Рішення

від 22.08.2023 по справі 907/568/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/568/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТЕР-ТРАНС», с. Корчівка, Житомирська область

до відповідача ОСОБА_1 , м. Тячів Закарпатської області

про стягнення заборгованості в розмірі 413 667,36 грн,

Секретар судового засідання Райніш М.І.

Сторони не викликалися

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ:

Позивач заявив позов до ОСОБА_1 , яким просить стягнути з відповідача заборгованість за договорами про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 21/06 від 21 червня 2019 року та № 06/09 від 6 вересня 2019 року в розмірі 413 667,36 грн. Позов заявлено з посиланням на статті 525, 526, 530, 625, 1046, 1049 Цивільного кодексу України, статті 175, 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 21.06.2023 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі та здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду була надіслана на його офіційну юридичну адресу), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Правова позиція позивача.

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що з настанням граничних строків повернення суми позики (21.06.2020 та 06.09.2020), відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання по поверненню грошових коштів, у зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість за договорами про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 21/06 від 21 червня 2019 року та № 06/09 від 6 вересня 2019 року в розмірі 413 667,36 грн.

За Договором №21/06 - 261 340,91 грн, у тому числі 215 000,00 грн - основний борг, 35 553,11 грн - інфляційні втрати, 10 787,80 грн - 3 % річних; за Договором №06/09 - 152 326,45 грн, у тому числі 125 000,00 грн - основний борг, 21 843,40 грн - інфляційні втрати, 5 483,05 грн - 3 % річних.

Правова позиція відповідача.

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Як встановлено з матеріалів справи, 21 червня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕТЕР-ТРАНС» (позивач) як позикодавцем, та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) як позичальником укладено договір №21/06 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (далі - Договір № 21/06). 06 вересня 2019 року між позивачем як позикодавцем та відповідачем як позичальником укладено договір №06/09 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (далі - Договір №06/09).

Відповідно до умов Договорів (п.1.1.), позикодавець надає позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених договором.

Безвідсоткова фінансова допомога надається в національній валюті України в межах наступних сум (п.2.1.): за Договором № 21/06 - 215 000,00 гривень без ПДВ; за Договором №06/09 - 125 000,00 гривень без ПДВ.

Безвідсоткова фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується. Безвідсоткова фінансова допомога надається позичальнику повністю. Термін надання не повинен перевищувати одного календарного дня з дати надання позичальником позикодавцю усної або письмової (на розсуд позичальника) заявки на одержання допомоги. Перерахування грошових коштів здійснюється позикодавцем на поточний рахунок позичальника (п.п. 2.2., 2.3. Договорів).

Згідно пунктів 3.1. Договорів, безвідсоткова фінансова допомога підлягає поверненню: за Договором № 21/06 - до 21 червня 2020 року; за Договором №06/09 - до 06 вересня 2020 року. Повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на особовий рахунок позикодавця в установі банку (п.3.2. Договорів).

На виконання умов Договорів, за усними заявками відповідача, позивачем було перераховано на поточний (банківський) рахунок відповідача всю суму позики наступними платежами: за Договором № 21/06, згідно платіжних доручень: №6699 від 21.06.2019 - 100 000 грн; №6796 від 05.07.2019 - 50 000 грн; №6833 від 09.07.2019 - 7 800 грн; № 6834 від 09.07.2019 - 200 грн; № 6835 від 10.07.2019 - 42 000 грн; № 6994 від 02.08.2019 - 15 000 грн (всього 215 000 грн); за Договором № 06/09, згідно платіжних доручень: №7247 від 06.09.2019 - 20 000 грн; №7251 від 06.09.2019 - 10 000 грн; №7291 від 13.09.2019 - 6 000 грн; №7536 від 09.10.2019 - 30 000 грн; №7547 від 10.10.2019 - 20 000 грн; №7683 від 28.10.2019 - 12 000 грн; №7764 від 05.11.2019 - 20 000 грн; №7765 від 05.11.2019 - 7 000 грн (всього 125 000 грн). Зазначене підтверджується копіями платіжних доручень, які додані позивачем до позовної заяви.

