Рішення

від 16.08.2023 по справі 386/200/23

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/200/23

Провадження № 2/386/102/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гут Ю. О.

з участю: секретаря судового засідання Корніцької Л.В.,

прокурора Дубової Т.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Олександра Гайдюка, який діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ТОВ АФ «Хлібороб», до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки,

встановив:

Заступник керівника Голованівської окружної прокуратури Олександр Гайдюк, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області 17.02.2023 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки.

Прокурор позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , є громадянкою російської федерації, на підставі рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 10.04.2019 набула право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 3521487300:02:000:0320 площею 4,31 га, яка розташована на території Семидубської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області.

Відповідно до п.6 Рішення Перегонівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області від 08.12.2020 «Про початок реорганізації Лебединської, Семидубської та Крутеньківської сільських рад шляхом приєднання до Перегонівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області» Перегонівська сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Семидубської сільської ради.

Право власності на зазначену земельну ділянку зареєстроване 19.06.2019 за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Голованівської селищної ради Топольник О.М., номер запису про право власності 32115306.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з 19.06.2019 по даний час не відчужила її, тому є підстави для конфіскації у власність держави в особі Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області належну відповідачеві земельну ділянку.

У зв`язку з вищевикладеним прокурор просить конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області земельну ділянку, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 із кадастровим номером 3521487300:02:004:0320 площею 4,31 га, що знаходиться на території Перегонівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області; стягнути з відповідача на користь Кіровоградської обласної прокуратури сплачений судовий збір в розмірі 2684 грн.

Провадження в даній справі відкрито ухвалою суду від 20 лютого 2023 року, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 03.05.2023 залучено ТОВ АФ «Хлібороб» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору до участі у справі №386/200/23 на стороні відповідача.

Представник третьої особи 23.05.2023 надіслав до суду пояснення, яке прийнято судом.

Ухвалою суду від 28.07.2023 закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в судове засідання не з`явився, 09.05.2023 надала суду письмові пояснення з яких слідує, що управління позов підтримує і просить його задовольнити, а також надала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору по справі - Агрофірма «Хлібороб» у формі товариства з обмеженою відповідальністю в судове засідання не з`явився, 19.05.2023 надав суду письмові пояснення, в яких просить суд подальший розгляд справи проводити без участі товариства та зазначив, що здійснює обробіток спірної земельної ділянки, підтримуючи продовольчу безпеку країни в умовах війни та належним чином виконує умови укладеного договору, просить врахувати права товариства, як належного користувача земельної ділянки.

Відповідач в підготовче засідання не з`явився, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений своєчасно та належним чином у відповідності ст.ст. 128, 130 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України Голованівського районного суду Кіровоградської області, яке опубліковано 28.07.2023, оскільки відповідач є громадянкою Російської Федерації, зареєстроване місце проживання якої є АДРЕСА_1 , яку неможливо повідомити про розгляд справи, заяви про розгляд справи у її відсутність або відкладення розгляду справи суду не надавала.

Враховуючи норми ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши прокурора та дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 10.04.2019 визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3521487300:02:000:0320 площею 4,31 га, яка розташована на території Семидубської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, що залишилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.23-29).

ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 3521487300:02:000:0320 площею 4,31 га, яка розташована на території Семидубської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, правонаступником якої є Перегонівська сільська рада Голованівського району Кіровоградської області, право власності на яку зареєстроване 19.06.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Голованівської селищної ради Топольник О.М., номер запису про право власності 32115306(а.с. 13-19).

Згідно копії паспорта громадянина російської федерації № НОМЕР_1 , виданого 05.06.2014 ТП В.П. РЕВДА Міжрайонного відділу УФМС Росії по Мурманській області м. Мончегорська ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації (а.с. 30-32).

Як вбачається з копії листа №54-23ВИХ-23 від 02.01.2023 Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області ОСОБА_1 є власником спірної земельної ділянки з 19.06.2019 по теперішній час (а.с.35-36).

За інформацією УДМС України у Кіровоградській області від 13.01 2023 №3501.3.1-196/35.1-23 від 13.01.2023 громадянка рф ОСОБА_1 зареєстрованою або знятою з реєстраційного обліку УДМС у Кіровоградській області не значиться, паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон документована не була (а.с.33).

Положення статей 13,14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до частини другої статті 81 Земельного кодексу України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Згідно із ч. 3 ст. 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Земельного кодексу України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення. Одночасно за змістом частини четвертої статті 81 Земельного кодексуУкраїни землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч. ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно із ст. 356 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 «Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) зокрема, в агропромисловому комплексі в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Таким чином, враховуючи зазначені положення законодавства саме Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності та в даному випадку, з урахуванням ч. ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, звернення до суду із позовом про конфіскацію земельної ділянки.

Так, статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Частиною 3 статті 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

В даному випадку порушення інтересів держави полягає в тому, що ОСОБА_1 порушила визначену ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України процедуру використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення та як іноземний громадянин не відчужив її упродовж року після набуття права власності. На даний час він без перешкод використовує спірну земельну ділянку на території України.

Наразі продовольча безпека України потребує величезної уваги, що тягне за собою невідкладне вжиття вичерпних заходів щодо повернення земельних ділянок у власність держави та їх подальше використання з метою забезпечення потреб у першу чергу громадян України.

Окрім цього, воєнні дії, які ведуться на території України вкрай негативно впливають на продовольчі процеси у нашій державі, зокрема багато земель сільськогосподарського призначення на територіях, де ведуться активні бойові дії, на даний час забруднені та не можуть використовуватись за призначенням, сотні гектарів залишаються окупованими. Це в сукупності призведе до зниження врожайності, тому у цих умовах важливим є те, щоб кожна земельна ділянка, яка використовується з порушенням вимог законодавства була безумовно повернута у власність держави.

Підставою представництва прокурором інтересів держави в даних спірних правовідносинах є бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області (ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Правовий висновок щодо застосування ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Так, за п. 76-77 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Згідно із п. 80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18 невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 81 вказаної вище постанови).

У зв`язку із вищезазначеним, в даному випадку представництво інтересів держави в суді здійснюється прокурором, який виконує субсидіарну роль, щоб ці інтереси не залишились незахищеними.

Зазначене повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини та узгоджується із правовими позиціями Верховного суду.

Щодо правомірності та пропорційності втручання прокурора у право власності відповідача необхідно враховувати наступне.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів».

У практиці ЄСПЛ (зокрема рішення у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Щокін проти України» від 14.10.2010, «Сєрков проти України» від 07.07.2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини (далі Перший протокол), а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

По-перше, звернення прокурора з вказаним позовом є законним, оскільки ст.131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наділено прокурора правом на звернення до суду за захистом інтересів держави у випадку коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

По-друге, звернення прокурора з вказаним позовом до суду беззаперечно переслідує «суспільний», «публічний» інтерес, оскільки реагування прокурора у даному разі спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання іноземним громадянином земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яке відбувається з грубим порушенням вимог чинного законодавства.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п. 54 рішення).

По-третє, втручання держави шляхом пред`явлення прокурором цього позову відповідає принципу «пропорційності», який передбачає дотримання справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання (рішення ЄСПЛ у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Новоселицький проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 01.06.2006).

Підставою для представництва в суді інтересів держави стали факти порушення законодавства при використанні іноземним громадянином ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення, який не відчужив її упродовж року після набуття права власності. Дана процедура безумовно передбачена чинним земельним законодавством (ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України). Ця норма є імперативною та не передбачає винятків.

З огляду на характер спірних правовідносин не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності ОСОБА_1 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які ОСОБА_1 незаконно використовує,є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які незаконно використовуються іноземними громадянами. Зазначений спосіб захисту чітко визначений ч.4 ст.81 Земельного кодексу України.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 19.06.2019 року по даний час) не відчужив її, є підстави для її конфіскації у власність держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, тому з відповідача на користь Кіровоградської обласної прокуратури необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2684 грн. 00 коп.

Підстави для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Олександра Гайдюка, який діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ТОВ АФ «Хлібороб», до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки- задовольнити.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області земельну ділянку з кадастровим номером 3521487300:02:000:0320 площею 4,31 га, за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Перегонівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, яка належить на праві приватної власності громадянці російської федерації ОСОБА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 146166235214.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Кіровоградської обласної прокуратури (р/р 848201720343100001000004600 в банку - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач Кіровоградська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910025) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Місцезнаходження позивача заступника керівника Голованівської окружної прокуратури: вул. Паркова, 13, смт. Голованівськ Кіровоградської області, поштовий індекс 26500.

Місцезнаходження особи, в інтересах якої поданий позов Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області: вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, поштовий індекс 25030; код ЄДРПОУ 39767636.

Місце проживання відповідача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ;РНОКПП НОМЕР_2 .

Місцезнаходження третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Актофірми «Хлібороб» у Формі товариства з обмеженою відповідальністю: с. Наливайка Голованівський район Кіровоградська область, поштовий індекс 26512, код ЄДРПОУ 30702633.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення: 22 серпня 2023 року.

Суддя: Гут Ю. О.