Рішення

від 21.08.2023 по справі 910/10074/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2023 м. КиївСправа № 910/10074/23

За позовом: комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "ЖИТЛО-СЕРВІС";

до: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "УРЛІВСЬКА, 23";

про: стягнення 69.655,99 грн.

Суддя Сергій Балац

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду "ЖИТЛО-СЕРВІС" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "УРЛІВСЬКА, 23" (далі - відповідач) про стягнення 69.655,99 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором від 01.09.2018 № 853-18, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 69.655,99 грн., з яких: 54.563,04 грн. - основна заборгованість, 4.541,16 грн. - 3 % річних та 10.551,79 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/10074/23 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалася судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Більш того, в матеріалах даної справи міститься повідомлення поштового зв`язку про вручення уповноваженій особі відповідача поштового відправлення суду.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як підприємством, та відповідачем, як споживачем, укладено договір від 01.09.2018 № 853-18 (далі - Договір), відповідно до предмету якого, позивач забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії відповідачу в обсягах згідно з договором про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а відповідач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує за отримані послуги, визначені пунктом 4.1 цього Договору (п. 1.1 Договору).

Пунктом 4.1.1 Договору визначено, що відповідач зобов`язується здійснювати відшкодування за використану електричну енергію, відповідно до показників, які зафіксовані на момент укладення договору, визначених у додатку № 1 до Договору, до укладання відповідачем прямих договорів з ПАТ "Київенерго".

Положеннями пункту 7.7 Договору передбачено, що оплата відповідачем за обслуговування позивачем електроустановок відповідача здійснюється згідно із узгодженим сторонами кошторисом, що є невід`ємною частиною цього Договору. Оплата здійснюється відповідачами самостійно на р/р позивача до 10 числа поточного місяця, згідно до додатку № 2 "Розрахунок відшкодування витрат використання електроенергії".

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Так, позивачем надані відповідачу послуги за Договором на загальну суму 86.847,62 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме:

- від 30.11.2018 № ПУ000002485 на суму 38.871,84 грн.;

- від 31.12.2018 № ПУ000002680 на суму 31.419,38 грн.;

- від 31.01.2019 № ПУ000000212 на суму 16.556,40 грн.

Проте, оплата здійснена відповідачем частково, що призвело до звернення позивача до господарського суду із вимогою про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 54.563,04 грн.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 4.541,16 грн. та інфляційних втрат в сумі 10.551,79 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням наступного.

Приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача основної заборгованості за Договором в сумі 54.563,04 грн. сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 54.563,04 грн.

Приписами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 4.541,16 грн. та інфляційних втрат в сумі 10.551,79 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В матеріалах справи наявний договір про надання правничої допомоги від 03.04.2023 № 118-23Т, укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням "ШЕНДЛІ" та договір від 03.04.2023 № 48 між останнім та адвокатом Ключник А.В.

Так в підтвердження здійснення оплати наданих послуг за вказаним договором угодою наданий детальний опис робіт на суму 2.500,00 грн., акт виконаних робіт із додатком № 01 (вартість послуг) (пункт 8) на суму 2.500,00 грн.

Приписами частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положеннями частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Проте, відповідачем не подано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги позивача.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 та пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати у вигляді витрат позивача на правову допомогу покладаються на відповідача, а витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "УРЛІВСЬКА, 23" (Україна, 02068, місто Київ, вулиця Урлівська, будинок 23, ідентифікаційний код: 42264196) на користь комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "ЖИТЛО-СЕРВІС" (Україна, 02081, місто Київ, вулиця Дніпровська Набережна, будинок 25-Б, ідентифікаційний код: 31025659) основну заборгованість в сумі 54.563 (п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот шістдесят три) грн. 04 коп., 3 % річних в сумі 4.541 (чотири тисячі п`ятсот сорок одна) грн. 16 коп., інфляційні втрати в сумі 10.551 (десять тисяч п`ятсот п`ятдесят одна) грн. 79 коп., витрати на правову допомогу в сумі 2.500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2.684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Cуддя Сергій Балац