Рішення

від 21.08.2023 по справі 910/9749/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.08.2023Справа № 910/9749/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк», м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамаір», м. Київ

про стягнення 213 173,43 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі - АТ «Акцент-Банк»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамаір» (далі - ТзОВ «Тамаір»/відповідач) про стягнення 213 173,43 грн, у тому числі: 171 604,39 грн - заборгованості по тілу кредиту, 24 189,04 грн - заборгованості по процентам та 17 380,00 грн - заборгованості зі сплати винагороди, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором № N20.37.0000000454 від 30.11.2021.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 21.06.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, однак, 02.08.2023 до суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду від 21.06.2023 з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Приписами статті 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.11.2021 між Акціонерним товариством «Акцент-Банк» (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тамаір» (далі - позичальник) укладено кредитний договір № N20.37.0000000454.

Згідно з умовами п. А2 договору, ліміт цього договору: 200 000,00 грн на фінансування поточної діяльності.

У відповідності до п. А3 договору, термін повернення кредиту 28.11.2024. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з графіком платежів (додаток №1 до цього договору). Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за наведеною формулою. Згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених договором, банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому, банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 (-ти) днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 28.11.2024.

Відповідно до п. А6 договору, за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90% річних.

Пунктом А8 договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому, день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів «факт/360»). Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з Графіком платежу, то заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день. Розподіл внесених коштів на погашення кредиту проводиться у відповідну дату згідно з Графіком платежів.

У відповідності до п. А10 договору, позичальнику щомісячно сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% від суми зазначеного у п. А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Сплата винагороди здійснюється згідно з Графіком платежу та, в разі дострокового погашення кредиту, згідно з фактичним періодом користування кредитними коштами від дати погашення згідно з Графіком платежу до дати дострокового погашення кредиту.

Позичальник сплачує банку винагороду за управління фінансовим інструментом у розмірі 0,000001% від суми встановленого у п. А2 цього договору ліміту. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Датою сплати є дата встановлення, а також дата збільшення ліміту по цьому договору.

У додатку №1 до кредитного договору, сторони погодили графік погашення, а також суми кредиту, процентів та комісії за кожний період.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 200 000,00 грн (копія меморіального ордеру №TR.20144938.36727.70198 від 30.11.2021 в матеріалах справи).

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач зобов`язання щодо погашення кредиту не виконав, грошові кошти згідно умов договору у повному обсязі не повернув, внаслідок чого у ТзОВ «Тамаір» виникла заборгованість: по тілу кредиту у розмірі 171 604,39 грн, по відсоткам у сумі 24 189,04 грн, по винагороді у розмірі 17 380,00 грн.

05.04.2023 позивач надіслав відповідачу вимогу, в якій просив погасити поточну заборгованість по кредиту в сумі 213 173,43 грн до 10.04.2023.

Проте, вимоги банку залишені ТзОВ «Тамаір» без задоволення та відповіді.

Отже, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором № N20.37.0000000454 від 30.11.2021, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення з ТзОВ «Тамаір» 171 604,39 грн - заборгованості по тілу кредиту, 24 189,04 грн - заборгованості по процентам та 17 380,00 грн - заборгованості зі сплати винагороди.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, судом встановлено, що відповідачем порушено договірні зобов`язання в частині своєчасного повернення кредитних коштів, внаслідок чого станом на 28.04.2023 у ТзОВ «Тамаір» виникла заборгованість, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 171 604,39 грн, по відсоткам у сумі 24 189,04 грн та по винагороді у розмірі 17 380,00, при цьому, на підтвердження зворотного відповідачем не надано суду будь-яких інших доказів.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За вказаних обставин, позовні вимоги про стягнення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 171 604,39 грн, по відсоткам у розмірі 24 189,04 грн та зі сплати винагороди у розмірі 17 380,00 є обґрунтованими, відповідно підлягають задоволенню.

Згідно статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамаір» (02141, місто Київ, вулиця Мишуги Олександра, будинок 2; ідентифікаційний код 41441454) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11; ідентифікаційний код 14360080) заборгованість по тілу кредиту у розмірі 171 604 (сто сімдесят одну тисячу шістсот чотири) грн 39 коп., заборгованість по відсоткам у сумі 24 189 (двадцять чотири тисячі сто вісімдесят дев`ять) грн 04 коп., заборгованість по винагороді в сумі 17 380 (сімнадцять тисяч триста вісімдесят) грн 00 коп. та судовий збір у сумі 3 197 (три тисячі сто дев`яносто сім) грн 60 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук