 10 частини другої статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв`язок" та Правил №270 (аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.03.2023 у cправі №910/18543/21).

Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10.03.2023 (дата відкриття провадження у справі) та станом на 09.08.2023 (дата ухвалення судового рішення).

Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2023 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.

Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Так, суд встановив, що ухвала від 10.03.2023 вважається врученою відповідачу у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, а саме 15.06.2023.

Відповідачу(ам) в ухвалі від 10.03.2023 встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов`язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).

Крім цього, відповідачу(ам) роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Отже, строк для подачі відзиву відповідачем тривав до 30.06.2023 включно.

У судовому засіданні 26.07.2023 було оголошено перерву до 09.08.2023 до 11 год 30 хв, про що розміщено відповідну інформації на офіційному сайті «Судова влада України».

Станом на 09.08.2023 відзив відповідачем не надано.

В судовому засіданні 09.08.2023 представник позивача відповів на питання суду, надав пояснення у справі.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Позивач зазначає, що протоколом загальних зборів фермерського господарства «Надєжда» від 19.07.2022 було прийнято рішення, яким виключено позивача зі складу членів фермерського господарства «Надєжда». Позивач вважає, що протокол загальних зборів є недійсним та незаконним, оскільки було порушено порядок його виключення зі складу членів фермерського господарства.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач відзиву на позов не надав.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини: наявністю/відсутністю підстав для визнання недійним рішень загальних зборів членів фермермерського господарська, які оформлені протоколом №1/2022 від 19.07.22; правомірності заявлення вимог до відповідача.

Суд встановив, що 04.06.2002 було створено Фермерське господарство «Надєжда», власником якого є ОСОБА_2 (розділ 1 статуту).

Відповідно до п. 7.1 статуту керівництво фермерським господарством здійснюється власником фермерського господарства, який самостійно вирішує всі питання виробничо-господарської діяльності та спеціального розвитку та керується у своїй діяльності цим статутом, законами та іншими нормативними актами України.

Пунктом 7.4. статуту встановлено, що власник фермерського господарства - ОСОБА_2 визначає основні напрямки діяльності фермерського господарства, затверджує плани та звіти, їх виконання (п. 7.4.1. статуту); затверджує зміни до статуту (п. 7.4.2. статуту).

Відповідно до п. 7.4.8. статуту членами фермерського господарства є:

- ОСОБА_1 - син, народився ІНФОРМАЦІЯ_1

- ОСОБА_3 , дочка, народилася ІНФОРМАЦІЯ_2

- ОСОБА_4 - дочка, народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як зазначає позивач, він дізнався про те, що його виключили із членів Фермерського господарства «Надєжда» у лютому 2023 року, коли отримав копію протоколу від 19.07.2022 №1/2022 загальних зборів членів фермерського господарства «Надєжда».

Як встановлено судом, відповідно до протоколу загальних зборів фермерського господарства «Надєжда» від 19.07.2022 №1/2022 на зборах були присутні: ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Відсутні члени господарства: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

На збори запрошений: ОСОБА_6 .

Також у протоколі зазначено, що збори повноважні приймати рішення порядку денного.

На порядок денний відповідно до протоколу були винесені такі питання:

- про обрання голови та секретаря зборів;

- про виключення ОСОБА_2 зі складу членів господарства;

- про виключення ОСОБА_1 ;

- про включення до складу членів господарства ОСОБА_6 ;

- про наділення господарства складеним капіталом;

- про визначення органів управління господарством;

- про місцезнаходження господарства;

- про голову правління господарства;

- про представника господарства;

- про внесення змін до статуту та затвердження нової редакції статуту господарства;

- про підписання статуту господарства

- про державну реєстрацію змін, що сталися у господарстві.

