Рішення

від 27.06.2023 по справі 905/27/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.06.2023 Справа №905/27/23

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Одинець Е.В., розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства «Таскомбанк» , м.Київ

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтраксервіс», м. Маріуполь, Донецька область

до відповідача 2: ОСОБА_1 , м. Маріуполь, Донецька область

про стягнення 135 974,32грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача- 2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство «Таскомбанк» м.Київ звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтраксервіс» м. Маріуполь, Донецька область та ОСОБА_1 м. Маріуполь, Донецька область про солідарне стягнення 135974,32грн., з яких заборгованість по тілу кредитом в розмірі 129 234,52грн., заборгованість по відсотками в розмірі 6739,80грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Азовтраксервіс» зобов`язань з повернення коштів за договором про надання овердрафту №Т06.10.2020 К 2734 від 16.06.2021, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 129234,52грн., що стало підставою також для нарахування відсотків за користування кредитом в розмірі 6739,80грн.

Враховуючи, що в забезпечення виконання зобов`язань за договором про надання овердрафту №Т06.10.2020 К 2734 від 16.06.2021 між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір поруки №Т 03.03.2020 І 9793 від 16.06.2021, позивач просить стягнути заборгованість з відповідачів як солідарних боржників.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.01.2023 (суддя Бокова Ю.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/27/23; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 06.02.2023.

26.01.2023 на електрону адресу суду від представника відповідача 1 надійшов відзив б/н від 26.01.2023 на позовну заяву, який просить суд врахувати під час розгляду справи. Відповідно до супровідного листа, відзив направлений в тому числі на електронну адресу позивача. За змістом відзиву, відповідач 1 вказує на настання для нього надзвичайних обставин пов`язаних з військовою агресією Російської Федерації та окупацією міста Маріуполь, де знаходиться ТОВ «Азовтраксервіс», які суттєво вплинули на здійснення товариством господарської діяльності, призвели до неможливості здійснення платежів зі сплати заборгованості, зокрема, за твердженнями учасника справи, сервісний майданчик і склад товариства внаслідок обстрілів були знищені. Крім того, відповідач 1 у відзиві висловив бажання врегулювати спір мирним шляхом з застосуванням розстрочення наявної заборгованості.

До відзиву додана копія листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1, фото та відеоматеріали з сервісного майданчика ТОВ «Азовтраксерсів».

Відповідь на відзив, докази мирного врегулювання спору на адресу суду не надходили.

У зв`язку з обранням судді Бокової Ю.В. членом Вищої ради правосуддя, 18.01.2023 призначено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого справу передано на розгляд судді Макарової Ю.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.01.2023 справу прийнято судом до розгляду у новому складі, розгляд справи вирішено здійснювати спочатку зі стадії підготовчого провадження, підготовче судове засідання призначено на 16.02.2023, зобов`язано Державну міграційну службу України та Міністерство соціальної політики України надати інформацію про місце реєстрації та інформацію про реєстрацію у якості внутрішньо переміщеної особи відповідача 2.

17.02.2023 на електрону адресу суду та додатково 02.03.2023 через канцелярію суду від Міністерства соціальної політики України надійшла відповідь на запит суду, відповідно до якої у Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб станом на 15.02.2023 ОСОБА_1 (відповідач 2) перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 07.03.2023 продовжено строк підготовчого провадження, відкладено підготовче судове засідання на 13.04.2023 та зобов`язано позивача у найкоротший термін направити відповідачу-2 копію позовної заяви з додатками на адресу: АДРЕСА_1 , надати докази надіслання з описом вкладення.

02.05.2023 на електрону адресу суду від позивача надійшли докази направлення позовної заяви на адресу ОСОБА_1 як внутрішньо перемішеної особи.

Ухвалою суду від 23.05.2023 закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 27.06.2023.

У судовому засіданні 27.06.2023 представники учасників справи участь не приймали, про розгляд справи сторони були повідомлені шляхом направлення ухвали суду від 23.05.2023 на електроні адреси позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідача 1 - azovtruck@gmail.coм. Також судом вчинялися дії з направлення телефонограми відповідачам за номерами телефону - НОМЕР_1 (вказаний у позові та листі Міністерства соціальної політики України як номер ОСОБА_1 ) та НОМЕР_4, НОМЕР_2 (вказані у заявці на кредитний продукт та анкеті позичальника), однак зв`язок не було встановлено.

Враховуючи, що остання відома адреса місцезнаходження відповідача 1, ТОВ «Азовтраксервіс», знаходиться у м. Маріуполі, в свою чергу АТ "Укрпошта" припинило роботу своїх відділень на не підконтрольних Україні територіях, повідомлення вказаного учасника справи здійснювалося судом з використанням альтернативних способів вручення процесуальних документів.

Щодо повідомлення відповідача 2, ОСОБА_1 , про розгляд справи за його участю, суд відзначає наступне.

Частиною 5 ст.176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Частинами 3, 7 ст.120 ГПК України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як вбачається з позовної заяви, останнім відомим місцезнаходженням відповідача 2 є місто Маріуполь Донецької області.

Відповідно до "Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року", затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75, Маріупольська міська територіальна громада Донецької області віднесена до територій, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні).

Наказом №309 від 22.12.2022 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року»; затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до якого вся територія Маріупольського району Донецької області є тимчасово окупованою Російською Федерацією.

