Рішення

від 22.08.2023 по справі 903/663/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 серпня 2023 року Справа № 903/663/23

за позовом: підприємця Рудька Олександра Вікторовича, м. Луцьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Рітейл ЛТД, м. Луцьк

про стягнення 55 640 грн. 22 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

27.06.2023 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява підприємця Рудька Олександра Вікторовича до Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Рітейл ЛТД про стягнення 55 640 грн. 22 коп., з яких: 41 748 грн. 40 коп. основного боргу, 6 085 грн. 13 коп. пені, 7 077 грн. 36 коп. інфляційних втрат, 729 грн. 33 коп. 3% річних та судових витрат по справі.

Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем взятих на себе згідно договору поставки №154п2021 від 10.06.2021 зобов`язань по оплаті отриманого товару.

Ухвалою суду від 28.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти календарних днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду. У разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 календарних днів з дня вручення даної ухвали, позивачу - протягом 5 календарних днів з дня отримання відзиву. Попереджено сторін, що у разі не подання у встановлений строк обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, вони мають право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведуть, що пропустили строк з поважних причин. Запропоновано позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.

Відповідач ухвалу суду отримав 30.06.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 35).

Строк для подання відзиву по 17.07.2023.

18.07.2023 на адресу суду надійшов відзив відповідача (надісланий засобом поштового зв`язку 17.07.2023), згідно якого у позові просить відмовити, оскільки позовна вимога є передчасною, згідно умов договору оплата за товар здійснюється кожні 21 день після його реалізації третім особам. Товариство не заперечує суми боргу за поставлений товар. Позивач не надав докази на підтвердження реалізації поставленого товару та відповідно меж настання обов`язку відповідача щодо перерахування коштів за реалізований товар. Позивачем не враховано сплату товариством 06.06.2023 коштів в сумі 2 000 грн. 00 коп. за вже реалізований товар.

Позивач відзив відповідача отримав 21.07.2023, що підтверджується витягом щодо відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" №4302103020558.

Строк для подання відповіді на відзив по 24.07.2023.

25.07.2023 на адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача, згідно якого позовні вимоги підтримує. Заборгованість підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаним обома сторонами. Просить зменшити розмір позовних вимог у зв`язку зі сплатою відповідачем боргу в сумі 2 000 грн. 00 коп. та стягнути з відповідача 39 748 грн. 40 коп. основного боргу, 5 656 грн. 21 коп. пені, 7 077 грн. 36 коп. інфляційних втрат, 723 грн. 60 коп. 3% річних.

З метою повного та всебічного розгляду справи, враховуючи введення на всій території України воєнного стану, що два дні з трьох для надання відповіді на відзив припадає на вихідні дні, суд поновив строк для подання відповіді на відзив та долучив її до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти, відповідно, збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Оцінивши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, господарський суд встановив, що позивач зменшив кількісний показник основної заборгованості та штрафних санкцій, у зв`язку з чим заява приймається до розгляду, а тому має місце нова ціна позову 53 205 грн. 57 коп.

Відповідач відповідь позивача на відзив отримав 09.08.2023, що підтверджується витягом щодо відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" №430252687850.

Строк для подання заперечень на відповідь на відзив по 14.08.2023.

Заперечення відповідача на відповідь на відзив на адресу суду не надходили.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищевикладене, відсутність заперечень відповідача на відповідь на відзив, закінчення строку для їх подання, ст. 248 ГПК України щодо розгляду справи у спрощеному провадженні у розумні строки (але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі) призначення справи без повідомлення сторін, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

10.06.2021 між підприємцем Рудько О.В. (постачальник) та ТОВ «Бізнес Рітейл ЛТД» (покупець) укладено договір поставки №154п2021 (а.с. 4-7).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з договору.

Між сторонами зобов`язання виникли з договору поставки №154п2021 від 10.06.2021.

Згідно умов договору постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець прийняти товар та своєчасно здійснити оплату на умовах даного договору (п. 2.1). Покупець направляє постачальнику замовлення на підставі специфікації (яка діє на момент направлення замовлення покупцем), затвердженої сторонами (п. 2.2.). Поставка здійснюється товарними партіями відповідно до замовлення покупця (п. 6.1).Строк поставки товару 5-ть календарних днів з дати подачі замовлення покупцем (п.6.4). Перехід права власності на товар та ризики випадкової загибелі чи пошкодження відбувається з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, що засвідчує момент передачі товару покупцю (п. 7.1). Ціна товару вказується у замовленні на підставі специфікації, яка діє на момент відправлення замовлення (п. 8.1.1). Загальна вартість замовлення вказується в замовленні (п. 8.1.3). При поставці ціна товару вказується в товарних накладних, які надаються постачальником покупцю разом з товаром і вона повинна відповідати ціні товару, що вказана у підписаній сторонами та дійсній на момент поставки специфікації (з врахуванням положень п.8.1.2). У разі наявності відхилення між ціною, зазначеною в товарній накладній, за якою поставлені товари, та ціною, зазначеною в діючій специфікації (з врахуванням положень п. 8.1.2) покупець має право оприбуткувати товар за ціною, вказаною в діючій специфікації. В такому випадку надання необхідних документів здійснюється в порядку, передбаченому п. 3.1.5 договору (п. 8.1.4). Покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника: кожні 21 календарні дні з моменту реалізації покупцем товару третім особам (п. 8.2.1). В разі не своєчасної оплати покупцем поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості несплаченого товару, за кожен день прострочення (п. 10.6). Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.01.2022, а в частині взаєморозрахунків до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 13.1). Строк дії договору вважається автоматично пролонгованим на 1 рік, якщо від жодної із сторін за місяць до закінчення строку дії договору не надійшла вимога про його припинення (п. 13.2).

