Рішення

від 20.07.2023 по справі 556/1075/23

ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 556/1075/23

Номер провадження 2/556/295/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

20.07.2023 року. смт.Володимирець

Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Іванків О.В.

при секретарі Кньовець Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в смт. Володимирець справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Агроніжин» про дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок.

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОНІЖИН» (Далі по тексту - ТОВ «АГРОНІЖИН») про дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок.

В обґрунтування заявлених вимог вказав, що ОСОБА_1 , на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 076781 від 27.07.2006 року, належать земельні ділянки площею 1,91 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Берестівської сільської ради Володимирецького (нині Вараського) району Рівненської області.

19 вересня 2017 році між Товариством з Обмеженою Відповідальністю «АГРОНІЖИН» в особі директора Сурупа Дмитра Геннадійовича та ОСОБА_1 , був укладений договір оренди землі площею 0,47 га, кадастровий номер №5620881300:03:027:0182, розташованої на території Берестівської сільської ради Володимирецького (нині Вараського) району Рівненської області.

Згідно з актом прийому-передачі об`єкта оренди тобто земельної ділянки в оренду, підписаного ОСОБА_1 , та ТОВ «АГРОНІЖИН» в особі директора Сурупа Д.Г., позивач як орендодавець передав на підставі договору оренди землі земельну ділянку, загальною площею 0,47 га.

Також 20 вересня 2017 році між Товариством з Обмеженою Відповідальністю «АГРОНІЖИН» в особі директора Сурупа Дмитра Геннадійовича та ОСОБА_1 , був укладений договір оренди землі площею 1,44 га, кадастровий номер № 5620881300:03:034:0096, розташованої на території Берестівської сільської ради Володимирецького (нині Вараського) району Рівненської області.

Згідно з актом прийому-передачі об`єкта оренди тобто земельної ділянки в оренду, підписаного ОСОБА_1 , та ТОВ «АГРОНІЖИН» в особі директора Сурупа Д.Г., позивач як орендодавець передав на підставі договору оренди землі земельну ділянку, загальною площею 1,44 га.

Відповідно до пункту 8 даних договорів передбачено, що вони укладаються строком на 7 років.

Відповідно до пунктів 9,11 даних договорів відповідач зобов`язався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою, до 31 грудня кожного року, але не раніше ніж чим через 12 місяців з моменту з моменту укладення договору оренди земельної ділянки сплачувати орендну плату у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки, визначеної на 01 січня кожного року.

Відповідно до пункту 10 обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Вказаний пункт договорів не визнаний в судовому порядку недійсним.

Відповідачем, всупереч п.11 договорів оренди, орендна плата за 2019 рік до 31 грудня 2020 року не сплачена. Аналогічним чином за 2020 рік до 31 грудня 2021 року, за 2021 рік 31 грудня 2022 року також не сплачено кошти за роки користування земельними ділянками. Окрім того, в період 2019 - 2021 років не здійснювалося будь-яких розрахунків в натуральній формі.

ОСОБА_1 , неодноразово звертався в усній формі в телефонному режимі до ТОВ «АГРОНІЖИН» з питанням виплати заборгованості за договорами оренди земельних ділянок, але питання до цього часу так і залишилося не вирішеним, орендну плату Відповідачем не виплачено.

Після чого позивач знову ж таки звертався в усній формі до Відповідача повторно з вимогою про дострокове припинення дії договорів оренди земельних ділянок та повернення земельної ділянки, але також отримав відмову.

Порушення строків виплати орендної плати за користування даними земельними ділянками у 2019-2021 років позивач вважає порушенням статті 526 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання мають виконуватися належним чином, у передбачений договором термін та спосіб.

З врахуванням викладеного, позивачка просить суд достроково розірвати договори оренди земельних ділянок укладених між нею та ТОВ «АГРОНІЖИН»

Вказаний позов надійшов до Володимирецького районного суду Рівненської області 18 квітня 2023 року.

Ухвалою суду від 20 квітня 2023 відкрито загальне позовне провадження по даній справі.

Ухвалою суду від 08 червня 2023 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило та процесуальних дій не вчинялось.

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 , не з`явився, однак надав суду заяву в якій підтримав позовні вимоги, просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача ТОВ «АГРОНІЖИН» будучи належно повідомленим про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про перенесення часу судового засідання не клопотав, відзиву на позов або будь-яких заперечень проти позову, а також доказів на підтвердження таких заперечень не надав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За нормою ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Тому згідно ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе, зі згоди позивача, розглянути позов за відсутністю відповідачів та ухвалити по справі заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 , на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 076781 від 27.07.2006 року, належать земельні ділянки площею 1,91 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Берестівської сільської ради Володимирецького (нині Вараського) району Рівненської області.

19 вересня 2017 році між Товариством з Обмеженою Відповідальністю «АГРОНІЖИН» в особі директора Сурупа Дмитра Геннадійовича та ОСОБА_1 , був укладений договір оренди землі площею 0,47 га, кадастровий номер №5620881300:03:027:0182, розташованої на території Берестівської сільської ради Володимирецького (нині Вараського) району Рівненської області.

Згідно з актом прийому-передачі об`єкта оренди тобто земельної ділянки в оренду, підписаного ОСОБА_1 , та ТОВ «АГРОНІЖИН» в особі директора Сурупа Д.Г., позивач як орендодавець передав на підставі договору оренди землі земельну ділянку, загальною площею 0,47 га.

