Рішення

від 25.07.2023 по справі 905/140/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.07.2023р. Справа №905/140/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,

секретар судового засідання Пелих Т.В.,

розглянувши справу за позовом Заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області, м.Бахмут, Донецька область,

в інтересах держави в особі позивача 1 Управління освіти Соледарської міської ради Донецької області, м. Соледар, Бахмутський район, Донецька область,

позивача 2 Східного офісу Держаудитслужби, м. Дніпро,

до відповідача Фізичної особи-підприємця Бандрівської Антоніни Юріївни, АДРЕСА_1

про визнання недійсною додаткової угоди та повернення 33128,15 грн.,

за участю представників сторін:

прокурор - Сєрова Н.С., в режимі відеоконференції,

від позивачів - не з`явилися,

від відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області, м.Бахмут, Донецька область, в інтересах держави в особі позивача 1 Управління освіти Соледарської міської ради Донецької області, м. Соледар, Бахмутський район, Донецька область, позивача 2 Східного офісу Держаудитслужби, м. Дніпро, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця Бандрівської Антоніни Юріївни, АДРЕСА_1 про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 14.03.2022 до договору № 73 від 14.03.2022 укладену Управлінням освіти Соледарської міської ради та ФОП Бандрівською А.Ю. за закупівлею ID: UA-2022-03-03-000509-c; стягнення з фізичної особи-підприємця Бандрівської А.Ю. на користь Управління освіти Соледарської міської ради 33128,15 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/140/23; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено у справі підготовче засідання.

Позиції сторін у справі.

Позовні вимоги заступник керівника прокуратури обґрунтовує тим, що між Управлінням освіти Соледарської міської ради та фізичною особою-підприємцем Бандрівською Антоніною Юріївною у порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" укладено додаткову угоду № 1 від 14.03.2022 до договору закупівлі № 73 від 14.03.2022, що призвело до зайвого витрачання коштів місцевого бюджету на 33128,15 грн.

У відзиві на позовну заяву, відповідач пояснює, що Управління освіти Соледарської міської ради звернулось до ФОП Бандрівської А.Ю. з проханням поставити продукти харчування в заклади освіти за переліком, оскільки інші Поставщики відмовились працювати та необхідністю годувати дітей у зимовий період, пояснивши, що Замовником було прийнято рішення про проведення процедури відкритих торгів по предмету закупівлі «Продукція тваринництва та супутня продукція» (яйця курячі) - код національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - « 03140000-4», проте оскільки двічі було подано менше двох пропозицій, як наслідок повторно торги були відмінені і 31.01.2022р. було проведено процедуру закупівлі шляхом переговорної процедури. Протягом лютого 2022 товар поставлявся відповідачем до закладів освіти, про що свідчать видаткові накладні підписані обома сторонами, та на підставі чого між Управлінням освіти Соледарської міської ради Донецької області та фізичною особою-підприємцем Бандрівською А.Ю. було укладено Договір №73 від 14.03.2022 на загальну суму 207700,00 грн. та додаткову угоду №1. Щодо наявності підстав для укладання додаткової угоди, відповідач посилається на лист Головного управління Статистики у Донецькій області від 30.11.2022р., який було надано на запит Управління освіти Соледарської міської ради щодо надання статистичної інформації стосовно середніх споживчих цін, з якого вбачається, що

середня споживча ціна у лютому 2022 на яйце куряче становила - 35,98 грн. за один десяток, тобто середня ціна на одне яйце куряче становила 3,6 грн, тоді як у додатковій угоді ціна за 1 шт. вказана 3,41 грн, що свідчить про наявність підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Також відповідач зазначає, що у прокурора у даній справі відсутні підстави для представництва Управління освіти Соледарської міської ради та Східного офісу Державної аудиторської служби. Прокурор на може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і захищає інтереси держави.

У відповіді на відзив Бахмутська окружна прокуратура Донецької області наголошує, що крім наведеної представником відповідача статистичної інформації щодо збільшення вартості продукції з 2021 по 2022 рік, не вказано жодного слушного аргументу виправдання підстав для збільшення цін у договорі № 73 від 14.03.2022, відповідачем не надано жодних експертних висновків, довідок компетентних органів для обґрунтування своїх дій.