Рішеннями загальних зборів членів Фермерського господарства «Надєжда», оформленими протоколом №1/2022 від 19.07.2022, вирішено:

- обрати головою зборів ОСОБА_3 , а секретарем зборів ОСОБА_5 ;

- виключити ОСОБА_2 зі складу членів господарства у зв`язку зі смертю, що сталася ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- виключити ОСОБА_1 зі складу членів господарства, як такого що не виконує свої обов`язки як член господарства;

- включити до складу членів господарства ОСОБА_6 на підставі поданої заяви;

- наділити господарство складеним капіталом в розмірі 100,00 грн, вклади до складу капіталу господарства його членів визначити наступними: ОСОБА_3 90,00 грн; ОСОБА_5 5,00 грн; ОСОБА_7 5,00 грн.

- визначити, що вищим органом управління господарства є загальні збори членів господарства, виконавчим органом управління господарства є голова господарства;

- у зв`язку з адміністративно-територіальною реформою визначити місцезнаходження господарства за наступною адресою: АДРЕСА_1 ;

- обрати головою правління господарства ОСОБА_3 з 20.07.2022;

- припинити повноваження ОСОБА_2 як представника господарства;

- внести зміни, що сталися у господарстві до статуту господарства шляхом викладення його в новій редакції. Затвердити нову запропоновану редакцію статуту господарства;

- нову редакцію статуту господарства від імені зборів підписати ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ;

- зареєструвати зміни, що сталися у господарстві, відповідно до чинного законодавства.

20.07.2022 протокол було засвідчено та зареєстровано в реєстрі за №961 приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Черник О.П.

В подальшому була проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як стверджує позивач, протокол загальних зборів є недійсним та незаконним, оскільки було порушено порядок його виключення зі складу членів фермерського господарства «Надєжда».

Позивач зазначає, що відповідно до п. 7.4. статуту власником є ОСОБА_2 , яка, зокрема, затверджує зміни до статуту, тобто саме власник повинен приймати такі рішення.

Крім того позивач зазначає, що не отримував жодного документу про скликання загальних зборів членів відповідача, а тому його не було повідомлено належним чином про скликання на 19.07.2022 загальних зборів фермерського господарства «Надєжда» в певному місці, з певним порядком денним, з певною формою проведення. Крім того такого органу як загальні збори згідно зі статуту на час прийняття спірного рішення взагалі не було передбачено (статутом не передбачено такого органу управління як загальні збори, а зазначено, що власник самостійно вирішує всі питання виробничо-господарської діяльності, зокрема, щодо внесення змін до статуту).

Оскільки, як стверджує позивач, його права шляхом виключення зі складу Фермерського господарства «Надєжда» були порушені, оскаржуване рішення загальних зборів фермерського господарства «Надєжда» підлягає визнанню недійсним.

Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив визнання недійсних всіх рішень загальних зборів членів фермерського господарства "Надєжда", які оформлені протоколом №1/2022 від 19.07.2022.

Суд відзначає, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації. Ці права включають правомочність (можливість) цієї особи брати участь в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) від діяльності даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ч. 1 ст. 167 Господарський кодекс України).

Тобто, корпоративні права це права особи, яка внесла свою частку (гроші, інше майно) до певної компанії. Залежно від типу компанії та способу внеску особи, вона може отримувати дохід від діяльності цієї організації або брати участь в її управлінні.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. N 475/97-ВР (далі - Конвенція), зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.), передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України; далі - ЦК).

За змістом положень ст. ст 4, 5 ГПК України правом на звернення до господарського суду наділені, зокрема, фізичні особи в корпоративних спорах, а суд здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є одним із принципів цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Положеннями статті 20 ГК України та статті 16 ЦК України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання.

Виходячи зі змісту ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову. Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 ЦК України, до яких, зокрема, відносяться: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Способи захисту за своїм призначенням можуть вважатись визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Застосування конкретного способу захисту права залежить як від захисту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб. Захист порушеного права має бути ефективним.

