Рішення

від 21.08.2023 по справі 921/403/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 серпня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/403/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

за участі секретаря судового засідання Коляска І.І.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Агро Трейд Захід", вул. Нижанківського, буд. 5, кімната 1-2, м. Стрий, Львівська область, 82400

до відповідача Фізичної особи - підприємця Білокрилого Володимира Богдановича, АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості в загальній сумі 471 464, 60 грн

За участі представників:

позивача: не прибув

відповідача: не прибув

В порядку ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. 35-37 ГПК України не надходило.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Форвард Агро Трейд Захід", далі - позивач, звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Білокрилого Володимира Богдановича, далі - відповідач, про стягнення заборгованості в загальній сумі 471 464, 60 грн, з яких: 163 090, 00 - основний борг, 263 021, 57 грн - інфляційне збільшення, 45 353, 03 грн - 3% річних.

Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № 25/01/21/01 від 25.01.2021 в частині оплати вартості поставленого позивачем товару.

В підтвердження позовних вимог до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії: Договору поставки № 25/01/21/01 від 25.01.2021 та Додаткової угоди №1 від 25.01.2021 до нього; видаткових накладних №8 від 26.01.2021 на суму 623 450, 00 грн та №9 від 27.01.2021 на суму 613 090, 00 грн; податкових накладних №8 від 26.01.2021 та №9 від 27.01.2021; акту звірки розрахунків за період з 01.01.2021- 28.01.2021; банківської виписки з рахунку ТзОВ "Форвард Агро Трейд Захід" за період з 01.01.2021 по 26.04.2023 по контрагенту ФОП Білокрилий В. Б., розрахунок заявлених до стягнення сум тощо.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 07.06.2023 головуючим суддею для розгляду справи №921/403/23 визначено суддю Гирилу І. М.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 09.06.2023 зазначену вище позовну заяву залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

14.06.2023 (згідно з поштовою квитанцією) ТзОВ "Форвард Агро Трейд Захід" усунуто визначені в ухвалі від 09.06.2023 недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 19.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 921/403/23; постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; призначено у справі № 921/403/23 підготовче засідання на 09:30 год. 12.07.2023; запропоновано сторонам у справі подати/надіслати суду заяви по суті спору чи з процесуальних питань (при наявності).

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 07.07.2023 задоволено заяву представника ТзОВ "Форвард Агро Трейд Захід" - адвоката Шунтова О. М. б/н від 06.07.2023 (вх. № 5765 від 06.07.2023) у справі №921/403/23; внесено дані його РНОКПП до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи № 921/403/23 в підсистемі "Електронний суд" та надано представнику ТзОВ "Форвард Агро Трейд Захід" - адвокату Шунтову О. М. доступ до електронної справи №921/403/23 в підсистемі "Електронний суд".

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12.07.2023, зважаючи на неявку у підготовче засідання 12.07.2023 представників сторін, а також те, що строк на подання відповідачем відзиву на позов ще не закінчився (по 13.07.2023), з метою належного виконання завдань підготовчого провадження, визначених ст. 177 ГПК України, суд відклав підготовче засідання на 12:00 год. 31.07.2023.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 31.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10:30 год. 21.08.2023.

В судове засідання 21.08.2023 повноважний представник позивача не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Разом із тим, 18.08.2023 звернувся до суду із заявою б/н від 17.08.2023 про розгляд справи без його участі. Зазначив, що оскільки відповідачем заборгованість не сплачено, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання 21.08.2023 не прибув, причин неявки не повідомив, жодних заяв по суті справи чи з процесуальних питань на адресу суду не надіслав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення від 31.07.2023 про вручення 05.08.2023 поштового відправлення - ухвали від 31.07.2023.

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За даних обставин, зважаючи на те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи; що явка їх представників не визнавалась судом обов`язковою, наявних у матеріалах справи документів достатньо для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, суд вважає за можливе розглянути спір в даному судовому засідання, без участі сторін, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив таке.

