Рішення

від 22.08.2023 по справі 489/5628/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/5628/21

Номер провадження 2/489/251/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

22 серпня 2023 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Губницького Д. Г., при секретарі Омельченко А. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал"</a>, треті особи - Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, Миколаївський геріатричний пансіонат про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

встановив:

У серпні 2021 позивач звернулася до Ленінського районного суду м. Миколаєва з позовом до відповідача, в якому просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 11848 виданий 16.07.2020 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованість в сумі 29135,91 гривень та стягнути з відповідача судовий збір.

Як на підставу заявлених вимог вказав, що виконавчий напис вчинений з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки він про наявність виконавчого напису дізнався в серпні 2021 р. від державного виконавця. За такого, позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.

26.08.2021 р. ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва було відкрито провадження у справі та витребувано від третьої особи, належним чином завірені копії, документів, які стали підставою для вчинення виконавчого напису.

26.08.2021 р. ухвалою Ленінського районного суду було винесено забезпечення позову по справі.

У судове засідання сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивача надав до суду письмову заяву в якій заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить розгляд справи провести за його відсутності.

Відповідач ТОВ «Вердикт Капітал» свого представника у судове засідання не направив, причини його неявки не повідомив, правом на подання відзиву на позов не скористався, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується зворотнім повідомленням, яке містяться в матеріалах справи.

Треті особи до суду не з`явились, про місце, дату та час була повідомлена належним чином, ухвала про витребування доказів виконана не була.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з копії постанови про звернення стягнення на заробітну плату ВП НОМЕР_2 від 30.07.202, то виконавчим написом № 11848 виданим 16.07.2020 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем було стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованість в сумі 29135,91.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування, насамперед, встановлюються Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, (далі - Порядок) та іншими нормативними актами.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі - Перелік), для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Аналогічні вимоги передбачено пунктом 3.1 глави 16 Порядку.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню правове значення має не лише перевірка додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком, а й перевірка доводів боржника в повному обсязі та встановлення обставин, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 6-887цс17 та Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 207/1587/16 (провадження № 14-12559св18), 12.12.2018 у справі № 205/6301/16-ц (провадження 61-30321св18).

Пунктом 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 №2 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що при вчиненні напису нотаріус отримував від відповідача виписку з рахунка позивача із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою про непогашення заборгованості, або первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, зазначені у написі є безспірними.

Крім цього, в матеріалах справи відсутні жодні належні повідомлення від відповідача про наявність заборгованості за Кредитним договором у позивача та те, що повідомлення ним було отримане.

Вказані обставини свідчать, що позивач був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги відповідача, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

За таких обставин та враховуючи, що оскаржуваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат», так як вказану у виконавчому написі суму боргу не можна вважати безспірною, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо процесуального статусу сторін, то суд зазначає наступне.

Постановою КЦС Верховного Суду від 12.11.2020 року (справа №200/3452/17)

сформовано правову позицію щодо того, що нотаріус є публічною особою, якій державою

надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та

вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи

нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб -

учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими

особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня

і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого

рішення.

Спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає

виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом

вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або

зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, підлягає задоволенню.

Щодо судового збору зазначається наступне.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 908,00 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду та 454,00 грн за звернення із забезпеченням позову.

Керуючись статтями 12, 13, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позовні вимоги - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 11848 виданий 16.07.2020 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованість в сумі 29135,91 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн. - за подачу позовної заяви та 454,00 грн. - за подачу заяви про забезпечення позову.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дати постановлення рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ЄРДПОУ: 36799749, місцезнаходження: вул. Кудрявський узвіз, 5Б, м. Київ;

третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станиславович, місцезнаходження: вул. Леха Качинського, 6, м. Житомир;

третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, місцезнаходження: вул. Поправки Юрія, 6, оф. 31, м. Київ;

третя особа: ОСОБА_2 пансіонат, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 22.08.2023 року.

Суддя Д. Г. Губницький