За повідомленнями засобів масової інформації, що є загальновідомими у розумінні ч.3 ст.75 ГПК України, внаслідок бойових дій з м. Маріуполя проводилась евакуація населення..

17.02.2023 на запит суду на електрону адресу та додатково 02.03.2023 через канцелярію суду від Міністерства соціальної політики України надійшла відповідь, відповідно до якої у Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб станом на 15.02.2023 ОСОБА_1 перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, ухвали суду від 16.02.23, 07.03.2023, 13.04.2023 направлялись на адресу: АДРЕСА_1 . Як свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала від 13.04.2023 була отримана особисто ОСОБА_1 .

Крім того, згідно з ч.1 ст.11 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції" суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" з моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення (ухвалу).

Так, судом вчинялися дії з повідомлення відповідачів про розгляд справи у суді за їх участю шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень) та виходячи з наведених приписів законодавства відповідачі вважаються таким, що повідомлені про розгляд справи.

Судом були вжиті також додаткові заходи для належного інформування відповідача 2 про час і місце розгляду справи шляхом направлення 22.02.2023, 26.05.2023 телефонограм за номером телефонного зв`язку, зазначеним у позові та відповіді Міністерства соціальної політики України на запит суду. Телефонограма від 22.02.2023 була прийнята особисто ОСОБА_1 .

Отже, судом було вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача 2 про розгляд справи №905/27/23.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про доступ досудових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

На виконання приписів чинних нормативно-правових актів всі процесуальні документи по справі були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Учасники справи у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

Станом на 27.06.2023 від відповідача 2 заяви, клопотання, відзив на позовну заяву не надходили, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомлений. Відтак вказаний учасник справи не скористався наданими їм процесуальними правами.

Згідно з ч.9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

27.06.2023 на електрону адресу суду від представника позивача надійшло клопотання б/н від 27.06.2023, в якому останній просить суд відкласти судове засідання та наступне судове засідання провести в режимі відеоконференції за участю представника позивача. Подане клопотання обґрунтовано тим, що представник не може особисто прибути в судове засідання у зв`язку із знаходженням у місті Київ.

Відповідно до ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №910/6097/17 зазначив, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні за їх відсутності.

За висновками суду, неявка представників сторін не перешкоджає закінченню розгляду справи по суті у даному судовому засіданні. Заявник не звертався до суду з клопотанням про участь у судовому засіданні 27.06.2023 в режимі відеоконференції.

Поряд з цим, одним із принципів господарського судочинства відповідно до ст. 2 ГПК України є розумність строків розгляду справи судом.

Суд звертає увагу на те, що здійснює розгляд справи по суті в межах зібраних під час підготовчого провадження у справі доказів, викладених доводів і вимог, а позивач не навів суду обставин, які унеможливлюють розгляд справи по суті виключно за відсутності його представника в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, явка сторін ухвалою суду від 23.05.2023 не визнавалася судом обов`язковою, а також додержуючись принципу розумності строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість закінчення розгляду справи по суті за відсутності представників сторін.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

16.06.2021 між Акціонерним товариством "Таскомбанк" (далі - банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Азовтраксервіс" (далі - позичальник, відповідач 1) було укладено договір про надання овердрафту №Т06.10.2020К2734 (договір або кредитний договір).

Цей договір складається з 2 (двох) частин, які нероздільно пов`язані між собою, та додатків. Цей договір вважається укладеним за умови підписання сторонами обох частин цього договору та включаючи всі додатки до нього (Додатки складають невід`ємну частину цього договору) (п. 1 частини №1 кредитного договору).

Пунктом 2 частини №1 кредитного договору встановлено, що банк, за умови виконання вимог пункту 2.1 частини №2 цього договору, відкриває позичальнику овердрафт, а позичальник зобов`язується належним чином виконувати умови цього договору, повернути банку кредитні кошти у повному обсязі та сплатити проценти, комісії, штрафні санкції та інші платежі, передбачені цим договором, на умовах, порядку та у строки, визначені цим договором, зокрема (але не виключно), відповідно до наступного:

Ліміт овердрафту (надалі - ліміт): максимальний ліміт за цим договором становить 2000000,00грн. Цільове використання овердрафту: поповнення обігових коштів.

Договором встановлений строк користування овердрафтом: з 16.06.2021 по 15.06.2022 включно. Період безперервного користування овердрафтом: обнуління кожні 90 днів.

Сторони договору також дійшли згоди щодо процентної ставки - деференційована, в залежності від строку безперервного користування лімітом овердрафту: є фіксованою та складає: 12,0 % річних, якщо період безперервного користування овердрафтом становить від 1 до 30 календарних днів (включно); 13.5 % річних, якщо період безперервного користування овердрафтом становить від 31 до 90 календарних днів (включно);

Проценти перераховуються на всю суму, за весь строк безперервного користування лімітом овердрафту, починаючи з дати видачі, за відсотковою ставкою, що відповідає фактичного строку користування лімітом.

За умовами договору, строк сплати процентів за користування овердрафтом: щомісячно з "01" по "10" число (включно) місяця, наступного за календарним місяцем користування кредитними коштами і в дату остаточного погашення овердрафту.

