Рішення

від 03.08.2023 по справі 910/660/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2023Справа № 910/660/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Вершиніної Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод суднобудування та судноремонту"

до Державної установи "Держгідрографія"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Симплекс-С»

про зобов`язання вчинити дії

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Гріненко А.О.;

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод суднобудування та судноремонту" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної установи "Держгідрографія" (далі - відповідач) про зобов`язання відповідача вчинити дії, а саме укласти договір про закупівлю послуги оренди частини стапельного майданчика, включаючи додаткові (орендодавець - ТОВ "КЗСС") на час проведення необхідних ремонтних робіт на судні "Маяк", ремонт якого буде здійснювати Державна установа "Держгідрографія" (орендар), на умовах викладених у прохальній частині позовної заяви б/н від 09.01.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є балансоутримувачем судна "Маяк", яке перебуває на території позивача. Судно знаходиться у стані, що не придатне для спуску на воду та переходу по акваторії, ремонтні роботи по вказаному судну не виконуються з вересня 2019 року, у зв`язку з чим позивач несе фінансові збитки пов`язані із знаходженням судна на стапельному майданчику (виробничих площах).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод суднобудування та судноремонту" залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Київський завод суднобудування та судноремонту" строк для усунення недоліків позовної заяви.

07.02.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод суднобудування та судноремонту" надійшли письмові пояснення на виконання ухвали суду від 19.01.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16.03.2023.

13.03.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позивач та відповідач не мали переддоговірних відносин стосовно проведення ремонту та технічного обслуговування судна «Маяк», оскільки закупівля робіт по ремонту та технічному обслуговуванню судна «Маяк» ДУ "Держгідрографія" здійснювалася на підставі відкритого конкурсу у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі», переможцем якого було оголошено ТОВ «Симплекс-С», яке в свою чергу укладало з позивачем договори № 332 про спільну діяльність від 05.06.2018 та № 337 від 14.09.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Симплекс-С». Зокрема, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод суднобудування та судноремонту" у строк до 19.04.2023 надати суду належним чином засвідчену читабельну копію договору № 377 від 14.09.2018, укладеного між ТОВ "Київський завод суднобудування та судноремонту" та ТОВ «Симплекс-С». Підготовче засідання відкладено на 20.04.2023.

05.04.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач на виконання вимог ухвали суду від 16.03.2023 надав копію договору № 377 від 14.09.2018, укладеного між ТОВ "Київський завод суднобудування та судноремонту" та ТОВ «Симплекс-С».

20.04.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав письмові пояснення, в яких зазначає, що позивач шляхом листування та в інший спосіб спонукав відповідача до прийняття рішення щодо власності - судна «Маяк». Крім того, позивач вказує, що запропонований відповідачем проект договору не є прийнятним для позивача, оскільки не відповідає інтересам господарського товариства та суперечить меті створення ТОВ "Київський завод суднобудування та судноремонту".

У судовому засіданні 20.04.2023 оголошено перерву до 11.05.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/660/23 призначено на 01.06.2023.

У судовому засіданні 01.06.2023 оголошено перерву до 29.06.2023.

У судовому засіданні 29.06.2023 оголошено перерву до 03.08.2023.

У цьому судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, однак був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується розпискою про оголошення перерви.

Представник третьої особи у судове засідання також не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що третя особа повідомлялась ухвалами суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте письмові пояснення на позовну заяву третьою особою не подано, у судове засідання представника не направлено, заяв/клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не подано.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Так, з метою повідомлення третьої особи про розгляд справи судом та про її право подати письмові пояснення на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду у даній справі були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження третьої особи, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Чорноморського козацтва, буд. 115, офіс 519, м. Одеса, 65003, проте, до суду повернулися конверти з ухвалами суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлявся належним чином.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що третя особа мала право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Приймаючи до уваги, що представники позивача та третьої особи були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників позивача та третьої особи не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 03.08.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський завод суднобудування та судноремонту"(далі - сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Симплекс-С» (далі - сторона 2) укладено договір № 332 про спільну діяльність, шляхом підписання якого сторони підтверджують, що інтересам кожної з них відповідає спільне і узгоджене співробітництво в сфері судоремонту, як то: виміри залишкових товщин корпусів і корпусних конструкцій: ремонт корпусу і корпусних конструкцій; електромонтажні роботи; ремонт та обслуговування суднових пристроїв і механізмів; ремонт та обслуговування систем автоматизації судів.