В запереченнях на відповідь на відзив Відповідач зазначив, що єдиним підтвердження збільшення ціни товару може слугувати інформація викладена у відповіді Головного управління Статистики у Донецькій області від 30.11.2022р. щодо надання статистичної інформації стосовно середніх споживчих цін.

Позивач 1, Управління освіти Соледарської міської ради Донецької області в письмових поясненнях по суті спору пояснило, що 02.03.2022 були проведені переговори з відповідачем щодо предмету закупівлі «Продукція тваринництва та супутня продукція (яйця курячі) - код національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - « 03140000-4» шляхом застосування переговорної процедури відповідно до пункту 1 частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки попередньо вже двічі були відмінені торги через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій. На запрошення замовника відповідач надав згоду поставляти товари відповідно до предмету закупівлі на І півріччя 2022 року - до 30.06.2022 року на за суму 207700,00 грн. без ПДВ, у зв`язку з чим укладено договір про закупівлю товару № 73 від 14.03.2022. В порядку пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» до вказаного договору укладено додаткову угоду № 1 від 14.03.2022.

Позивачем 2, Східним офісом Державної аудиторської служби у письмових поясненнях по суті спору №040425-17/1891-2023 від 15.03.2023 повідомлено, що здійснення аналізу ціни договору на відповідність «ринковій», «середньоринковій» цінам, а також визначення різниці таких цін та їх порівняння не належить до компетенції органу державного фінансового контролю; рішення про проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2022-03-03-000509-c управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області не приймалося та захід державного фінансового контролю не проводився. Оскільки порушень законодавства під час здійснення закупівлі Східнимофісом Держаудитслужби не документувалось надати пояснення щодо позовних вимог позивач 2 не уповноважений.

В заяві № 040525-17/4262-2023 від 31.05.2023 Східний офіс Державної аудиторської служби просив суд розглянути справу без участі представника позивача 2.

Представник Донецької обласної прокуратури за його заявою мав брати участь в судовому засіданні 25.07.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів за допомогою онлайн-сервісу "EasyСon", проте після відкриття судового засідання 25.07.2023 з технічних причин зв`язок роз`єднався, та зв`язатися з останнім не вдалося.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Щодо підстави для представництва прокурором інтересів держави.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Такі випадки встановлено ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Вказаною нормою передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

З зазначеної норми вбачається, що підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді складаються з чотирьох елементів:

1) наявність інтересів держави у спірних відносинах;

2) порушення / загроза порушення зазначених інтересів;

3) наявність / відсутність компетентного суб`єкта владних повноважень, який має захищати зазначені інтереси держави;

4) нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави компетентним суб`єктом владних повноважень (у разі його наявності).

Поняття "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99).

Верховний Суд неодноразово зазначав (зокрема у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17 та від 06.02.2019 у справі № 927/246/18), що надмірна формалізація "інтересів держави" може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Інтереси держави у сфері публічних закупівель полягають в ефективному використанні бюджетних коштів, дотриманні цілей бюджетних процедур, забезпеченні доступу до участі у публічних закупівлях та конкурентному обранні переможців торгів.

Зазначене кореспондується з положеннями п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 7 БК України, за якими бюджетна система України ґрунтується на принципах ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;

Про наявність вказаних інтересів держави також свідчать норми ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", за якими закупівлі здійснюються за такими принципами:

- добросовісна конкуренція серед учасників;

- максимальна економія, ефективність та пропорційність;

- відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;

- недискримінація учасників та рівне ставлення до них;

- об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі;

- запобігання корупційним діям і зловживанням.

Преамбулою Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Точне та неухильне дотримання і виконання вимог законодавства - є необхідною складовою для розвитку ринкової економіки. Цей ринок має бути прозорим і справедливим, конкурентним і ефективним, він має унеможливлювати будь-які прояви корупції та недобросовісної конкуренції тощо.

Порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі", у свою чергу, унеможливлює раціональне та ефективне використання державних коштів і здатне спричинити істотну шкоду інтересам держави.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Компетентними суб`єктами владних повноважень щодо захисту зазначених інтересів держави має виступати Східний офіс Держаудитслужи та Управління освіти Соледарської міської ради Донецької області.

Підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Східного офісу Держаудитслужби підтверджено наступним.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, таким органом є Державна аудиторська служба України. На неї покладається здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів, дотриманням законодавства про закупівлі.

Такий контроль здійснюється зокрема у формі моніторингу публічних закупівель, який унормовано ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі".

За ч.1 вказаної статті моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його дії.

За результатом моніторингу Державна аудиторська служба України може зобов`язати учасника усунути порушення законодавства у сфері публічних закупівель (п. 5 ч. 7 ст. 8 Закону) та притягнути до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель (ч. 11 ст. 8 Закону).

На території Донецької області компетентним суб`єктом Державної аудиторської служби України виступає її Східний офіс, що підтверджується постановою Кабінету Міністрів України №7366 від 06.04.2016 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби", наказом Держаної аудиторської служби України № 733 від 02.06.2016 "Про затвердження Положення про Східний офіс Держаудитслужби".

Нездійснення захисту інтересів держави компетентним суб`єктом полягає у тому, що у межах строку поставки продуктів харчування та у найближчий час заходи державного фінансового контролю не буде проведено, а відповідно не є можливим застосувати заходи щодо захисту інтересів держави цим органом.

Так, Бахмутською окружною прокуратурою листом 21.09.2022 за № 50-1452ВИХ-22 повідомлено Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області про необхідність захисту інтересів держави щодо вказаної закупівлі.

Листом №040531-17/8265-2022 від 15.11.2022 Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області повідомило, що здійснення аналізу ціни договору на відповідність «ринковій», «середньоринковій» цінам, а також визначення різниці таких цін та їх порівняння не належить до компетенції органу державного фінансового контролю. Рішення про проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2022-03-03-000509-c управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області не приймалося та захід державного фінансового контролю не проводився.

Права органу державного фінансового контролю задля реалізації ним функцій та завдань на шляху захисту інтересів держави, передбачено ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

У межах наданих законом прав орган державного фінансового контролю не має повноважень щодо оскарження у судовому порядку результатів проведених процедур закупівель, визнання недійсними рішень тендерного комітету та договорів про закупівлю.

Таким чином, компетентний орган державної влади з об`єктивних причин позбавлений можливості захистити інтереси держави в суді.

Підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Управління освіти Соледарської міської ради підтверджено наступним.

Управління освіти Соледарської міської ради згідно з відомостями, зазначеними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є органом місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 1 Положення про Управління освіти Соледарської міської ради, затвердженого рішенням Соледарської міської ради від 05.11.2021 № 8/14-92, Управління освіти Соледарської міської ради є органом управління освітою об`єднаної територіальної громади та структурним підрозділом селищної ради, підзвітним, підконтрольним та підпорядкованим селищній раді, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади підконтрольний відповідним органам виконавчої влади.

Управління освіти Соледарської міської ради утримується за рахунок коштів місцевого бюджету. Кошторис, штатний розпис органу управління освітою затверджується рішенням сесії селищної ради (п. 1.5 Положення).

Орган управління освітою є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в управлінні державної казначейської служби України, печатку (п. 1.7 Положення).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Частиною 5 ст. 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" унормовано, що видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Статтею 22 Бюджетного кодексу України встановлено, що розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Бахмутською окружною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомлено Управління освіти Соледарської міської ради про порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при укладанні додаткової угоди № 1 від 14.03.2022 до договору № 73 від 14.03.2022 та про наявні підстави для захисту інтересів держави в цьому випадку.

Листом від 27.01.2023 Управління освіти Соледарської міської ради повідомлено Бахмутську окружну прокуратуру, що станом на 26.01.2023 Управлінням не подано позову до ФОП Бандрівської А.Ю. стосовно будь-яких порушень при укладанні договору №73 від 14.03.2022 або додаткової угоди до нього; що претензій до ФОП Бандрівської А.Ю. Управління не має, у зв`язку з виконанням договору.