25.01.2021 між Фізичною особою - підприємцем Білокрилим Володимиром Богдановичем, як Покупцем, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форвард Агро Трейд Захід", як Постачальником, з іншої сторони, укладено Договір поставки №25/01/21/01 (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого Постачальник зобов`язався поставити та передати у власність, а Покупець - прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію (далі - Товар) на умовах, передбачених даним Договором і відповідними Додатковими угодами до Договору.

Відповідно до п. 1.2, 1.4 Договору кількість, якість, ціна Товару вказуються у Додаткових угодах до Договору, що є невід`ємною частиною Договору. Товар приймається згідно кількості, зазначеної у залізничній та/або товарно-транспортній накладній на Товар.

П. 2.1-2.3 Договору сторони погодили, що Постачальник здійснює поставку Товару в повному об`ємі на умовах: FCA (Франко-перевізник) згідно Інкотермс 2010, за винятком положень прямо передбачених цим Договором. Відвантаження товару на транспортний засіб Покупця проводиться за рахунок Продавця. При поставці Товару Продавець зобов`язаний завантажити Товар на своєму складі в залізничний та/або автомобільний транспорт, наданий Покупцем, за адресою, що встановлюється в Додаткових угодах до Договору, своїми засобами за власний рахунок. Витрати по транспортуванню Товару від складу Продавця до складу Покупця несе Покупець. Строки поставки кожної партії Товару або її частини визначаються в Додаткових угодах до цього Договору з урахуванням умов цього Договору. Поставка товару підтверджується оригіналами наступних документів: залізничними та/або товарно-транспортними накладними; видатковою накладною на відповідну кількість Товару; податковою накладною на відповідну кількість Товару, складеній в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством.

Обов`язок Постачальника щодо поставки Товару є виконаним у повному обсязі з моменту отримання Покупцем Товару документів, визначених в п. 2.3 Договору. Право власності на товар виникає у Покупця з моменту завантаження Товару в залізничний та/або автомобільний транспорт, наданий Покупцем на складі Постачальника. Датою поставки Товару є дата фактичного отримання Товару Покупцем у місці поставки відповідно до п. 2.2 даного Договору, що зазначається в залізничній та/або товарно-транспортній накладній. Для отримання Товару Покупець зобов`язаний надати Постачальнику довіреність на отримання Товару. Кількість Товару визначається згідно кількості, вказаної в залізничній та/або товарно-транспортній накладній на Товар при відвантаженні на складі Продавця. Сторони дійшли згоди, що при виникненні розбіжностей щодо кількості товару, вказаної в залізничній та/або товарно-транспортній накладній при завантаженні Товару і фактичній кількості Товару при його розвантаженні, остаточною буде вважатися кількість Товару, визначена на вагах на складі Постачальника та вказана в залізничній та/або товарно-транспортній накладній при завантаженні Товару (п. 2.5-2.7 Договору).

П. 3.1-3.2 Договору сторони погодили, що оплата вартості Товару проводиться Покупцем самостійно, безготівково в національній валюті України на підставі рахунку-фактури на оплату Товару шляхом банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок Продавця. Оплата вартості Товару проводиться Покупцем у термін, який встановлений у відповідній Додатковій угоді.

Згідно з п. 7.6-7.7 Договору останній вступає в силу від дати його підписання Сторонами та діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань, що випливають з даного Договору. Всі зміни та доповнення до цього Договору дійсні лише у випадку, якщо вони зроблені в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками Сторін.

25.01.2021 між сторонами у справі складено та підписано Додаткову угоду №1 до Договору поставки №25/01/21/01 від 25.01.2021, за умовами якої Продавець (позивач у справі) зобов`язався поставити, а Покупець (відповідач у справі) - прийняти й оплатити сою врожаю 2020 року в кількості 70 (+/-10%) тонн, на загальну суму 1 295 000, 00 грн з ПДВ.