Роботи проводяться на виробничих площах сторони-1, що знаходиться за адресою: Україна, м. Київ, вул. Набережна-Лугова, 8 (п. 1.2. договору).

Мета спільної діяльності: забезпечення безпечного судноплавства; одержання прибутку (п. 1.3. договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2018. Якщо жодна зі сторін не заявить про розірвання цього договору хоча б за 30 календарних днів до спливу строку дії догоору, його дія автоматично продовжується на наступний календарний рік на тих саме умовах (п. п. 4.1. та 4.2. договору).

04.09.2018 між Державною установою "Держгідрографія" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Симплекс-С» (далі - виконавець) укладено договір про закупівлю послуг № 181/2018, умовами якого передбачено, що виконавець за договором зобов`язується у 2018-2019 роках надати замовнику послуги з ремонту судна «Маяк» (50240000-9 Послуги з ремонту, технічного обслуговування морського транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги), далі - послуги, а замовник - прийняти та оплатити такі послуги.

Строк надання послуг: не пізніше 01.03.2019 (п. 5.2. договору).

Місце надання послуг: м. Київ, вул. Набережна-Лугова, 8. Прийняття послуг здійснюється за місцем надання послуг після проведення швартових та ходових випробувань (п. 5.5. договору).

В свою чергу, 14.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський завод суднобудування та судноремонту" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Симплекс-С» (далі - виконавець) укладено договір № 377, відповідно до якого виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботи в обсязі та в строк згідно додатку № 1 до цього договору на судні «Маяк» пр. 476, розмірами: довжина - 62,20 м, ширина - 10.,00 м, осадка - 1,20 м, що належить замовнику на правах договору про надання послуг з ремонту № 181/2018 від 04.09.2018 між Державною установою "Держгідрографія" та ТОВ «Симплекс-С».

Роботи, потреба в яких виникла після підписання цього договору, підлягають узгодженню з замовником, з наступним оформленням письмових додаткових угод, які, після підписання їх сторонами, стають невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2. договору).

17.09.2018 між Державною установою "Держгідрографія" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Симплекс-С» (виконавець) складено та підписано акт приймання судна «Маяк» в ремонт за договором № 181/2018 від 04.09.2018, відповідно до якого замовник передав, а виконавець прийняв судно «Маяк» в ремонт за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8. На час проведення ремонтних робіт з моменту підписання Акту приймання судна «Маяк» в ремонт до затвердження замовником Акту приймання-передачі наданих послуг за договором та Акту приймання судна з ремонту виконавець несе повну матеріальну відповідальність за збереження судна «Маяк» та за збереження всіх елементів демонтованих корпусних конструкцій, комплектуючих тощо, що були замінені в ході виконання ремонтних робіт за даним договором і зобов?язаний повернути їх замовнику.

Як зазначає позивач, у зв`язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Симплекс-С» своїх зобов`язань за договором № 377 від 14.09.2018, в частині оплати виконаних позивачем ремонтних робіт на судні «Маяк» пр. 476, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод суднобудування та судноремонту" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Симплекс-С» про стягнення заборгованості у розмірі 210 474,01 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2020 у справі № 916/3535/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод суднобудування та судноремонту" задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Симплекс-С» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод суднобудування та судноремонту" борг у розмірі 210 474 грн. 01 коп. та судовий збір у розмірі 3 157 грн. 11 коп.

Судом у справі № 916/3535/19 було встановлено, що на підставі укладеного між сторонами договору №377 від 14.09.2018 позивачем виконані роботи на загальну суму 2 610 474,01 грн., які відповідачем оплачені частково в сумі 2 400 000, 00 грн. Решту вартості робіт у розмірі 210 474, 01 грн. відповідачем не оплачено.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Таким чином, факти, встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 03.03.2020 у справі № 916/3535/19 , яка набрала законної сили, не доказуються при розгляді даної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 15.07.2022 № 314/04/22 відповідач звернуся до позивача, в якому зазначив, що в порушення умов договору №181/2018 від 14.09.2018, ухиляючись від виконання зобов`язань, з серпня 2019 року ТОВ «Симплекс-С» припинило роботи з ремонту судна «Маяк» та залишило судно на території ТОВ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод», з огляду на це, та враховуючи лист НАБУ від 07.09.2021 № 755 щодо відсутності обтяжень на судно «Маяк», розглядається можливість часткового ремонту судна силами ремонтно-відновлювальної дільниці ФДУ «Дніпровський район Держгідрографії» для можливості спустити його на воду, у зв`язку з чим відповідач просив позивача розглянути можливість допуску працівників РВБ для роботи на території заводу, завезення необхідних матеріалів, підключення до електромережі та водопостачання, а також спуску судна після завершення робіт.

Крім того, відповідач звертався до позивача з листом від 22.08.2022 № 392/04/22, відповідно до якого запрошував позивача взяти участь у нараді яка відбудеться 26.08.2022 о 10:00 за адресою проспект Гагаріна, будинок 23, 6 поверх, кімната 610 стосовно судна «Маяк» яке перебуває на виробничих площах ТОВ «Київський завод суднобудування та судноремонту» з метою організації заходів щодо виконання ремонтних робіт та повернення установі судна.

В свою чергу, листом № 65 від 29.08.2022 позивач надав відповідь на вищезазначений лист відповідача та повідомив про необхідність укладення договору про закупівлю послуги оренди частини стапельного майданчика, включаючи додаткові (орендодавець - ТОВ "КЗСС") на час проведення необхідних ремонтних робіт на судні "Маяк", ремонт якого буде здійснювати Державна установа "Держгідрографія" (орендар), проект якого було надіслано відповідачу, разом з даним листом.

Листом від 07.09.2022 № 433/382/01-2/22 відповідач звертався до позивача, в якому зазначив, що ситуація довготривалого перебування судна «Маяк» на виробничих площах позивача склалась не з вини відповідача, а у зв?язку з порушенням ТОВ «Симплекс-С» взятих на себе договірних зобов??язань через що відповідач зазнає значних збитків.

Отже, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод суднобудування та судноремонту" зазначає, що відповідач є балансоутримувачем судна "Маяк", яке перебуває на території позивача. Судно знаходиться у стані, що не придатне для спуску на воду та переходу по акваторії, ремонтні роботи по вказаному судну не виконуються з вересня 2019 року, у зв`язку з чим позивач несе фінансові збитки пов`язані із знаходженням судна на стапельному майданчику (виробничих площах).

Тож, позивач просить суд зобов`язати відповідача вчинити дії, а саме укласти договір про закупівлю послуги оренди частини стапельного майданчика, включаючи додаткові (орендодавець - ТОВ "КЗСС") на час проведення необхідних ремонтних робіт на судні "Маяк", ремонт якого буде здійснювати Державна установа "Держгідрографія" (орендар), на умовах викладених у прохальній частині позовної заяви б/н від 09.01.2023.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до абзацу 11 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів є установлення, зміна чи припинення господарських правовідносин. Визнання договору укладеним з викладенням його змісту у резолютивній частині судового рішення як один із способів установлення господарських правовідносин є належним способом захисту прав суб`єктів господарювання.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.2020 у справі № 916/1423/18 викладено правовий висновок стосовно того, що визначення позивачем предмета спору "про зобов`язання відповідача укласти договір у певній редакції" є письмовим волевиявленням позивача щодо вступу у зобов`язальні правовідносини шляхом укладення такого договору за рішенням суду про укладення договору відповідно до статті 187 ГК України.

Тобто, вимогу позивача про зобов`язання укласти договір у певній редакції у випадках, які допускають вирішення таких спорів судом, слід тлумачити як вимогу про визнання укладеним такого договору в судовому порядку у запропонованій позивачем редакції, що не суперечить способам захисту, визначеним пунктом 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, та відповідає способам захисту, визначеним статтею 20 ГК України.

За наслідками розгляду такої вимоги у резолютивній частині свого рішення суд, керуючись частиною дев`ятою статті 238 ГПК України, має зробити висновки про визнання укладеним договору у запропонованій позивачем редакції, виклавши текст редакції договору, яка за висновками суду відповідає вимогам законодавства та визнається судом укладеною, чи висновки про відмову у визнанні укладеним договору у запропонованій позивачем редакції.

Разом з цим, у постановах від 25.05.2021 у справі № 910/6138/20 та від 02.06.201 у справі № 910/6139/20 Верховний Суд дійшов висновку про те, що тлумачення слів "спонукати" і "зобов`язати" у даному випадку можна вважати тотожними, а отже вказаний спосіб захисту відповідає вимогам частини другої статті 16 ЦК України та частини другої статті 20 ГК України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. (ст. 174 Господарського кодексу України)

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Згідно з ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Частиною 3 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до приписів ст. 180 Цивільного кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно ч. 1 ст. 183 Цивільного кодексу України, договори за державним замовленням укладаються між визначеними законом суб`єктами господарювання - виконавцями державного замовлення та державними замовниками, що уповноважені від імені держави укладати договори (державні контракти), в яких визначаються господарські зобов`язання сторін та регулюються відносини замовника з виконавцем щодо виконання державного замовлення.