Отже, Управлінням освіти Соледарської міської ради будь-які заходи щодо захисту інтересів держави не прийнято, що свідчить про бездіяльність компетентного органу.

Оскільки Управлінням освіти Соледарської міської ради у порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" укладено додаткову угоду № 1 від 14.03.2022 за договором закупівлі № 73 від 14.03.2022, що може призвести до зайвого витрачання коштів місцевого бюджету, а також те, що Управлінням освіти Соледарської міської ради безпідставно здійснено перерахування коштів з місцевого бюджету за угодою закупівлі, враховуючи строк дії договору, а також бездіяльність компетентних суб`єктів, інтереси держави вимагають негайного захисту, і викладене свідчить про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави.

Конституція України передбачає, що представництво прокурорами інтересів держави в суді має здійснюватися у "виключних випадках".

Офіційне тлумачення зазначеного терміну надано Другим сенатом Конституційного Суду України (далі - Суд) в абзаці 9 пункту 2.2 мотивувальної частини рішення № 4-р(ІІ)/2019 від 05.06.2019 (щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України").

Суд зазначив, що про виключні випадки йдеться, зокрема, у частині третій статті 23 Закону України "Про прокуратуру", за якою "прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу".

Таким чином, обставини, зазначені у частині третій статті 23 Закону України "Про прокуратуру", вже і є виключним випадком та обумовлюють наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин.

31.01.2022 Управлінням освіти Соледарської міської ради Донецької області було оприлюднено оголошення про проведення закупівлі шляхом переговорної процедури та форму річного плану закупівель на 2022 рік, якою передбачено закупівлю «Продукція тваринництва та супутня продукція (яйця курячі) - код національного класифікатора України ДК 021:215 «Єдиний закупівельний словник» - « 03140000-4».

Розмір бюджетного призначення за кошторисом 207700,00 грн.

Процедура закупівлі - переговорна.

Джерело фінансування - місцевий бюджет.

Умови оплати - післяоплата.

Проведення переговорної процедури обґрунтовано тим, що двічі відмінено процедуру відкритих торгів (UA -2022-01-07-000099-с, UA -2021-12-10-005537-b) у зв`язку з недостатньою кількістю пропозицій, у зв`язку з чим прийнято рішення застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі». При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.

За результатами проведених переговорів з учасником процедури закупівлі уповноваженою особою замовника прийнято рішення, оформлене протоколом від 03.03.2022, про намір укласти договір про закупівлю з фізичною особою - підприємцем Бандрівською А.Ю. (далі відповідач, ФОП Бандрівська А.Ю.).

14.03.2022 року з ФОП Бандрівської Антоніною Юріївною укладено договір № 73, за умовами якого Постачальник зобов`язався протягом І півріччя 2022 році поставити Замовнику товари - яйця курячі 67000 одиниць ціною 3,10 грн., на суму 207700,00 грн., а Замовник - прийняти та оплатити товар (п. 1.1 Договору та Специфікація).

Найменування товару «Продукція тваринництва та супутня продукція (яйця курячі) - код національного класифікатора України ДК 021:215 «Єдиний закупівельний словник» - « 03140000-4», згідно Специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору (п.1.2 Договору).

Ціна Договору становить 207700,00 грн. (п. 3.1 Договору).

Пунктом 3.4 договору про закупівлю товару № 48 від 15.02.2022 визначено, що умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватися після підписання Договору про закупівлю до повного виконання зобов`язань сторонами, крім випадків визначених ст. 41 Закону та умовами Договору, у тому числі зміни ціни за одиницю товару не більше 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Розрахунки проводяться у безготівковій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця протягом 30 календарних днів з дати отримання товару, якщо інше не узгоджено сторонами, згідно рахунку-фактури та накладної в межах бюджетних асигнувань на 2022 рік (пункт 4.1 Договору).

Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим Договором (п. 6.3.1 Договору).

Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2022 року (п. 10.1 Договору).

Договір та специфікація підписані уповноваженою особою Управління освіти та ФОП Бандрівською А.Ю., скріплені печатками Сторін.