Позивач зазначає, що всупереч наведеним нормам та умовам Договорів, відповідач не виконала взяті на себе зобов`язання по поверненню грошових коштів, що стало підставою для звернення з позовом до Господарського суду.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Нормою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕТЕР-ТРАНС» (позивач) як позикодавцем, та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) як позичальником укладено договори про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 21/06 від 21 червня 2019 року та № 06/09 від 6 вересня 2019 року.

Отже, за своєю правовою природою укладені сторонами договори про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги є договорами позики.

У пункті 8.1. Договорів сторони визначили, що Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами їх зобов`язань.

Отже, вказані договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань. Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно із частиною першою статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Звертаючись із цим позовом до суду, позивач просить стягнути заборгованість за договорами про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, укладеними між ним (позивачем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , тобто суб?єктом підприємницької діяльності. Разом з тим, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 24.11.2020 здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 .

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Отже, ОСОБА_1 є належним відповідачем у цій справі.

За змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі, тобто вимога про стягнення заборгованості з відповідача. Відтак, позивачем обрано належний спосіб захисту.

Копіями платіжних доручень (№6699 від 21.06.2019 - 100 000 грн; №6796 від 05.07.2019 - 50 000 грн; №6833 від 09.07.2019 - 7 800 грн; № 6834 від 09.07.2019 - 200 грн; № 6835 від 10.07.2019 - 42 000 грн; № 6994 від 02.08.2019 - 15 000 грн, №7247 від 06.09.2019 - 20 000 грн; №7251 від 06.09.2019 - 10 000 грн; №7291 від 13.09.2019 - 6 000 грн; №7536 від 09.10.2019 - 30 000 грн; №7547 від 10.10.2019 - 20 000 грн; №7683 від 28.10.2019 - 12 000 грн; №7764 від 05.11.2019 - 20 000 грн; №7765 від 05.11.2019 - 7 000 грн) позивачем доведено надання відповідачу безвідсоткової фінансової допомоги в межах наступних сум: за Договором № 21/06 - 215 000,00 гривень; за Договором №06/09 - 125 000,00 гривень.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язання щодо повернення грошових коштів. Також відповідачем не надано доказів, які б спростовували спірну суму основної заборгованості.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковий для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

3 огляду на вище наведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 215 000,00 грн основного боргу за Договором №21/06 та 125 000,00 грн основного боргу за Договором №06/09 є обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судом враховано положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, які передбачають, що у період дії в Україні воєнного стану у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.

Щодо 3 % річних

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох відсотків річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на це, суд перевірив здійснені позивачем розрахунки і виявив що розрахунки правильні, в зв`язку з чим задоволенню підлягають три відсотки річних за Договором №21/06 у розмірі 10 787,80 грн; за Договором №06/09 у розмірі 5 483,05 грн.

Щодо інфляційних втрат

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, також не є штрафною санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Однак, відповідно до пункту 3.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» від 17.12.2013 №14 інфляційні нарахування здійснюються на суму боргу, прострочення якого тривало не менше повного місяця і з застосуванням індексу інфляції такого місяця. Отже, рекомендовано з розрахунку виключати періоди, менші за місяць.

З огляду на це, суд перевірив здійснені позивачем розрахунки, у зв`язку з чим вимога про стягнення інфляційних втрат за Договором №21/06 у розмірі 35 553,11 грн, за Договором №06/09 у розмірі 21 843,40 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Отже, станом на момент подання позовної заяви, заборгованість відповідача з урахуванням додаткових нарахувань становить 413 667,36 грн.

Положеннями статей 13-14 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, розглянувши спір на підставі поданих суду доказів, суд дійшов висновку про його задоволення в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на відповідача покладається 6205,01 гривень витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги - задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТЕР-ТРАНС» (вул. Центральна, 8, с. Корчівка (Пулинська СГ), Житомирський район, Житомирська область, 12072, код в ЄДРПОУ 38215331) 413 667,36 грн (чотириста тринадцять тисяч шістсот шістдесят сім гривень 36 коп.) заборгованості за договорами про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 21/06 від 21 червня 2019 року та № 06/09 від 6 вересня 2019 року, а також 6 205,01 грн (шість тисяч двісті п`ять гривень 01 коп.) витрат позивача з оплати судового збору за подання позовної заяви.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 22.08.2023

Суддя Андрейчук Л. В.