Укладення сторонами договору за державним замовленням (державного контракту) здійснюється в порядку, передбаченому статтею 181 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, передбачених законодавством. Державний контракт укладається шляхом підписання сторонами єдиного документа (ч. 3 ст. 183 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 187 Цивільного кодексу України, чітко визначено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше (ч. 2 ст. 187 Цивільного кодексу України).

Суд зазначає, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов`язкового для виконання акта планування. В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв`язані зобов`язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 25.05.2018 у справі № 61/341).

Суд вправі задовольнити позов про спонукання укласти договір лише в разі, якщо встановить, що існує правовідношення, в силу якого сторони зобов`язані укласти договір, але одна із сторін ухилилася від цього. При цьому у справі має бути доведено наявність відповідного правовідношення, а саме - прямого законодавчого обов`язку відповідача щодо укладення договору (пункт 6.2.2 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.10.2018 у справі № 910/15590/17).

Відповідно до статті 187 ГК України господарські суди розглядають спори про спонукання до укладання договору чи з умов договору у разі, якщо: а) договір укладається за державним замовленням, прийняття якого є обов`язковим для відповідного суб`єкта господарювання (стаття 183 цього Кодексу), або б) існує публічне зобов`язання суб`єкта господарювання (стаття 178, частина 6 статті 179 цього Кодексу), або в) укладався попередній договір, і одна з його сторін ухиляється від укладення основного договору (стаття 182 цього Кодексу), або г) наявна згода обох сторін на розгляд спору судом (пункт 5.7 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів від 01.12.2021 у справі 46/606).

Таким чином, суд зазначає, що нормами чинного законодавства чітко визначено перелік випадків, коли можливе укладання господарських договорів за рішенням суду, а саме: договір укладається за державним замовленням, прийняття якого є обов`язковим для відповідного суб`єкта господарювання; існує публічне зобов`язання суб`єкта господарювання; укладався попередній договір, і одна з його сторін ухиляється від укладення основного договору; якщо це передбачено угодою сторін.

Звертаючись до суду з наданим позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод суднобудування та судноремонту" просить суд зобов`язати відповідача вчинити дії, а саме укласти договір про закупівлю послуги оренди частини стапельного майданчика, включаючи додаткові (орендодавець - ТОВ "КЗСС") на час проведення необхідних ремонтних робіт на судні "Маяк", ремонт якого буде здійснювати Державна установа "Держгідрографія" (орендар), на умовах викладених у прохальній частині позовної заяви б/н від 09.01.2023.

Проте, такий договір не укладається за державним замовленням, прийняття якого є обов`язковим для відповідача; не існує публічного зобов`язання для відповідача укласти такий договір з позивачем; між сторонами не укладався попередній договір, як підставу для зобов`язання відповідача укласти з позивачем основний договір.

У даному випадку кожна із сторін цього спору має договірні відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Симплекс-С» щодо ремонту судна «Маяк», вказані договори є чинними, недійсними в судовому порядку не визнавалися.

Суд відзначає, що закріплений ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України принцип свободи договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору.

З огляду на встановлений ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України принцип свободи договору, суд зазначає, що сторони мають право на волевиявлення щодо істотних умов договору і не можуть бути зобов`язані прийняти і виконувати відповідні умови в примусовому порядку.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що відповідно до визначення наведеного у Законі України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Тобто, передумавою укладення договору про закупівлю послуг, є проведення процедури закупівлі замовником.

За таким чином, враховуючи викладене вище, суд не вбачає підстав для зобов`язання відповідача укласти з позивачем договір про закупівлю послуги оренди частини стапельного майданчика, включаючи додаткові (орендодавець - ТОВ "КЗСС") на час проведення необхідних ремонтних робіт на судні "Маяк", ремонт якого буде здійснювати Державна установа "Держгідрографія" (орендар), на умовах викладених у прохальній частині позовної заяви б/н від 09.01.2023.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод суднобудування та судноремонту" до Державної установи "Держгідрографія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Симплекс-С» про зобов`язання вчинити дії, задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 14.08.2023

Суддя С. О. Щербаков