В п. 3 частини №1 кредитного договору визначені терміни, що використовуються у цьому договорі: овердрафт - банківська послуга, згідно з якою позичальник має право отримувати від банку кредитні кошти в межах встановленого максимального розміру (ліміту овердрафту) для здійснення оплати платіжних документів понад залишок коштів на рахунку для надання овердрафту; період безперервного користування овердрафтом - період, протягом якого на рахунку для надання овердрафту є непогашений овердрафт (наявне дебетове сальдо). Початком періоду безперервного користування овердрафтом вважається перший день, починаючи з якого виникла та безперервно існувала заборгованість позичальника за овердрафтом. Датою закінчення періоду безперервного користування овердрафтом вважається день, по закінченні якого на рахунку для надання овердрафту зафіксована відсутність заборгованості позичальника за овердрафтом (наявний нульовий, або кредитовий залишок); обставини непереборної сили - обставини надзвичайного чи непередбачуваного характеру, такі як, пожежі, повені, інші стихійні лиха, або сезонні природні явища, війни, військові дії, страйки, масові заворушення, терористичні акти, прийняття нормативних актів, що будь-яким чином забороняють чи обмежують діяльність банку чи позичальника/можливість надання/отримання кредитів (фінансування), збої в роботі систем, програм, електромереж та інші обставини чи події, які не могли бути попереджені розумними заходами.

Інші умови цього договору викладені в частині №2 цього договору, яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 4 частини №1 кредитного договору).

Так, п. 1.1 частини №2 кредитного договору встановлено, що відповідно до умов цього договору банк надає позичальнику овердрафт шляхом кредитування рахунку для надання овердрафту, вказаного у п. 2 частини № 1 цього договору, тобто шляхом проведення платежів позичальника у разі відсутності/браку коштів на рахунку для надання овердрафту (вказаного у п.2 частини №1) у межах встановленого банком ліміту овердрафту на підставі платіжних документів та за умови додержання умов цього договору.

3 моменту здійснення таких платежів банк вважається таким, що надав позичальнику кредит за методом овердрафт на суму здійснених банком платежів у межах ліміту.

Дебетове сальдо, яке зафіксоване на рахунку для надання овердрафту на кінець поточного дня, вважається заборгованістю за овердрафтом.

Банк має право в односторонньому порядку відмовитись від своїх зобов`язань щодо надання будь-якої суми, або всієї суми овердрафту (відкличні зобов`язання) у випадках невиконання чи неналежного виконання позичальником зобов`язань за договором та/або у випадку настання обставин непереборної сили, та/або в інших випадках, передбачених договором.

За умовами п. 1.2. частини №2 кредитного договору надання овердрафту здійснюється на умовах цього договору в межах ліміту овердрафту та строку користування овердрафтом, визначених в п. 2 частини №1 цього договору. Овердрафт надається позичальнику на цілі, визначені в п.2 частини №1 цього договору, а також для здійснення платежів по господарській діяльності, яка передбачена установчими документами та не заперечує вимогам законодавства України. Не кредитується надання/повернення фінансової допомоги позичальника.

За користування овердрафтом банк щоденно нараховує проценти на суму зафіксованого дебетового залишку на рахунку для надання овердрафту на кінець попереднього банківського дня та, за наявності, на суму заборгованості за овердрафтом, віднесеної на рахунок для обліку простроченої заборгованості, виходячи з розміру процентної ставки, що діє на відповідну дату. Проценти розраховуються за фактичну кількість днів користування овердрафтом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році. Нарахування та сплата процентів здійснюється у валюті кредитування (п. 1.3 частини №2 кредитного договору).

При цьому, з початку періоду безперервного користування овердрафтом проценти нараховуються за найменшою ставкою, визначеною для мінімального періоду безперервного користування овердрафтом. При збільшення періоду безперервного користування овердрафтом в перший день нового періоду здійснюється донарахування процентів за користування овердрафтом за попередні дні періоду безперервного користування за процентною ставкою, що визначена для наступного (більшого) періоду безперервного користування овердрафтом. І так кожен раз при збільшенні періоду безперервного користування овердрафтом (п.1.3.1 частини №2 кредитного договору).

Пунктом 1.3.2 частини №2 кредитного договору передбачено, що проценти за користування овердрафтом сплачуються щомісячно в межах строку сплати процентів за користування овердрафтом за попередній місяць. Проценти, нараховані за останній період користування овердрафтом сплачується у дату погашення овердрафту/не пізніше закінчення строку користування овердрафтом.

При цьому, у випадку, якщо позичальник у період з "01" по "09" число (включно) місяця самостійно не здійснив погашення нарахованих процентів, банк 10 числа (у останній день строку, відведеного для сплати процентів), списує нараховані проценти з поточного рахунку позичальника у порядку договірного списання. Для самостійної сплати процентів, комісій, тощо (або інших платежів за договором) позичальник використовує рахунок, зазначений у реквізитах договору.

Не застосування банком визначеного даними умовами права договірного списання не звільняє позичальника від зобов`язань щодо сплати нарахованих процентів та не є підставою для не визнання банком несплачених, у визначені строки, процентів простроченими.

Проценти не сплачені у визначений строк визнаються простроченими.

За змістом п. 1.8 частини №2 кредитного договору погашення овердрафту здійснюється за рахунок коштів, які надійшли на рахунок для надання овердрафту. Сума непогашених боргових зобов`язань підлягає поверненню не пізніше останнього робочого дня строку користування овердрафтом, з урахуванням періоду безперервного користування овердрафтом, визначеного в п. 2 частини №1 цього договору, якщо інше не передбачено цим договором. Не погашена у визначені цим договором строки (з врахуванням строків визначених для періоду безперервного користування овердрафтом) сума боргових зобов`язань визнається простроченою та відноситься на відповідні рахунки для обліку простроченої заборгованості.