Цього ж дня, 14.03.2022 Управління освіти та ФОП Бандрівська А.Ю. уклали додаткову угоду № 1 до Договору № 73, згідно пункту 1 якої,відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" внесені зміни та викладено в новій редакції п.3.1 ІІІ розділу Ціна Договору: «Ціна Договору становить 20699,69 грн. без ПДВ» у зв`язку із збільшенням ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку.

Згідно пункту 2 додаткової угоди № 1 внесені зміни та викладено в новій редакції Додаток №1 до Договору №73 (Специфікація).

Специфікація до додаткової угоди № 1 передбачає поставку Замовнику товари - яйця курячі 60909 одиниць (замість 67000) ціною 3,41 грн. (замість 3,10 грн.), на суму 207699,69 грн. (замість 207700, 00 грн.).

Додаткова угода №1 від 14.03.2022 до Договору №73 та специфікація підписані уповноваженою особою Управління освіти та ФОП Бандрівською А.Ю., скріплені печатками Сторін.

Прокурор вважає, що внаслідок укладання спірної додаткової угоди № 1 до договору № 73 від 14.03.2022 відбулося подорожчання товару на загальну суму 18882,10 грн. Вказана сума розрахована, як різниця сум за додатковою угодою № 1 від 14.03.2022 та договором № 73 від 14.03.2022 з урахуванням вартості за одиницю товару, а саме:

Кількість продуктів харчування в результаті укладання додаткової угоди було зменшено і складає 60909 шт.

Вартість за додатковою угодою складає 207699,69 грн.

Розраховуємо різницю: 207700 грн - 188817 грн = 18882,10 грн (+9,1%) - сума подорожчання продуктів харчування внаслідок укладання спірної додаткової угоди.

Згідно доводів прокурора, замовник, в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", 14.03.2022 уклав з ФОП Бандрівською А.Ю. додаткову угоду № 1 до договору № 73 від 14.03.2022, що призвело до зайвого витрачання коштів місцевого бюджету на загальну суму 18882,10 грн, чим порушив принципи здійснення публічних закупівель, передбачені ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до даних єдиного веб-порталу використання публічних коштів spending.gov.ua за закупівлею UA-2022-03-03-000509-c проведено трансакції на загальну суму 33128,15 грн.

Розрахунки проводились з рахунку Управління освіти Соледарської міської ради, відкритого в Управлінні Держказначейської служби України у м.Бахмут UA НОМЕР_4 по КПКВ 0611021, на рахунок НОМЕР_1 .

З суми фактичної оплати товару у розмірі 33128,15 грн, прокурор обрахував суму зайво сплачених внаслідок укладання спірної додаткової угоди коштів, що підлягають поверненню до місцевого бюджету у разі визнання додаткової угоди недійсною з підстав зазначених вище.

Так, враховуючи, що проведена оплата за договором складає 109,1% (100% за основним договором плюс 9,1% - відсоток удорожчання внаслідок укладання додаткової угоди) у порівнянні з сумою, яку було б сплачено за основним договором, для розрахунку різниці між сплаченою сумою за цінами додаткової угоди і сумою, яку б належало сплатити за первинною угодою, проводимо наступні розрахунки: 33128,15 грн * 9,1 % = 3014,66 грн. - сума удорожчення.

За поясненнями прокурора, у разі визнання недійсності додаткової угоди ФОП Бандрівська А.Ю. зобов`язаний повернути Управлінню освіти Соледарської міської ради 3014,66 грн, тобто те, що він незаконно одержав у зв`язку з укладанням спірної додаткової угоди.

Разом з цим прокурор зазначив, що з листа Управління освіти Соледарської міської ради № 01-28/476 від 21.11.2022 вбачається, що заклади освіти Управління працювали до 24.02.2022.

З огляду на викладене прокурор вважає, що поставка продуктів харчування за договором №73 відповідачем не здійснювалась, а тому у Управління освіти не було законних підстав для перерахування коштів ФОП Бандрівській А.Ю. на виконання вказаної угоди. Тому, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 670 ЦК України, підлягає поверненню до місцевого бюджету вся сума коштів перерахованих Управлінням освіти ФОП Бандрівській А.Ю. за договором № 73 у розмірі 33128,15 грн.

