Рішення

від 21.08.2023 по справі 904/2671/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2023м. ДніпроСправа № 904/2671/23Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, Дніпропетровська область, м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд. 22, ідентифікаційний код 23359034) до Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-офісного центру "Інсток" (49051, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, ідентифікаційний код 25535222) про стягнення 16 809,29 грн. пені, 1 867,49 грн. 3% річних, 7 618,67 грн. інфляційних втрат

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №б/н від 23.05.2023 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-офісного центру "Інсток" заборгованості на загальну суму 26 295,45 грн., з яких:

- 16 809,29 грн. пеня за період з 07.06.2022 по 05.12.2022;

- 1 867,49 грн. 3% річних за період з 07.06.2022 по 09.05.2023;

- 7 618,67 грн. інфляційні втрати за період з липня 2022 року по квітень 2023 року.

Також позивач просить суд розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та стягнути з відповідача 2 684,00 грн. судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2023 у справі №904/2966/23 встановлена вина відповідача у невиконанні грошових зобов`язань у розмірі 67 421,86 грн. по оплаті послуг з розподілу електроенергії, наданих у січні - листопаді 2019 року. Відповідач 10.05.2023 виконав рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/2966/23 сплатив заборгованість у сумі 67 421,86 грн., що підтверджується копією банківської виписки від 10.05.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/2671/23, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі №904/2671/23 відповідач повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2023, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", правонаступником якого є Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі", (далі - позивач, постачальник, ОСР) та Товариством з обмеженою відповідальністю торгівельно-офісного центру "Інсток" (далі - відповідач, споживач) 19.11.2002 укладено договір про постачання електроенергії №1083/8-654, який в подальшому згідно з додатковою угодою від 14.07.2008 №1/640 було викладено в новій редакції (далі - договір).

У Розділі 1 договору Предмет договору вказано, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 72 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені Додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Пунктом 2.3.3 договору передбачений обов`язок споживача оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку "Порядок розрахунків" та Додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 14.01.2009 (пункт 9.8 договору).

Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (підпункт 9.8.1 договору).

За змістом Додатку 2 до договору "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" об`єктом споживача, на який позивачем здійснюється постачання електричної енергії за договором є будівля, розташована за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 4.

Пунктом 4 Додатку 4 до договору "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" визначено, що на об`єкті "офісне приміщення" знаходиться трансформатор струму номіналом 150/5 з розрахунковим коефіцієнтом 30.

На однолінійній схемі електропостачання об`єкта споживача, яка наведена у Додатку 10 до договору, зображено трансформатор струму номіналом 150/5.

Зазначені додатки до договору підписані представниками постачальника та споживача й скріплені печатками сторін.

З 01.01.2019 в Україні почав функціонувати новий ринок електричної енергії.

Ліцензія на постачання електроенергії за регульованим тарифом та на передачу електроенергії, що видана Акціонерному товариству "ДТЕК Дніпровські електромережі" НКРЕКП, була анульована з 01.01.2019; з цієї дати почала діяти ліцензія НКРЕКП, видана позивачу на розподіл електричної енергії.

Тобто, з 01.01.2019 позивач не є постачальником електроенергії за регульованим тарифом, а є оператором системи розподілу (ОСР) та здійснює господарську діяльність з розподілу електричної енергії на території Дніпропетровської області.

Пунктом 2 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі Правила роздрібного ринку електричної енергії, ПРРЕЕ, Правила № 312) передбачено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

За змістом пункту 4 цієї Постанови договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

27.12.2018 відповідач підписав заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Згідно з цією заявою-приєднання до переліку об`єктів та точок комерційного обліку споживача належить, зокрема, адміністративна будівля Торгівельно-офісного центру "Інсток", що знаходиться за адресою: 49051, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, 4 (ЕІС-код 62 Z4389899741279).

