Рішення

від 16.08.2023 по справі 904/2527/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2023м. ДніпроСправа № 904/2527/23

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "Укренерго", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ПРОМ", м. Дніпро

про стягнення 969 176,25 грн, -

Суддя Бажанова Ю.А.

Секретар судового засідання Чернишова О.Д.

Представники сторін

від позивача Харченко М.В., довіреність від 19.01.2023 №19/01-1, представник (в режимі відео конференції)

від відповідача: Петушков І.С., довіреність від 23.05.2023 №23/05/23-1, представник

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Національна Енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ПРОМ" на свою користь 969 176,25 грн штрафних санкцій, з яких 767 959,62 грн пені та 201 216,63 грн 7% штрафу за договором поставки №01-233429-21 від 27.09.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань відповідно договору поставки №01-233429-21 від 27.09.2021 в частині своєчасної та повної поставки товару за договором, у зв`язку з чим позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня у сумі 767 959,62 грн. (за непоставлений товар у сумі 195 085,95 грн.; за несвоєчасно поставлений товар у сумі 572 872.67 грн.) та штраф у розмірі 201 216,63 грн. (37 413,94 грн. за непоставлений товар та 163 802,69 грн. за несвоєчасно поставлений товар).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2023 призначено підготовче засідання на 07.06.2023.

30.05.2023 від Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "Укренерго" надійшла заява про участь представника в засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку "EasyCon".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2023 у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "Укренерго" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

05.06.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ПРОМ" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з отриманням ухвали суду лише 31.05.2023 на підставі чого просить надати строк для забезпечення подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

У судове засідання, яке відбулося 07.06.2023, представник відповідача не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2023 відкладено підготовче судове засідання у справі на 04.07.2023.

19.06.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ПРОМ" надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечує та просить в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що внаслідок повномасштабного вторгнення на територію України, країна знаходиться під постійною повітряною загрозою, повітряні атаки спрямовані на військові об`єкти та об`єкти критичної інфраструктури, що ускладнює виконання зобов`язань за договором.

Також відповідач посилається на не допуск позивачем у період з 10.10.2022 по 06.12.2022 на свою територію для продовження виконання зобов`язань за договором (відповідач має здійснити не лише поставку товару меблів, але й здійснити монтаж таких меблів); а також неготовність приміщення позивача для здійснення монтажу товару.

Відповідач зазначає, що товар на суму 534 484,80 був завезений та змонтований на території позивача та очікує його прийняття позивачем, який відмовляється приймати товар.

Також відповідач посилається на дотримання балансу між інтересами сторін згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України.

У судовому засіданні 04.07.2023 оголошено перерву до 24.07.2023.

03.07.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ПРОМ" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли додаткові пояснення у справу в яких просить суд витребувати у Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "Укренерго" інформацію про заборону допуску третіх осіб на територію Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "Укренерго" за адресою: місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25 в період з 24.02.2022 по 31.12.2022. У якості підтвердження інформації надати належним чином засвідчені копії документів, а саме: 3.1. Роздруківки з системи доступу на територію Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "Укренерго" за адресою: місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25 за період з 24.02.2023 року по 31.12.2022 року: Витяги із книг обліку/журналів обліку/ відомостей про доступ осіб на територію Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "Укренерго" за адресою: місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25 за період з 24.02.202? року по 31.12.2022 року (за наявності); Внутрішні накази, розпорядження, листи, та/чи інші внутрішні документи, які регламентували порядок доступу та/чи обмеження в доступі третіх осіб на територію Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "Укренерго", зокрема на об`єкт розташований за адресою: місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25 та період з 24.02.2023 року по 31.12.2022 року.