Вважаючи порушеним право Управління освіти Соледарської міської ради та Східного офісу Державної аудиторської служби, діючи в інтересах держави, керуючись приписами ст. 207 ГК України, ст.ст. 215, 216, 655, 669, 670 ЦК України, прокурор звернувся до Господарського суду з позовом про: визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 14.03.2022 до договору № 73 від 14.03.2022 укладену Управлінням освіти Соледарської міської ради Донецької області та ФОП Бандрівською А.Ю за закупівлею ID: UA-2022-03-03-000509-c; стягнення з ФОП Бандрівської Антоніни Юріївни (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Управління освіти Соледарської міської ради 33128,15 грн.

Джерела права, акти їх застосування та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексів України, приписами Закону України "Про публічні закупівлі".

За змістом ст.ст. 4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України правомірність і обґрунтованість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб`єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) застосованого способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.

Сутність розглядуваного спору полягає у встановленні наявності/відсутності підстав для визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 14.03.2022 до договору № 73 від 14.03.2022 через недодержання при їх укладенні ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та вимог ст. 203 Цивільного кодексу України, а також повернення грошової суми (33128,15 грн.), сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, на підставі ст. 670 Цивільного кодексу України.

Приймаючи до уваги статус суб`єкту, який ініціював розгляд означеної спору, в процесуальному аспекті положень ч. 2 ст.19 Конституції України предметом судової оцінки в розглядуваній справі, враховуючи зміст ч.ч.3, 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" та ч. 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, також є: - порушення чи загроза порушення інтересів держави (кореспондується із згадуваною в п.31 постанови умовою звернення до суду, передбаченою ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України); - нездійснення або неналежне здійснення захисту таких інтересів компетентним державним органом або відсутність такого органу/відсутність у нього повноважень відносно звернення до суду з позовною заявою.

Щодо визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 14.03.2022 до договору № 73 від 14.03.2022.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

За змістом ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину, яким у розумінні ч.2 ст.202 Цивільного кодексу України є спірний договір, є недодержання в момент його вчинення вимог ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 Цивільного кодексу України.

Пунктом 2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на дату укладення договору №2, додаткової угоди №1 від 14.03.2022) встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю.

Відповідно до ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, тоді як Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.

Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:

- відбувається за згодою сторін;

- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);

- підстава збільшення у даному випадку коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%;

- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, господарський суд приходить до висновку про задоволення вимоги про визнання додаткової угоди недійсною з огляду на наступне.

Метою регулювання передбаченого ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10%, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. При цьому, обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Господарський суд зауважує, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик та укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Дії Замовника з підписання оскаржуваної додаткової угоди № 1 від 14.03.2022 до договору № 73, який мав беззаперечне право на отримання товару по ціні, визначеній в укладеному сторонами договорі № 73 від 14.03.2022, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозицій ФОП Бандрівської Антоніни Юріївни про збільшення цін, призвели до повного нівелювання результатів відкритих торгів, оскільки держава втратила можливість скористатися пропозиціями інших їх учасників та була змушена оплачувати продукти харчування за ціною, вищою аніж встановлена договором, укладеним внаслідок відкритих торгів.

Згідно правової позиції Верховного Суду викладених в постановах від 18.06.2021 у справі №927/491/19 та від 18.03.2021 у справі №924/1240/18, згідно з яким внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим - у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання).

Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

Заперечуючи проти позову, відповідач стверджує, що в листі Головного управління Статистики у Донецькій області від 30.11.2022р., який було надано на запит Управління освіти Соледарської міської ради щодо надання статистичної інформації стосовно середніх споживчих цін, вбачається, що середня споживча ціна у лютому 2022 року на яйце куряче становила - 35,98 грн. десяток, тобто середня ціна на одне яйце куряче становила 3,6 грн., тоді як у додатковій угоді ціна за 1 шт. вказана 3,41 грн.

При цьому, на веб-порталі "Prozorro" (https://prozorro.gov.ua) за закупівлею молока ID: UA-2022-03-03-000509-c документи, які стали підставою для внесення змін до укладеного Договору №73 від 14.03.2022 року відсутні.

