Рішення

від 09.08.2023 по справі 904/2235/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2023м. ДніпроСправа № 904/2235/23за позовом Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, м. Дніпро в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "МКТ.", м. Дніпро

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс", м. Дніпро

про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна

Суддя Золотарьова Я.С.

секретар судового засідання Мазнов Д.С.

Представники:

від прокуратури Бурлаченко О.Л. посвідчення прокурор

від позивача Ковтун Д.В. витяг з ЄДР представник

від відповідача-1 не з`явився

від відповідача-2 не з`явився

ПРОЦЕДУРА

Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури звертається до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою в інтересах держави в особі позивача Дніпровської міської ради до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю МКТ та Товариства з обмеженою відповідальністю Урбан Рент Плюс про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 2452 від 21.12.2022 об`єктів нерухомого майна - багатофункціональну будівлю - літ. А-1, площею 51,6 кв.м, розташовану за адресою: вул. Робоча, 75в у м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2000698312101). Разом із позовом прокурором була подана заява про забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12.06.2023.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2023 заяву Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову - задоволено повністю. Накладено арешт на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме: на багатофункціональну будівлю літ. А-1 загальною площею 56,1 кв.м, розташовану по вул. Робоча, 75в у м. Дніпро, відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №2000698312101. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю Урбан Рент Плюс (код ЄДРПОУ 43735165) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо багатофункціональної будівлі літ. А-1 загальною площею 56,1 кв.м, розташованої по вул. Робоча, 75в у м. Дніпро, відомості щодо яких внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №2000698312101, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог Іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу об`єкта тощо.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2023 підготовче засідання відкладено на 03.07.2023.

Ухвалою господарського суду від 03.07.2023 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 09.08.2023.

У судовому засіданні 09.08.2023 розпочато розгляд справи по суті: заслухано виступи прокурора та представника позивача, встановлено обставини справи та досліджено докази, наявні у матеріалах справи. Під час судових дебатів прокурор та позивач просили позов задовольнити повністю, з підстав, викладених у заявах по суті.

У судовому засіданні 09.08.2023 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція прокурора

В обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначає, що договір купівлі-продажу нерухомого майна № 2452 від 21.12.2022, укладений між ТОВ «МКТ.» та ТОВ «Урбан Рент Плюс», а також проведена на його підставі реєстрація речових прав на спірне нерухоме майно порушують інтереси держави, оскільки перешкоджають виконанню рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2022 у справі № 904/1741/22.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2022 у справі №904/1741/22 задоволено у повному обсязі позовну заяву заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, зобов`язано ТОВ «МКТ.» повернути Дніпровській міській раді земельну ділянку площею 56 кв.м, розташовану по вул. Робоча, 75в у м. Дніпро, привівши її у придатний до використання стан шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд.

Цим же рішенням скасовано державну реєстрацію прав на багатофункціональну будівлю літ. А-1 загальною площею 51,6 кв.м, розташовану по вул. Робоча, 75в у м. Дніпро, за ТОВ «МКТ.» від 15.04.2020 №36291831, вчинену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г., з одночасним припиненням речових прав ТОВ «МКТ.» на вказаний об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2000698312101).

Разом з тим, після набрання рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2022 у справі № 904/1741/22 законної сили, між відповідачами було укладено спірний договір купівлі-продажу №2452 від 21.12.2022 та за ТОВ «Урбан Рент Плюс» зареєстровано право приватної власності на об`єкт нерухомого майна (що був предметом розгляду у даній справі) загальною площею 51,6 кв.м, розташований по вул. Робоча, 75в у м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2000698312101).

Отже, ТОВ «МКТ.», будучи достовірно обізнаним про результати розгляду справи № 904/1741/22, з метою ухилення від виконання зазначеного рішення суду, грубо зловживаючи своїми правами, вживаючи «право на зло», здійснив відчуження спірного майна на користь ТОВ «Урбан Рент Плюс».

Позиція позивача

Позивач письмові пояснення по суті позовних вимог не надав, в судовому засіданні повністю підтримав позов прокуратури

Позиція відповідача -1

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

Позиція відповідача -2

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

26 грудня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу за Горобцем Павлом Григоровичем зареєстровано право приватної власності на багатофункціональну будівлю - літ. А-1, площею 51,6 кв. м, що знаходиться за адресою: вулиця Робоча, буд. 75в у м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна-2000698312101).