Відповідно до абз. 2 п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Як зазначалось вище, відповідно до усталеної позиції Верховного Суду рішення загальних зборів юридичних осіб за своєю правовою природою не є правочинами; натомість такі рішення є актами ненормативного характеру, тобто офіційними письмовими документами органу управління юридичної особи, що породжують правові наслідки, спрямовані на врегулювання господарських відносин; рішення, прийняті загальними зборами, є актами індивідуальної дії, оскільки їх приписи вважаються обов`язковими для обмеженого кола суб`єктів господарських відносин; з урахуванням викладеного, Верховний Суд зазначив, що рішення загальних зборів як акти індивідуальної дії можуть бути визнані недійсними в судовому порядку у разі їх невідповідності вимогам законодавства (в тому числі Конституції України) та/або визначеній законом компетенції органу, що видав (затвердив) таке рішення, та порушення такими рішеннями прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Як встановлено судом, 04.06.2002 було створено Фермерське господарство «Надєжда», власником якого є ОСОБА_2 (розділ 1 статуту).

Відповідно до п. 7.1 статуту керівництво фермерським господарством здійснюється власником фермерського господарства, який самостійно вирішує всі питання виробничо-господарської діяльності та спеціального розвитку та керується у своїй діяльності цим статутом, законами та іншими нормативними актами України.

Пунктом 7.4 статуту встановлено, що власник фермерського господарства - ОСОБА_2 визначає основні напрямки діяльності фермерського господарства, затверджує плани та звіти, їх виконання (п. 7.4.1. статуту); затверджує зміни до статуту (п. 7.4.2. статуту).

Таким чиним, відповідно до п. 7.4 статуту власником є ОСОБА_2 і станом на час прийняття спірних рішень (19.07.2022) саме до її повноважень було віднесено затвердження зміни до статуту, тобто саме власник повинен був приймати оскаржувані рішення.

Статутом Фермерського господарства «Надєжда», чинним на час прийняття спірних рішень (19.07.2022), не було передбачено такого органу управління як загальні збори, а зазначено, що власник самостійно вирішує всі питання виробничо-господарської діяльності, зокрема, щодо внесення змін до статуту.

Відтак спірні рішення були прийняті неуповноваженим на те органом.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач не був належним чином повідомлений про скликання спірних загальних зборів. Доказів зворотнього відповідач суду не надав.

Як неодноразово відзначав Верховний Суд, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; - позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; - порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів (постанови Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №914/484/18, 27.03.2018 у справі №904/9431/15).

Враховуючи те, що відповідачем було порушено вимоги статуту під час прийняття спірних рішень, позбавлено позивача можливості взяти участь у зборах, суд погоджується з доводами позивача про те, що за встановлених обставин позивача фактично було усунуто від участі у господарстві, що в свою чергу обмежує його можливості самостійно розпоряджатися корпоративними правами, порушує майнові права на частку активів фермерського господарства, отримання прибутку як члена такого господарства.

Відтак оскаржуване рішення зборів підлягає визнанню недійсним в судовому порядку з огляду на його невідповідність вимогам Статуту Фермерського господарства «Надєжда» (зокрема, ст. 7 Статуту), а також вимогам законодавства, в тому числі Конституції України, (зокрема ст. 317 ЦК України, ч. 4 ст. 41 Конституції України), та порушення законних інтересів позивача як члена господарства.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсними рішення загальних зборів членів Фермерського господарства «Надєжда» (53760, Дніпропетровська область, Криворізький район, село Андріївка, Карпівська ТГ, вул. Садова, будинок 18; ідентифікаційний код 31884614), оформлені протоколом №1/2022 від 19.07.2022.

Стягнути з Фермерського господарство "Надєжда" (53760, Дніпропетровська область, Криворізький район, село Андріївка, Карпівська ТГ, вул. Садова, будинок 18; ідентифікаційний код 31884614) на користь ОСОБА_1 (53740, Дніпропетровська область, Широківський район, с. Радевичеве, код РНОКПП НОМЕР_1 ) 2.684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 к.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 21.08.2023.

Суддя С.А. Дупляк