20.07.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ПРОМ" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли заперечення в яких просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

20.07.2023 від Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "Укренерго" надійшли додаткові пояснення у справі в яких зазначає, що після отримання інформації щодо постачання ТМЦ від центрів витрат, її консолідації та направлення постачальнику заявки на постачання ТМЦ відповідальний виконавець підрозділу, що супроводжує договір, готує повідомлення про приймання ТМЦ та завантажує його в систему електронного документообігу НЕК "Укренерго" (далі - СЕД). Для організації своєчасного отримання ТМЦ на центральний склад, підрозділ, відповідальний за супровід договору/рахунка-фактури, надсилає керівнику відділу логістики за допомогою СЕД повідомлення про приймання ТМЦ. За фактом надходження до відділу логістики повідомлення про приймання TMЦ з копією укладеного договору/рахунка-фактури начальник відділу логістики визначає з числа підпорядкованого персоналу відповідального фахівця-логіста. Відповідальний фахівець-логіст забезпечує взаємодію з постачальником з приводу організації постачання ТМЦ, а саме: - готує та направляє постачальнику електронного листа з інформацією щодо контактних осіб, місць постачання та графіка роботи центрального складу; - узгоджує форму та зміст перинних документів, якими оформляться поставка, та отримує їx копії на електронну пошту; - узгоджує дату та обсяг поставки. Відповідальний фахівець-логіст здійснює отримання ТМЦ від постачальників на підставі належним чином оформленої довіреності. Разом з тим, для організації поставки ТМЦ на центральний склад відповідальний фахівець-логіст оформляє такі документи як: заявка на допуск транспорту та представників постачальника на територію центрального складу i на прилеглій території. Начальник відділу логістики організовує та координує процес отримання ТМЦ, які надходять на центральний склад. Водночас комісія здійснює перевірку якості та комплектності ТМЦ та документів, якими супроводжується поставка, у такій послідовності: - перевірка надання постачальником ycix супровідних документів, передбачених для даного виду ТМЦ чинним законодавством, стандартами, технічними та нормативними документами, умовами укладених договорів; - перевірка поставлених ТМЦ на відповідність вимогам з якості та комплектності. Видаткові накладні та товарно-транспортні накладні э боку НЕК "Укренерго" підписуються відповідальним фахівцем-логістом. Підписані акти перевірки якості та комплектності ТМЦ i первинні документи завантажуються відповідальним фахівцем-логістом в СЕД та направляються на перевірку комірнику, з подальшим наданням комірнику екземплярів первинних документів. Отже, враховуючи викладене вище, наголошує на відсутності причинно-наслідкового зв`язку між організацією приймання НЕК "Укренерго" ТМЦ і невиконанням зобов`язань відповідача щодо своєчасної поставки товару перед позивачем.

Господарський суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про витребування доказів у позивача.

24.07.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ПРОМ" надійшло клопотання в якому просить розгляд справи, що призначений на 24.07.2023 провести без його участі.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 24.07.2023 господарським судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2023 закрито підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті в засіданні на 16.08.2023.

У судовому засіданні, яке відбулося 16.08.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги; представник відповідача у судове засідання підтримав заперечення на позов.

У судовому засіданні 16.08.2023 оголошені вступна та резолютивна частини.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2021 між Приватним акціонерним товариством "Національна Енергетична компанія "Укренерго" (далі покупець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ПРОМ" (далі постачальник) було укладено договір поставки №01-233429-21, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити товар в асортименті, кількості і за цінами, визначеними в додатку 1 до договору (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти належним чином поставлений товар та оплатити його на умовах договору. Предмет закупівлі (за ДК 021:2015): "39І30000-2 Офісні меблі Офісні меблі".

Згідно з пунктом 1.2 договору найменування, асортимент, одиниця вимірювання, характеристики товару, інші вимоги до товару, документів щодо товару тощо визначаються згідно з додатком 1 до договору та іншими умовами договору відповідно

Обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені покупцем в односторонньому порядку, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків покупця (пункт 1.3 договору).

