Рішення

від 21.08.2023 по справі 636/3000/23

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/3000/23 Провадження 2/636/1381/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2023 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області в складі:

головуючого судді Золотоверхої О.О.,

за участю секретаря судового засідання Караулової О.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Сібільова Святослава Михайлівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якій просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті діда - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дід позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на момент смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . За життя померлий склав заповіт, яким заповів позивачу земельну ділянку площею 6,0487 га на території Білоколодязької сільської ради призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідач є спадкоємицею першої черги - дочкою померлого, яка до нотаріуса про прийняття спадщини не зверталася. 24.02.2022, коли до спливу строку для подання заяв про прийняття спадщини залишалося ще 3 місяці, розпочалося збройне вторгнення сил рф на територію України. Позивач звернулася до нотаріуса з відповідною заявою 26.05.2023, на підставі якої заведено спадкову справу №29/2023, однак строк було пропущено, тому у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено. Тому позивач просить суд визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини.

Позивач подала до суду заяву, в якій просила розглядати справу без її участі, вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач надала заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Третя особа надала заяву, в якій просила слухати справу без її участі, щодо рішення покладася на розсуд суду.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, що відповідає положенням ч.3 ст. 200 ЦПК України, відповідно до яких за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За наявними в матеріалах справи доказами суд не встановив обставин, які б свідчили про те, що визнання позову відповідачем суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Суд, розглянувши позовну заяву, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть від 19.11.2021 (а.с.18) ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після його смерті залишився заповіт (копія а.с.19-20) від 01.10.2021, посвідчений державний нотаріусом Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської області Вороною Г.В., згідно якого померлий заповів позивач на випадок своєї смерті земельну ділянку 6,0497 га, що знаходиться на території Білоколодязької селищної ради Чугуївського району Харківської області, кадастровий номер 6321655000:03:001:0042, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказана земельна ділянка належала померлому на підставі державного акту (копія а.с.21-22) на прав власності на земельну ділянку серії ХР №025271 від 22.10.2004.

На підтвердження родинних зв`язків між позивачем та померлим надано копію свідоцтва про народження позивача (а.с.41), копію свідоцтва про шлюб позивача (а.с.42), копію свідоцтва про народження відповідача (а.с.44), копію свідоцтва про шлюб відповідача (а.с.43) .

Згідно копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.06.2023 (а.с.45), позивач звернулася до приватного нотаріуса Сібільової С.М. з заявою по видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, на підставі якої заведено спадкову справу №29/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дружина померлого ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дочка спадкодавця спадщину не прийняла. Позивач пропустила наданий законом строк для прийняття спадщини, тому їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку.

Відповідно до ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1223, ч. 1 ст. 1269 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270, ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, у яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.03.2020 в справі № 642/2539/18-ц, провадження № 61-5609св19.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався, востаннє - Указом Президента України №254/2023 від 01 травня 2023 року, було продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блоковані), затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75 (та у наступних редакціях) територію Вовчанської МТГ Харківської області, у підпорядкуванні та на території якої знаходиться смт. Білий Колодязь, віднесено до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Відповідно до ст.ст.3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд також ураховує, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 заведена 26.05.2023, свідоцтво про право на спадщину не видавалось, відповідач ОСОБА_2 , яка є спадкоємицею першої черги не заперечує проти задоволення позову.

На підставі викладеного суд вважає, що позивачем доведено поважність причини пропуску строку на звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 1216-1218, 1220, 1222, 1223, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 12, 76-81, 89, 141, 200, 206, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, пп.15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Сібільова Святослава Михайлівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити в повному обсязі.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , тривалістю три місяці з дня набрання цим рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя О.О. Золотоверха