Рішення

від 09.08.2023 по справі 904/2588/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2023м. ДніпроСправа № 904/2588/23Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від позивача: Валько І.В.;

від відповідача: представник не з`явився;

дослідивши матеріали справи №904/2588/22

за позовом Фізичної особи-підприємця Яремчук Наталії Іванівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбас-Щебінь"

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Фізична особа-підприємець Яремчук Наталія Іванівна (далі - позивач) звернулася до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбас-Щебінь" (далі - відповідач) про стягнення 1.547.393,99 грн, з яких 1.138.392,50 грн основної заборгованості, 50.090,71 грн трьох процентів річних та 358.910,78 грн інфляційних втрат.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2588/23 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2023.

Ухвалою від 29.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 27.06.2023.

Ухвалу від 29.05.2023 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідач отримав 05.06.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 13.06.2023 (арк. 41, том 1).

Відповідачу(ам) в ухвалі від 29.05.2023 встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов`язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).

Крім цього, відповідачу(ам) роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Отже, строк для подачі відзиву тривав до 20.06.2021.

Станом на 09.08.2023 відзив не надано.

Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 ГПК України).

З урахуванням того, що відповідач не скористався правом на подачу відзиву, господарський суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон АліментаріаСандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Через відділ документального забезпечення 06.06.2023 від представника позивача (Ігоря Валька) надійшло клопотання від 30.05.2023 за вих. №б/н про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 12.06.2023 заяву позивача від 30.05.2023 за вих. № б/н про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

В судовому засіданні 27.06.2023 представник позивача намагався взяти участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС, однак у нього виникли технічні проблеми, що унеможлили його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 27.06.2023 відкладено підготовче засідання у справі до 12.07.2023.

Ухвалою від 12.07.2023 відкладено підготовче засідання у справі до 26.07.2023.

Ухвалою від 26.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.08.2023.

В судовому засіданні 09.08.2023 представник позивача взяв участь в режимі відеоконференції. Позивач відповів на запитання суду, надав пояснення у справі, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

Як зазначалось вище, з урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Між сторонами був укладений договір про надання послуг з розвантаження залізничних вагонів, на виконання якого позивач надав відповідачу вказані послуги. Оскільки відповідач вчасно з позивачем за отримані послуги не розрахувався, останній звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача основної заборгованості, процентів річних та інфляційних втрат.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач відзив не надав.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: укладення договору; надання послуг; настання строку оплати; наявності/відсутності доказів часткової/повної оплати послуг; наявності/відсутності заборгованості; наявності/відсутності підстав для стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Суд встановив, що 01.07.2021 між ФОП Яремчук Наталією Іванівною (далі- виконавець, позивач) та ТОВ «Кривбас-Щебінь» (далі-замовник, відповідач) був укладений договір про надання послуг з розвантаження залізничних вагонів №01/07-21 від 01.07.2021 року (далі - договір), відповідно до п. 1.1. умов якого виконавець виконує роботи з розвантаження щебеневої продукції з залізничних вагонів замовника.

Роботи виконуються відповідно до усних заявок замовника (п.1.2. договору).

Відповідно до п. 1.3. фактичний об`єм та загальна вартість наданих за цим договором послуг визначається на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт (наданих послуг).

Послуги вважаються наданими «Виконавцем» з моменту узгодження сторонами розрахунків на підставі актів виконаних робіт (наданих послуг) (п.1.4. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору вартість послуг, що надаються виконавцем, визначаються в актах виконаних робіт (наданих послуг), які є невід`ємними частинами цього договору.

Підставою для оплати наданих послуг є акт виконаних робіт (наданих послуг) або акт звірки взаємних розрахунків підписаний обома сторонами (п.3.2. договору).

Згідно з п. 3.3. договору після надання послуг протягом 5 робочих днів виконавець зобов`язується скласти та надати, замовнику для підписання акт виконаних робіт (наданих послуг) у двох примірниках. Замовнику разі відсутності заперечень протягом 10 робочих днів підписує акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) у двох примірниках, один з яких повертає виконавцю.

Замовник зобов`язується проводити оплату за надані послуги у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок виконавця вказаний в розділі 7 цього договору протягом 14 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт (наданих послуг) обома сторонами (п. 3.5. договору).

Ціна цього договору становить сукупну суму, яка складається з сум підписаних актів виконаних робіт (наданих послуг) протягом терміну дії цього договору (п. 3.6. договору).

Даний договір укладено українською мовою в двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, та вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами договору і діє до 31 грудня 2021 року, а в частині розрахунків - до повного його виконання (п. 6.1. договору).

На виконання умов договору виконавець надав, а замовник прийняв послуг загалом на суму 4.588.392,00 гривень, що підтверджується 17 актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 31.07.2021 по 31.12.2021.

30.11.2021 сторони підписали акт звірки розрахунків, який підтверджує об`єм наданих послуг (виконаних робіт) (а.с.21, том 1).

Замовник сплатив виконавцю загалом 3.450.000,00 гривень. Ця обставина підтверджується випискою по рахунку за період з 01.07.2021 по 18.05.2023 (а.с. 16, том 1).

Таким чином частина виконаних робіт на загальну суму 3.450.000,00 оплачена, а частина робіт на суму 1.138.392,00 гривень залишилась без оплати.

Так згідно з актом №166 від 26.10.2021 виконано робіт на 240.938,75 грн, 30.12.2021 замовником сплачено 1.000.000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку за період з 01.07.2021 по 18.05.2023 (а.с. 16, том 1), з яких в часткову оплату акта №166 від 26.10.2021 зараховано залишок в розмірі 191.398,75 грн, що визначений раніше. Тому заборгованості за цим актом №166 становить 49.540,00 гривень (240.938,75 грн - 191.398,75 грн).

Крім цього неоплаченими взагалі залишись такі акти:

- акт 167 від 31.10.2021 на загальну суму 250.331,25 грн;

- акт 168 від 08.11.2021 на загальну суму 289.400,00 грн;

- акт 169 від 15.11.2021 на загальну суму 324.740,00 грн;

- акт 170 від 22.11.2021 на загальну суму 224.381,25 грн

Тобто заборгованість за цими актами становить 1.088.852,50 грн.

Враховуючи заборгованості за актом №166, яка становить 49.540,00 грн, загальна сума заборгованості за всіма актами становить 1.138.392,50 грн (49.540,00 +1.088.852,50).

Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення 1.138.392,50 грн основної заборгованості, 50.090,71 грн трьох процентів річних та 358.910,78 грн інфляційних втрат.

Право вимоги цієї заборгованості позивач набув за договором №01/07-21 від 01.07.2021 про надання послуг з розвантаження залізничних вагонів.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.

Таким чином укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором з надання послуг із забезпечення технічною водою.

Отже двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням такого договору виконавець взяв на себе зобов`язання надати послугу із забезпечення споживача технічною водою, а відповідач (споживач) взяв на себе зустрічний обов`язок з оплати наданих позивачем послуг.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем відповідачу послуг з розвантаження залізничних вагонів на загальну суму 4.588.392,50 грн, з яких несплаченими є сума 1.138.392,50 грн.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно з п. 4.1. договору за невиконання чи неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність визначену чинним законодавством України.

Відповідно до п. 3.5. договору замовник зобов`язується проводити оплату за надані послуги у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок виконавця вказаний в розділі 7 цього договору протягом 14 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт (наданих послуг) обома сторонами.

Отже, строк оплати послуг наданих у період з 26.10.2021 до 22.11.2021 є таким, що настав.

Доказів оплати послуг з розвантаження залізничних вагонів в сумі 1.138.392,50 грн відповідач не надав.

Отже позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1.138.392,50 грн є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував три проценти річних за загальний період прострочення з 10.11.2021 до 15.05.2023 на загальну суму 50.090,71 грн та інфляційні втрати за загальний період прострочення з листопада 2021 року до квітня 2023 року на загальну суму 358.910,78 грн.

Суд відзначає, що відповідач контррозрахунку неустойки не надав, незгоди щодо правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат і визнав їх арифметично та методологічно правильними, а вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі згідно з неспростованим відповідачем розрахунком позивача, з яким погоджується господарський суд (такі висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 (п. 90).

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Суд встановив, що 12.05.2023 між позивачем (далі позивач, замовник) та адвокатськім бюро «Валько Ігор та партнери», в особі керуючого партнера Валько Ігоря Вікторовича (далі виконавець, адвокат) був укладений договір про надання правничої допомоги №434/23 (далі - договір).

