Постанова

від 21.08.2023 по справі 460/12305/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/12305/21 пров. № А/857/21371/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Довгополова О.М.,

суддів:Гудима Л.Я., Качмара В.Я.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну Державної екологічної інспекції Поліського округу на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2021 року у справі № 460/12305/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укреко-Індастрі" до Державної екологічної інспекції Поліського округу про визнання протиправним та скасування припису,

суддя (судді) в суді першої інстанції Махаринець Д.Є.,

справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження,

місце ухвалення рішення м. Рівне,

повний текст рішення складено 08 жовтня 2021 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укреко-Індастрі" ( далі ТЗОВ "Укреко-Індастрі" ) звернулося в суд з позовом до Державної екологічної інспекції Поліського округу ( далі Відповідач ), в якому просило визнати протиправним та скасувати припис відповідача від 20 серпня 2021 року №497.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2021 року позов задоволено.

Рішення мотивоване тим, що в акті перевірки відповідачем не наведено жодних доказів, які б підтверджували б факт вчинення позивачем порушення вимог закону. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджували б вчинення позивачем порушень вимог законодавства.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що під час проведення перевірки позивача було виявлено ряд порушень, у зв`язку з чим було складено акт і винесено припис.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України ).

У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає задоволенню, з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що у позивача основний вид діяльності КВЕД: 38.21 Оброблення та видалення безпечних відходів (основний), збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер якої 5624689500:01:027:0439, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 належить позивачу.

22 липня 2021 року на адресу відповідача надійшла заява громадянина ОСОБА_1 від 06.07.2021 з проханням провести перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства позивачем, оскільки на земельній ділянці 5624689500:01:027:0439 (що належить позивачу) завалена купами сміття.

27.07.2021 вих.№3-05/3664 відповідач скерував копію заяви громадянина ОСОБА_1 від 06.07.2021 та інформаційну довідку до Державної екологічної інспекції України для розгляду та отримання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТЗОВ «Укреко-Індастрі».

28 липня 2021 року вх. №3-05/3133 відповідач отримав погодження Державної екологічної інспекції України від 28.07.2021 вих.№4.2/1475ПГ на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТЗОВ «Укреко-Індастрі».

05 серпня 2021 року відповідачем видано наказ №224-ОД «Про здійснення заходів державного нагляду (контролю)».

На підставі наказу відповідача 06.08.2021 видано направлення №523 на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ТЗОВ «Укреко- Індастрі».

Керуючись статтею 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положенням про Державну екологічну інспекцію Поліського округу, на підставі погодження Державної екологічної інспекції України від 28.07.2021 вих. №4.2/1475ПГ на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТЗОВ «Укреко-Індастрі», Наказу Державної екологічної інспекції Поліського округу від 05.08.2021 №224-ОД та направлення від 06.08.2021 №523, старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Клімою Т.А., державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Пляшко Д.Р., ОСОБА_2 , Мельник Н.С., Борисовою Л.В. у період з 09.08.2021 по 20.08.2021 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) ТЗОВ «Укреко-Індастрі».

Проведеною перевіркою встановлені порушення позивачем вимог природоохоронного законодавства, які зафіксовані в акті перевірки №497 від 20.08.2021. На підставі акту перевірки було складено оскаржуваний припис №497 від 20.08.2021.

Не погодившись з діями відповідача позивач звернувся з позовом до суду.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.116 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, визначає Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 №1264-XII.

Приписами ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища зокрема, належить: а) організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля, про моніторинг, звітність та верифікацію викидів парникових газів; про використання та охорону земель; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря; про охорону, захист, використання та відтворення лісів; про охорону, утримання і використання зелених насаджень; про використання, охорону і відтворення рослинного світу; про охорону, раціональне використання та відтворення тваринного світу; щодо дотримання правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними; під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання; про збереження об`єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження і використання екологічної мережі; про природно-заповідний фонд; про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів; у сфері хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію; щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами та сумішами; про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; про біологічну та генетичну безпеку щодо біологічних об`єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі; е) надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням.