Датою остаточного повернення заборгованості за цим договором є день фактичного виконання позичальником всіх своїх боргових зобов`язань перед банком в повному обсязі заборгованості за цим договором, включаючи повну сплату процентів, комісій банку, неустойки, пені, штрафів (якщо такі будуть). Днем (моментом) повного повернення овердрафту вважається день зарахування на рахунок для надання овердрафту грошових коштів до досягнення на ньому кредитового, або нульового залишку (п. 1.9 частини №2 кредитного договору).

У п.1.10 частини №2 кредитного договору позивач та відповідач 1 дійшли згоди, що погашення боргових зобов`язань за цим договором може проводитися в порядку, передбаченому цим договором, зокрема, але не виключно, такими способами:

1.10.1. шляхом здійснення банком договірного списання відповідних сум з будь-якого рахунку позичальника, відкритого в банку (на що позичальник надає свою безумовну та безвідкличну згоду банку шляхом підписання цього договору); та/або

1.10.2. іншим чином, у випадку, якщо інший порядок погашення будь-якого зі боргових зобов`язань визначений цим договором, або якщо це не суперечить чинному законодавству України.

При цьому сторони погодились, що будь-яке поповнення/зарахування грошових коштів на рахунок для надання овердрафту вважається погашенням використаного позичальником ліміту овердрафту у сумі такого поповнення/зарахування, незалежно від того, чи таке зарахування було здійснено позичальником чи третьою особою.

Відповідно до п. 3.1 частини №2 кредитного договору протягом всього строку дії цього договору позичальник зобов`язаний:

- виконувати зобов`язання у строки, визначені цим договором та на умовах, передбачених цим договором (п. 3.1.1);

- за порушення строків повернення заборгованості, сплати процентів за користування овердрафтом сплачувати банку пеню відповідно до умов цього договору (п. 3.1.2);

- на письмову вимогу банку та у строк, зазначений в такій вимозі, у випадках, передбачених цим договором та/або діючими договорами забезпечення, достроково повернути заборгованість за овердрафтом та сплатити проценти та інші належні до сплати платежі за користування ним. При цьому, у випадку, якщо згідно з умовами цього договору, або отриманої від банку вимоги позичальник зобов`язаний здійснити повне дострокове погашення боргових зобов`язань, сторони домовились, що дата повернення заборгованості за овердрафтом, зазначена в п.2 частини №1 цього договору, за домовленістю сторін, вважається перенесеною та такою, що змінена за згодою сторін, на дату чи строк, що зазначений у письмовій вимозі банку про дострокове погашення чи настає в інших випадках, передбачених цим договором (п. 3.1.13).

Відповідно до п. 3.4.1 частини №2 кредитного договору, банк має право безумовно, без попереднього повідомлення позичальника та без укладення будь-якого договору про внесення змін та доповнень до цього договору в односторонньому порядку відмовити позичальнику у наданні овердрафту, призупинити/зупинити надання позичальнику овердрафту та/або зменшити ліміт овердрафту та/або вимагати дострокового виконання позичальником боргових зобов`язань перед банком за цим договором, змінивши при цьому строк виконання боргових зобов`язань в порядку, визначеному п. 5.12 частини №2 договору, при настанні будь-якої обставини або події, які визначені сторонами як такі, що явно свідчать про те, що кредитні кошти не будуть своєчасно повернуті, у тому числі: при порушенні/невиконанні позичальником будь-яких зобов`язань за цим договором; при невиконанні, або неналежному виконанні позичальником зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів, комісій, тощо у строки та на умовах передбачених цим договором, та/або наявності будь-якої простроченої заборгованості за цим договором та ін.

У випадку, якщо останній день строку, встановленого для вчинення позичальником певної дії для виконання цього договору, припадає на вихідний, святковий, або інший не робочий день, визначений відповідно до законодавства України, то позичальник має вчинити таку дію не пізніше останнього робочого дня, що передує строку, встановленому для вчинення певної дії (п.5.10 частини №2 кредитного договору).

Недодержання позичальником строків виконання будь-якого із зобов`язань за цим договором не позбавляє позичальника обов`язку виконати відповідні зобов`язання в майбутньому, та не позбавляє банк права вимагати від позичальника виконання таких зобов`язань, в тому числі, в більш пізній строк (п. 5.11 частини №2 кредитного договору).

До договору про надання овердрафту №Т06.10.2020 К 2734 підписанні наступні додатки: додаток №1 Перелік забезпечення, що надається в рахунок забезпечення виконання боргових зобов`язань перед банком за договором; додаток №2 комісії за договором про надання овердрафту; додаток №3 додаткові зобов`язання позичальника; додаток №4 умови, що передують наданню кредитних коштів; додаток №5 відкладальні зобов`язання; додаток №6 фінансові умови.

Договір овердрафту №Т 06.10.2020 К 2734 в двох частинах та додатки до нього підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача 1, скріплені печатками юридичних осіб без зауважень.

В забезпечення виконання зобів`язань позичальника за кредитним договором між Акціонерним товариством "Таскомбанк" (далі за текстом - кредитор/банк) та фізичною особою резидентом України ОСОБА_1 (далі за текстом - поручитель) було укладено договір поруки № Т 03.03.2020 I 9793 від 16.06.2021 (далі - договір поруки), відповідно до якого поручитель поручається та зобов`язується відповідати перед кредитором, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі Товариством з обмеженою відповідальністю «Азовтраксервіс» (далі - боржник) зобов`язань (далі - боргові зобов`язання), що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі договору про надання овердрафту № Т 06.10.2020 К2734 від 16.06.2021, що укладений між кредитором та боржником, з його невід`ємними частинами, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що укладені на момент укладання цього договору або можуть бути укладені в майбутньому (п. 1.1 договору поруки ).

