Рішення

від 14.08.2023 по справі 233/3360/19

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/3360/19

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2023 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінов О. С.

при секретарі Штреккер В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в режимі дистанційного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Поліщук Юлії Вікторівни про визнання незаконною та протиправною відмови у державній реєстрації речового права, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Поліщук Юлії Вікторівни про визнання незаконною та протиправною відмови у державній реєстрації речового права. Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Стещенко С.В. просить визнати незаконною та противною дію відповідача посадової особт державного реєстратора прав на нерухоме майно Поліщук Юлії Вікторівни по відмові у державінй реєстрації іншого речового права, право оренди земельної ділянки за кадастровим номером 1422482000:13:000:0007, здійсненого 09 листопада 2018 року, скасувати рішення № 43951231 від 09 листопада 2018 року та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 07 листопада 2018 року її представник, який діяв на підставі довіреності № 8, виданої нею 05.12.2016 року, звернувся до відповідача - державного реєстратора прав на нерухоме майно, що знаходиться в приміщенні Костянтинівської РДА Донецької області із відповідною заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації іншого речового права, а саме реєстрації права оренди земельної ділянки, яка належить їй на праві власності, яку вона надає в оренду юридичній особі, за домовленістю згідно укладеного договору оренди земельної ділянки. 09 листопада 2018 року відповідач одноособово своїм рішенням № 43951231 відмовила у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Підстава відмови, яка зазначена в рішенні відповідача містить посилання на пункт 2 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», і зазначена в рішенні так: заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою. Так, відповідач на власне переконання вивчив надану для реєстраційної дії довіреність представника і ОСОБА_2 прийшла до висновку, що повноваження щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) - відсутні, без посилання на встановленні факти чи відповідні ним обставини. Такий висновок не містить логічних посилань на те, яким чином державний реєстратор прав на нерухоме майно визначає відсутність певних повноважень. Також текстова частина рішення про відмову в державній реєстрації не містить будь-яких інших пояснень стосовно прийнятого рішення. Отже, на думку позивача, дії державного реєстратора прав на нерухоме майно не мають ніякого обґрунтування, не містять причинно-наслідкового зв`язку між існуючими висновками та прийнятим відповідно до них хибним рішенням. На підставі викладеного, ОСОБА_1 просить визнати незаконною та протиправною дію відповідача - державного реєстратора прав на нерухоме майно Поліщук Юлії Вікторівни по відмові у державній реєстрації іншого речового права, право оренди земельної ділянки за кадастровим номером 1422482000:13:000:0007, здійсненого 09 листопада 2018 року; скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за № 43951231 від 09 листопада 2018 року, прийняте відповідачем; зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Поліщук Юлію Вікторівну здійснити державну реєстрацію іншого речового права, земельної ділянки за кадастровим номером 1422482000:13:000:0007.

В свою чергу, відповідачем ОСОБА_2 надано відзив на позовну заяву. В обґрунтування незгоди, ОСОБА_2 зазначає, що згідно частини 3 статті 245 Цивільного кодексу України довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, може бути посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами. Проте, довіреність № 8 від 05.12.2016 року, видана секретарем Віролюбівської сільської ради, що суперечить вищенаведеному припису для здійснення реєстрації іншого речового права. Окрім того, 09.11.2018 року під час розгляду заяви про реєстрацію іншого речового права та встановлення відповідності заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, відповідачем - державним реєстратором було виявлено, що довіреністю № 8 від 05.12.2016 року, виданою секретарем виконкому Віролюбівської сільської ради, уповноважено Стещенка С.В. на наступні дії: «Вести мої справи в усіх судових органах (районних, міських, апеляційних судах, касаційних судах, апеляційних адміністративних, третейських судах, господарських судах, апеляційному господарському, касаційному господарському судах та Верховному Суду України тощо) з усіма правами, які надані законом позивачу, відповідачу, третій особі і потерпілому, в тому числі з правом повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмета позову, укладення мирової угоди, оскарження ухвали, постанови або рішення суду, подачі виконавчого листа до стягнення». Отже, у вказаній довіреності відсутні повноваження у ОСОБА_3 щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно. З огляду на викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 05 червня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву, провадження у справі відкрито, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволено. Розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 , представник позивачки ОСОБА_3 не з`явились, але в матеріалах справи мається заява, про розгляд справи без їх участі (а.с.).

Відповідачка також не з`явилася в судове засідання, про розгляд справи була повідомлена належним чином, надала відзив на позовну заяву, відповідно якого в повному обсязі заперечував проти позовних вимог, просила відмовити у задоволенні позову.

Таким чином, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового засідання технічними засобами у відсутності сторін на підставі доказів, які є в матеріалах справи.

За таких обставин зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Про вказане свідчать відомості, зазначені у паспорті громадянина Україна серії НОМЕР_2 (а.с.22-24).