Ціна договору відповідно до Специфікації становить 2 470 914,00 (два мільйона чотириста сімдесят тисяч дев`ятсот чотирнадцять гривень 00 коп.) без ПДВ, ПДВ 20% - 494 182,80 (чотириста дев`яносто чотири тисячі сто вісімдесят дві гривні, 80 коп.), разом з ПДВ - 2 965 096,80 (два мільйона дев`ятсот шістдесят п`ять тисяч дев`яносто шість гривень, 80 коп.) (пункт 2.4 договору).

Оплата постачальнику здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем на зазначений у Розділі 16 цього договору рахунок постачальника грошових коштів на умовах, визначених цим договором.

Форми, порядок оплати:

- часткова попередня оплата (аванс) у розмірі не більше 20% (двадцяти відсотків) від ціни договору сплачується постачальнику протягом двадцяти п`яти банківських днів з дати надання ним (після набрання договором чинності) рахунку.

- подальша оплата здійснюється за умови прийняття покупцем товару на всю суму авансового платежу.

Подальша оплата здійснюється покупцем 25 (двадцяти п`яти) банківських днів та за наданим постачальником (після підписання покупцем видаткової накладної) рахунком-фактурою, а також з урахуванням, що така оплата здійснюється після реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до Податкового кодексу України. (пункти 3.1, 3.2 договору).

Згідно з пунктом 5.1 договору учасник здійснює поставку товару на умовах DDP, згідно з Міжнародними Правилами Інкотермс 2010 згідно заявки замовника за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25 до 30 листопада 2021 року (включно).

Датою поставки товарів за цим договором є прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю відповідно до пункту 4.2 цього договору, передача постачальником покупцю в повному обсязі документів, зазначених в п. 5.2. цього договору, та підписання покупцем видаткової накладної.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність передбачену Договором та чинним законодавством України (пункти 8.1 договору).

За порушення строків поставки, строків усунення недоліків товару постачальник сплачує покупцю згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України пеню у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) вартості товару, строк поставки / усунення недоліків якого порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів постачальник повинен додатково сплатити покупцю штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості (пункти 8.3 договору).

Договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2021, а в частині виконання гарантійних зобов`язань - до повного виконання (пункти 13.1 договору).

Специфікацією до договору поставки сторонами погоджено до поставки товар, а саме: стелаж ДСП/метал 2900х290хН2100 (5 шт.), стелаж ДСП/метал 1950х290хН2100 (8 шт.), стійку вішалку ДСП/метал полиця рейлінг (78 шт.), тумбу ДСП фарбовану 1850х440хН380 10 шухляд (6 шт.), тумбу мобільну 4 шухляди (100 шт.), тумбу ДСП б дверцят із замком (127 шт.), тумбу ЛДСП 1500х320хН750 6 відкритих відділень (23 шт.), шафу офісну ДСП 4 полиц відкриту (72 шт.), шафу офісну ДСП 420х420хН2100мм глух дверц (34 шт.), шафу для одягу (24 шт.), шафу офісну ДСП 840х420х2100мм 2 глух дверц (59 шт.), стіл ЛДСП з боковою перегородкою (лівий, правий) (2 шт.), стіл для конференцій ЛДСП/метал 3200х900хН760 (16 шт.), стійку рецепції ДСП 3600х950хН1100 (1 шт.), стіл для конференцій ДСП/метал/тканин 1500х3650хН780 (1 шт.) вартістю 2 965 096,80 грн з ПДВ.

Додатковою угодою №1 від 27.09.2021 до договору поставки сторонами погоджено змінити ціну останнього на 2 874 523, 20 грн з ПДВ та викладено специфікацію у новій редакції (а.с.48, том 1).

Додатковою угодою №2 від 25.11.2021 до договору поставки сторонами погоджено здійснювати поставку товару у строк до 31.12.2021, а також продовжено строк дії договору до 31.01.2022 відповідно (а.с.50, том 1).

09.12.2021 Приватним акціонерним товариством "Національна Енергетична компанія "Укренерго" направлені заявки №01/54737 та №01/57976 на електронну пошту Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ПРОМ".