Державна реєстрація права приватної власності проведена на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації "Будівництво багатофункціональної будівлі по вул. Робочій, буд. 75В у м. Дніпропетровську" № ДП 14211032250 від 09.08.2022, листа Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області №1004-110/1945 від 26.12.2019 про реєстрацію декларації та розпорядження Дніпровського міського голови № 1243-р від 24.12.2010 про присвоєння адреси.

Відповідно до даних Реєстру будівельної діяльності відомості щодо реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ДП 14211032250 від 09.08.2011 відсутні, лист №1004-110/1945 від 26.12.2019 на підтвердження реєстрації декларації Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області не реєструвався та не видавався.

Відповідно до інформації Головного архітектурно-планувального управління Дніпровської міської ради №12/19-402 від 10.09.2021 будівельний паспорт або містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за вказаною адресою не надавались, паспорти прив`язки тимчасових споруд не оформлювалися.

У даних містобудівного кадастру та Адресного плану міста відсутня інформація стосовно розпорядчих документів щодо присвоєння (зміни) адреси об`єкту нерухомості розташованого на земельній ділянці по вулиці Робочій, буд. 75в у м. Дніпро.

Інформація про надання дозволів на розміщення малих архітектурних форм на земельній ділянці по вулиці Робочій, буд. 75в у м. Дніпро в управлінні відсутня.

27 грудня 2019 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт" (ЄДРПОУ 43433141) зареєстровано право приватної власності на багатофункціональну будівлю - літ. А-1, загальною площею 51,6 кв. м, по вулиці Робочій, буд. 75в у м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2000698312101, номер запису про право власності 34948463). Підставою державної реєстрації є акт приймання-передачі майна, яке передається до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт", № 3 від 27.12.2019.

У подальшому, 15.04.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу, на підставі акту №2 прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "МКТ." (код ЄДРПОУ 43594080) від 16.04.2020, за Товариством з обмеженою відповідальністю "МКТ." зареєстровано право приватної власності на багатофункціональну будівлю - літ. А-1, площею 51,6 кв. м, що знаходиться за адресою: вулиця Робоча, буд. 75в у м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2000698312101, номер запису про право власності 36291831).

Вказані обставини встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2022 у справі № 904/1741/22, яким задоволено позовні вимоги заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ТОВ «МКТ.» про зобов`язання повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права на багатофункціональну будівлю, на підставі договору купівлі-продажу № 2452 від 21.12.2022.

Рішення суду по справі №904/1741/22 набрало законної сили 03.11.2022. Рішення суду ТОВ «МКТ.» не було виконано.

Навпаки, 21.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МКТ.» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Урбан Рент Плюс» було укладено договір купівлі продажу нерухомого майна (арк.с.81-85), який є предметом цього спору.

Відповідно до договору купівлі-продажу Товариство з обмеженою відповідальністю «МКТ.» (продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Урбан Рент Плюс» (покупець) домовились про таке.

За цим Договором продавець передає, а покупець приймає у приватну власність, об`єкт нерухомого майна, який значиться згідно правовстановлюючого документу як - багатофункціональна будівля, (з усіма і приналежностями, у тому числі інженерними мережами та комунікаціями), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Робоча, будинок № 75в (сімдесят п?ять, літ. «в»), (падалі - нерухоме майно) і сплачує за неї обумовлену грошову суму (п.1.1 договору).

Опис об`єкта: багатофункціональна будівля літ. А-1, загальною площею 51.6 кв.м.

Відчужуване нерухоме майно належить продавцю на підставі Акту № 2 прийому-передачі нерухомого майна, справжність підпису на якому засвідчено 16.04.2020 року приватним нотаріусом Дніпровського міського ногаріального округу Батовою Л.Г., за ресстровими номерами 1043, 1044, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД ЕСТЕЙТ» та Товариством з обмежено відповідальністю «МКТ.», Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданого 17.04.2020 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г., індексний номер витягу 207094621 реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2000698312101, номер запису про право власності 36291831

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за інформаційного довідкою від 21.12.2022 року (п. 1.2 договору).

Згідно до ст. 657 Цивільного кодексу України цей Договір підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності на придбане нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

Права на нерухоме майно, що є предметом цього Договору та їх обтяження виникають у покупця відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з моменту такої реєстрації (п.5.1 договору).