Згідно з п. 1.1, за цим договором замовник замовляє та доручає виконавцю надавати йому правову (правничу) допомогу шляхом представництва, захисту, здійснення інших видів правової (правничої) допомоги та дій, що мають юридичне значення, згідно законодавства про види адвокатської діяльності та/або отриманих від замовника окремих доручень (завдань), а виконавець зобов`язується виконувати отримані від замовника доручення від імені та за рахунок замовника в порядку та на умовах, визначених договором.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що вартість послуг (гонорар) та порядок їх оплати визначені у додатку до договору.

Виконання всіх зобов`язань сторонами за договором може фіксуватися в акті приймання-передачі послуг, який є одночасно рахунком для оплати. Такі акти передаються замовнику будь яким способом (п. 4.3. договору).

Відповідно до п. 4.5. договору замовник зобов`язаний сплатити гонорар протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання Акту-рахунку прийому-передачі послуг або рахунку, якщо інший строк не узгоджено сторонами у додаткових угодах. Якщо замовник ухиляється від отримання Акту-рахунку прийому-передачі послуг він вважається врученим на п`ятий день з моменту його відправлення. Всі банківські та інші комісії при оплаті гонорару та перерахуванні коштів на поточні витрати сплачуються замовником. У разі неналежної оплати послуг змовника або за наявності очевидних підстав вважати, що замовник не виконає належним чином свого обов`язку зі сплати послуг, виконавець має право зупинити виконання своїх обов`язків, відмовитися від їх виконання частково або в повному обсязі, розірвати договір. При цьому за наслідки такої відмови виконавець відповідальності не несе, і це є істотною умовою договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.10.2024. Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, якщо не визначено іншого у договорі, умови договору застосовуються до відносин, що виникли до моменту його укладання, а саме - з дати договору (п. 6.7. договору).

Додатком №1 від 12.05.2023 до договору сторони визначили, що:

- здійснення представництва замовника у всіх без винятку судах з питань стягнення коштів з ТОВ «Кривбас-Щебінь» (крім участі в судових засіданнях п.2 таблиці цього додатку), без обмеження повноважень, вартість 2.000,00 грн, за 1 год;

- участь в якості представника замовника у одному судовому засіданні, зустрічі, ознайомлення з матеріалами справи тощо, без обмеження повноважень, вартість 4.000,00 грн, 1 послуга.

Датою початку надання послуг визначено 12.05.2023.

Договір та додаткову угоду підписано в сервісі «Вчасно» обома сторонами шляхом електронного підпису 12.05.2023 (а.с. 23-25, том 1).

Матеріали справи містять акт-рахунок №1 прийому-передачі послуг від 15.05.2023 на загальну суму 10.000,00 грн, за надані послуги, а саме:

- підготовка позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області щодо стягнення коштів з ТОВ «Кривбас-Щебінь» за договором про надання послуг з розвантаження залізничних вагонів №01/07-21 від 01.07.2021 ціна 2.000,00 грн, об`єм 1 година, кількість годин 5, вартість 10.000,00 грн.

Акт-рахунок №1 прийому-передачі послуг від 15.05.2023 підписано в сервісі Вчасно обома сторонами шляхом електронного підпису 15.05.2023 (а.с. 28, том 1).

В якості оплати вказаних послуг позивач долучив до справи платіжну інструкцію №0.0.2998419781.1 на суму 10.000,00 грн (а.с. 29, том 1).

Також матеріали справи містять акт-рахунок №2 прийому-передачі послуг від 26.07.2023 на загальну суму 13.000,00 грн, за надані послуги, а саме:

- підготовка клопотання Господарському суду Дніпропетровської області щодо участі в засідання в режимі відеоконференції - ціна 2.000,00 грн, об`єм 1 година, кількість годин/засідань 0,5, вартість 1.000,00 грн;

- представництво інтересів замовника у Господарському суді Дніпропетровської області на засіданні 12.07.2023 - ціна 4.000,00 грн, об`єм 1 засідання, кількість годин/засідань 1 засідання, вартість 4.000,00 грн;

- представництво інтересів замовника у Господарському суді Дніпропетровської області на засіданні 26.07.2023 - ціна 4.000,00 грн, об`єм 1 засідання, кількість годин/засідань 1 засідання, вартість 4.000,00 грн;

- представництво інтересів замовника у Господарському суді Дніпропетровської області на засіданні 09.08.2023 - ціна 4.000,00 грн, об`єм 1 засідання, кількість годин/засідань 1 засідання, вартість 4.000,00 грн;

Загальна сума за актом-рахунком №2 складає 13.000,00 грн.