За змістом заяви-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 27.12.2018 до оформлення Паспорта точки розподілу та інших документів, додатків до договору, які оформлюються за необхідності та/або під час дії договору, сторони керуються додатками до договорів про постачання електричної енергії або про користування електричною енергією та іншими документами, складеними й підписаними сторонами під час його дії (індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку, межі розмежування, акти технічних перевірок, контрольного огляду, про пломбування, протоколи параметризації тощо), та іншою інформацією, зафіксованою в базах даних оператора системи для врегулювання всіх питань, які залежать від інформації, яка міститься у відповідних додатках та базах даних, в тому числі щодо визначення оператором системи показів засобу(ів) обліку.

Отже, станом на 01.01.2019 відповідач продовжив споживати електричну енергію на умовах договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та з урахуванням чинних умов договору про постачання електричної енергії № 1083/8-654 від 19.11.2002 в редакції додаткової угоди від 14.07.2008.

Згідно з пунктом 1.1 договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживача як послуги оператора системи розподілу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є Додатком 1 до цього договору.

Оператор системи розподілу надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, та Кодексом системи розподілу, затвердженим Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки/точок розподілу за об`єктом споживача, який є Додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи розподілу (пункт 2.1 договору).

Пунктом 5.4 договору визначено, що споживач оплачує послугу з розподілу (передачі) електричної енергії оператору системи розподілу, якщо згідно з умовами договору про постачання електричної енергії споживач забезпечує оплату послуги з розподілу (передачі), або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послугу з розподілу (передачу) Оператору системи розподілу, якщо згідно з умовами договору про постачання електричної енергії оплату послуги з розподілу (передачі) забезпечує постачальник.

До договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії сторонами підписані: Додаток 2 "Паспорт точки/точок розподілу електричної енергії" щодо об`єкта: м. Дніпро, вул. Б. Хмельницького, 14 А; Додаток 4 "Порядок розрахунків".

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області №904/2966/23 від 09.03.2023 позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-офісний центр "Інсток" про стягнення 307 821,92 грн., з яких 67 421,86 грн. вартість послуг з розподілу електричної енергії, наданих у січні - листопаді 2019 року та 240 400,06 грн. збитки задоволені частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-офісний центр "Інсток" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" основний борг у сумі 67 421,86 грн., судовий збір у сумі 1 011,33 грн., у решті позову відмовлено.

05 травня 2023 року на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області №904/2966/23 від 09.03.2023, яке набрало законної сили 02.05.2023, видано наказ про примусове виконання.

Вказаним рішенням суду встановлено, що у період із січня по листопад 2019 року обсяг електроенергії, спожитої ТОВ ТОЦ "Інсток", визначався останнім із застосуванням розрахункового коефіцієнта трансформації 1 замість 30, передбаченого Додатком 4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" до договору №008654 від 19.11.2022, чинного в частині, зокрема, індивідуальних характеристик об`єкта по вул. Богдана Хмельницького, 4 за відсутності оформленого на нього Паспорта точки розподілу на цей об`єкт споживача.

Також судом встановлено, що 24.07.2020 під час проведення АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" технічної перевірки об`єкта споживача за адресою: м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, 4, була підтверджена наявність трансформатора номіналом 150/5 та виявлена помилка у застосуванні відповідачем розрахункового коефіцієнта 1 замість 30 при визначенні обсягу електроенергії, спожитої на зазначеному об`єкті споживача. Наведене підтверджується актом № 309565 від 24.07.2020 технічної перевірки засобів обліку електричної енергії до 1000 В, підписаним працівниками АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" та ТОВ ТОЦ "Інсток". Так, відповідно до пункту 3 указаного акта на об`єкті споживача наявний трансформатор струму ТОПН-0,66, рік випуску 2015, з Кт (перв./втор.) 150/5, який належить споживачеві. За вказаних обставин позивач, використовуючи правильний розрахунковий коефіцієнт (30) для визначення обсягу фактично спожитої відповідачем у спірному періоді електроенергії, донарахував йому 67 421,86 грн. за надані послуги з розподілу електроенергії та 240 400,06 грн. збитків.

Листом від 04.05.2022 №14423/1001 позивач надіслав відповідачу для оплати відповідні рахунки від 05.05.2022, зокрема, рахунок за послуги надані у січні - листопаді 2019 року з розподілу електричної енергії від 04.05.2022 у сумі 67 421,86 грн. із зазначенням кінцевої дати оплати - 06.06.2022. Рахунок відповідач отримав 26.05.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У відповідь листом від 06.06.2022 №6/66 відповідач відмовився від задоволення вимоги позивача.

Відповідач 10.05.2023 виконав рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/2966/23 сплатив заборгованість у сумі 67 421,86 грн., що підтверджується банківською випискою від 10.05.2023.

На підставі договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 16 809,29 грн. пені за період з 07.06.2022 по 05.12.2022, 1 867,49 грн. 3% річних за період з 07.06.2022 по 09.05.2023 та 7 618,67 грн. інфляційних втрат за період з липня 2022 року по квітень 2023 року.

Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, строк та порядок розрахунків, наявність оплат, наявність/відсутність заборгованості, періоди прострочення виконання зобов`язань.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії визначає Закон України № 2019-VIII від 13.04.2017 (із змін. і доп.) "Про ринок електричної енергії" (далі Закон № 2019-VIII). Цей Закон також регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Разом з тим відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За частиною п`ятою статті 46 Закону № 2019-VIII відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії регулюються оператором системи розподілу із споживачем у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, на договірних засадах.

За змістом пункту 2.1 Кодексу систем розподілу договір про надання послуг з розподілу електроенергії - домовленість сторін про доступ до системи розподілу, яка укладається між ОСР, що здійснює розподіл електроенергії на території ліцензованої діяльності, та Користувачем або між ОМСР та Користувачем МСР.

За визначеннями, наведеними у пункті 2.2 цього Кодексу, МСР - мала система розподілу; ОМСР - оператор малої системи розподілу; ОСР - оператор системи розподілу.

Згідно з пунктом 11.1.6 Кодексу систем розподілу доступ до системи розподілу та послуги з розподілу надаються на підставі договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного між ОСР та Користувачем відповідно до цього Кодексу. Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії визначає зобов`язання ОСР забезпечити розподіл електричної енергії в межах замовленого Користувачем обсягу потужності за тарифами, що встановлюються Регулятором.

Відповідно до пункту 11.1.7 цього Кодексу договір про надання послуг з розподілу електричної енергії має бути укладений по усіх точках приєднання електроустановок Користувача на території відповідного ОСР, а також по точках приєднання споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж інших власників, які не є ОСР або ОМСР.

Умови договору про надання послуг з розподілу електричної енергії визначаються главою 11.2 Кодексу систем розподілу.

Зокрема, за змістом пункту 11.2.2 цього Кодексу послуги з розподілу електричної енергії надаються ОСР споживачу та електропостачальнику на підставі договорів, укладених відповідно до умов Правил роздрібного ринку електричної енергії.

При цьому вартість послуг з розподілу електричної енергії визначається для споживачів електричної енергії, які купують електричну енергію в електропостачальника за Правилами роздрібного ринку електричної енергії та відповідно до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії самостійно (напряму) оплачують послуги з розподілу електричної енергії ОСР, - на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами (з урахуванням втрат електричної енергії в мережах споживача).

Згідно з пунктом 1.1.2 глави 1.1 розділу I Правил роздрібного ринку електричної енергії ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

За змістом пунктів 2.1.3, 2.1.4 Правил № 312 споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності чинного паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил.

Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії (абз. 2 пункту 2.1.6 Правил №312).

За змістом пункту 1.2.6 Правил №312 оператор системи, який здійснює розподіл (передачу) електричної енергії безпосередньо до електроустановок споживача, отримує плату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії або від споживача, або від електропостачальника за вибором споживача (крім постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг або "останньої надії").

Пунктом 2.3 договору передбачено, що споживач оплачує за розподіл (передачу) електричної енергії, згідно з умовами глави 5 договору та інші послуги оператора системи розподілу згідно з Додатком 4 "Порядок розрахунків".

Оплата послуг з розподілу електричної енергії за договором здійснюється на поточний рахунок Оператора системи розподілу (п. 5.2 договору).

Тариф (ціна на послугу) з розподілу (передачі) електроенергії та терміни оплати послуги зазначаються в Додатку №4 "Порядок розрахунків" (п.5.3 договору).

Відповідно до п.2 Додатку 4 "Порядок розрахунків" тарифи (ціни) за послуги з розподілу електричної енергії на ринку електричної енергії встановлюються Регулятором та розміщуються на офіційному сайті Оператора системи розподілу.

Розрахунки за послуги з розподілу електричної енергії здійснюються у грошовій формі за розрахунковий період, який визначається в Додатку 3 до Договору (п. 3 Додатку 4 "Порядок розрахунків").

Сума остаточної оплати за фактично відпущену електричну енергію в розрахунковому періоді визначається на основі фактично розподілених обсягів електричної енергії, відповідно до даних приладів комерційного обліку або Оператором системи розрахунковим шляхом, у відповідності до Кодексу комерційного обліку за поточний розрахунковий період з урахуванням діючого тарифу на розподіл електричної енергії у розрахунковому періоді (п. 6 Додатку 4 "Порядок розрахунків").

Оплата послуг здійснюється Споживачем на підставі виставлених Оператором системи розподілу платіжних документів протягом 5 робочих днів від дня їх отримання (п. 7 Додатку 4 "Порядок розрахунків").

За внесення платежів, передбачених Договором, з порушенням термінів, визначених цим Додатком, Споживачу, що використовує електричну енергію на непобутові потреби нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, без обмеження періоду її нарахування, до дати повної оплати, але не більше розміру встановленого чинним законодавством (п. 26 Додатку 4 "Порядок розрахунків").

Неустойкою (штрафом, пенею) с грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пенею с неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Статтею 551 Цивільного кодексу України визначений предмет неустойки. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки с грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Аналогічні за змістом правові норми містить Господарський кодекс України.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст.231 Господарського кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Суд враховує, що рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України", яке є в силу статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" джерелом права, визначено, що "право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів ("Брумареску проти Румунії", § 61)".

Приписами статей 173, 175 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ця норма кореспондується з приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 цього Кодексу встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.

Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України унормовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, з наведених норм права вбачається, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Згідно із частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 цього Кодексу передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приписами статті 604 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація).

З аналізу вищевказаних норм закону слідує, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

У вказаному висновку суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 04.06.2019 року у справі № 916/190/18.

Таким чином, у разі коли судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Судовими рішеннями фактично тільки фіксується належна до стягнення сума боргу, однак, наявність таких рішень не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України сум.

При цьому, оскільки нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання, то і подальше застосування до таких сум наслідків передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України є правомірним.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідно до формулювання частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України стягнення інфляційних втрат та 3% річних нерозривно пов`язано зі сплатою основного боргу (боржник зобов`язаний сплатити не відсотки річних та інфляційні втрати, а саме суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції а також 3 % річних від простроченої суми).

З огляду на викладене, оскільки обставини стосовно наявності у відповідача обов`язку сплатити 67 421,86 грн. боргу встановлені рішенням господарського суду від 09.03.2023 у справі 904/2966/22, яке виконане відповідачем 10.05.2023, суд дійшов висновку, що у сукупності із наданими у даній справі доказами, свідчать про обґрунтованість доводів позивача щодо порушення відповідачем грошового зобов`язання в сумі 67 421,86 грн., на яку позивачем, зокрема, здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у сумі 2 684,00 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-офісного центру "Інсток" про стягнення 16 809,29 грн. пені, 1 867,49 грн. 3% річних, 7 618,67 грн. інфляційних втрат задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-офісного центру "Інсток" (49051, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, ідентифікаційний код 25535222) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, Дніпропетровська область, м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд. 22, ідентифікаційний код 23359034) 16 809,29 грн. пені, 1 867,49 грн. 3% річних, 7 618,67 грн. інфляційних втрат та судовий збір у сумі 2 684,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Е.М. Бондарєв