Пунктом 1.2 договору поруки передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником усіх зобов`язань за кредитним договором, в тому числі:

1.2.1. повернути кредитору в строк, визначений кредитним договором не пізніше 15.06.2022 (далі - максимальний строк) кредит у формі овердрафту, в розмірі 2000000,00грн (далі - максимальний ліміт договору);

1.2.2. щомісяця сплачувати кредитору проценти за користування кредитом в розмірі:

- 12,0 % річних, якщо період безперервного користування овердрафтом становить до 30 календарних днів (включно);

- 13,5 % річних, якщо період безперервного користування овердрафтом становить від 31 до 90 календарних днів (включно), з урахуванням порядку та розміру їх зміни згідно умов кредитного договору, та в строки, що встановлені кредитним договором;

1.2.3. сплатити комісії в порядку, в розмірах та в строки, встановлених кредитним договором;

1.2.4. сплатити кредитору неустойку, пеню, штрафи та понад суму неустойки, пені, штрафів відшкодувати збитки, заподіяні кредитору невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов`язань за кредитним договором.

1.2.6. виконати інші боргові зобов`язання, щ виникли згідно кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому, у тому числі у разі збільшення боргових зобов`язань, які передбаченні умовами кредитного договору.

Згідно п. 1.3. договору поруки виконанням зобов`язань, забезпечених цим договором, вважається виконання боржником своїх зобов`язань, зазначених в даному договорі в повному обсязі в строк, порядку, в розмірі та на умовах кредитного договору.

Відповідно до п. 3.1 договору поруки у випадку невиконання боржником будь-яких зобов`язань за кредитним договором або невиконання зобов`язань у строки, визначені кредитним договором, кредитор звертається з письмовою вимогою на адресу поручителя, зазначену в розділі 7 цього договору, або повідомлену поручителем в разі її зміни, та копію надсилає боржнику.

Поручитель не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з дня відправлення вимоги кредитором, відповідно до п. 3.1. цього договору, зобов`язаний виконати боргові зобов`язання, визначені у письмовій вимозі. Неотримання поручителем вимоги кредитора з будь-яких причин не звільняє поручителя від обов`язку виконати умови цього договору (п. 3.2 договору поруки).

За умовами п. 4.1 договору поруки, у випадку невиконання або прострочення виконання боржником зобов`язань, що випливають із кредитного договору, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що боржник, включаючи виконання всіх зобов`язань за кредитним договором.

Поручитель та боржник залишаються зобов`язаними перед кредитором до того моменту, поки всі зобов`язання за кредитним договором не будуть виконані в повному обсязі (п. 4.2 договору поруки ).

Відповідно до п. 5.1 договір поруки набуває чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печаткою кредитора та діє до 15.06.2025.

Сторони договору поруки у п.5.2 дійшли згоди, що порука за цим договором припиняється:

- з моменту припинення зобов`язань за кредитним договором;

- за взаємною згодою сторін;

- якщо кредитор протягом 3 (трьох) років від дня настання строку повернення кредиту не пред`явить вимоги до поручителя.

Договір поруки підписаний позивачем та відповідачем 2 без зауважень, скріплений печаткою банку.

Як вбачається з матеріалів справи, банк у виконання своїх обов`язків за кредитним договором надав позичальнику - ТОВ «Азовтраксервіс» кошти в межах ліміту обумовленого договором обсягу овердрафту, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по особовому рахунку товариства за період 16.06.2021 по 15.06.2022.

Відповідно до п.1.8 частини №2 кредитного договору не погашена у визначені цим договором строки (з врахуванням строків визначених для періоду безперервного користування овердрафтом) сума боргових зобов`язань визнається простроченою та відноситься на відповідні рахунки для обліку простроченої заборгованості.

Так, як свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки, вхідний залишок на 16.06.2022 (останній строк користування овердрафтом 15.06.2022) у розмірі 153989,55грн винесений банком на прострочену заборгованість кредитного договору.

Внаслідок погашення заборгованості на суми 10000грн та 14755,03грн, вихідний залишок по рахунку відповідача 1 станом на 16.06.2022 склав 129234,52грн.

Таким чином, розрахунком заборгованості та банківськими виписками по особовому рахунку підтверджується, що у ТОВ «Азовтраксервіс» за договором виникла заборгованість по тілу кредиту у розмірі 129234,52грн та заборгованість по процентам у розмірі 6739,80грн., що стало підставою для звернення в суд з позовною заявою.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до абзацу 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Зобов`язання згідно із ст.ст. 11, 509 ЦК України, ст. 174 ГК України виникають, зокрема, з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст.628 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Оцінивши зміст договору №Т 06.10.2020 К2734 від 16.06.2021, з якого виникли цивільні права та обов`язки, суд дійшов висновку, що правовідносини, які виникли з нього між позивачем та відповідачем 1, підпадають під правове регулювання параграфа 2 Глави 71 ЦК України.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Овердрафт - короткостроковий кредит, що надається банком надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунку. Отже, таке кредитування рахунка клієнта надає останньому можливість здійснювати платежі за умови відсутності або недостатність грошових коштів на його рахунку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні приписи містяться у ст.526 ЦК України.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом п.1.8 частини №2 кредитного договору сума непогашених боргових зобов`язань підлягає поверненню не пізніше останнього робочого дня строку користування овердрафтом, з урахуванням періоду безперервного користування овердрафтом, визначеного в п. 2 частини №1 цього договору, якщо інше не передбачено цим договором. Не погашена у визначені цим договором строки (з врахуванням строків визначених для періоду безперервного користування овердрафтом) сума боргових зобов`язань визнається простроченою та відноситься на відповідні рахунки для обліку простроченої заборгованості.

Як вже встановлено судом, договором встановлений строк користування овердрафтом по 15.06.2022 включно.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.202 ГК України та ст.598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Згідно із ст.2 ст.73 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74, ст.73 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором надавши відповідачу 1 кредитні кошти в межах встановленого ліміту овердрафту, однак за твердженнями позивача після виникнення 16.06.2022 простроченої заборгованості у розмірі 129234,52грн. позичальник її не погасив.

Вказані обставини підтверджуються виписками по рахунку ТОВ «Азовтраксервіс» та розрахунком заборгованості, факт наявності заборгованості у заявленому до стягнення розмірі не заперечується відповідачем 1 у відзиві.

Отже, взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відповідач 1 належним чином не виконав, доказів повної оплати основної заборгованості (тіло кредиту) за договором матеріали справи не містять.

Крім суми основного боргу позивачем також заявлена до стягнення заборгованість по процентам у розмірі 6739,80грн.

Розглянувши вимоги в цій частині, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до розрахунку, банком нараховані проценти в загальному розмірі 12181,36грн, однак з урахуванням їх оплати у розмірі 5441,56грн., позивачем заявлено до стягнення 6738,80грн.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Правила ст.1048 ЦК України поширюються й на кредитний договір (ч.2 ст.1054 ЦК України).

За приписами ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

У постановах Великої Палати Верховного Суду неодноразово вказувалося про те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

У п. 6.28. постанови від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 Велика Палата Верховного Суду підтримала усталену правову позицію та вказала на те, що скільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч.1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч.2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

У постанові від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла правового висновку про те, що положеннями ч.1 ст. 1048 ЦК України врегульовано правовідносини щодо сплати процентів за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, тоді як ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх. Також у пункті 6.20 зазначеної постанови Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що термін "користування чужими грошовими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Згідно з пунктом 6.23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином у справі №910/1238/17 Великою Палатою Верховного Суду чітко розмежовано поняття "проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами" та "проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами", причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання, врегульованої ч.2 ст.625 ЦК України.

Отже, правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

З огляду на викладене, позивач не позбавляється права на отримання належних йому процентів за неправомірне користування кредитом у зв`язку з простроченням виконання позичальником грошового зобов`язання, оскільки ці проценти охоплюються диспозицією норми ч. 2 ст.625 ЦК України.

Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом, за умовами п. 2 частини №1 кредитного договору процентна ставка - деференційована, в залежності від строку безперервного користування лімітом овердрафту є фіксованою та складає:

12,0 % річних, якщо період безперервного користування овердрафтом становить від 1 до 30 календарних днів (включно);

13.5 % річних, якщо період безперервного користування овердрафтом становить від 31 до 90 календарних днів (включно);

Відповідно до п.1.3 частини №2 кредитного договору за користування овердрафтом банк щоденно нараховує проценти на суму зафіксованого дебетового залишку на рахунку для надання овердрафту на кінець попереднього банківського дня та, за наявності, на суму заборгованості за овердрафтом, віднесеної на рахунок для обліку простроченої заборгованості, виходячи з розміру процентної ставки, що діє на відповідну дату. Проценти розраховуються за фактичну кількість днів користування овердрафтом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році.

При цьому, з початку періоду безперервного користування овердрафтом проценти нараховуються за найменшою ставкою, визначеною для мінімального періоду безперервного користування овердрафтом. При збільшення періоду безперервного користування овердрафтом в перший день нового періоду здійснюється донарахування процентів за користування овердрафтом за попередні дні періоду безперервного користування за процентною ставкою, що визначена для наступного (більшого) періоду безперервного користування овердрафтом. І так кожен раз при збільшенні періоду безперервного користування овердрафтом (п.1.3.1 частини №2 кредитного договору).

У п.1.3.2 частини №2 кредитного договору досягнуто домовленість, що проценти за користування овердрафтом сплачуються щомісячно в межах строку сплати процентів за користування овердрафтом за попередній місяць. Проценти, нараховані за останній період користування овердрафтом сплачується у дату погашення овердрафту/не пізніше закінчення строку користування овердрафтом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що припис абзацу 2 ч.1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України.

Договором про надання овердрафту №Т06.10.2020 К 2734 від 16.06.2021 встановлений строк користування овердрафтом по 15.06.2022 включно, отже з 16.06.2022 почалося прострочення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 129234,52грн., а відтак неправомірне користування відповідачем 1 вказаними грошовими коштами.

Як вбачається з доданого до позову розрахунку заборгованості по відсоткам станом на 04.11.2022, позивачем за період з 16.06.2021 по 24.03.2022 здійснюється нарахування відсотків за ставкою 12 % річних, за період з 25.03.2022 по 04.11.2022 за ставкою 13,5 % річних.