12.10.2021 Приватним акціонерним товариством "Національна Енергетична компанія "Укренерго" на підставі рахунку №ДКМ00000464 від 27.09.2021 було сплачено авансовий платіж 574 904,64 грн що підтверджується платіжним дорученням №87 від 12.10.2021 (а.с. 61, том 1).

На виконання умов договору поставки №01-233429-21 від 27.09.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТ-ПРОМ" поставлено Приватному акціонерному товариству "Національна Енергетична компанія "Укренерго" товар загалом на суму 2 340 038,40 грн з ПДВ, що підтверджується:

- видатковою накладною №ДКМ00000029 від 16.08.2022 на суму 2 009 670,00 грн з ПДВ;

- видатковою накладною №ДКМ00000052 від 28.11.2022 на суму 114 908,40 грн з ПДВ;

- видатковою накладною №ДКМ00000005 від 11.01.2023 на суму 93 924,00 грн з ПДВ;

- видатковою накладною №ДКМ00000009 від 20.02.2023 на суму 121 536,00 грн з ПДВ.

Приватне акціонерне товариство "Національна Енергетична компанія "Укренерго" посилається на неналежне виконання Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ПРОМ" зобов`язань за договором №01-233429-21 від 27.09.2021 в частині своєчасно та повної поставки товару у строки, визначені у пункті пунктом 5.1 договору у редакції додаткової угоди №2 від 25.11.2021 (товар у сумі 2 340 038,40 грн поставлений з простроченням, товар у сумі 534 484,80 грн. не поставлений), у зв`язку з чим нарахувало та просить стягнути штрафні санкції, що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 767 959,62 грн. (за непоставлений товар у сумі 195 085,95 грн.; за несвоєчасно поставлений товар у сумі 572 872.67 грн.) та штрафу у розмірі 201 216,63 грн. (37 413,94 грн. за непоставлений товар та 163 802,69 грн. за несвоєчасно поставлений товар).

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору поставки №01-233429-21 від 27.09.2021, строк дії договору, порядок та строки поставки товару, наявність / відсутність прострочення у здійсненні поставки за договором, наявність / відсутність підстав для стягнення пені та штрафу за непоставку та несвоєчасну поставку товару.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Статтею 655 Цивільного кодексу України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно зі статтею 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Додатковою угодою №2 від 25.11.2021 до договору поставки сторонами погоджено здійснювати поставку товару у строк до 31.12.2021.

Таким чином, строк поставки товару за договором є таким, що настав 31.12.2021.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач зобов`язаний поставити товар на загальну суму 2 874 523,20 грн. (з урахуванням додаткової угоди №1 від 27.09.2021).

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТ-ПРОМ" поставило Приватному акціонерному товариству "Національна Енергетична компанія "Укренерго" товар загалом на суму 2 340 038,40 грн з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними №ДКМ00000029 від 16.08.2022 на суму 2 009 670,00 грн., №ДКМ00000052 від 28.11.2022 на суму 114 908,40 грн., №ДКМ00000009 від 20.02.2023 на суму 121 536,00 грн.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до пункту 8.3 договору за порушення строків поставки, строків усунення недоліків товару постачальник сплачує покупцю згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України пеню у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) вартості товару, строк поставки / усунення недоліків якого порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів постачальник повинен додатково сплатити покупцю штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.

Позивачем нараховані та заявлені до стягнення пеня у розмірі 767 959,62 грн. (за непоставлений товар у сумі 195 085,95 грн. за період з 01.01.2022 по 31.12.20222; за несвоєчасно поставлений товар у сумі 572 872.67 грн. за загальний період з 01.01.2022 по 31.12.2023 (з урахуванням часткової поставки) та штраф у розмірі 201 216,63 грн. (37 413,94 грн. за непоставлений товар та 163 802,69 грн. за несвоєчасно поставлений товар).

