Рішення

від 03.08.2023 по справі 921/188/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 серпня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/188/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

за участі секретаря судового засідання: Кульчицька Д.О.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімрезерв-Львів», 79022, м. Львів, вул. Городоцька, 174А, код ЄДРПОУ 34029478;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільський Завод Металоконструкцій «Сталь», 46400, м.Тернопіль, вул. Лукіяновича Дениса, буд.8, код ЄДРПОУ 40855861;

про: -стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільський завод Металоконструкцій «Сталь» (код ЄДРПОУ 40855861) несплачені кошти за придбану продукції згідно Договорів поставки № 2076 від 11 серпня 2022, та № 2077 від 11 серпня 2022 у сумі 103 315 (сто три тисячі триста п`ятнадцять) грн.. 47 коп., пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від вартості несплаченого товару за кожен день протермінування в оплаті Товару у сумі 29 720 (двадцять дев`ять тисяч сімсот двадцять) грн. 74 коп., інфляційні нарахування на суму боргу у сумі 8 199 (вісім тисяч сто дев`яносто дев`ять) грн. 68 коп. та три проценти річних за користування коштами у сумі 1 783 (одна тисяча сімсот вісімдесят три) грн. 00 коп.

За участю представників, які були присутні до виходу суду в нарадчу кімнату:

позивача: Панькова Олена Юріївна, адвокат, ордер, серія ВС № 1206665 від 23.05.2023;

відповідача: не з`явився.

Суть справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімрезерв-Львів», звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою № без номера від 19.12.2022 (вх.№9 від 02.01.2023) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільський завод Металоконструкцій «Сталь» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільський завод Металоконструкцій «Сталь» (код ЄДРПОУ 40855861) несплачені кошти за придбану продукції згідно Договорів поставки № 2076 від 11 серпня 2022, та № 2077 від 11 серпня 2022 у сумі 103 315 (сто три тисячі триста п`ятнадцять) грн.. 47 коп., пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від вартості несплаченого товару за кожен день протермінування в оплаті Товару у сумі 29 720 (двадцять дев`ять тисяч сімсот двадцять) грн. 74 коп., інфляційні нарахування на суму боргу у сумі 8 199 (вісім тисяч сто дев`яносто дев`ять) грн. 68 коп. та три проценти річних за користування коштами у сумі 1783 (одна тисяча сімсот вісімдесят три) грн. 00 коп.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договорів купівлі-продажу (поставки) № 2076 від 11.08.2022 року та № 2077 від 11.08.2022 року (укладених у спрощений спосіб) щодо оплати за поставлений товар, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 103315 грн.47 коп.

При цьому позивач посилається на ст.ст.16,525,526,549,655,712 Цивільного кодексу України, ст.ст.193,230 Господарського кодексу України.

Заперечення відповідача.

Відповідач відзив на позов до матеріалів справи не подав.

Відповідь на відзив позивача.

Позивач відповідь на відзив до матеріалів справи не подавав.

Заперечення на відповідь на відзив.

Відповідач заперечень на відповідь на відзив до матеріалів справи не подавав.

Рух справи.

Ухвалою від 21.03.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 18.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання призначено на 17.05.2023 на 10 год.00 хв.

Ухвалою від 17.05.2023 розгляд справи відкладено на 29.05.2023 на 15 год. 00 хв.

Ухвалою від 29.05.2023 розгляд справи відкладено на 14.06.2023 на 12 год. 30 хв.

Ухвалою від 14.06.2023 розгляд справи відкладено на 05.07.2023 на 10 год. 00 хв.

Ухвалою від 05.07.2023 розгляд справи відкладено на 24.07.2023 на 15 год.30 хв

Ухвалою від 24.07.2023 розгляд справи відкладено на 03.08.2023 на 15 год.30 хв.

Явка сторін.

В судове засідання з`явився представник позивача, позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання представник відповідача не з`явився.

Відповідач не повідомив суд про причини неявки свого представника.

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. ч. 2-3 ст. 120 ГПК України).

У відповідності до ч. 11 ст. 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 18.11.2022 року, направлялася на зазначену позивачем у позовній заяві адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільський Завод Металоконструкцій «Сталь» (46008, Тернопільська обл., м.Тернопіль, вул.Медова,2 офіс 10), повернулась неврученою з Довідкою про причини повернення/досилання відділення Укрпошти з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Судом був сформований витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.07.2023 за кодом 572166680793 станом на 04.07.2023, з якого вбачається, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільський завод металоконструкцій «Сталь» є: 46400, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, місто Тернопіль, вул.Лукіяновича Дениса, будинок 8.

Копія ухвали від 05.07.2023 про відкладення розгляду справи на 24.07.2023 на 15 год.30 хв. була надіслана за даною юридичною адресою та вручена відповідачу 12.07.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно ч.ч.1,2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, відповідач проінформований про розгляд справи в Господарському суді Тернопільської області.

Зважаючи на наведене вище, суд вважає, що зазначений відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак своїм правом брати участь в судовому засіданні не скористався.

Розгляд заяв та клопотань.

Заяви та клопотання від учасників справи не поступили.

Технічна підтримка.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) сервісу відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ВКЗ).

Господарський процес.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступні обставини.

Позивач в своїй позовній заяві зазначає про те, що 11.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімрезерв-Львів», в особі директора Половинця Сергія Олександровича, з однієї сторони (надалі-Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тернопільський Завод Металоконструкцій «Сталь», з іншої сторони (надалі-Покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу (поставки) №2076 та договору купівлі-продажу (поставки) №2077 у спрощений спосіб (шляхом надсилання рахунку-фактури на оплату по замовленню №2076 від 11.08.2022, та №2077 від 11.08.2022, за яким Постачальник зобов`язався поставити і передавати у власність (повне господарське відання) по вільній відпускній ціні Покупцю товар, па Покупець зобовязався прийняти ценй товар та оплатити його. Копію рахунків №2076,2077 від 11.08.2022 позивач додає до позовної заяви.

З матеріалів справи вбачається, що 11 серпня 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімрезерв-Львів» було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Тернопільський Завод Металоконструкцій «Сталь» Рахунок на оплату по замовленню №2076 від 11 серпня 2022 р. на суму 131678,35 грн (з ПДВ),Рахунок на оплату по замовленню №2077 від 11 серпня 2022р.

В подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімрезерв-Львів» поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Тернопільський Завод Металоконструкцій «Сталь» товар згідно наступних видаткових накладних:

*№2334 від 15.08.2022 на суму 47318,40 грн.;

*№2455 від 23.08.2022 на суму 84359,95 грн.;

*№2551 від 31.08.2022 на суму 11637,12 грн.

Всього поставлено товар на загальну суму: 143315,47 грн.

Підтвердженням отримання товару є накладений електронний підпис посадової особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільський Завод Металоконструкцій «Сталь» Ремінника Олега Михайловича на зазначених видаткових накладних.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільський Завод Металоконструкцій «Сталь» станом на 09.03.2023 сплатив лише частину коштів за придбаний товар в сумі 40000 грн.00 коп., що підтверджується:

* випискою з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімрезерв-Львів» за період:13.10.2022-13.10.2022, де зазначено платіжний документ:653, сума 20000 грн., Кореспондент ТОВ «ТЗМК «Сталь», призначення платежу: оплата за товар згідно рахунку №2076 від 11.08.2022, у т.ч.ПДВ20%-3333,33 грн., дата проводки:13.10.2022;

*випискою з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімрезерв-Львів» за період:28.02.2023-28.02.2023, де зазначено платіжний документ:99, сума 20000 грн., Кореспондент ТОВ «ТЗМК «Сталь», призначення платежу: оплата за товар згідно рахунку №2076 від 11.08.2022, у т.ч.ПДВ20%-3333,33 грн., дата проводки:28.02.2023.

29.11.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімрезерв-Львів» було надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю «Тернопільський завод Металоконструкцій «Сталь» Претензію №01/28/11/22 від 28.11.22, в якій зазначено про те, що: 15.08.2022 відбулась реалізація товару, підтверджена підписаною та пропечатаною видатковою накладною №2324 від 15.08.2022 року; 23.08.2022 відбулась реалізація товару, підтверджена підписаною та пропечатаною видатковою накладною №2455 від 23.08.2022; 31.08.2022 відбулась реалізація товару, підтверджена підписаною та пропечатаною видатковою накладною №2551 від 31.08.2022; та станом на 28.11.22 прострочена заборгованість становить 123315 грн.47 коп., які просить терміново перерахувати на його поточний рахунок. На підтвердження надіслання Претензії позивач надав до справи фіскальний чек від 29.11.2022.

Відповіді на Претензію Товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільський завод Металоконструкцій «Сталь» не надіслало Товариству з обмеженою відповідальністю «Хімрезерв-Львів»

У зв`язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Тернопільський завод Металоконструкцій «Сталь» вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімрезерв-Львів» в добровільному порядку, останній звернувся з даним позовом до суду.

Оцінивши наявні докази на предмет належності, допустимості, достовірності, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи із наступного.

Зі змісту ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору та інших правочинів.

Приписами ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Нормами ч.1 ст.626 ЦК України, встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України (надалі за текстом - ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч.ч.1, 2 ст.205 Цивільного кодексу України).