Продавець та покупець домовились про те, що:

- ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження нерухомості, що продається згідно цього Договору, переходить до покупця з моменту передання відчужуваного нерухомого майна;

- передача нерухомого майна буде проведена між продавцем та покупцем шляхом підписання сторонами Акту приймання-передачі нерухомого майна (п.5.2 договору).

Одночасно з переходом до покупця права власності на нерухоме майна до покупця переходить право власності на усі зовнішні та внутрішні інженерні мережі та комунікації, які забезпечують належну експлуатацію нерухомого, майна відповідно до його призначення (п.5.3 договору)

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами, скріплення відтиском печатки продавця та нотаріального посвідчення (п. 5.4 договору).

Договір посвідчено Батовою Л.Г., приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі № 2452.

Відповідно, право власності на спірне нерухоме майно згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Реєстром прав власності на нерухоме майно за ТОВ «МКТ.» припинено 21.12.2022 (індексний номер рішення: 65867754).

За ТОВ «Урбан Рент Плюс» зареєстровано право приватної власності на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2000698312101).

Листом № 15/4-199вих-23 від 21.03.2023 Дніпровська обласна Прокуратура звернулась до Дніпровської міської ради з метою вирішення представницьких питань та надання інформації про вжиті заходи, спрямовані на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/1741/22 (арк.с.86-88).

18.04.2023 Дніпровська міська рада надала відповідь на запит Дніпропетровської обласної Прокуратури, в якій зазначила, що станом на 11.04.2023 департаментом правового забезпечення Дніпровської міської ради вжито заходів цивільно-правового характеру, спрямованих на усунення порушень вимог чинного законодавства щодо об`єкта нерухомого майна, а саме було направлено заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду від 03.10.2022 у справі № 904/1741/22.

25.04.2023 Дніпропетровська обласна Прокуратура повідомила Дніпровську міську раду про намір звернутися до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання договору купівлі продажу № 2452 від 21.12.2022 недійсним.

Наведені обставини і стали причиною виникнення даного спору.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо представництва прокурором інтересів держави

Відповідно до ст. 44 ГПК України усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність).

Враховуючи особливий процесуальний статус прокурора в господарському процесі, як особи, яка відповідно до ст. ст. 4, 53, 55 ГПК України наділена правом звернення до суду в інтересах іншої особи - держави, процесуальна правоздатність у нього настає з моменту виникнення відповідної компетенції або передбачених законом повноважень.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Так, п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України визначено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеним законом.

Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду із позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтереси держави».

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження у спірних правовідносинах.

Згідно із ч. 2 ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Статтею 324 Цивільного кодексу України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Таким чином, з огляду на зазначену норму закону, прокурор може заявити в інтересах держави позов, який виражається в інтересах частини українського народу - членів територіальної громади, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган місцевого самоврядування, хоча він, цей орган, навпаки, покликаний ці інтереси захищати.

Такий підхід узгоджується з Європейською хартією місцевого самоврядування 1985 року (ратифікована Законом України від 15 липня 1997 року № 452/97-ВР), яка передбачає, що органи місцевого самоврядування при вирішенні відповідної частини публічних (суспільних) справ діють під власну відповідальність в інтересах місцевого населення й у правовій системі держав-учасниць, зокрема у сфері адміністративного контролю за органами самоврядування, має забезпечуватись співмірність (баланс) між заходами контролю та важливістю інтересів, які контролюючий орган має намір захищати (ст. ст. 3, 8).

Згідно зі статтями 7, 143 Конституції України в Україні визначається і гарантується місцеве самоврядування, органи місцевого самоврядування вирішують питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції.

З урахуванням ст. ст. 1, 2, 6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Однак первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Конституція України визначає, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України (ст. 140 Конституції України).

Дніпропетровською обласною прокуратурою у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» на адресу Дніпровської міської ради направлено лист №15/4-199вих-23 від 21.03.2023 з інформацією про виявлені порушення, зокрема безпідставне відчуження нерухомого майна ТОВ «МКТ.» на користь ТОВ «Урбан Рент Плюс» з метою уникнення від виконання судового рішення у справі №904/1741/22 та наявність підстав для вжиття заходів, направлених на усунення порушень майнових прав та інтересів територіальної громади міста.

