Рішення від 24.07.2023 по справі 607/11540/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.07.2023 Справа №607/11540/23

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

з участю секретаря судового засідання Крук А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за заявою адвокатки Баранець Олени Андріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про встановлення факту реєстрації шлюбу на тимчасово окупованій території України, заінтересована особа: Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про встановлення факту реєстрації шлюбу на тимчасово окупованій території України, заінтересована особа: Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, просили: встановити факт реєстрації шлюбу між громадянином України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Донецьк Донецької області, Україна, та громадянкою України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження с. Старий Майдан, Деражнянський район, Хмельницька область, Україна, укладеного 11 червня 2019 року в м. Донецьку Донецької області, Україна, прізвище чоловіка після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_2 , прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_2 .

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 11 червня 2019 року був укладений шлюб між громадянином України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та громадянкою України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у м.Донецьку.

У зв`язку з тим, що станом на 11 червня 2019 року і до тепер м. Донецьк є окупованою територією України, то в м. Донецьку не працюють органи державної реєстрації актів цивільного стану України, а відтак зареєструвати факт укладення шлюбу між заявниками було неможливим.

На підтвердження факту реєстрацію шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Донецьку, Україна, укладеного між громадянином України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Донецьк Донецької області, Україна, та громадянкою України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження с. Старий Майдан, Деражнянський район, Хмельницька область, Україна, до заяви додається копія свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 , виданого Калининським відділом запису актів цивільного стану Донецького міського управління юстиції Міністерства юстиції донецької народної республіки.

У вищевказаному свідоцтві про шлюб серія НОМЕР_1 , вказано, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження, Україна, Донецька область, м. Донецьк та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження Україна, Хмельницька область, Деражнянський район, зареєстрували шлюб 11 червня 2019 року, актовий запис про шлюб № 65, після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище чоловіку ОСОБА_2 , дружині присвоєно прізвище ОСОБА_2 .

При зверненні до Тернопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському району Тернопільської області було відмовлено у державній реєстрації шлюбу, укладеного 11 червня 2019 року у м. Донецьку, Україна, між громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та громадянкою України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Встановлення цього факту, що має юридичне значення, необхідне для реалізації немайнових прав заявників, підтвердження наявності відповідних шлюбних стосунків на державному рівні, внесення відповідного актового запису про шлюб у Державний реєстр актів цивільного стану, можливості зміни в державному реєстрі актів цивільного стану прізвище ОСОБА_5 на « ОСОБА_2 » у зв`язку із укладенням шлюбу.

Ухвалою судді від 29 червня 2023 року відкрито провадження у цивільній справі №607/11540/23.

24 липня 2023 року представник заявників, адвокатка Баранець О. А. надіслала суду клопотання про уточнення прохальної частини заяви про встановлення факту реєстрації шлюбу на тимчасово окупованій території України. З метою виправлення описки, допущеної у прохальній частині заяви, виклала прохальну частину заяви у наступній редакції:

встановити факт реєстрації шлюбу між громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження Україна, Донецька область, м. Донецьк, та громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: Україна, Хмельницька область, Деражнянський район, с. Старий Майдан, укладеного 11 червня 2019 року, місце укладення (реєстрації) шлюбу: Україна, Донецька область, м. Донецьк, прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_2 , дружини - ОСОБА_2 .

Заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, надіслали на електронну адресу суду заяви, у яких просили справу розглядати за їх відсутності. Додатково пояснили, що дійсно 11 червня 2019 року, між ними був укладений шлюб у м. Донецьку, Україна. Оскільки вони проживали у м. Донецьку, який є окупованою територією України, вказаний шлюб не мали змоги зареєструвати в органах реєстрації актів цивільного стану України. У вказаному шлюбі у них народилась донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Про реєстрацію шлюбу у м. Донецьку, Калінінським відділом запису актів цивільного стану Донецького міського управління юстиції Міністерства юстиції донецької народної республіки, було видане свідоцтво про шлюб, серія НОМЕР_1 . Проте вказаний шлюб не визнається державою Україною та іншими країнами світу.

Представник заявників, адвокат Баранець О. А. у судове засідання не з`явилася, надіслала на електронну адресу суду клопотання, у якому просила розгляд справи здійснювати без її участі, з урахуванням виправленого, та згідно прохальної частини в новій редакції.

Представник заінтересованої особи Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиціїв судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання.

У зв`язку з неявкою учасників справи, з підстав передбачених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи із таких міркувань.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 30 квітня 1992 року ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у сім`ї ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 27 грудня 1995 року ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 у сім`ї ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Калінінським відділом запису актів цивільного стану донецького міського управління юстиції міністерства юстиції донецької народної республіки 11 червня 2019 року видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , згідно якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 11 червня 2019 року, прізвища чоловіка та дружини - ОСОБА_2 , актовий запис № 65.

У шлюбі в них ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася донька ОСОБА_6 .

28 квітня 2023 року адвокат Баранець О. А. в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулася до Тернопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про державну реєстрацію факту шлюбу, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 11 червня 2019 року у м. Донецьку.