Відповідно до п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою КМ України 19.04.2017 року №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Разом з тим, згідно п.3 вказаного Положення, основними завданнями Держекоінспекції, зокрема, є: 1) реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; 2) здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони земель, надр; екологічної та радіаційної безпеки; охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду; охорони, захисту, використання і відтворення лісів; збереження, відтворення і невиснажливого використання біологічного та ландшафтного різноманіття; раціонального використання, відтворення і охорони об`єктів тваринного та рослинного світу; ведення мисливського господарства та здійснення полювання; охорони, раціонального використання та відтворення вод і відтворення водних ресурсів; охорони атмосферного повітря; формування, збереження і використання екологічної мережі; стану навколишнього природного середовища; поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами; здійснення заходів біологічної і генетичної безпеки стосовно біологічних об`єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Відповідно до п.4 вказаного Положення Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства. Крім того, Держекоінспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування).

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» наділяє повноваженнями для здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності у виді проведення планових та позапланових заходів, які проводяться у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Для проведення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (ч.1 ст. 7 Закону україни «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Як було встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, у період з 09.08.2021 року по 20.08.2021 року представниками відповідача було здійснено позапланову перевірку позивача, під час якої було виявлено порушення.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Приписами ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 26.11.2019 року за №450, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2019 року за №1293/34264 Затверджено Уніфіковану форму акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Як вбачається із наведеної затвердженої Уніфікованої форми акту, а саме розділу Опис виявлених порушень вимог законодавства, при складанні такого Акту обов`язково зазначаються вимоги законодавства, які було порушено, із зазначенням відповідних статей (частин, пунктів, абзаців тощо). Разом з тим, викладається опис фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушення вимог законодавства.

Наведені положення Уніфікованої форми акту повністю узгоджуються із приписами абз. 2 ч. 6 ст. 7 З.У. «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», де передбачено, що посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Судом першої інстанції зазначалося, що з акту за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 20.08.2021 №497, складеного за наслідками перевірки ТЗОВ «Укреко-Індастрі», вбачається, що в ньому в супереч наведеним вимогам чинного законодавства не зазначено детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Відповідачем в наведеному акті зазначено вимоги законодавства, які було порушено із зазначенням відповідних статей законів України, без конкретних частин, пунктів та абзаців. Натомість, кожна стаття, на порушення якої покликається відповідач, мітить низку частин та пунктів, що унеможливлює встановлення конкретного порушення вимог закону.

Однак колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись з такими доводами суду першої інстанції, оскільки згідно складеного акту перевірки вбачається перелік порушень, які були виявлені під час перевірки.

Згідно ч. 7 ст. 7 «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Підпис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно до абз.2 ч.6 ст.7 Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Відповідно до ч.8 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Зважаючи на викладені норми, підставою для видачі припису є факт порушень вимог законодавства зафіксований у встановленому законом порядку. Таким чином, при вирішення питання щодо правомірності припису вирішальними є наявність чи відсутність порушень вимог чинного законодавства суб`єктом господарювання, що підтверджено доказами, які зафіксовано в Акті перевірки.

Оцінюючи в сукупності наведене, колегія суддів вважає, що відповідачем доведено факт забруднення ТзОВ Укреко-Індастрі» земельної ділянки, що виникло через зберігання на ділянці відходів із порушенням санітарних правил і норм.

Зокрема, згідно з п.2.1.3 Державних санітарних правил та норм, затв. постановою Головного державного санітарного лікаря України № 29 від 01.07.1999р., способи тимчасового зберігання відходів і розміри санітарно-захисних зон від місця зберігання відходів (промисловий майданчик) до сельбищної території визначаються видом, агрегатним станом і класом небезпеки відходів, зокрема, тверді відходи, в тому числі сипкі, які зберігаються в контейнерах, у пластикових, паперових пакетах або мішках (якщо умови зберігання відповідають вимогам п.2.1.4), необхідно видаляти з території підприємства протягом двох діб.

