Рішення

від 22.08.2023 по справі 910/9686/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.08.2023Справа № 910/9686/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в

порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторметалгруп"

про стягнення 219 560,31 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторметалгруп" про стягнення 219 560,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу № 2-2022 від 13.09.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/9686/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідачем 05.07.2023 подано відзив на позовну заяву, яким заперечено позовні вимоги з огляду на неотримання відповідачем рахунку на оплату товару. Також відповідачем подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторметалгруп" про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Позивачем 19.07.2023 подано відповідь на відзив, спростовано доводи відповідача викладені у відзиві.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 13 вересня 2022 року укладено договір купівлі-продажу № 2-2022, за умовами якого позивач зобов`язався передати у власність відповідачу металобрухт (брухт металів чорних вторинних згідно з ДСТУ 4121-2002), а відповідач - оплатити його вартість.

Згідно з пунктом 2.1 договору, його ціна складається з сукупної вартості товару відповідно до специфікації (додаток № 1 до договору) та становить 3 522 616,00 грн без ПДВ.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами пункту 2.4 договору, оплата вартості металобрухту здійснюється відповідачем чотирма рівними частинами в такому порядку:

Сума першої попередньої оплати 25%, яка становить 880 654,00 грн, сплачується відповідачем на поточний рахунок позивача, вказаний у реквізитах для розрахунків за товар, протягом 10 банківських днів з дати підписання сторонами договору на підставі надісланого продавцем рахунку (підпункт 2.4.1 договору).

Сума другої оплати 25%, яка становить 880 654,00 грн, сплачується відповідачем протягом 5 банківських днів з дати надсилання позивачем відповідного рахунку (підпункт 2.4.2 договору).

Сума третьої оплати 25%, яка становить 880 654,00 грн, сплачується відповідачем протягом 5 банківських днів з дати надсилання позивачем відповідного рахунку (підпункт 2.4.3 договору).

Сума четвертої оплати 25%, яка становить 880 654,00 грн, здійснюється остаточно і сплачується відповідачем протягом 5 банківських днів з дати надсилання позивачем відповідного рахунку (підпункт 2.4.4 договору).

За умовами пункту 2.6 договору № 2-2022 від 13.09.2022, рахунки для оплати вартості товару надсилаються відповідачу на адресу електронної пошти, що зазначена у реквізитах покупця в розділі 11 даного договору.

Позивач, на виконання умов договору № 2-2022 від 13.09.2022 направив на електронну адресу відповідача (vtormetallgrup@gmail.com) рахунок на оплату № ЦЗВМБ-92/п від 14.09.2022 за "брухт вид №4 ДСТУ 4121-2002 згідно підпункту 2.4.1 договору" на суму 880 654,00 грн.

Відповідачем долучено до відзиву платіжну інструкцію № 788 від 05.04.2023 на суму 880 654,00 грн з призначенням платежу: "авансовий платіж за брухт вид № ДСТУ 4121-2002 згідно договору купівлі-продажу від 13.09.2022 № 2-2022, рахунку № ЦЗВМБ-92/п від 14.09.2022, з якої вбачається, що останній оплатив перший авансовий платіж з порушенням строків, встановлених підпунктом 2.4.1 договору № 2-2022 від 13.09.2022.

Суд має зазначити, що доводи позивача про те, що станом на день подачі даного позову відповідач не здійснив попередню оплату на підставі рахунку № ЦЗВМБ-92/п від 14.09.2022 є помилковими, оскільки спростовуються зазначеними вище доказами.

Твердження відповідача про відсутність належних доказів надсилання рахунку на оплату № ЦЗВМБ-92/п від 14.09.2022 спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, копією електронного листа з прикріпленим до нього рахунком на оплату № ЦЗВМБ-92/п від 14.09.2022, в якому отримувачем зазначено електронну адресу відповідача зазначену у розділі 11 договору (vtormetallgrup@gmail.com).

Крім того, заперечення факту отримання рахунку на оплату № ЦЗВМБ-92/п від 14.09.2022 є безпідставними, оскільки в долученій відповідачем до відзиву платіжній інструкції № 788 від 05.04.2023 міститься посилання на реквізити спірного рахунку.

Усі інші доводи відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки не спростовують неналежного виконання останнім зобов`язань за договором № 2-2022 від 13.09.2022, у частині своєчасного здійснення попередньої оплати у розмірі 880 654,00 грн.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що відповідач здійснив авансовий платіж у розмірі 880 654,00 грн з порушенням строків, позивач просить суд стягнути з відповідача 219 560,31 грн - пені, нарахованої за період часу з 27.09.2022 по 27.03.2023.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що за порушення відповідачем строків оплати за товар, визначених пунктом 2.4 договору, позивач має право стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення виконання зобов`язання, за кожен день прострочення.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач 14.09.2022 направив на електронну адресу відповідача рахунок на оплату № ЦЗВМБ-92/п від 14.09.2022.

Таким чином, в розмінні умов підпункту 2.4.1 договору, відповідач був зобов`язаний сплатити перший авансовий платіж в строк до 28.09.2022.

Судом встановлено, що позивачем невірно визначено початок прострочення сплати відповідачем першого авансового платежу, оскільки позивачем не враховано, що за приписами договору № 2-2022 від 13.09.2022 строки обчислюються банківськими днями, а не календарними, як вбачається з розрахунків позивача.

Банківський день означає робочий день, визначений як такий чинним законодавством України, не включаючи неробочі дні: субота, неділя, святкові дні, визначені законодавством України.

Відтак судом здійснюється розрахунок пені за період з 28.09.2022 по 27.03.2023.

Здійснивши власний розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 217 147,56 грн.

За таких умов, вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню за розрахунком суду в розмірі 217 147,56 грн.

Відповідно до cтатті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторметалгруп" (02090, м. Київ, Харківське шосе, 19, ідентифікаційний код 43658939) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03049, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 11/15, ідентифікаційний код 40081347) пеню у розмірі 217 147 (двісті сімнадцять тисяч сто сорок сім) грн 56 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 257 (три тисячі двісті п`ятдесят сім) грн 21 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.Ю.Кирилюк