Листом Тернопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 258/34.11.1-07.4 адвокату Баранець О. А. роз`яснено порядок державної реєстрації шлюбу.

Отож, судом встановлено, що свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , засвідчена копія якого долучена до матеріалів заяви, видане органом, який створений та діє у порядку, не передбаченому законом, є недійсним, та не створює правових наслідків.

Водночас встановлення факту реєстрації шлюбу необхідне для внесення відповідного актового запису про шлюб у Державний реєстр актів цивільного стану, можливості зміни в державному реєстрі актів цивільного стану прізвище « ОСОБА_2 на « ОСОБА_2 » у зв`язку із укладенням шлюбу.

За вказаних вище обставин, до правовідносин, які виникли підлягають застосуванню наступні норми.

В силу п. 5 ч. 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення.

Частинами третьою-четвертою статті 49 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною третьою статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Однак, частиною 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (у редакції, чинній на час реєстрації шлюбу заявниками) визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами на тимчасово окупованій території, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені в порядку, не передбаченому законом, є недійсним і не створює правових наслідків.

07 травня 2022 року набрали чинності зміни до вказаної норми, а саме її доповнено словами «крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території…».

На час звернення представника заявників до компетентного органу на підконтрольній Україні території (квітень 2023 року) ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» не передбачала недійсності виданих окупаційною владою документів про реєстрацію шлюбу, однак шлюб заявників був зареєстрований до внесення змін до цієї статті. Тому в заявників немає іншої можливості підтвердити факт реєстрації шлюбу, аніж звернутися до суду.

Положеннями статей 3, 8, 9 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Міжнародний суд ООН у своїй практиці щодо окупованих територій сформулював «Намібійські винятки», відповідно до яких документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання призведе до серйозних порушень або обмежень прав громадян.

Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Цей принцип розвинений Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, ЄСПЛ у низці рішень вказав, що зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] є далеким від абсолютного, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

У практиці ЄСПЛ розвинений принцип узгодженості спірного питання, зокрема, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.96, § 45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10 травня 2001 року) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23 лютого 2016 року) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики.

При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] є далеким від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до вказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, у тому числі й цим. Вирішити інакше, означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються у міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10 травня 2001 року, § 96). При цьому, за змістом цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10 травня 2001 року, § 92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою)» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23 лютого 2016 року, § 142).

Таким чином, суд може застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, у контексті як мінімум «реєстрація народжень, смертей і шлюбів», виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, у сукупності з іншими доказами, як встановлення можливих фактів, оскільки встановлення цих фактів має істотне значення для реалізації низки прав людини (громадянина України).

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 235/2357/17.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 759/1443/22 викладно позицію про те, що з огляду на положення п. 4 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що ЦПК України не передбачає можливості встановлення судом факту реєстрації шлюбу на тимчасово окупованій території. Помилковість таких висновків полягає в тому, що невизначеність норм процесуального права не може тлумачитись проти заявника і обмежувати його право на судовий захист, у тому числі в справах окремого провадження, оскільки в Україні юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті, зокрема щодо реєстрації шлюбу, з метою захисту прав і свобод громадян України на тимчасово окупованих територіях, ніяким чином не легітимізує таку владу.

Розгляд державними органами таких документів не означає автоматичного визнання окупаційної влади. У той же час держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої держави.

Документи, видані органами та установами (зокрема, закладами реєстрації актів цивільного стану), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку, зокрема, під час розгляду справ у порядку статті 315 ЦПК України.

Необхідність встановлення юридичного факту укладення 11 червня 2019 року шлюбу між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Донецьк Донецької області, Україна, та громадянкою України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження с. Старий Майдан, Деражнянський район, Хмельницька область, Україна надасть можливість заявникам отримати належним чином юридично дійсне на території України свідоцтво про шлюб та отримати відповідний актовий запис у Державному реєстрі актів цивільного стану, як підтвердження наявності шлюбних стосунків сторін на державному рівні.

Беручи до уваги те, що 11 червня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 калінінським відділом запису актів цивільного стану донецького міського управління юстиції міністерства юстиції донецької народної республіки зареєстровано шлюб, актовий запис № 65, однак територія, де реєструвався шлюб відносилася та відноситься і на час вирішення заяви до тимчасово окупованої, суд вважає за можливе відповідно до ст. 315 ЦПК України та ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», встановити факт реєстрації шлюбу, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 206, 258-268, 273, 293, 315-317, 319, 352-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити.

Встановити факт реєстрації 11 червня 2019 року шлюбу, який зареєстровано калінінським відділом запису актів цивільного стану донецького міського управління юстиції міністерства юстиції донецької народної республіки, актовий запис № 65, між громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Донецьк Донецької області, Україна, та громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження с. Старий Майдан, Деражнянський район, Хмельницька область; прізвище дружині після державної реєстрації шлюбу присвоєно - « ОСОБА_2 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Заявник: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ЄДРПОУ: 41346948, адреса місця знаходження: вул. Грушевського, буд. 8, м. Тернопіль, 46021, електронна адреса: vcs@tem.te.drsu.gov.ua.

Головуючий суддя Герчаківська О. Я.