Акт-рахунок №2 прийому-передачі послуг від 26.07.2023 підписано в сервісі Вчасно обома сторонами шляхом електронного підпису 26.07.2023.

В якості оплати вказаних послуг позивач долучив до справи платіжну інструкцію №473400010 на суму 13.000,00 грн.

Тобто, позивачем понесено судових витрат за актом-рахунком №1 прийому-передачі послуг від 15.05.2023 та актом-рахунком №2 прийому-передачі послуг від 26.07.2023 на загальну суму 23.000,00 грн.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

З урахуванням вищезазначених вимог закону при визначені розміру правничої допомоги суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.11.2021 у справі №914/1945/19, від 23.11.2021 у справі №873/126/21).

Також Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Водночас у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Крім цього, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.01.2023 у cправі №908/2702/21 здійснивши правовий аналіз норм статей 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд, зокрема, має право з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Отже, Верховний Суд висновує, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України.

При цьому таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що рішення відбулось на користь позивача і спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, витрати у справі в даному випадку підлягають покладенню на відповідача.

За приписами частини 8 статті 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/20, відповідно до яких Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі East/West проти України від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з гонораром успіху. ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають гонорар успіху, ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі Пакдемірлі проти Туреччини (Pakdemirli v., заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала гонорар успіху у сумі 6.672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3.000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату гонорару успіху, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

При цьому суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону у справі (відповідача).

Господарський суд надав оцінку наданим позивачу послугам професійної правової допомоги та дійшов таких висновків.

Спірна заборгованість виникла у зв`язку із тим, що відповідач вчасно не розрахувався з позивачем за отримані послуги не розрахувався, які обґрунтовані на підставі однієї заявки, п`яти актів, акта звірки розрахунків, виписки по рахунку.

Протягом періоду здійснення провадження у справі №904/2588/23 відповідач не заперечував проти заявлених позивачем вимог. Більш того часткова сплата заборонності свідчить про визнання відповідачем спірної заборгованості.

Фактично послуги адвоката полягали у складенні однієї заяви по суті позовної заяви, клопотання про участі адвоката в режимі відеоконференції та участі у судових засіданнях.

Здійснюючи розподіл витрат позивача на оплату професійної правової допомоги суд врахував і те, що судова практика в частині стягнення витрат за надання послуг є сталою і не потребувала тривалого часу для її вивчення.

Оцінивши зміст наданих позовних вимог, які вказані в актах надання послуг суд визнав обґрунтовано заявленими вимоги про стягнення плати за складання позовної заяви, клопотання про участі адвоката в режимі відеоконференції та участі у судових засіданнях, проте вартість цих послуг є явно завищеними, а тому не є справедливим покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 23.000,00 грн.

Приймаючи рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведену у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.01.2023 у cправі №908/2702/21, відповідно до яких під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України і не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

З огляду на специфіку справи, результат її вирішення, обсяг, вид та зміст наданих послуг суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі №904/2588/23 є завищеним, а тому не вбачається розумна необхідність понесення судових витрат у заявленому до відшкодування розмірі на суму 23.000,00 грн у суді першої інстанції у даній справі.

З урахуванням викладеного витрати позивача на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 18.000,00 грн суд вирішив не розподіляти та покласти на позивача.

Таким чином на відповідача суд покладає витрати позивача на професійну правову допомогу у розмірі 5.000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбас-Щебінь" (50047, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ СЕРГІЯ КОЛАЧЕВСЬКОГО, будинок 98; ідентифікаційний код 39965683) на користь Фізичної особи-підприємця Яремчук Наталії Іванівни ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) 1.138.392,50 грн (один мільйон сто тридцять вісім тисяч триста дев`яносто дві грн 50 к.) основної заборгованості, 50.090,71 грн (п`ятдесят тисяч дев`яносто грн 71 к.) трьох процентів річних та 358.910,78 грн (триста п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот десять грн 78 к.) інфляційних втрат, 5.000,00 грн (п`ять тисяч грн 00 к.) витрат на професійну правничу допомогу, 23.210,91 грн (двадцять три тисячі двісті десять грн 91 к.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 21.08.2023.

Суддя С.А. Дупляк