Рішення

від 16.08.2023 по справі 940/650/23

ТЕТІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16.08.2023 Провадження по справі № 2/940/297/23

Справа № 940/650/23

РІШЕННЯ

Іменем України

16 серпня 2023 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Мандзюка С.В.

за участю секретаря судових засідань Студінської Д.В.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Тетіївської міської ради про визнання права власності на спадкове майно за заповітом та визначення часток співвласників,

встановив:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Тетіївського районного суду Київської області з позовом, в якому просять визнати за ними право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , яке складається, зокрема із земельної ділянки площею 6.9492 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3224684000:06:003:0006, що розташована на території Клюківської сільської ради Тетіївського району Київської області, та належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 224354 від 20.03.2001 року.

В обґрунтування позову зазначено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , двоюрідної тітки позивачів, відкрилася спадщина, яка складається, зокрема із земельної ділянки площею 6.9492 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3224684000:06:003:0006, що розташована на території Клюківської сільської ради Тетіївського району Київської області, та належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 224354 від 20.03.2001 року.

Позивачі претендують на цю спадщину, як спадкоємці за заповітом. Оскільки оригінал державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 224354 від 20.03.2001 року не зберігся, державний нотаріус відмовив позивачам у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом.

За вказаних обставин, позивачі не мають можливості реалізувати своє право на спадщину.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 26.06.2023 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

У підготовче засідання позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з`явилися. Представник позивачів адвокат Порхун О.П. надала до суду клопотання, в якому просить справу розглядати за її відсутності та позивачів, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача Тетіївської міської ради у підготовче засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій зазначив, що Тетіївська міська рада вважає позов обґрунтованим та будь-які заперечення відсутні. Разом з тим, просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи подані сторонами заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 12).

За життя ОСОБА_4 склала заповіт, який посвідчено секретарем виконкому Клюківської сільської ради Непом`ящою Т.П. 02 лютого 2011 року, зареєстровано в реєстрі за № 09, згідно якого належну їй земельну частку (пай) площею 3,27 га заповіла ОСОБА_1 , земельну ділянку (пай) площею 3,68 га заповіла ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних долях. Земельна ділянка (пай) посвідчена Державним актом на право приватної власності на землю серії Р1 № 224354 (а. с. 13).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яку позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як спадкоємці за заповітом, прийняли та звернулися до державного нотаріуса Тетіївської державної нотаріальної контори щодо видачі їм свідоцтв про право на спадщину за заповітом, що підтверджується копією спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 (а. с. 39-52).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесеною 09.03.2023 року № 270/02-31, державний нотаріус Тетіївської державної нотаріальної контори Давидова С.М. відмовила ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 6,949 га, що знаходиться на території Клюківської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки документ, що встановлює право власності на цю земельну ділянку відсутній (а. с. 18).

Згідно копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.04.2017 року № НВ-3208843062010, земельна ділянка площею 6.9492 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Клюківської сільської ради Тетіївського району Київської області,кадастровий номер 3224684000:06:003:0006, належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (а. с. 15 - 17).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 1 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки позивачі позбавлені можливості здійснити своє право на спадкування у зв`язку з відсутністю у них правовстановлюючого документа, що підтверджує право власності спадкодавця ОСОБА_4 на земельну ділянку, таке право підлягає захисту в судовому порядку.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 року у справі № 227/3750/19.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Отже, враховуючи наведені вище норми права, оцінюючи надані докази, встановивши фактичні обставини справи, а саме, що померлій ОСОБА_4 на праві приватної власності належала земельна ділянкаплощею 6.9492 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Клюківської сільської ради Тетіївського району Київської області,кадастровий номер 3224684000:06:003:0006, її спадкоємцями за заповітом є позивачі, які спадщину прийняли, визначили між собою частки спадкової земельної ділянки, втім в позасудовому порядку позбавлені можливості оформити право власності на спадкове майно у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а будь - яких інших спадкоємців, які б претендували на вказане майно судом не встановлено, тому це право позивачів підлягає захисту судом шляхом його визнання.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 16, 328, 1216, 1218, 1225, 1296 ЦК України, статтями 3, 10, 12, 81, 200, 206, 247,264-268, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Тетіївської міської ради про визнання права власності на спадкове майно за заповітом та визначення часток співвласників задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 6.9492 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 3224684000:06:003:0006, що розташована на території Клюківської сільської ради Тетіївського району Київської області, та належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 224354 від 20.03.2001 року.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/4 частку земельної ділянки площею 6.9492 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 3224684000:06:003:0006, що розташована на території Клюківської сільської ради Тетіївського району Київської області, та належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 224354 від 20.03.2001 року.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/4 частку земельної ділянки площею 6.9492 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 3224684000:06:003:0006, що розташована на території Клюківської сільської ради Тетіївського району Київської області, та належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 224354 від 20.03.2001 року.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення суду: 21 серпня 2023 року.

Суддя С.В. МАНДЗЮК