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (ч.1 ст. 206 ЦК України).

Враховуючи викладене та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли господарські правовідносини з купівлі-продажу товару, шляхом укладення договору у спрощений спосіб (підтвердженням чого є видаткова накладна №2324 від 15.08.22, №2455 від 23.08.22, №2551 від 31.08.22, копії яких долучені до матеріалів справи), а дії сторін щодо направлення рахунків-фактури на оплату товару та оплати рахунку-фактури засвідчують їх волю для настання відповідних правових наслідків.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст.ст. 610, 612 ЦК України відповідно, встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог щодо стягнення 103 315,47 грн. заборгованості.

Проте, всупереч наведеним нормам, відповідачем не спростовані належними засобами доказування позовні вимоги.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги про стягнення 103 315,47 грн. заборгованості за поставлений товар є підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Позивач заявив до стягнення пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від вартості несплаченого товару за кожен день протермінування в оплаті товару у сумі 29720 грн.74 коп. (за договором №2077 від 11.08.2022 в сумі 3347,66 грн нарахованої за період з 11.08.2022 по 09.03.2023; за договором №2076 від 11.08.2022 на суму 26373,22 грн. нарахованої за період з 11.08.2022 по 09.03.2023).

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Однак, суд вважає що в цій частині позовних вимог в позові слід відмовити, оскільки умовами укладених договорів у спрощений спосіб не передбачено відповідальності Покупця у вигляді пені. Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» №543/96-ВР від 22.11.1996 з наступними змінами платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за простроку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Позивач заявив до стягнення з відповідача інфляційних нарахувань на суму боргу у сумі 8199,68 грн., нарахованих за період серпень 2022- лютий 2023 та три проценти річних за користування коштами у сумі 1783 грн.00 коп.. нарахованих за період 11.08.2022 -09.03.2023.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).

Сплата річних від простроченої суми не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав товар: по накладній №2324 від 15.08.22 по рах.2076 на загальну суму 47318,40 грн.; по накладній №2455 від 23.08.22 по рах.№2076 на загальну суму 84359,95 грн.; по накладній №2551 від 31.08.22 по рах.№2077 на загальну суму 11637,12 грн.

Відповідач 13.10.22 по рах.№2076 від 11.08.22 оплатив товар на суму 20000 грн.; 28.02.22 по рах.№2076 від 11.08.22, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, які знаходяться в матеріалах справи.

Суд провів перерахунок заявлених до стягнення сум інфляційних нарахувань та 3 % річних з врахуванням ч.1 ст.692 ЦК України наступним чином:

*по накладній №2324 від 15.08.2022:

-з 16.08.22 по 12.10.22 на суму 47318,40 грн;

-з 13.10.22 по 27.02.23 на суму 27318,40 грн.;

-з 28.02.23 по 09.03.23 на суму 7318,40 грн.

*по накладній №2455 від 23.08.22 на суму 84359,55 грн.:

-з 24.08.22 по 09.03.23.

*по накладній №2551 від 31.08.22 на суму 11637,12 грн.:

-з 01.09.22 по 09.03.23

По здійсненому судом перерахунку: сума інфляційних нарахувань становить 9611,84 грн.(позивач просить до стягнення 8199,68 грн.); сума 3% річних становить 2096,05 грн. (позивач просить до стягнення 1783,00 грн.)

Враховуючи принцип диспозитивності, суд вважає, що правомірними є заявлення до стягнення 8199,68 грн. інфляційних нарахувань та 1783,00 грн.3% річних.

Отже, позов в частині стягнення 8199,98 грн. інфляційних нарахувань та 1783,00 грн. 3% річних підлягає до задоволення.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.1 ст.77

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сало проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Судовий збір.

Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 2481 грн.00 коп., згідно платіжного доручення №374 (внутрішній номер 233159549) від 17.10.2022.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.

З врахуванням п.1 ч.4 ст.129 ГПК України, задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2481 грн.00 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільський Завод Металоконструкцій «Сталь», 46400, м.Тернопіль, вул. Лукіяновича Дениса, буд.8, код ЄДРПОУ 40855861 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімрезерв-Львів», 79022, м. Львів, вул. Городоцька, 174А, код ЄДРПОУ 34029478:

-103 315 грн. 47 коп. - основної заборгованості;

- 8 199 грн. 68 коп. - інфляційні витрати;

-1 783 грн. 00 коп. - 3% річних;

- 2 126 грн. 23 коп. - судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3. В решті позову - відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.Копію рішення направити сторонам по справі рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено та підписано: 21 серпня 2023 року

Суддя С.О. Хома