Рішення

від 21.08.2023 по справі 910/9491/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.08.2023Справа № 910/9491/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК "Гермес"», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал Девелопмент», м. Київ

про стягнення 564 307,70 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БК "Гермес"» (далі - ТзОВ «БК "Гермес"»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал Девелопмент» (далі - ТзОВ «Квартал Девелопмент»/відповідач) про стягнення 564 307,70 грн, у тому числі: 497 820,40 грн - основного боргу, 31 492,71 грн - інфляційних втрат, 9 998,44 грн - 3% річних та 24 996,15 грн - пені, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором №01/01-22 від 21.01.2022.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 19.06.2023 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, однак, 26.06.2023 до суду повернувся конверт з ухвалою суду від 19.06.2023 з відміткою АТ «Укрпошта»: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Таким чином, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БК "Гермес"» (далі - підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Квартал Девелопмент» (далі - генпідрядник) укладено договір №01/01-22, відповідно до якого генпідрядник доручає, а підрядник бере на себе зобов`язання виконати роботи з благоустрою території на об`єкті: «Будівництво 9-ти поверхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями музею села на вулиці Олександра Саєнка (40 років Перемоги), будинок 11 в с. Білогородка Бучанського (Києво-Святошинського) району Київської області» на Земельній ділянці (кадастровий номер 3222480401:01:003:0004).

Згідно п. 1.2. договору генпідрядник зобов`язався прийняти виконані належним чином роботи та оплатити їх вартість за фактично виконані роботи на підставі актів виконаних робіт за формами №КБ-2в (акт приймання виконаних будівельних робіт) і КБ-3 (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат) протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня підписання вказаних актів уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 10.2. договору передбачено, що після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених виконаних робіт (об`єкта будівництва) генпідрядник зобов`язаний негайно розпочати їх приймання, але не пізніше 2-х днів з дня отримання повідомлення. Акти виконаних робіт готує підрядник. Генпідрядник (його представник) разом із підрядником перевіряє акти з фактично виконаними обсягами робіт протягом 2-х днів з моменту отримання повідомлення підрядника. Генпідрядник зобов`язаний підписати акти виконаних робіт протягом 1 (одного) робочого дня з моменту проведення перевірки генпідрядника і підрядника фактично виконаних робіт.

Відповідно до п. 11.3. договору за порушення строків оплати виконаних робіт або порушення строків здачі виконаних робіт (крім випадків, передбачених п. 4.3. договору) винна сторона сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі 0,3 облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, яка обчислюється від вартості неоплачених або невчасно виконаних робіт.

Даний договір набирає чинності з моменту підпису його сторонами та діє до 31.12.2022, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за договором (п. 12.1. договору).

Крім того, 21.01.2022 у договірній ціні сторони погодили вартість одиниці робіт та техніки.

Так, у період з 23.02.2022 по 21.10.2022 позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 1 417 820,40 грн, про що сторонами підписано акти виконаних робіт: № 1 від 23.02.2022 на суму 196 500,00 грн, № 2 від 17.06.2022 на суму 137 270,00 грн, № 3 від 01.07.2022 на суму 124 180,00 грн, № 4 від 15.07.2022 на суму 162 887,60 грн, № 5 від 30.07.2022 на суму 152 673,20 грн, № 6 від 16.08.2022 на суму 153 044,00 грн, № 7 від 31.08.2022 на суму 83 782,80 грн, № 8 від 16.09.2022 на суму 114 223,20 грн, № 9 від 30.09.2022 на суму 53 659,60 грн, № 10 від 15.10.2022 на суму 114 800,00 грн, № 11 від 21.10.2022 на суму 124 800,00 грн.

Проте, відповідач за виконані роботи розрахувався частково в сумі 920 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями (копії містяться в матеріалах справи), внаслідок чого у ТзОВ «Квартал Девелопмент» виникла заборгованість перед ТзОВ БК "Гермес"» за виконані роботи в сумі 497 820,40 грн.

19.05.2023 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу-претензію про оплату виконаних робіт в сумі 497 820,40 грн.

Проте, ТзОВ «Квартал Девелопмент» вимогу не задовольнило, відповіді не надало.

Отже, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати виконаних позивачем робіт за договором №01/01-22 від 21.06.2022, останній просить суд стягнути з ТзОВ «Квартал Девелопмент» суму основного боргу у розмірі 497 820,40 грн, пеню у розмірі 24 996,15 грн, 3% річних у сумі 9 998,44 грн та інфляційні втрати у розмірі 31 492,71 грн, нараховані за період з 24.08.2022 по 30.04.2023.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст. 875-886 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ст. 875 ЦК України).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Отже, судом вище встановлено, що 21.01.2022 між позивачем та відповідачем укладено договір №01/01-22, відповідно до якого позивач виконав, а відповідач прийняв роботи з благоустрою території на об`єкті, зазначеному у п. 1.1. цього договору, на загальну суму 1 417 820,40 грн, проте відповідач за виконані роботи розрахувався частково в сумі 920 000,00 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, згідно п. 1.2. договору генпідрядник зобов`язався прийняти виконані належним чином роботи та оплатити їх вартість за фактично виконані роботи на підставі актів виконаних робіт за формами №КБ-2в (акт приймання виконаних будівельних робіт) і КБ-3 (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат) протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня підписання вказаних актів уповноваженими представниками сторін.

Судом вище встановлено, що відповідач за виконані роботи в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 497 820,40 грн, на підтвердження зворотного ТзОВ «Квартал Девелопмент» не надано суду будь-яких інших доказів.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ТзОВ «Квартал Девелопмент» порушило умови договору №01/01-22 від 21.01.2022 та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 497 820,40 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 24 996,15 грн, 3% річних у сумі 9 998,44 грн та інфляційні втрати у розмірі 31 492,71 грн, нараховані за період з 24.08.2022 по 30.04.2023 по актам виконаних робіт №6 - №11 окремо.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 11.3. договору за порушення строків оплати виконаних робіт або порушення строків здачі виконаних робіт (крім випадків, передбачених п. 4.3. договору) винна сторона сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі 0,3 облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, яка обчислюється від вартості неоплачених або невчасно виконаних робіт.

Крім того, згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, і встановив, що їх розмір обчислено арифметично вірно, що має наслідком задоволення цих вимог.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Щодо вимоги ТзОВ «БК "Гермес"» про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження витрат на правничу допомогу, позивачем надано суду: договір № 19/05 про надання професійної правничої допомоги від 19.05.2023, укладений між ТзОВ «БК "Гермес"» та адвокатом Солдаткіним О.С., акт № 1 про прийняття-передачу наданих послуг від 08.06.2023 на суму 18 000,00 грн, рахунок на оплату №080623 від 08.06.2023 за надану професійну правничу допомогу на суму 18 000,00 грн, платіжну інструкцію №1914 від 09.06.2023 про сплату за надану професійну правничу допомогу на суму 18 000,00 грн.

Отже, з наведеного вбачається, що позивачем надано суду докази понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в межах розгляду цієї справи у розмірі 18 000,00 грн, що є підставою для задоволення цієї вимоги.

Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БК "Гермес"» задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал Девелопмент» (04070, місто Київ, вулиця Борисоглібська, будинок 12; ідентифікаційний код 42378111) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БК "Гермес"» (03191, місто Київ, вулиця Лятошинського, будинок 28, квартира 73; ідентифікаційний код 40223577) заборгованість у розмірі 497 820 (чотириста дев`яносто сім тисяч вісімсот двадцять) грн 40 коп., пеню в сумі 24 996 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто шість) грн 15 коп., 3 % річних у розмірі 9 998 (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) грн 44 коп., інфляційні втрати в сумі 31 492 (тридцять одну тисячу чотириста дев`яносто дві) грн 71 коп., 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу та судовий збір у розмірі 8 464 (вісім тисяч чотириста шістдесят чотири) грн 62 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук