Повістка

від 18.08.2023 по справі 908/1614/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/128/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2023 Справа № 908/1614/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В., при секретареві судового засідання Драковцевій В.А.,

розглянувши заяву вих. без номеру від 04.08.2023 (вх. №16984/08-08/23 від 08.08.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІССЕН АГРО» щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу у справі №908/1614/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІССЕН АГРО» (49044, м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого, буд. 68, ідентифікаційний код 43152849)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СЄМАТ» (69002 м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 99, кв. 4, ідентифікаційний код 34595639)

про стягнення 16610,02 грн.

за участі уповноважених представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.08.2023 у справі №908/1614/23 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЄМАТ» (вул. Гоголя, 99, кв. 4, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69002, ідентифікаційний код юридичної особи 34595639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІССЕН АГРО» (вул. Ярослава Мудрого, 68, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49044, ідентифікаційний код юридичної особи 43152849) суму заборгованості у розмірі 16 610,02 грн., судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

08.08.2023 до суду надійшла заява позивача щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу у справі №908/1614/23 в розмірі 4 000,00 грн.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.08.2023 заяву передано на розгляд Мірошниченку М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.08.2023 №908/1614/23 прийнято заяву ТОВ «Віссен Агро» до розгляду. Розгляд заяви призначено у судовому засіданні 18.08.2023 об 11 го. 00 хв.

В судове засіданні 18.08.2023 представники сторін не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

З огляду на те, що представники усіх учасників справи в судове засідання не з`явилися, судове засідання проводилось без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Як вбачається з заяви про розподіл судових витрат позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на надання правничої допомоги у розмірі 4 000,00 грн.

Представник відповідача ані заперечень проти заяви щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн., ані клопотання про зменшення таких витрат суду не надав.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

За приписами пункту 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частинами 3-5 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

18.08.2023 судом прийнято додаткове рішення.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІССЕН АГРО» щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, адвокатом Захарчук К.О., разом із поданням позову, у тексті позовної заяви виконані вимоги ч. 1 ст. 124 ГПК України. Позивачем подано до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікував понести у зв`язку із розглядом справи у розмірі 4 000,00 грн.

08.08.2023 від позивача надійшла заява щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу.

Як свідчать матеріали справи, 02.05.2023 адвокатом Захарчук Ксенією Олегівною (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 002117 від 09.04.2019, далі виконавець, адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІССЕН АГРО» (далі замовник, клієнт) укладено договір № 020523/1 про надання правничих (юридичних) послуг (далі - договір), відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого виконавець приймає зобов`язання надати правові (юридичні) послуги замовнику, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані правові (юридичні) послуги виконавцем на умовах та в строки, що передбачено умовами договору.

Конкретний перелік, вид, строки, ціна і загальна вартість послуг узгоджується сторонами в спільно підписаних замовленнях до цього договору, які є його невід`ємними частинами.

Здача-приймання наданих правових (юридичних) послуг за цим договором оформлюється Актом здачі-прийняття наданих послуг (п. 3.1. договору).

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. договору вартість правових послуг, що надаються на умовах цього договору, визначаються сторонами в замовленні відповідно до п. 1.2. цього договору.

Оплата правових послуг здійснюється замовником на розрахунковий рахунок виконавця в національній валюті гривня, у відповідності з порядком, визначеним у спільно підписаних сторонами замовленнях, та відповідно до виставленого виконавцем рахунку.

Даний договір набирає законної сили з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2023 включно. Продовження терміну дії договору оформлюється відповідною додатковою угодою, що є невід`ємною частиною договору (п. 8.1. договору).

02.05.2023 сторонами укладено та підписано замовлення № 1 до договору, відповідно до якого вартість правових послуг щодо врегулювання у судовому порядку спору між замовником та ТОВ «СЄМАТ» щодо стягнення заборгованості за поставлений товар, є фіксованою та складає 4 000,00 грн.

В замовленні № 1 наведено детальний опис робіт, а саме: правовий аналіз документів, підготовка позовної заяви та її подання, супроводження розгляду справи у суді першої інстанції із складанням будь-яких необхідних процесуальних документів, передбачених ГПК України.

У замовленні № 1 також врегульовано, що загальна вартість послуг сплачується замовником виконавцю шляхом 100 % оплати у безготівковій формі на рахунок виконавця протягом 30 днів з дня прийняття рішення судом першої інстанції.

Адвокатом було виставлено рахунок на оплату № 0205/2023 від 02.05.2023 на суму 4 000,00 грн.

31.05.2023 сторонами складено та підписано Акт здачі-приймання (надання послуг) №310523/1/Акт на суму 4 000,00 грн.

В матеріалах справи міститься оригінал ордеру серія АР № 1124040 від 08.05.2023, копія свідоцтва про права на заняття адвокатською діяльністю ЗП № 002117 від 09.04.2019.

Також, з матеріалів справи вбачається, що позовна заява № б/н від 08.05.2023 (вх. № 1757/08-07/23 від 16.05.2023), заява про усунення недоліків № б/н від 26.05.2023 (вх. № 11850/08-08/23 від 01.06.2023) підписані представником позивача (ТОВ «ВІССЕН АГРО») адвокатом Захарчук Ксенією Олегівною.

Позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частина 1 ст. 123 ГПК України визначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Так, відповідно до ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1)попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2)визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу. 3)розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Статтею 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду № 904/1878/19 від 12.03.2020, № 910/11005/16 від 17.12.2020.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п.,п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

За змістом частини третьої статті 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Разом із тим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідач не заперечив щодо заявленого розміру витрат на правничу допомогу, не зазначив, який розмір судових витрат на правничу допомогу у даному випадку є об`єктивним і співмірним.

Отже, надавши оцінку доказам щодо понесених ТОВ «ВІССЕН АГРО» витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи (стягнення заборгованості за однією поставкою); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову (16610,02 грн.) та значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІССЕН АГРО» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1614/23 в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката та стягнення із відповідача на користь позивача 2 000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, а у стягненні інших витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Розмір понесених витрат на таку суму відповідає принципу співмірності із складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІССЕН АГРО» щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу у справі № 908/1614/23 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЄМАТ» (69002 м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 99, кв. 4, ідентифікаційний код 34595639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІССЕН АГРО» (49044, м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого, буд. 68, ідентифікаційний код 43152849) суму 2 000,00 грн. (дві тисячі грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового рішення. Повний текст додаткового рішення складено 22.08.2023.

Суддя М.В. Мірошниченко