Відповідно до п.2.1.4 вказаних Державних санітарних правил та норм при тимчасовому зберіганні відходів на майданчиках на території підприємства у відкритому вигляді (навалом, насипом) або в негерметичній, відкритій тарі повинні бути забезпечені такі умови:

- у повітрі промислового майданчика на висоті до 2,0 м від поверхні землі концентрація шкідливих речовин не повинна перевищувати 30 % граничнодопустимої концентрації (ГДК) - ГОСТ 12.1.005-88;

- концентрація шкідливих речовин у грунті санітарно-захисної зони не повинна перевищувати допустимих рівнів (Методичні вказівки № 4266-87), а в ґрунтових та поверхневих водах ГДК - (СанПіН 4630-88).

- промисловий майданчик для тимчасового зберігання відходів повинен розташовуватися на території підприємства з підвітряного боку, бути покритий неруйнівним та непроникним для токсичних речовин матеріалом (керамзитбетоном, полімербетоном та інш.) з автономним зливовідводом і нахилом у бік очисних споруд. При цьому попадання поверхневого стоку з майданчиків у загальний зливовідвід повинен бути виключений за рахунок обвалування і інших заходів. Для зазначеного поверхневого стоку необхідні спеціальні очисні споруди, що забезпечуватимуть уловлювання токсичних речовин, очистку і їх знешкодження. Повинен бути передбачений ефективний захист відходів від дії атмосферних опадів та вітру;

- у місцях зберігання промислових відходів повинні бути передбачені стаціонарні або пересувні вантажно-розвантажувальні механізми для переміщення приймальників з відходами, їх завантаження для вивезення на полігони або в інші місця. Конструкція приймальників повинна забезпечувати можливість їх перевезення автотранспортом.

Доказів дотримання ТЗОВ Укреко-Індастрі» наведених правил і норм не встановлено під час судового розгляду.

Згідно розділу 2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затв. наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.1997р., засмічення земель - наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.

Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (п.п.3.2, 3.3 вказаної Методики).

Отже, спірні дії ТЗОВ Укреко-Індастрі» підпадають під кваліфікацію забруднення (засмічення) земель, і не можуть вважатися використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані:

дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України;

проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів;

підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо;

дотримуватися нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів;

надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів;

сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів;

своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок;

забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні;

забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку;

забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям;

уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Відповідно до ст.96 ЗК України землекористувачі зобов`язані:

а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;

г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;

е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем;

ж) не допускати випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;

з) обкошувати (з прибиранням скошеного) та оборювати земельні ділянки, прилеглі до торфовищ, полезахисних лісових смуг, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, у смугах відведення автомобільних доріг і залізниць.

Законом можуть бути встановлені інші обов`язки землекористувачів.

Як слідує з приписів п.«д» ч.1 ст.17 Закону України «Про відходи» суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки.

Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання (ч.4 ст.33 цього Закону).

Як встановлено під час судового розгляду позивачем, як керівником (посадовою особою) ТзОВ «Укреко-Індастрі», допущено забруднення (засмічення) земельної ділянки (цільове призначення: промисловості, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення) площею 1454,3 кв.м, що розташована за адресою: Рівненська обл., Рівненський район, с.Шпанів, вул.Лугова, 27, іншими відходами, чим порушені вимоги ст.35 Закону України «Про охорону земель» та ст.96 ЗК України.

Також позивачем не надано суду доказів того, що встановлена та підключена у виробничому приміщенні дробарка Power comet 2800 не використовується для подрібнення відходів.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги дають підстави вважати про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального права, через що оскаржуване рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст. ст. 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Поліського округу задовольнити.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2021 року у справі № 460/12305/21 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укреко-Індастрі" до Державної екологічної інспекції Поліського округу про визнання протиправним та скасування припису відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар