Ухвала

від 21.08.2023 по справі 344/14378/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/14378/23

Провадження № 2/344/3017/23

У Х В А Л А

21 серпня 2023 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Антоняк Т.М., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Йор естейт» про визнання недійсним договору іпотеки нерухомого майна, виключення з Державного реєстру нерухомого майна відомостей про договір іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

08.08.2023 ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Йор естейт», вимогами якого просить: визнати недійсним договір іпотеки № 1849 від 09.07.2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко Вікторією Вікторівною щодо передачі в іпотеку нежитлових приміщень загальною площею 1736,8 квадратних метрів, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2283712226101; виключити з Державного реєстру нерухомого майна відомості про договір іпотеки № 1849 від 09.07.2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко Вікторією Вікторівною щодо передачі в іпотеку нежитлових приміщень загальною площею 1736,8 квадратних метрів, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2283712226101.Ухвалою від 04 січня 2023 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою від 09 серпня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

21.08.2023 року позивач ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, у якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 1736,8 квадратних метрів, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2283712226101 та належать ОСОБА_2 ; заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Йор естейт" (код ЄДРПОУ 43173640) вчиняти будь-які дії, спрямовані на зміну власника на нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 1736,8 квадратних метрів, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний нсмер об`єкта нерухомого майна 2283712226101 та належать ОСОБА_2 .

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову заявник покликається на те, що 20 квітня 2023 року за адресою: АДРЕСА_2 , ним було отримано податкову вимогу № 0000085-1303-0919 про сплату податку на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення (вбудовані) загальною площею 1736,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний, номер об`єкта нерухомого майна; 2283712226101. Вказані приміщенні належать на праві спільної сумісної власності йому та його дружині ОСОБА_2 . Вони проживають спільно та перебувають у шлюбі. При ознайомленні із Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Реєстром прав власності на нерухоме майно йому стало відомо, що їхнє спільне майно було передано в іпотеку 09.07.2021 року в м. Київ ТОВ Йор естейт для забезпечення виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Мельник, як підрядника. Вказаний договір іпотеки було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко Вікторією Вікторівною 09.07.2021 року за № 1849. При детальному ознайомленні із реєстром йому стало відомо, що його дружина ОСОБА_2 особисто не укладала даний договір іпотеки, а його було укладено по довіреності іншою особою. Він та його дружина ОСОБА_2 перебувають у шлюбі із 09.09.1989 року, спільно проживають за адресою: АДРЕСА_2 та ведуть спільний побут. Майно, яке було передано в іпотеку, було придбано на підставі договору купівлі-продажу майна, яке буде створено у майбутньому № 25/01/21 від 25.01.2021 року, укладеного із ТОВ Річковий парк та зареєстровано у приватну власність 04.02.2021 року на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна № 1, виданого 03.02.2021 року. Вказане майно було придбане за час перебування у шлюбі та за спільні кошти. Згідно чинного законодавства України для укладення договору іпотеки та розпорядження спільним майном необхідна згода другого з подружжя. У договорі іпотеки № 1849 від 09.07.2021 року в пункті 9.10 вказано, що ним, як чоловіком ОСОБА_2 , надано згоду на укладення вищевказаного договору іпотеки. Дана заява нібито підписана ним особисто та посвідчена приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінським В.Д. 08.07.2021 року за реєстровим номером № 2641. Проте він особисто не підписував жодної заяви та не міг навіть фізично цього зробити, оскільки в цей час перебував за межами України - в Іспанії. Дана обставина підтверджується штампами в його закордонному паспорті. Він перетнув кордон України 06.07.2021 року та повернувся до України тільки 11.07.2021 року. Тобто в період посвідчення заяви нотаріусом Павлінським В.Д. він перебував за межами України.

Заявник вказує, що існує загроза фактичного позбавлення майна позивача (можливо і відповідача) рейдерським шляхом. Відтак, існують очевидні причини для вжиття заходів забезпечення позову, адже не виключено, що після відкриття провадження по справі майно може бути переписано та відчужено, що, таким чином, нівелює сам позов та буде відсутній зміст у його розгляді та навіть його задоволенні, адже у такому випадку виконати судове рішення та відновити порушене право буде неможливо або надзвичайно складно.

Відповідно до частини першої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до пункту 4 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 6 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

У рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Арешт є крайнім заходом забезпечення позову та полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби обмеженні права користування майном або його вилученні у власника.

Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір про право, щодо майна, а саме: нежитлових приміщень загальною площею 1736,8 квадратних метрів, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2283712226101.

З урахуванням фактичних даних, наявних в матеріалах справи, вважаю, що неприйняття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку відчуження вказаного майна, на яке позивач просить накласти арешт, на користь третіх осіб, а також той факт, що набуття права власності іншими особами на спірне майно під час розгляду справи поставить позивача в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентами.

З огляду на вище встановлене, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.149-150,153,157 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 1736,8 квадратних метри, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2283712226101 та належать ОСОБА_2 .

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Йор естейт" (код ЄДРПОУ 43173640) вчиняти будь-які дії, спрямовані на зміну власника на нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 1736,8 квадратних метри, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2283712226101 та належать ОСОБА_2 .

Відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження», ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом. Строк пред`явлення ухвали до виконання в межах строків, визначених Законом України «Про виконавче провадження» для пред`явлення виконавчого документа.

Строк пред`явлення ухвали до виконання до 20.08.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Антоняк Т.М.