Відповідач не погоджується із нарахованими штрафними санкціями, посилаючись на те, що внаслідок повномасштабного вторгнення на територію України, країна знаходиться під постійною повітряною загрозою, повітряні атаки спрямовані на військові об`єкти та об`єкти критичної інфраструктури, що ускладнює виконання зобов`язань за договором.

Також відповідач посилається на не допуск позивачем у період з 10.10.2022 по 06.12.2022 на свою територію для продовження виконання зобов`язань за договором (відповідач має здійснити не лише поставку товару меблів, але й здійснити монтаж таких меблів); а також неготовність приміщення позивача для здійснення монтажу товару.

Відповідач зазначає, що товар на суму 534 484,80 був завезений та змонтований на території позивача та очікує його прийняття позивачем, який відмовляється приймати товар.

Також відповідач посилається на дотримання балансу між інтересами сторін згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України.

Згідно з пунктом 10.3 договору доказом дії форс-мажорних обставин є документи (оригінали), видані Торгово-промисловою палатою / регіональною Торгово-промисловою палатою або іншим компетентним органом / установою

Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (стаття 218 Господарського кодексу України).

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).

З наведеного вбачається, що учасник господарського зобов`язання може бути звільнений від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по договору про надання послуг, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором.

Слід відзначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.

В даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану унеможливило виконання конкретних зобов`язань за договором. Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін договору.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально і такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути виконання грошового зобов`язання.

Посилаючись у відзиві на позов про не допуск позивачем у період з 10.10.2022 по 06.12.2022 на свою територію для продовження виконання зобов`язань за договором а також неготовність приміщення позивача для здійснення монтажу товару відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження таких доводів.

До відзиву на позов відповідачем надані копії листів, у яких відповідач просить позивача узгодити графік виконання робіт за договором, погодити можливість здійснювати роботи по вихідних, повідомляє про неможливість здійснення робі у строки, встановлені договором, просить не нараховувати штрафні санкції, повідомити коли саме можна відновити роботи, тощо.

Позивач у відповіді на відзив заперечує не допуск представників відповідача на територію у період з 10.10.2022 по 06.12.2022 та звертає увагу суду на неподання відповідачем доказів на підтвердження цих доводів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТ-ПРОМ" на підтвердження своїх доводів про недопуск його робітників на території позивача просило витребувати у Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "Укренерго" інформацію про заборону допуску третіх осіб на територію Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "Укренерго" за адресою: місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25 в період з 24.02.2022 по 31.12.2022. У якості підтвердження інформації надати належним чином засвідчені копії документів, а саме: 3.1. Роздруківки з системи доступу на територію Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "Укренерго" за адресою: місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25 за період з 24.02.2023 року по 31.12.2022 року: Витяги із книг обліку/журналів обліку/ відомостей про доступ осіб на територію Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "Укренерго" за адресою: місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25 за період з 24.02.202? року по 31.12.2022 року (за наявності); Внутрішні накази, розпорядження, листи, та/чи інші внутрішні документи, які регламентували порядок доступу та/чи обмеження в доступі третіх осіб на територію Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "Укренерго", зокрема на об`єкт розташований за адресою: місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25 та період з 24.02.2023 по 31.12.2022.

Приватне акціонерне товариство "Національна Енергетична компанія "Укренерго" заперечувало проти задоволення такого клопотання та на вимогу суду надало пояснення щодо організації постачання товарно-матеріальних цінностей на територію позивача (в тому числі яким чином здійснюється поставка товару за спірним договором), а саме: після отримання інформації щодо постачання ТМЦ від центрів витрат, її консолідації та направлення постачальнику заявки на постачання ТМЦ відповідальний виконавець підрозділу, що супроводжує договір, готує повідомлення про приймання ТМЦ та завантажує його в систему електронного документообігу НЕК "Укренерго" (далі - СЕД). Для організації своєчасного отримання ТМЦ на центральний склад, підрозділ, відповідальний за супровід договору/рахунка-фактури, надсилає керівнику відділу логістики за допомогою СЕД повідомлення про приймання ТМЦ. За фактом надходження до відділу логістики повідомлення про приймання TMЦ з копією укладеного договору/рахунка-фактури начальник відділу логістики визначає з числа підпорядкованого персоналу відповідального фахівця-логіста. Відповідальний фахівець-логіст забезпечує взаємодію з постачальником з приводу організації постачання ТМЦ, а саме: - готує та направляє постачальнику електронного листа з інформацією щодо контактних осіб, місць постачання та графіка роботи центрального складу; - узгоджує форму та зміст перинних документів, якими оформляться поставка, та отримує їx копії на електронну пошту; - узгоджує дату та обсяг поставки. Відповідальний фахівець-логіст здійснює отримання ТМЦ від постачальників на підставі належним чином оформленої довіреності. Разом з тим, для організації поставки ТМЦ на центральний склад відповідальний фахівець-логіст оформляє такі документи як: заявка на допуск транспорту та представників постачальника на територію центрального складу i на прилеглій території. Начальник відділу логістики організовує та координує процес отримання ТМЦ, які надходять на центральний склад. Водночас комісія здійснює перевірку якості та комплектності ТМЦ та документів, якими супроводжується поставка, у такій послідовності: - перевірка надання постачальником ycix супровідних документів, передбачених для даного виду ТМЦ чинним законодавством, стандартами, технічними та нормативними документами, умовами укладених договорів; - перевірка поставлених ТМЦ на відповідність вимогам з якості та комплектності. Видаткові накладні та товарно-транспортні накладні э боку НЕК "Укренерго" підписуються відповідальним фахівцем-логістом.

Підписані акти перевірки якості та комплектності ТМЦ i первинні документи завантажуються відповідальним фахівцем-логістом в СЕД та направляються на перевірку комірнику, з подальшим наданням комірнику екземплярів первинних документів.

Належних доказів відмови позивача здійснити допуск представників відповідача для виконання спірного договору матеріали справи не містять.

Відповідач зазначає, що товар на суму 534 484,80 був завезений та змонтований на території позивача та очікує його прийняття позивачем, який відмовляється приймати товар.

Водночас, доказів на підтвердження вказаних доводів відповідач до суду не надав (в матеріалах справи відсутні акти приймання виконаних робіт, підписані видаткові накладні, претензії відповідача щодо відмови позивача прийняти товар.

Щодо дотримання балансу між інтересами сторін згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України..

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи тощо.

Разом з тим, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та засадах господарського судочинства, визначених статтею 2 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Згідно із частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору, тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов`язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об`єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.

Суд враховує і те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов`язання, тобто укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов`язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб`єктів зобов`язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов`язання дії щодо належного виконання зобов`язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов`язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов`язків, яка б виключала необ`єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов`язання стосовно одна одної.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18.

Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.

В аспекті права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

Суд об`єктивно оцінивши даний випадок, приймає до уваги причини неналежного виконання зобов`язання відповідачем, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, приймаючи до уваги, що сума штрафні санкції за прострочення поставки (пеня, штраф) складає 33,71 % від вартості товару (2 874 523,20 грн.), розмір невиконаного зобов`язання складає 18,59% (534 484,80 грн.) дійшов до висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню з відповідача на 20% та стягнення пені у розмірі 614 367,70 грн., штрафу у розмірі 160 973,30 грн.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 614 367,70 грн., штрафу у розмірі 160 973,30 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідача. При розподілі сум судового збору суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача без урахування зменшення цих сум.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ПРОМ" про стягнення 969 176,25 грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ПРОМ" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Івана Мазепи, буд. 34; ідентифікаційний код 36989671) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код 00100227) 614 367,70 грн. пені, 160 973,30 грн. штрафу, 14 537,64грн (чотирнадцять тисяч п`ятсот тридцять сім гривень 64 копійки) судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.08.2023

Суддя Ю.А. Бажанова