Також 20 вересня 2017 році між Товариством з Обмеженою Відповідальністю «АГРОНІЖИН» в особі директора Сурупа Дмитра Геннадійовича та ОСОБА_1 , був укладений договір оренди землі площею 1,44 га, кадастровий номер № 5620881300:03:034:0096, розташованої на території Берестівської сільської ради Володимирецького (нині Вараського) району Рівненської області.

Згідно з актом прийому-передачі об`єкта оренди тобто земельної ділянки в оренду, підписаного ОСОБА_1 , та ТОВ «АГРОНІЖИН» в особі директора Сурупа Д.Г., позивач як орендодавець передав на підставі договору оренди землі земельну ділянку, загальною площею 1,44 га.

Відповідно до пункту 8 даних договорів передбачено, що вони укладаються строком на 7 років.

Також судом встановлено, що відповідно до пунктів 9,11 даних договорів відповідач зобов`язався протягом строку дії договорів за кожен рік користування земельними ділянками, до 31 грудня кожного року, але не раніше ніж чим через 12 місяців з моменту з моменту укладення договору оренди земельної ділянки сплачувати орендну плату у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки, визначеної на 01 січня кожного року.

Відповідно до пункту 10 обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Вказаний пункт договорів не визнаний в судовому порядку недійсним.

Отже, станом на день розгляду справи вищевказані земельні ділянки перебувають в оренді у відповідача ТОВ «АГРОНІЖИН».

Згідно зі ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» №161-XIV від 06.10.1998 р., з відповідними змінами та доповненнями, відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною третьою статті 9 Закону України «Про оренду землі» також визначено, що до нового власника орендованої земельної ділянки переходять права та обов`язки орендодавця за договором оренди цієї земельної ділянки.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотною умовою договору оренди землі є умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду.

Відповідно до вимог ст. 24 Закону України" Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно договору оренди. Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно п.27 оспорюваних Договорів оренди землі, орендодавець має право, зокрема, вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням та своєчасного внесення орендної плати.

Також пунктом 38 Договорів оренди землі передбачено можливість розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку у разі систематичної несплати орендної плати.

Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини першої статті 141 Земельного кодексу України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13,21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні правовідносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду по справі №484/301/18 від 14 листопада 2018 року визначено, що систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) міститься висновок, що «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».

Таких же висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний суд у постановах від 03.02.2020 у справі №530/1578/16-ц (провадження№ 61-4697св19), від 03.08.2020 у справі №551/1064/16-ц (провадження № 61-527св17), від 29.06.2021 у справі № 530/1643/16-ц.

Відповідно до ч. 1 ст.34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до п.37 оспорюваних Договорів оренди землі, дія договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також інших підстав, визначених законом.

Також в судовому засіданні встановлено, що відповідачем, всупереч п.11 договорів оренди, орендна плата за 2019 рік до 31 грудня 2020 року не сплачена. Аналогічним чином за 2020 рік до 31 грудня 2021 року, за 2021 рік 31 грудня 2022 року також не сплачено кошти за роки користування земельними ділянками. Окрім того, в період 2019 - 2021 років не здійснювалося будь-яких розрахунків в натуральній формі. Враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідачем неодноразово, грубо порушено строки сплати орендної плати у терміни, визначені договорами оренди землі від 19.09.2017 року та 20.09.2017 року.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для розірвання договорів оренди землі у зв`язку із порушенням відповідачем свого обов`язку щодо систематичної виплати орендної плати на протязі 2019-2021 років, оскільки сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивач не отримує того, на що він розраховував при укладанні договору.

Сам факт систематичного порушення умов договорів оренди земельних ділянок щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання таких договорів, оскільки згідно зістаттею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Таким чином, на підставі достовірних, належних та допустимих доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , про дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладається на сторони пропорційно задоволенню заявлених позовних вимог. При пред`явленні позову позивачці за її клопотанням було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Отже, оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь держави підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, ст. 93, 211 ЗК України, ст.ст. 11, 15, 626, 627, 628, 631, 638, 640, 651 ЦК України, ст. ст. 1, 12, 13, 25, 31, 32 Закону України «Про оренду землі», керуючись ст.ст. 10-13, 76-81, 141, 263-265, 274-279 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Агроніжин» про дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок - задовольнити.

Достроково розірвати договір від 19.09.2017 року оренди земельної ділянки, кадастровий № 5620881300:03:027:0182, площею 0,47 га., укладений між Товариством з Обмеженою Відповідальністю «АГРОНІЖИН» в особі директора Сурупа Дмитра Геннадійовича та ОСОБА_1 .

Достроково розірвати договір від 20.09.2017 року оренди земельної ділянки, кадастровий № 5620881300:03:034:0096, площею 1,44 га., укладений між Товариством з Обмеженою Відповідальністю «АГРОНІЖИН» в особі директора Сурупа Дмитра Геннадійовича та ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 РНОКПП: НОМЕР_1 .

Стягнути з Товариства з Обмеженою Відповідальністю «АГРОНІЖИН» код ЄДРПОУ 41344961, на користь держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн., 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Володимирецьким районним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачами які не приймали участі при розгляді справи, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: О.В. Іванків

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , житель АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Агроніжин» код ЄДРПОУ 41344961, юридична адреса: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд.4, літ.Б, офіс 7/1, адреса вказана в договорі: 08131, с. Софіївська Борщагівка, вул. Озерна, буд.3-А Києво-Святошинський район, Київська область.