Ухвала
від 21.08.2023 по справі 910/12396/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Київ

21.08.2023Справа № 910/12396/23

Суддя Селівон А.М., розглянувши

позовну заяву Державного підприємства "Інформаційні судові системи"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп`ютерні інформаційні технології "

про стягнення 81 470,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Інформаційні судові системи" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп`ютерні інформаційні технології " про стягнення 81 470,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладених між сторонами двох Договорів про закупівлю: № 11/02-2019 від 11.02.2019 року та № 05/01-2019 від 05.03.2019 року в частині своєчасного виконання передбачених договорами робіт, у зв`язку з чим позивачем нараховані штрафні санкції у сумі 67 780,00 грн. та 13 690,00 грн. відповідно.

Суд зазначає, що судовий захист прав суб`єктів господарювання передбачає їх звернення до відповідного судового органу з метою поновлення чи визнання прав зазначених суб`єктів, якщо ці права порушені, не визнаються чи оспорюються. Втім, таке звернення до суду обумовлене дотриманням вимог процесуального закону, що надає можливість доступу особи до правосуддя та отримання нею судового захисту, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом даного позову є вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій, нарахованих згідно двох Договорів про закупівлю № 11/02-2019 від 11.02.2019 року та № 05/01-2019 від 05.03.2019 року.

Тобто позивачем в межах даного позову об`єднано вимоги до відповідача з нарахованих у зв`язку з порушенням строків виконання робіт згідно двох окремих договорів, штрафні санкції за якими позивач просить суд стягнути єдиною сумою.

Таким чином, для встановлення фактичних обставин справи, судом має бути досліджено окремо кожний з двох договорів про закупівлю, встановлено обставини виконання їх умов сторонами, в тому числі стан фактичного виконання робіт, при цьому судом мають бути оцінені всі докази для дослідження наявності чи відсутності підстав для нарахування штрафних санкцій, тобто встановленню підлягають обставини фактичного виконання робіт окремо за кожним з двох договорів.

Згідно аналізу позовних матеріалів судом встановлено, що кожен із вищевказаних договорів про закупівлю, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є самостійним правочином та не пов`язаний з іншим, окремо до кожного договору погоджені календарні плани виконання робіт, на підтвердження позовних вимог до позовної заяви додані різні докази підстав виникнення та обставин виконання зобов`язань, тобто розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій фактично є сумою визначеного позивачем боргу по кожному окремому з вказаних у позовній заяві договорів.

При цьому на підтвердження фактичного виконання відповідачем робіт за кожним договором, про яке зазначає позивач в позовній заяві, позивачем надані окремі акти приймання передачі наданих послуг, за змістом яким мають встановлюватись строки та обсяги виконаних робіт та підстави для нарахування штрафних санкцій.

Суд зазначає, що передумови об`єднання позовних вимог визначені ч.1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні вимоги.

Об`єднанням позовів забезпечується правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Крім того, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

При цьому сам факт наявності правовідносин в одному складі учасників, подібність умов укладених правочинів та документів, які мають бути доказами на підтвердження викладених в позовній заяві обставин, спільний спосіб захисту, а також однорідність вимог жодним чином не унеможливлює вирішення питання щодо наявності правових підстав для стягнення штрафних санкцій за невиконання зобов`язань окремо по кожному з двох договорів, отже за поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню два окремих спори.

Наразі, за умови відсутності в позовній заяві обґрунтування підстав об`єднання позивачем позовних вимог згідно двох різних договорів в одній повній заяві, також не може бути розцінена в якості підстави для об`єднання надана позивачем копія Акту ревізії позивача № 000800-21/21 від 01.06.2021 року.

Навіть у випадку коли позивач правомірно об`єднав вимоги, пов`язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об`єднаних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Окрім того, позивач не позбавлений можливості звернутись до суду з окремими позовами про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання робіт за кожним із вищезазначених договорів про закупівлю

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що об`єднання таких вимог у позовній заяві та одночасний їх розгляд перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін, належній, ретельній оцінці доказів, що має ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що, в свою чергу, унеможливить здійснення більш якісного розгляду справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів сторін.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Наразі, підстав для застосування положень ст. 173 ГПК України судом не встановлено.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню заявнику без розгляду для роз`єднання позовних вимог.

Позивачу роз`яснюється, що згідно ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. 164, п. 2 ч. 5 ст. 174, ст.ст. 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Державного підприємства «Інформаційні судові системи» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп`ютерні інформаційні технології" про стягнення 81 470,00 грн. повернути без розгляду.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст.255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М.Селівон

Дата ухвалення рішення21.08.2023
Оприлюднено24.08.2023
Номер документу112966263
СудочинствоГосподарське
Сутьстягнення 81 470,00 грн

Судовий реєстр по справі —910/12396/23

Ухвала від 21.08.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Селівон А.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні