Рішення

від 21.08.2023 по справі 904/2850/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2023м. ДніпроСправа № 904/2850/23

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/2850/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трак Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чалекс"

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трак Груп" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чалекс" про стягнення 45.785,08 грн основної заборгованості за поставлений товар.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2850/23 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2023.

Ухвалою від 02.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Через відділ документального забезпечення 28.06.2023 від позивача надійшло клопотання про витребування доказів від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, а саме копій податкових декларацій з податку на додану вартість відповідача за період з 01.02.2022 до 01.03.2023.

Ухвалою від 30.06.2023 витребувано від Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області інформацію стосовно формування та відображення у декларації з ПДВ відповідачем податкового кредиту за господарськими операціями, проведеними з відповідачем за період з січня 2022 року до моменту надання відповіді на запит (ухвалу) суду.

Через відділ документального забезпечення 24.07.2023 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов лист від 19.07.2023 за вих. №27288/5/04-03-08, у якому Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомило суд, що згідно податкової звітності з ПДВ, поданої відповідачем до складу податкового кредиту за господарськими операціями проведеними з позивачем у період з січня 2022 року до липня 2023 року (включно) включено за січень 2022 року на загальну суму 6,3 тис. грн, а за червень 2022 року на загальну суму 52,1 тис. грн.

Ухвалу від 02.06.2023 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідач отримав 16.06.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 04.08.2023.

Відповідачу(ам) в ухвалі від 02.06.2023 встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов`язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).

Крім цього, відповідачу(ам) роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Отже, строк для подачі відзиву тривав до 03.07.2023 (з урахуванням того, що п`ятнадцятиденний строк припав на суботу 01.07.2023, строк подачі відзиву є таким, що настав у перший за ним робочий день, що відповідає положеннями ч. 5 ст. 254 ЦК України).

Станом на 21.08.2023 відзив не надано.

Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 ГПК України).

З урахуванням того, що відповідач не скористався правом на подачу відзиву, господарський суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб, на виконання якого позивач поставив відповідачу товар, який останній оплатив лише частково, що і стало підставою звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач відзив не надав.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: укладення договору; поставки товару; настання строку оплати товару; наявності/відсутності повної/часткової оплати товару; наявності/відсутності заборгованості з поставлений товар.

Як стверджує позивач і не спростував відповідач, між сторонами був укладений договір поставки у спрощений спосіб.

На підтвердження поставки товару позивач долучив до матеріалів справи №904/2850/23 видаткові накладні на загальну суму 52.785,08 грн, а саме:

видаткову накладну №341 від 24.01.2022 на суму 1.135,00 грн (арк. 4, том 1);

видаткову накладну №455 від 31.01.2022 на суму 5.190,00 грн (арк. 8, том 1);

видаткову накладну №602 від 09.02.2022 на суму 8.730,00 грн (арк. 12, том 1);

видаткову накладну №634 від 11.02.2022 на суму 11.085,00 грн (арк. 16, том 1);

видаткову накладну №773 від 21.02.2022 на суму 6.260,00 грн (арк. 20, том 1);

видаткову накладну №787 від 22.02.2022 на суму 9.850,08 грн (арк. 24, том 1);

видаткову накладну №806 від 23.02.2022 на суму 1.885,00 грн (арк. 28, том 1);

видаткову накладну №808 від 23.02.2022 на суму 8.650,00 грн (арк. 32, том 1).

Слід відзначити, що долучені до справи №904/2850/23 видаткові накладні не підписані з боку відповідача та містять посилання на договір №81 від 01.02.2021, в той час як сам позивач у позовній заяві наголосив, що договір поставки між сторонами був укладений у спрощений спосіб.

Для оплати товару позивач виставив відповідачу рахунки на оплату на загальну суму 52.785,08 грн, а саме:

рахунок на оплату №344 від 24.01.2022 на суму 1.135,00 грн (арк. 5, том 1);

рахунок на оплату №459 від 31.01.2022 на суму 5.190,00 грн (арк. 9, том 1);

рахунок на оплату №608 від 09.02.2022 на суму 8.730,00 грн (арк. 13, том 1);

рахунок на оплату №640 від 11.02.2022 на суму 11.085,00 грн (арк. 17, том 1);

рахунок на оплату №777 від 21.02.2022 на суму 6.260,00 грн (арк. 21, том 1);

рахунок на оплату №791 від 22.02.2022 на суму 9.850,08 грн (арк. 25, том 1);

рахунок на оплату №810 від 23.02.2022 на суму 1.885,00 грн (арк. 29, том 1);

рахунок на оплату №812 від 23.02.2022 на суму 8.650,00 грн (арк. 33, том 1).

До матеріалів справи №904/2850/23 позивач долучив і податкові накладні на спірну поставку, а саме:

податкову накладну від 24.01.2022 за №349 на суму 1.135,00 грн (арк. 6, том 1), отриману Державною податковою службою України 14.02.2023, що підтверджується квитанцією №1 (арк. 7, том 1);

податкову накладну від 31.01.2022 за №478 на суму 5.190,00 грн (арк. 10, том 1), отриману Державною податковою службою України 15.02.2023, що підтверджується квитанцією №1 (арк. 11, том 1);

податкову накладну від 09.02.2022 за №130 на суму 8.730,00 грн (арк. 14, том 1), отриману Державною податковою службою України 07.06.2023, що підтверджується квитанцією №1 (арк. 15, том 1);

податкову накладну від 11.02.2022 за №162 на суму 11.085,00 грн (арк. 18, том 1), отриману Державною податковою службою України 07.06.2023, що підтверджується квитанцією №1 (арк. 19, том 1);

податкову накладну від 21.02.2022 за №302 на суму 6.260,00 грн (арк. 22, том 1), отриману Державною податковою службою України 07.06.2023, що підтверджується квитанцією №1 (арк. 23, том 1);

податкову накладну від 22.02.2022 за №316 на суму 9.850,08 грн (арк. 26, том 1), отриману Державною податковою службою України 07.06.2023, що підтверджується квитанцією №1 (арк. 27, том 1);

податкову накладну від 23.02.2022 за №336 на суму 1.885,00 грн (арк. 30, том 1), отриману Державною податковою службою України 07.06.2023, що підтверджується квитанцією №1 (арк. 31, том 1);

податкову накладну від 23.02.2022 за №338 на суму 8.650,00 грн (арк. 34, том 1), отриману Державною податковою службою України 07.06.2023, що підтверджується квитанцією №1 (арк. 35, том 1).

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з вимогою від 17.02.2023 за вих. №17/02-2023, у якій позивач вимагав у відповідача сплатити заборгованість у загальному розмірі 52.785,08 грн. В якості доказів направлення вимоги на адресу відповідача позивач долучив до справи опис вкладення від 17.02.2023, фіскальний чек від 17.02.2023 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою відповідача про отримання відправлення позивача 07.03.2023 (арк. 37-38, том 1).

У відповідь на вимогу позивача відповідач листом від 14.03.2023 за вих. №2/03 повідомив позивача, що визнає заборгованість у загальному розмірі 52.785,08 грн і зобов`язується її погасити протягом 4 (чотирьох) місяців, а саме до червня 2023 року (включно).

Позивач долучив до справи №904/2850/23 докази часткового погашення заборгованості на загальну суму 7.000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №13 від 20.03.2023 на суму 5.000,00 грн та платіжною інструкцією №114457555.1WEB від 23.05.2023 на суму 2.000,00 грн.

Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення 45.785,08 грн основної заборгованості за поставлений товар.

Право вимоги вказаної заборгованості позивач набув в результаті неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати поставленого позивачем товару.

Статтями 202, 203, 205 ЦК України унормовано, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно зі статтею 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Статтею 642 ЦК України регламентовано, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду.

Проаналізувавши наявні у справі докази, а саме видаткові накладні за період з січня 2022 року до лютого 2022 року, господарський суд дійшов висновку, що між сторонами укладений договір у спрощений спосіб.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України та ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 ГК України, статей 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 656 ЦК України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 ЦК України).