Зазначеною Додатковою угоди сторони також погодили місце поставки Товару: с. Озеряни, Тернопільська область, термін поставки - з 25.01.2021 до 31.01.2021 включно та порядок оплати - 100% попередня оплата.

Вказаний вище правочин та Додаткова угода до нього підписані повноважними представниками сторін. Відомості про визнання зазначеного правочину недійсним у суду відсутні.

Ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання з договору поставки, згідно з яким, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

П. 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525, 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №911/2768/20, від 30.06.2021 у справі №910/3140/19).

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання умов укладеного правочину згідно з видатковими накладними за №8 від 26.01.2021 на суму 623 450, 00 грн та №9 від 27.01.2021 на суму 613 090, 00 грн позивач поставив, а відповідач прийняв товар (сою) на загальну суму 1 236 540, 00 грн.

Слід зазначити, що зазначені вище видаткові накладні підписані представниками сторін без заперечень.

Як вже зазначалось вище, умовами укладеного правочину та Додаткової угоди №1 сторони визначили обов`язок Покупця здійснити 100% попередню оплату, безготівково, у національній валюті України, на підставі рахунку-фактури на оплату Товару шляхом банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок Продавця.

З долучених позивачем до позовних матеріалів доказів вбачається, що на виконання взятих на себе зобов`язань відповідач за період з 28.01.2021 по 25.04.2023 перерахував на рахунок позивача грошові кошти ("оплата за сою згідно рахунку №7 від 26.01.2021") в загальній сумі 1 073 450, 00 грн, а саме: 623 450, 00 грн - 26.01.2021, 200 000, 00 грн. - 28.01.2021, 200 000, 00 грн - 09.02.2021, 20 000, 00 грн - 30.03.2023 та 30 000, 00 грн - 25.04.2023.

Таким чином, станом на день звернення позивача з даним позовом до суду неоплаченою залишилась заборгованість відповідача в сумі 163 090, 00 грн, які позивач і просить стягнути в судовому порядку.

Ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Ч. 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Ст. 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Договір поставки №25/01/21/01 від 25.01.2021 не має ознак договору, недійсність якого прямо встановлена законом.

Факт поставки позивачем, прийняття відповідачем у період з 26.01.2021 по 27.01.2021 на підставі Договору поставки №№25/01/21/01 від 25.01.2021 Товару на загальну суму 1 236 540, 00 грн, його часткову оплату на загальну суму 1 073 450, 00 грн, підтверджено наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних, банківської виписки з рахунку ТзОВ "Форвард Агро Трейд Захід" за період з 01.01.2021 по 26.04.2023 по контрагенту ФОП Білокрилий В. Б.

Відповідач в судове засідання не прибув. Не заперечив належними та допустимими доказами доводів позивача, як і не надав доказів добровільної та повної оплати суми заборгованості.

За даних обставин, вимоги ТзОВ " Форвард Агро Трейд Захід" про стягнення з ФОП Білокрилого В. Б. 163 090, 00 грн основного боргу суд визнає обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення.

Ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За змістом ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеної норми чинного законодавства, зважаючи на допущене відповідачем порушення строків здійснення розрахунку, зокрема, за отриманий 27.01.2021 згідно з видатковою накладною №9 товар, з врахуванням здійснених відповідачем 28.01.2021, 09.02.2021, 30.03.2023 та 25.04.2023 платежів за період з 28.01.2023 по 02.06.2023 нарахував та заявив до стягнення 45 353 грн 02 коп. 3% річних, з яких: 29 063, 43 грн за період з 28.01.2021 по 02.06.2023 на суму боргу в розмірі 413 090, 00 грн; 14 764, 51 грн за період з 10.02.2021 по 02.06.2023 на суму боргу в розмірі 213 090, 00 грн; 1 015, 71 грн за період з 31.03.2023 по 02.06.2023 на суму боргу в розмірі 193 090, 00 грн. та 509, 38 грн за період з 26.04.2023 по 02.06.2023 на заявлену до стягнення суму боргу в розмірі 163 090, 00 грн.