Документи, на підставі яких збільшено ціни на молочну продукцію, закуплену у ФОП Бандрівської Антоніни Юріївни та прийнято спірну угоду Управління освіти Соледарської міської ради не надало.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Господарський суд звертає увагу, що постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі".

Крім того, суд звертає увагу, що Принцип свободи договору, закріплений у статтях 3, 627 ЦК України, передбачає право сторін визначати зміст договору на власний розсуд та за згодою сторін вносити будь-які зміни до договору. Проте, законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах. Управління освіти, як сторона договору розпоряджалося не власними коштами, а коштами держави, коштами платників податків. Тому суд погоджується з доводами прокурора, що таке розпорядження було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та всіх платників податків до бюджету з порушенням норм Закону "Про публічні закупівлі" та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами).

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до частин 1-3 та 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Аналіз положень означених статей Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на дату укладення договору №2, додаткової угоди №1 від 14.03.2022), ст.ст. 15, 16, 203, 215 Цивільного кодексу України дає змогу дійти висновків про наявність підстав для визнання додаткової угоди №1 від 14.03.2022 недійсною, а тому позовні вимоги прокурора в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про повернення коштів.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Постачальник уклавши із замовником Договір №73 від 14.03.2022, зобов`язався у 2022 році поставити Управлінню освіти відповідний товар, а Замовник - прийняти та оплатити товар (п.1.1 Договору та Специфікація).

Як зазначалось вище, суд дійшов висновків про недійсність додаткової угоди №1 від 14.03.2022, у зв`язку з чим зобов`язання сторін регулюються Договором №73 без урахуванням змін, внесених цією додатковою угодою.

Відповідно до п. 10.1 Договору №73 про закупівлю товару від 14.03.2022, Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2022 року.

Згідно п.4.1.Договору, розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником вартості кожної поставленої партії товару по безготівковому розрахунку протягом 30 календарних днів з моменту одержання Товару за цінами вказаними у видаткових накладних.

За змістом ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 49 Бюджетного Кодексу України встановлено, що розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов`язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейської служби України.

Судом встановлено, що за даними єдиного веб-порталу використання публічних коштів spending.gov.ua за закупівлею UA-2022-03-03-000509-c проведено трансакції 14.03.2022 на загальну суму 33128,15 грн.

Разом з цим, матеріали справи не містять документів, що підтверджують поставлення ФОП Бандрівською Антоніною Юріївною товару за договором № 73 на суму 33128,15 грн.

Як зазначає відповідач, про здійснення ФОП Бандрівською А.Ю. поставки товару до закладів освіти свідчать видаткові накладні за лютий 2022 на підставі яких між Управлінням освіти Соледарської міської ради та ФОП Бандрівською А.Ю. був укладений договір №73 від 14.03.2023. Інші видаткові накладні в підтвердження здійснення поставки товару не зберігалися у зв`язку із бойовими діями на території Соледарської громади.

Відповідачем надані суду копії видаткових накладних про здійснення поставки товарів ФОП Бандрівською А.Ю. до закладів Управління освіти Соледарської міської ради, зокрема, яєць на суму 2833,79 грн., а саме: за накладною №0722/9 від 07.02.2022р. - до ДНЗ 7 «Чебурашка» Яковліка - яйце, на суму 102,30 грн; за накладною №0722/16 від 07.02.2022р. - до Роздолівська початкова школа - яйце, на суму 102,30 грн; за накладною №0722/17 від 07.02.2022р. - до ЗДО «Веселка» Федорівка - яйце, на суму 102,30 грн; за накладною №0722/13 від 07.02.2022р. - до ЗОШ №13 Соледар - яйце, на суму 102,30 грн; за накладною №0722/13 від 07.02.2022р. - до ДНЗ №8 «Червона квіточка» - яйце, на суму 102,30 грн; за накладною №0722/12 від 07.02.2022р. - до ЗОШ №14 Соледар - яйце, на суму 102,30 грн; за накладною №б/н від 08.02.2022р. - до Парасковіївська ЗОШ - яйце, на суму 102,30 грн; за накладною №0722/7 від 07.02.2022р. - до ДНЗ №2 «Золотий Півник» - яйце, на суму 102,30 грн.