Дослідивши умови договору та наданий розрахунок позивача, судом встановлено, що позивачем правомірно нараховані проценти за користування кредитними коштами до встановленого кінця строку їх повернення, а саме до 15.06.2022 (включно) у розмірі 5384,60грн.

Водночас суд не погоджується з нарахуванням відсотків за ставкою 13,5% річних за період з 16.06.2022 по 04.11.2022 у розмірі 6796,76грн, оскільки право банку нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитними коштами в межах обсягу овердрафту припинилось після спливу визначеного договором строку користування овердрафтом, а саме 15.06.2022.

В свою чергу у договорі між банком та позичальником не погоджувалось нарахування процентів та їх розмір за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання.

Суд відзначає, що умовами п. 3.1.2 частини №2 договору передбачено лише зобов`язання позичальника у разі порушення строків повернення заборгованості, сплати процентів за користування овердрафтом сплачувати банку пеню відповідно до умов цього договору.

Суд акцентує, проценти, визначені кредитним договором за користування овердрафтом не можуть бути ототожнені з процентами, передбаченими ч. 2 ст. 625 ЦК України. Як вказано вище, проценти за користування кредитними коштами та проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання мають різну правову природу, а можливість визначити свій розмір процентів в разі спливу строку кредитування на підставі ч.2 ст.625 ЦК України має бути погоджена сторонами в самому договорі з вказівкою про природу цих процентів.

Отже, в даних правовідносинах суд виходить з обставин не визначення сторонами в договорі умови нарахування процентів за неправомірне користування кредитними коштами, що регулюється положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Оскільки зобов`язання за кредитним договором з повернення кредитних коштів до 15.06.2022 включно не були виконані, після вказаної дати зобов`язання відповідача 1 щодо сплати обумовлених договором нарахувань припинилися, але не припинилося зобов`язання в повному обсязі сплати суму заборгованості, яка сформувалася на вказану дату.

Відповідно, після вказаної дати втрачається право нараховувати відсотки, пеню та інші штрафні санкції передбачені умовами договору. В охоронюваних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Аналогічні правові позиції викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (п. 48-55), від 23.05.2018 у справі №910/1238/17, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц та від 31.10.2018 у справі № 202/4494/18.

Проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 ст.625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Таким чином, не погодження у договорі умов щодо нарахування процентів за неправомірне користування боржником грошовими коштами не позбавляє позивача права на застосування того розміру відповідальності за порушення грошового зобов`язання, який визначений у ст. 625 ЦК України.

Враховуючи, що на будь-яке грошове зобов`язання поширюється дія частини другої ст. 625 ЦК України, приймаючи до уваги той факт, що зобов`язання за кредитним договором не виконано, право нарахування 3% річних на суму простроченого зобов`язання відповідає вимогам закону.

Оскільки договором не передбачено право нарахування відсотків у розмірі 13,5% за неправомірне користування кредитними коштами, правомірними за період з 16.06.2022 до 04.11.2022 є 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України, нараховані на суму заборгованості 129234,52грн, що за підрахунком суду складають 1508,33грн.

Таким чином, позивачем за період 16.06.2022 до 04.11.2022 неправомірно нараховані проценти у розмірі 5288,43грн. (6796,76грн - 1508,33грн.), відтак в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими.

Крім того, відповідно до приписів ч. 18 Розділу Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначено статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022, з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 дів, який неодноразово продовжувався Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року №341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року №2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року №573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року №757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року №2738-IX, Указом від 6 лютого 2023 року №58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року №2915-IX, Указом від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX востаннє з 20 травня 2023 року строком на 90 діб (тобто до 18 серпня 2023 року).

Як вже встановлено судом вище, починаючи з 16.06.2022 почалося прострочення грошового зобов`язання з повернення кредитних коштів.

Враховуючи наведені положення ЦК України, позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь банку процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання за спірним кредитним договором, які нараховані відповідно до ст.625 ЦК України у період дії воєнного стану на всій території України, такі проценти підлягають списанню.

Таким чином, правомірно заявлені (в межах предмету та підстав позову) за період з 16.06.2022 по 04.11.2022 за ставкою 3% річні за прострочення виконання грошового зобов`язання за спірним кредитним договором у розмірі 1508,33грн. підлягають списанню.

За вказаними вище висновками суду, позивачем правомірно нараховані відсотки за користування кредитними коштами з 16.06.2021 по 15.06.2022 (включно) у розмірі 5384,60грн. Водночас як вбачається з розрахунку заборгованості по кредитному договору станом на 04.11.2022, відповідачем 1 було сплачено відсотки по договору у загальному розмірі 5441,56грн., таким чином відсотки повністю погашені і значиться переплата у розмірі 56,96грн.

Відповідно до умов п.3.3.3. кредитного договору банк зобов`язаний прийняти від позичальника суму коштів, що направлена на погашення заборгованості за овердрафтом, процентів, комісій за користування ним, а також можливої неустойки, пені, штрафу, як виконання боргових зобов`язань за цим договором, в наступній черговості:

- заборгованість за прострочення комісії;

- заборгованість за простроченими процентами;

- прострочена заборгованість за наданими кредитними коштами;

- поточна заборгованість за комісіями, строк сплати яких настав;

- поточна заборгованість за процентами, строк сплати яких настав;

- поточна заборгованість за наданими кредитними коштами.

Приймаючи до уваги п.3.3.3. кредитного договору, враховуючи відсутність заборгованості за прострочення комісії та за простроченими процентами, сплачені кошти у розмірі 56,96грн підлягають віднесенню на погашення простроченої заборгованості за наданими кредитними коштами.