Проте, як вбачається з тексту листа Дніпровської міської ради №7/11-801 від 18.04.2023, департамент правового забезпечення Дніпровської міської ради обмежився лише скеруванням судового наказу у справі № 904/1741/22 для примусового виконання до органу виконавчої служби.

При цьому, органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходи щодо захисту та поновлення прав територіальної громади міста не вжито, що свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень на захист інтересів держави шляхом звернення до суду з даним позовом.

Протягом 6 місяців з часу набрання рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2022 у справі № 904/1741/22 законної сили, Дніпровською міською радою та її уповноваженими виконавчими органами належних та ефективних заходів, спрямованих на захист інтересів держави у встановленому законом порядку, у тому числі шляхом звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу №2452 від 21.12.2022 не вжито.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні №4-рп/2008 від 01.04.2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia (суд знає закони) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (пункт 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц (провадження №14-104цс19).

Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Відтак, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Крім цього, вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі Трегубенко проти України від 02.11.2004 категорично ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес.

Фактично, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання надання в користування земельних ділянок комунальної власності та дотримання конституційного принципу рівності усіх перед Законом, у зв`язку з чим прокурор звертається до суду з позовом щодо захисту інтересів держави.

Враховуючи вищенаведене, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Варто зазначити, що у постанові від 22.08.2018 у справі №807/62/16 Верховний Суд, посилаючись на частину 2 статті 19 Конституції України, констатував, що реалізуючи повноваження належно, добросовісно та з метою, для якої вони надані, уповноважений орган фактично має обов`язок, а не право захищати інтереси держави. Зазначене є способом здійснення владних повноважень, а не способом захисту суб`єктивних прав органу, що уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного королівства суд проголосив, що засіб захисту повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Крім того, є категорія справ, де ЄСПЛ зазначив, що підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі Менчинська проти Російської Федерації ЄСПЛ у рішенні висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

Відтак, зазначене свідчить про нездійснення уповноваженим органом захисту порушених інтересів держави в передбаченому законом порядку.

Враховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються незахищеними, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Дніпровської міської ради.

Позовні вимоги прокурора в інтересах держави у даній справ не порушують статтю 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод з огляду на наступне.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23.09.1982, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, Щокін проти України від 14.10.2010, Сєрков проти України від 07.07.2011, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23.11.2000, Булвес АД проти Болгарії від 22.01.2009, Трегубенко проти України від 02.11.2004,/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно суспільний, публічний інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар.

При цьому ЄСПЛ у питаннях оцінки пропорційності, як і в питаннях наявності суспільного, публічного інтересу, визнає за державою достатньо широку сферу розсуду, за винятком випадків, коли такий розсуд не ґрунтується на розумних підставах.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання самовільного зайняття земельної ділянки комунальної власності та дотримання конституційного принципу рівності усіх перед Законом, а отже, порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод у даному спорі відсутнє.

При цьому, Дніпровська міська рада є органом, який уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних відносинах та про свій намір звернутися з даним позовом прокурор повідомив позивача в порядку статті 23 Закону України Про прокуратуру, шляхом направлення листа-повідомлення.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що прокурор при зверненні з даним позовом з дотриманням норм статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України Про прокуратуру визначив уповноважений орган влади та належним чином обґрунтував необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах внаслідок у тому числі бездіяльності позивача.

Оцінивши підстави звернення прокуратури до суду за захистом інтересів держави, суд дійшов висновку, що прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» і встановив, що позивач не має наміру звертатися до суду за захистом інтересів держави, які на думку прокуратури, підлягають захисту.

Відтак, Дніпропетровською обласною прокуратурою належним чином обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави органами прокуратури.

Щодо визнання недійсним договору купівлі продажу нерухомого майна

Частиною 3 ст. 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Згідно із положеннями частин 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2022 у справі №904/1741/22 задоволено у повному обсязі позовну заяву заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, зобов`язано ТОВ «МКТ.» повернути Дніпровській міській раді земельну ділянку площею 56 кв.м, розташовану по вул. Робоча, 75в у м. Дніпро, привівши її у придатний до використання стан шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд.

Цим же рішенням скасовано державну реєстрацію прав на багатофункціональну будівлю літ. А-1 загальною площею 51,6 кв.м, розташовану по вул. Робоча, 75в у м. Дніпро, за ТОВ «МКТ.» від 15.04.2020 №36291831, вчинену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г., з одночасним припиненням речових прав ТОВ «МКТ.» на вказаний об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2000698312101).

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведене, не підлягають доказуванню у цій справі обставини, встановлені рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2022 по справі № 904/1741/22.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2 статті 203 Цивільного кодексу України).

У справі №904/1741/22 суд дійшов висновку про те, що нерухоме майно -багатофункціональна будівля літ. А-1 загальною площею 51,6 кв.м, розташована по вул. Робоча, 75в у м. Дніпро є самочинним будівництвом, що стало підставою для задоволення позову зокрема в частині приведення земельної ділянки у стан, придатний до використання шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд.

Згідно зі статтею 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відтак, ТОВ «МКТ.» на час укладення спірного договору купівлі-продажу не було власником зазначеного майна.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 658 Цивільного кодексу України визначено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (частина 2 статті 80 Цивільного кодексу України)

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оскільки, у ТОВ «МКТ.» право власності на самочинно збудовано майно не виникло, воно не мало право на укладення спірного договору (не було наділено достатнім обсягом цивільної дієздатності), а сам договір укладено в порушення статті 658 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання його недійсним як такого, що не відповідає частинам 1 та 2 статті 203 Цивільного кодексу України.

Вказане є підставою для визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Водночас суд зважає й на обґрунтування заявлених вимог прокурором, де він зазначає, що договір купівлі-продажу нерухомого майна № 2452 від 21.12.2022, укладений між ТОВ «МКТ.» та ТОВ «Урбан Рент Плюс», а також проведена на його підставі реєстрація речових прав на спірне нерухоме майно порушують інтереси держави, оскільки перешкоджають виконанню рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2022 у справі № 904/1741/22.

Так, позивач вважає, що відповідач-1 будучи достовірно обізнаним про результати розгляду справи № 904/1741/22, з метою ухилення від виконання зазначеного рішення суду, вживаючи «право на зло», здійснив відчуження спірного майна на користь відповідача-2.

Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Правочини, які вчиняються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути неправомірною та недобросовісною. Отже, правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення, тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними і зводяться до зловживання правом.

Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди іншим учасникам цивільних правовідносин задля приховування дійсного наміру сторін при вчиненні правочину є очевидним використанням приватноправового інструментарію всупереч його призначенню та за своєю суттю є «вживанням права на зло». За таких умов недійсність договору як приватноправова категорія є інструментом, який покликаний не допускати, або припиняти порушення цивільних прав та інтересів, або ж їх відновлювати.

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення, що набрало законної сили.

Про зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) використовувала/використовували право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05.07.2018 у справі №922/2878/17, від 24.07.2019 у справі №405/1820/17, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 10.02.2021 у справі №754/5841/17.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна № 2452 від 21.12.2022, укладений між ТОВ «МКТ.» та ТОВ «Урбан Рент Плюс», а також проведена на його підставі реєстрація речових прав на спірне нерухоме майно порушують інтереси держави, оскільки оспорюваний договір купівлі-продажу нерухомого майна спрямований на ухилення від виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2022 у справі № 904/1741/22, що у свою чергу зумовило настання негативних наслідків для територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради та унеможливлює усунення перешкод у користуванні міською радою земельною ділянкою комунальної форми власності.

З огляду на викладене, вимога прокурора про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна № 2448 від 20.12.2022 підлягає задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Тому судовий збір у розмірі 2 684, 00 грн слід покласти на відповідача-1.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 2452 від 21.12.2022 об`єктів нерухомого майна - багатофункціональну будівлю - літ. А-1, площею 51,6 кв.м, розташовану за адресою: вул. Робоча, 75в у м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2000698312101), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "МКТ." та Товариством з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МКТ." (пр-т. Сергія Нігояна, буд. 52, оф. 6, Дніпро, 49064; ідентифікаційний код 43594080) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ р/р УА228201720343160001000000291 код за ЄДРПОУ 02909938) сплачений судовий збір у розмірі 2 684, 00 грн та судовий збір, сплачений за подання заяви про забезпечення позову у сумі 1 342 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 21.08.2023

Суддя Я.С. Золотарьова