Разом з цим, надані відповідачем копії видаткових накладних №0722/13 від 07.02.2022р., №0722/13 від 07.02.2022р., №0722/12 від 07.02.2022р., №б/н від 08.02.2022р., №0722/7 від 07.02.2022р., 0722/9 від 07.02.2022р., №0722/16 від 07.02.2022р., №0722/17 від 07.02.2022р. не містять посилання на договір про закупівлю товару, що може свідчити про здійснення поставки на підставі позадоговірних домовленостях позивача 1 та відповідача.

Таким чином, суд не приймає надані відповідачем копії видаткових накладних, як доказ здійснення відповідачем поставки товару за договором закупівлі №73, оскільки такі накладні підтверджують здійснення поставки продукції 07.02.2022 та 08.02.2022, тобто до укладання договору № 73 про закупівлю товару від 14.03.2023, та спірної додаткової угоди.

Інших доказів в підтвердження здійснення ФОП Бандрівською А.Ю. поставки на суму 33128,15 грн. суду не надано.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що факт поставки ФОП Бандрівською А.Ю. до закладів Управління освіти Соледарської міської ради за договором №73 від 14.03.2023 на суму 33128,15 грн. не підтверджено.

За приписами ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Застосування прокурором у цьому спорі у якості правової підстави для вимоги з повернення грошової суми приписів статті 670 ЦК України узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 18.06.2021р. у справі №927/491/19 та постанові Верховного Суду від 13.07.2021р. у справі №927/550/20.

Отже, отримана відповідачем оплата у сумі 33128,15 грн. за товар, який не був нею поставлений, підлягає стягненню з ФОП Бандрівської А.Ю. на підставі ч.1 ст. 670 ЦК.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог прокурора про стягнення з ФОП Бандрівської Антоніни Юріївни грошових коштів у розмірі 33128,15 грн., сплачених Управлінням освіти за товар, який так і не був поставлений продавцем.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 9 ст. 129 ГПК України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Приймаючи до уваги приписи зазначених правових норм витрати по сплаті прокурором судового збору суд покладає на Управління освіти Соледарської міської ради Донецької області та ФОП Бандрівську А.Ю.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі позивача 1 Управління освіти Соледарської міської ради Донецької області, позивача 2 Східного офісу Держаудитслужби, до відповідача Фізичної особи-підприємця Бандрівської Антоніни Юріївни, про визнання недійсною додаткової угоди та повернення 33128,15 грн., задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 14.03.2022 до договору № 73 від 14.03.2022 укладену Управлінням освіти Соледарської міської ради та фізичною особою-підприємцем Бандрівською Антоніною Юріївною за закупівлею ID: UA-2022-03-03-000509-c.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бандрівської Антоніни Юріївни (РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) на користь Управління освіти Соледарської міської ради (код ЄДРПОУ 41225596, юридична

адреса: вул. Паркова, 3-А, м. Соледар, Бахмутський район, Донецька область, 84545) 33128,15 грн., на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в УДКСУ м. Бахмут.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бандрівської Антоніни Юріївни (РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) на користь Донецької обласної прокуратури (ЄДРПОУ 25707002, юридична адреса: вул. Університетська, 6, м. Маріуполь, Донецька область, 87500, розрахунковий рахунок №UA918201720343180002000016251, Держказначейська служба України, отримувач - Донецька обласна прокуратура) кошти, витрачені на сплату судового збору в сумі 2684,00 грн.

Стягнути з Управління освіти Соледарської міської ради Донецької області (ЄДРПОУ 41225596; вул. Паркова, б. 3-А, м.Соледар, Бахмутський район, Донецька область, 84545) на користь Донецької обласної прокуратури (ЄДРПОУ 25707002, юридична адреса: вул. Університетська, 6, м. Маріуполь, Донецька область, 87500, розрахунковий рахунок №UA918201720343180002000016251, Держказначейська служба України, отримувач - Донецька обласна прокуратура) кошти, витрачені на сплату судового збору в сумі 2684,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 04.08.2023 року.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя К.С. Харакоз