Відтак, залишок заборгованості за тілом кредиту складає 129177,56грн., а тому вимоги позивача в цій частині є правомірними та обґрунтованими.

Розглянувши відзив відповідача 1 на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту відзиву, на момент початку повномасштабної військової агресії позичальник здійснював свою підприємницьку діяльність у м.Маріуполь. Відтак, пов`язані з венними діями надзвичайні обставини унеможливили здійснення товариством звичайної господарської діяльності та здійснення банківських платежів. За твердженнями представника відповідача 1, сервісний майданчик і склад ТОВ «Азовтраксервіс» були знищені внаслідок обстрілів, в свою чергу товариство докладає зусилля для відновлення господарської діяльності.

Як вже зазначалося судом вище, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався, востаннє відповідно до Указу Президента України від 01.05.2023 №254/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" строк дії воєнного стану в Україні продовжувався з 05 години 2023 року 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб (тобто до 18 серпня 2023 року).

Відповідно до статті 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

У листі від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Згідно з положеннями ст.218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 617 ЦК України визначені підстави звільнення особи, яка порушила зобов`язання, від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тобто, вказаною нормою можливе звільнення саме від відповідальності за невиконання зобов`язання, а не від виконання в цілому. Відтак, навіть встановлення факту настання форс-мажорних обставин не звільняє ТОВ «Азовтраксервіс» від виконання основного зобов`язання - повернення кредитних коштів.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Судом враховано, що ч.2 ст.218 ГК України та ст.617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

З огляду на викладене, обставини неможливості повної сплати кредитних коштів через відсутність необхідних коштів не є в розумінні ст.607 ЦК України підставою для припинення зобов`язання неможливістю його виконання.

За загальним правилом, закріпленим у ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю: грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов`язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов`язання через відсутність необхідних коштів (ст.607 ЦК України) або на відсутність вини (ст.ст. 614, 617 ЦК України чи ст.218 ГК України). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №910/4926/19, від 30.03.2020 у справі №910/3011/19, від 12.04.2017 у справі №913/869/14.

Таким чином, викладені у відзиві доводи не можуть бути підставою для звільнення позичальника від оплати заборгованості за кредитними коштами, не спростовують висновків суду щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 129177,56грн.

Цивільний кодекс України передбачає спеціальні способи, які забезпечують захист майнових інтересів кредитора на випадок невиконання чи неналежного виконання своїх зобов`язань боржником, які є видами забезпечення виконання зобов`язання.

Таке забезпечувальне зобов`язання має акцесорний, додатковий до основного зобов`язання характер і не може існувати окремо від основного (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №757/31762/14-ц (провадження №14-662цс18)).

Одним із видів акцесорного зобов`язання є порука (ч.1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до ч.1, 3 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручителем може бути одна або кілька осіб.

Згідно із ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Строк звернення з позовом до поручителя обмежується строком поруки відповідно до ч.4 ст.559 (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду в постанові від 08 червня 2021 року у справі № 202/781/14-ц).

Строк, передбачений ч.4 ст.559 ЦК України, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові в позові у разі звернення до суду.

Отже, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, чи встановлено договором або законом строк її дії, його сплив припиняє відповідне право кредитора.

Як вже встановлено судом, в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Азовтраксервіс» за договором про надання овердрафту № Т 06.10.2020 К2734 від 16.06.2021 між позивачем та відповідачем 2 (поручителем) був укладений договір поруки № Т 03.03.2020 I 9793 від 16.06.2021, предметом якого є зобов`язання поручителя перед кредитором в повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником в повному обсязі зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі договору про надання овердрафту № Т 06.10.2020 К2734 від 16.06.2021.

Враховуючи умови п. 1.2 договору поруки, господарський суд дійшов висновку, що сторонами визначено обсяг зобов`язань відповідача 2 як поручителя за всіма зобов`язаннями за кредитним договором.

Договором поруки у п.5.2. встановлено умови за яких вона припиняється, а саме: з моменту припинення зобов`язань за кредитним договором; за взаємною згодою сторін; якщо кредитор протягом 3 (трьох) років від дня настання строку повернення кредиту не пред`явить вимоги до поручителя.

Підстави для припинення зобов`язання за договором поруки судом не встановлені.

Судом встановлено, що кредитор (позивач) реалізував свої права за порукою як видом забезпечення зобов`язання у строк дії поруки шляхом пред`явлення протягом зазначеного у п.5.2. договору поруки строку позовної заяви з вимогою до поручителя.

За таких обставин та з урахуванням умов договору поруки, позивач набув право вимоги до поручителя (відповідача 2) як солідарного боржника щодо погашення заборгованості за спірним договором.

Відповідно до ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників, кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи, що відповідачі не надали суду доказів у підтвердження сплати заборгованості за кредитними коштами (тілом кредиту) у розмірі 129177,56грн, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів основної заборгованості в сумі 129177,56грн є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовтраксервіс" (87554, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Будівельників, буд. 187, кв. 9, код ЄДРПОУ 36996228) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість у розмірі 129177,56грн. та судовий збір у розмірі 2356,99грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 15.08.2023.

Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на обставини, пов`язані із збройною агресію проти України, а також особливого (дистанційного) режиму роботи господарського суду Донецької області, знаходження головуючого судді у відпустці, повний текст рішення складений судом у межах розумного строку в розумінні положень ГПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суддя Ю.В. Макарова