Додатком №1 від 10.06.2021 до договору сторонами погоджено графік замовлень та доставки товарів (а.с. 8).

Договір не був предметом судового розгляду, докази про його недійсність в матеріалах справи відсутні, отже є чинним на день розгляду справи.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну вартість 70 297 грн. 20 коп., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 10-15):

-№ 2074 від 19.05.2022 на суму 31 231 грн. 20 коп.;

-№ 2075 від 20.05.2022 на суму 1 800 грн. 00 коп.;

-№ 2085 від 08.06.2022 на суму 12 024 грн. 00 коп.;

-№ 2094 від 17.06.2022 на суму 7 012 грн. 80 коп.;

-№ 2113 від 06.07.2022 на суму 8 718 грн. 00 коп.;

-№ 2114 від 11.07.2022 на суму 9 511 грн. 20 коп.

Між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків за січень 2023 на суму 101 748 грн. 40 коп. (а.с. 16).

Відповідачем здійснено часткову оплату боргу в сумі 60 000 грн. 00 коп., що підтверджується виписками по рахунку (а.с. 17-20):

- від 16.02.2023 на суму 5 000 грн. 00 коп.;

- від 14.03.2023 на суму 10 000 грн. 00 коп.;

- від 21.03.2023 на суму 10 000 грн. 00 коп.;

- від 30.03.2023 на суму 10 000 грн. 00 коп.;

- від 04.04.2023 на суму 10 000 грн. 00 коп.;

- від 25.04.2023 на суму 10 000 грн. 00 коп.;

- від 02.05.2023 на суму 5 000 грн. 00 коп.;

06.03.2023 позивачем на адресу відповідача направлено лист №1 з вимогою на суму 96 748 грн. 40 коп., які відповідач зобов`язаний сплатити протягом 14-ти банківських днів з дати отримання листа (а.с. 22-23).

Відповідач лист отримав 07.03.2023, що підтверджується витягом щодо відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" №4300813403224.

06.06.2023 відповідачем здійснено оплату боргу в сумі 2 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №3835.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, передбачені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин першої та другої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

За приписами статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок передати у власність покупця товар належної якості і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов`язаний здійснити оплату.

Згідно п. 8.2.1 договору покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника: кожні 21 календарні дні з моменту реалізації покупцем товару третім особам.

Господарський суд зазначає, що укладений сторонами договір не містить чіткого механізму оформлення процедури реалізації покупцем продукції (складання акту, тощо), у зв`язку із чим неможливо визначити чіткий строк оплати поставленого товару.

Ввідповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, строк оплати поставленого позивачем товару за вищевказаними видатковими накладними є таким, що настав.

Враховуючи вищевикладене, заборгованість відповідача становить 39 748 грн. 40 коп., підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Заперечення відповідача з посиланням на п. 8.2.1 договору, що строк оплати отриманого товару на спірну суму не настав, не береться судом до уваги, оскільки відповідач належними і допустимими доказами не підтвердив, що товар на суму 39 748 грн. 40 коп. ним не реалізований, дату реалізації, сторонами не погоджено оформлення такої реалізації, отже і відстрочки платежу на 21 день після реалізації.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 7 077 грн. 36 коп. інфляційних втрат, 723 грн. 60 коп. 3% річних за період з 01.02.2023 по 31.05.2023.

Суд, здійснивши власний розрахунок, дійшов висновку, що підставними та підлягають до стягнення з відповідача 1 376 грн. 70 коп. інфляційних втрат, з яких:

-на суму 70 297,20 грн. за період з 01.02.2023 по 15.02.2023 0 грн.;

-на суму 70 297,20 грн. за період з 17.02.2023 по 13.03.2023 0 грн.;

-на суму 70 297,20 грн. за період з 01.03.2023 по 13.03.2023 0 грн.;

-на суму 70 297,20 грн. за період з 15.03.2023 по 20.03.2023 - 1 054,46 грн.;

-на суму 70 297,20 грн. за період з 22.03.2023 по 30.03.2023 0 грн.;

-на суму 66 748,40 грн. за період з 31.03.2023 по 31.03.2023 - 0 грн.

-на суму 66 748,40 грн. за період з 01.04.2023 по 03.04.2023 - 0 грн.

-на суму 56 748,40 грн. за період з 05.04.2023 по 24.04.2023 - 113,50 грн.;

-на суму 46 748,40 грн. за період з 26.04.2023 по 30.04.2023 - 0 грн.;

-на суму 46 748,40 грн. за період з 01.05.2023 по 01.05.2023 0 грн.;

-на суму 41 748,40 грн. за період з 03.05.2023 по 31.05.2023 - 208,74 грн.;

612 грн. 70 коп. 3% річних, з яких:

-на суму 70 297,20 грн. за період з 01.02.2023 по 15.02.2023 - 86,67 грн.;

-на суму 70 297,20 грн. за період з 17.02.2023 по 13.03.2023 - 144,45 грн.;

-на суму 70 297,20 грн. за період з 15.03.2023 по 20.03.2023 - 34,67 грн.;

-на суму 70 297,20 грн. за період з 22.03.2023 по 29.03.2023 - 46,22 грн.;

-на суму 66 748,40 грн. за період з 31.03.2023 по 03.04.2023 - 21,94 грн.

-на суму 56 748,40 грн. за період з 05.04.2023 по 24.04.2023 - 93,29 грн.;

-на суму 46 748,40 грн. за період з 26.04.2023 по 01.05.2023 - 23,05 грн.;

-на суму 41 748,40 грн. за період з 03.05.2023 по 05.06.2023 - 116,67 грн.;

-на суму 39 748,40 грн. за період з 07.06.2023 по 20.06.2023 - 45,74 грн.

Судом враховано, що оплачена відповідачем 16.02.2023, 14.03.2023, 21.03.2023 та частково 30.03.2023 (6 451 грн. 20 коп.) заборгованість в сумі 31 451 грн. 20 коп. віднесена позивачем на старі борги за спірним договором, які не є предметом спору в межах даної справи, оскільки у платіжних документах є лише посилання на договір без зазначення конкретної партії поставки. Нарахування проведено на суму поставки 70 297,20 грн., яка підтверджена накладними. Докази поставки на 101 748,40 грн. первинними документами не підтверджена, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості перевірити дату поставки. Сума такої поставки підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, відповідачем не заперечується.

Нарахування проведено за періоди, зазначені позивачем.

У позові на суму 5 700 грн. 66 коп. інфляційних втрат, 110 грн. 90 коп. 3% річних слід відмовити у зв`язку з помилкою позивача у визначенні суми та строку нарахування.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідні положення Господарського кодексу України також передбачають, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання він зобов`язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню). Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання (ст. 230).

За змістом частини 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно п. 10.6 договору в разі не своєчасної оплати покупцем поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості несплаченого товару, за кожен день прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача 5 656 грн. 21 коп. пені, нарахованої за період з 01.02.2023 по 20.06.2023.

Суд, здійснивши власний розрахунок, дійшов висновку, що підставні є 10 211 грн. 54 коп. пені, згідно такого розрахунку:

-на суму 70 297,20 грн. за період з 01.02.2023 по 15.02.2023 - 1 444,46 грн.;

-на суму 70 297,20 грн. за період з 17.02.2023 по 13.03.2023 - 2 407,44 грн.

-на суму 70 297,20 грн. за період з 15.03.2023 по 20.03.2023 - 577,79 грн.;

-на суму 70 297,20 грн. за період з 22.03.2023 по 29.03.2023 - 770,38 грн.;

-на суму 66 748,40 грн. за період з 31.03.2023 по 03.04.2023 - 365,74 грн.;

-на суму 56 748,40 грн. за період з 05.04.2023 по 24.04.2023 - 1 554,75 грн.;

-на суму 46 748,40 грн. за період з 26.04.2023 по 01.05.2023 - 384,23 грн.;

-на суму 41 748,40 грн. за період з 03.05.2023 по 05.06.2023 - 1 944,45 грн.;

-на суму 39 748,40 грн. за період з 07.06.2023 по 20.06.2023 - 762,30 грн.

В той же час, нарахована сума пені 10 211 грн. 54 коп. перевищує заявлену позивачем - 5 656 грн. 21 коп.

З врахуванням того, що суд позбавлений права виходити за межі заявлених позивачем позовних вимог, підставними та підлягають до стягнення з відповідача - 5 656 грн. 21 коп. пені.

При прийнятті рішення суд виходив з вірогідності наявних у матеріалах справи доказів, керуючись ст. 79 ГПК України, відповідно до якої наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в частині задоволених позовних вимог в сумі 2 390 грн. 83 коп. відповідно до ст.ст. 129 ГПК України слід віднести на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Рітейл ЛТД» (просп. Соборності, 43, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 43836679) на користь підприємця Рудько Олександра Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 )

- 39 748 грн. 40 коп. основного боргу, 5 656 грн. 21 коп. пені, 1 376 грн. 70 коп. інфляційних втрат, 612 грн. 70 коп. 3% річних та 2 390 грн. 83 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього: 49 784 грн. 84 коп. (сорок дев`ять тисяч сімсот вісімдесят чотири грн. 84 коп.).

3. У позові на суму 5 811 грн. 56 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя А. М. Кравчук