Державним реєстратором прав на нерухоме майно Поліщук Юлією Вікторівною, розглянуто заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 07.11.2018 року за реєстраційним номером 31029163. Вказану заяву подав ОСОБА_3 , що діяв на підставі довіреності № 8, виданої 05.12.2016 року Віролюбівською сільською радою. Вказана заява подана з метою проведення державної реєстрації іншого речового права, права оренди земельної ділянки на земельну ділянку, що розташована за адресою: Донецька обл., Костянтинівський район, с/рада. Віролюбівська, кадастровий номер земельної ділянки 1422482000:13:000:0007.

Однак, рішенням відповідача від 09.11.2018 року № 43951231 позивачу відмовлено у державній реєстрації на підставі п.2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою. Так, у вказаному рішенні зазначено, що довіреністю від 05.12.2016 року № 8, виданої секретарем виконкому Віролюбівської сільської ради, ОСОБА_3 уповноважено власником земельної ділянки на ведення справ в усіх судових органах. Повноваження щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) відсутні (а.с.8).

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначає Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Частина перша статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлює, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з частиною другою цієї статті передбачено, що перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до частин першої - четвертої, сьомої та одинадцятої статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. Реєстрація заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості їх надходження. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку. Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не приймається у разі відсутності документа, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Під час подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі фізична особа повинна пред`явити документ, що посвідчує її особу, а у разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи - також документ, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб. У випадках, установлених законом, представник іноземної особи пред`являє документи, легалізовані в установленому нормативно-правовими актами порядку.

Згідно частини другої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: 1) встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном; 2) рішень судів, що набрали законної сили; 3) ухвали слідчого судді, суду, постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно; 4) накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом; 5) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об`єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; 6) інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом; 7) договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об`єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5)заяву про державну реєстрацію прав, пов`язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев`ятою статті 15 цього Закону; 51) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 52) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев`ятою статті 15 цього Закону; 53) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 54) після завершення п`ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 55) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 56) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Згідно частини другої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Зміст вказаних вище правових норм вказує, що за результатами розгляду про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державний реєстратор може прийняти одне із рішень: про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову в державній реєстрації; у свою чергу рішення про державну реєстрацію обтяжень приймається за умови подання заявником достатніх та належним чином оформлених документів, відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, а також підстав для відмови у державній реєстрації.

Суд зазначає, що відповідачем в якості підстави для відмови у державній реєстрації зазначено, що із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа.

В свою чергу, неналежна особа - це особа, у якої відсутні повноваження щодо подання заяви про державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Стаття 244 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс), визначає, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Довіреність це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню (частина 1, 2 статті 245 Кодексу).

Чинним законодавством передбачено, що у населених пунктах, де немає нотаріусів, довіреності можуть бути посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування. Довіреності, посвідчені зазначеними посадовими особами, прирівнюються до нотаріально посвідчених.

При цьому стаття 245 Кодексу містить застереження щодо виду довіреностей, які можуть бути посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування. А саме зазначеними посадовими особами посвідчуються довіреності за винятком довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування та розпорядження транспортними засобами. Посвідчення таких довіреностей має відбуватися з дотриманням вимог Закону України «Про нотаріат» та інших нормативно-правових актів.

В свою чергу, під розпорядженням нерухомим майном слід розуміти визнану та гарантовану законом можливість власника визначати юридичну долю речі, тобто можливість припинити право власності на неї (продати, обміняти, подарувати тощо) або тимчасово призупинити здійснення повноважень з володіння і користування (передача в оренду, для зберігання).

Підсумовуючи викладене, суд звертає увагу, що подавати заяву про державну реєстрацію іншого речового права, земельної ділянки можна лише на підставі нотаріально посвідченої довіреності. Отже, довіреність від 05.12.2016 року № 8, що видана секретарем виконкому Віролюбівської сільської ради та якою ОСОБА_3 уповноважено діяти в інтересах ОСОБА_1 не відповідає вимогам чинного законодавства для здійснення розпорядженням нерухомим майном.

Крім того, у тексті довіреності мають бути зазначені місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування для юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження - для юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посади, які вони займають. У довіреностях, що видаються на вчинення правочинів щодо розпорядження майном, також зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків довірителя (податковий номер). У довіреностях, виданих на ім`я адвокатів, можуть зазначатися їх статус та членство в адвокатському об`єднанні (якщо адвокат є членом адвокатського об`єднання).

У довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє (стаття 238 Кодексу).

В свою чергу у вищевказаній довіреності не визначено, що ОСОБА_3 має право на розпорядження нерухомим майном ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що посадова особа - державний реєстратор прав на нерухоме майно Поліщук Юлія Вікторівна діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А тому, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконною та протиправною дію, скасування рішення № 43951231 від 09.11.2018 року та зобов`язання вчинити певні дії, не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 141, 259, 264-265, 268, 273, 354, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до посадової особи - державного реєстратора прав на нерухоме майно Поліщук Юлії Вікторівни (адреса юридичної особи: 85110, Донецька обл., пр. Ломоносова, б.156) про визнання незаконною та протиправною дію, скасування рішення № 43951231 від 09.11.2018 року та зобов`язання вчинити певні дії, відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду може бути переглянуто Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошені 18 серпня 2023 року, виготовлення повного тексту рішення відкласти на строк не більше 10 днів з дня закінчення розгляду справи.

Суддя