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 52.785,08 грн (до стягнення заявлено 45.785,08 грн основної заборгованості), що підтверджується видатковими накладними.

Як встановлено судом, видаткові накладні не були підписані з боку відповідача, однак відповідач не заперечує факт поставки товару.

Суд бере до уваги приписи ч. 4 ст. 165 ГПК України, згідно із якими, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Оцінюючи інші докази, наявні в матеріалах справи №904/2850/23 у сукупності, господарський суд доходить таких висновків.

Видаткові накладні, які є підставою для стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача за товар містять посилання на договір №81 від 01.02.2021, докази укладання якого матеріали справи не містять, водночас позивач у позовній заяві зазначає, що спірна поставка була здійснення на підставі договору укладеного у спрощений спосіб, а відповідач не заперечує проти такої позиції позивача.

Більш того, предметом спірних поставок були запасні частини для автомобіля (фільтр повітряний, підшипник підвісний, хрестовина кардана, листи задньої ресори тощо).

Суд також звертає увагу, що відповідач частково /у розмірі 7.000,00 грн/ сплатив товар за спірними поставками, що підтверджується платіжними інструкціями №13 від 20.03.2023 на суму 5.000,00 грн та №114457555.1WEB від 23.05.2023 на суму 2.000,00 грн з призначенням платежу: «оплата за зап. частини по договору №81 від 01.02.2021».

З огляду на викладене, суд вбачає взаємозв`язок між спірною поставкою товару та її оплатою відповідачем, яка розцінюється як визнання спірної поставки з боку відповідача.

Зрештою доказом визнання відповідачем спірної поставки товару на загальну суму 52.785,08 грн (до стягнення заявлено 45.785,08 грн основної заборгованості) визнається і лист від 14.03.2023 за №2/03, який підписаний директором відповідача Олексієнком Олегом Олександровичем, повноваження якого підтверджуються відомостями, розміщеними на офіційному сайті Міністерства юстиції України у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Наявні в матеріалах справи докази: рахунки на оплату, платіжні інструкції, видаткові накладні, податкові накладні та лист відповідача про визнання заборгованості, і хоча деякі з них характеризуються недоліками в їх засвідченні, проте в своїй сукупності вони дають можливість суду зробити висновок про більшу вірогідність існування між сторонами договірних відносин та поставки товару, а ніж про їх відсутність.

Варто відзначити, що сама по собі відсутність первинних документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.12.2020 у справі №910/14900/19).

Суд також звертає увагу, що відповідно до пункту 201.1., 201.7., 201.10. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як встановлено судом, до матеріалів справи №904/2850/23 долучено не лише податкові накладні, але й лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, з якого вбачається, що відповідач до складу податкового кредиту за господарськими операціями, проведеними з позивачем за період з січня 2022 року до липня 2023 включив податковий кредит на загальну суму 58,4 тис. грн.

Отже, факт поставки товару на загальну суму 52.785,08 грн (до стягнення заявлено 45.785,08 грн основної заборгованості) визнається судом підтвердженим.

Частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку постачальника за договором поставити товар відповідає обов`язок покупця оплатити його вартість.

Строк оплати є таким, що настав одразу після прийняття товару, що прямо врегульовано спеціальною нормою Цивільного кодексу України (ст. 692).

Доказів оплати товару в сумі 45.785,08 грн відповідач не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, відповідач належними доказами не спростував.

Доказів повернення вказаного товару позивачу відповідачем не надано.

Отже, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 45.785,08 грн є доведеною та такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чалекс" (50051, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ МЕДИЧНА, будинок 2, офіс 10; ідентифікаційний код 33874194) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трак Груп" (51907, Дніпропетровська область, місто Кам`янське, СТАНЦІЯ ЗАПОРІЖЖЯ-КАМ`ЯНСЬКЕ, будинок 9; ідентифікаційний код 43212602) 45.785,08 грн (сорок п`ять тисяч сімсот вісімдесят п`ять грн 08 к.) основної заборгованості, 2.684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 к.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Дупляк