Також позивачем за період з лютого 2021 року по квітень 2023 року нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати в загальній сумі 263 021, 57 грн, з яких:173 260, 17 грн за період з лютого 2021 року по квітень 2023 року на суму боргу в розмірі 413 090, 00 грн; 89 375, 22 грн за період з лютого 2021 року по квітень 2023 року на суму боргу в розмірі 213 090, 00 грн, 386, 18 грн за квітень місяць 2023 року на суму боргу в розмірі 193 090, 00 грн

Згідно із усталеною судовою практикою застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань "господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості".

Судом досліджено долучений позивачем до позовної заяви розрахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та встановлено, що при визначенні періодів нарахувань зменшена сума боргу відображена починаючи з наступної за днем фактичної оплати дати та у кожному із періодів кінцевою датою розрахунку є 02.06.2023.

З врахуванням наведених обставин, суд, за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", в межах визначеного позивачем загального періоду, з врахуванням дат здійснених відповідачем оплат, провів перерахунок заявленої до стягнення суми 3% річних.

Згідно з проведеним судом перерахунком в межах визначеного позивачем періоду з 28.01.2021 по 02.06.2023 правомірним є нарахування 3% річних в загальній сумі 14 986 грн 44 коп., з яких: 407, 43 грн за період з 28.01.2021 по 08.02.2021 на суму боргу в розмірі 413 090 грн; 13 643, 60 грн за період з 09.02.2021 по 29.03.2023 на суму боргу в розмірі 213 090, 00 грн, 412, 63 грн за період з 30.03.2023 по 24.04.2023 на суму боргу в розмірі 193 090, 00 грн та 522, 78 грн за період з 25.04.2023 по 02.06.2023 на суму боргу в розмірі 163 090, 00 грн.

3% річних в сумі 30 366 грн 58 коп. нараховані позивачем та заявлені до стягнення безпідставно.

Також судом проведено перерахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат. При проведенні зазначеного розрахунку судом враховано, що 14.01.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи №924/532/19 досліджував питання щодо особливостей нарахування інфляційних втрат і 3% річних, де визначив, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Так, згідно з проведеним судом перерахунком в межах визначеного позивачем періоду з лютого 2021 року по квітень 2023 року включно правомірним є нарахування інфляційних втрат в загальній сумі 89 157 грн 68 коп., з яких: 88 771, 50 грн за період з 01.02.2021 по 31.03.2023 на суму боргу в розмірі 213 090, 00 грн та 386, 18 грн за період з 01.04.2023 по 30.04.2023 на суму боргу в розмірі 193 090, 00 грн.

Інфляційні втрати в сумі 173 863, 89 грн нараховані позивачем та заявлені до стягнення безпідставно.

Таким чином правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення суд визнає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 14 986 грн 44 коп. 3% річних та 89 157 грн 68 коп. інфляційних втрат.

В задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 30 366, 58 грн 3% річних та 173 863, 89 грн інфляційних втрат суд відмовляє (проведений судом перерахунок - в матеріалах справи).

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 4 008 грн 52 коп. суд покладає на відповідача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. 12-14, 73-74, 76-79, 86, 123, 129, 165, 178, 202, 232-233, 236-238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Білокрилого Володимира Богдановича, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Агро Трейд Захід", вул. Нижанківського, буд. 5, кімната 1-2, м. Стрий, Львівська область, 82400, ідентифікаційний код 43859366, 163 090 грн 00 коп. основного боргу, 14 986 грн 44 коп. 3% річних, 89 157 грн 68 коп. інфляційних втрат та 4 008 грн 52 коп. в повернення судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст. 256-257 ГПК України.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Повне судове рішення складено 21.08.2023

Суддя І.М. Гирила