Рішення

від 16.06.2023 по справі 911/381/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2023 р. Справа № 911/381/23

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянув матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські регіональні електромережі

до Підприємства з іноземними інвестиціями Укрвторресурси

про стягнення 784196,76 грн

за відсутності представників сторін, у звязку з їх неявкою

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Київської області звернулось Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські регіональні електромережі (далі - позивач) з позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями Укрвторресурси (далі - відповідач) про стягнення 784196,76 грн, з яких: 658268,69 грн інфляційних втрат та 125928,07 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані простроченням відповідачем грошових зобов`язань, встановлених судовими рішеннями у справі № 911/1690/20.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.02.2023 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13.03.2023 об 11:00.

Вказане підготовче засідання не відбулося, у зв`язку із оголошенням 13.03.2023 у місті Києві сигналу "повітряна тривога" з 10:49 до 11:48. Ухвалою суду від 13.03.2023 підготовче засідання було призначено на 27.03.2023.

В судовому засіданні 27.03.2023 було оголошено перерву до 03.04.2023.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.04.2023 строк проведення підготовчого засідання було продовжено на 30 днів та оголошено перерву до 17.04.2023.

Ухвалою суду від 17.04.2023 було відкладено підготовче засідання на 01.05.2023, у зв`язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням останнім вимог ухвали щодо подання відзиву на позов.

Після судового засідання 17.04.2023 через електронну пошту суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву (вх.номер 7329/23), прохальна частина якого містить вимоги: 1. продовжити відповідачу строку на подачу відзиву; 2. відмовити в позові повністю; 3. витребувати матеріали справи № 911/1690/20 з Господарського суду Київської області та долучити їх як докази у справі; 4. проводити підготовче засідання 17.04.2023 без участі представника відповідача.

Зазначений відзив мотивований тим, що Акт про порушення № К039719 від 01.04.2019, на підставі якого до відповідача була застосована відповідальність у вигляді стягнення вартості необлікованої електричної енергії не відповідає формі, наведеній в Додатку 8 до Правил роздрібного ринку електричної енергії, отже даний акт є неналежним та недопустимим доказом, на підставі якого була нарахована вартість необлікованої електричної енергії. До того ж, згідно позиції відповідача, враховуючи той факт, що відповідач не міг сплатити в добровільному порядку вартість електроенергії, оскільки позивач не надіслав відповідачу претензію з вимогою про її оплату в досудовому порядку, це призвело до збільшення сум витрат від інфляції за весь час прострочення та 3% річних, тобто не з вини відповідача.

Вказані обставини, на думку Підприємства з іноземними інвестиціями Укрвторресурси, є підставою для відмови в позові. Поданий відзив залучений до матеріалів справи.

В судове засідання 01.05.2023 прибули представники обох сторін. Зважаючи на те, що відзив від 17.04.2023 надійшов до суду вже після судового засідання, 01.05.2023 представник відповідача озвучив усно клопотання про продовження строку на подання відзиву, а також клопотання викладене в п. 3 відзиву стосовно витребування матеріалів справи № 911/1690/20 та долучення їх в якості доказів.

Суд, заслухавши усну позицію представника позивача стосовно поданих клопотань, спираючись на матеріальні та процесуальні норми чинного господарського законодавства, відмовив в їх задоволенні, що оформлено протокольною ухвалою від 01.05.2023.

Відмовляючи в клопотанні про витребування та залучення до матеріалів даної справи іншої господарської справи № 911/1690/20, суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 статті 80 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ч. 2 ст. 81 ГПК України, у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.

Водночас, клопотання позивача не містить обґрунтованих обставин, які можуть бути підтверджені лише матеріалами справи № 911/1690/20 та яких бракує, як доказів в межах даної справи, яка розглядається судом. Крім того, повні тексти рішення у справі № 911/1690/20 від 07.09.2021, яке набрало законної сили 19.07.2022 відповідно до постанови Північного апеляційного господарського суду, долучені позивачем до позовної заяви, при цьому про наявність інших доказів, які б містились у справі №911/1690/20 і не були досліджені судами та необхідні для розгляду поточної справи, позивачем не наведено та не зазначено.

12.05.2023 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яку судом долучено до матеріалів справи.

15.05.2023 відповідач в судове засідання не з`явився, однак на електронну пошту суду надіслав клопотання, за змістом якого просить суд встановити строк для подання заперечень на відповідь на відзив та відкласти підготовче засідання.

Ухвалою суду від 15.05.2023 було частково задоволено клопотання відповідача, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.06.2023.

05.06.2023 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання, відповідно до якого останній повідомляє, що уповноважений представник перебуває на лікарняному та не має можливості з`явитись у судове засідання, у зв`язку з чим просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату після одужання, орієнтовно через 3 тижні.

Суд задовольнив вказане клопотання частково, про що постановив ухвалу від 05.06.2023 та відклав розгляд справи на 16.06.2023.

05.06.2023 через систему «Електронний суд» позивачем було подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 05.06.2023 було задоволено зазначене вище клопотання та вирішено провести судове засідання, призначене у справі на 16.06.2023 об 11:35 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

15.06.2023 від відповідача на електронну пошту суду надійшло клопотання, в якому зазначено про неможливість бути присутнім в судовому засіданні, яке відбудеться 16.06.2023 та проханням відкласти розгляд справи на іншу дату після одужання уповноваженого представника.

16.05.2023 від позивача (вх.номер 1907/23) також надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату, у зв`язку з неможливістю представника позивача взяти участь у цій справі в судовому засіданні 16.06.2023.

Судом було розглянуто вказані клопотання та вирішено відмовити в їх задоволенні. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Правовий аналіз приписів наведеної вище норми чинного процесуального законодавства свідчить про те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не наявність відповідного клопотання учасника судового процесу, а саме неможливість вирішення спору у даному судовому засіданні.

Судом враховано, що сторонами у даній справі є юридичні особи, які на власний розсуд обирають представників для захисту та представництва її інтересів. Крім того, в силу ч. 3 ст. 56 ГПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення може брати участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідачем та позивачем не доведено суду неможливості заміни представника, а також неможливості розгляду справи без участі його представника на підставі письмових доказів у справі. Також не доведено відповідачем неможливості провести судове засідання та взяти в ньому участь, яке було призначено на 16.06.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, саме цим представником.

З огляду на те, що наявних у матеріалах справи доказів є достатньо для розгляду справи по суті, заяву представників сторін про відкладення розгляду справи судом відхилено та розгляд справи вирішено здійснити без їх участі, за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, 16.06.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суд Київської області у справі №911/1690/20 від 07.09.2021 року позов ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» частково задоволено та стягнуто з Підприємства з іноземними інвестиціями «Укрвторресурси» вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 708573,90 грн та 10 628,61 грн судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 у справі №911/1690/20 рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні з відповідача решти вартості необлікованої електроенергії скасовано та прийнято нове рішення в цій частині, де стягнуто з Підприємства з іноземними інвестиціями «Укрвторресурси» додатково 750 256,71 грн. та 11253,86 грн.

За результатами розгляду справи № 911/1690/20 судами двох інстанцій встановлено вину відповідача внаслідок порушення пп. 5 п. 5.5.5 та п. 8.2.4 ПРРЕЕ, що зафіксовано в Акті від 01.04.2019 № К039719, зокрема, встановлення факту втручання в параметри розрахункового засобу обліку електричної енергії з метою зміни його показів шляхом встановлення імпульсного генератора на корпусі лічильника, електроенергія, що споживається приладом обліку не обліковується. Як наслідок, правомірність нарахування ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» вартості необлікованої електричної енергії в загальній сумі 1 458 830,61 грн (708573,90+750256,71) за період з 02.04.2018 по 01.04.2019.

В подальшому, 17.08.2022 на виконання рішення Господарського суду Київської області від 07.09.2021 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 було видано накази про стягнення з відповідача вказаної вище вартості необлікованої електричної енергії, а також судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Звертаючись до суду з позовом в межах даної справи, позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції та 3% річних понесені ним, у зв`язку з несвоєчасною оплатою стягнутої за рішеннями суду № 911/1690/20 заборгованості в розмірі 1 458 830,61 грн за період з 22.01.2020 (дати настання обов`язку з оплати заборгованості) по 28.12.2022 (по дату фактичного виконання з оплати заборгованості), які складають 658268,69 грн інфляційних втрат, 125 928,07 грн 3% річних.

У відзиві на позов відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами, вказуючи на той факт, що Акт на підставі якого здійснено нарахування вартості необлікованої електричної енергії не відповідає формі, наведеній в Додатку 8 до Правил роздрібного ринку електричної енергії, отже є неналежним та недопустимим доказом, на підставі якого була нарахована вартість необлікованої електричної енергії. Також відповідач вказує на те, що оскільки позивач не надіслав відповідачу претензію з вимогою про її оплату в досудовому порядку заборгованості, це призвело до збільшення сум витрат від інфляції та 3% річних, тобто не з вини відповідача.

З даного приводу суд вказує на те, що оскільки сума фінансових санкцій стягується на підставі рішення у справі №911/1690/20, яке набрало законної сили та в якому була встановлена вина відповідача, що зафіксовано в Акті №К039719 від 01.05.2019, суд не надає додаткову правову оцінку ані правовідносинам сторін, що склались, ані правомірності винесеного Акту, в тому числі і запереченням відповідача стосовно недотримання досудового врегулювання спору, оскільки зазначені обставини вже були предметом дослідження позову у справі № 911/1690/20, а тому в силу положень ч. 4 ст. 75 ГПК України не потребують додаткового доказування.

До того ж сам Акт № К039719 від 01.04.2019, з огляду на посилання відповідача щодо недотримання форми його складення, останнім не оскаржувався.

За таких обставин, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Така правова позиція викладена зокрема, у постанові Верховного Суду України від 01.10.2014 у справі №6-113цс14.

Отже, положення зазначеної вище норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільного права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

З матеріалів справи слідує, що після винесення рішень в господарській справі № 911/1690/20 відповідач добровільно суму боргу 1458830,61 грн не оплатив.

Відтак, в рамках Виконавчого провадження №69746039 приватним виконавцем була стягнута заборгованість по вартості необлікованої електричної енергії, нарахованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ у розмірі 1 458 830,61 грн, а також судового збору в загальній сумі 21 882,47 грн (за судовими наказами), що підтверджується наданими платіжними інструкціями:

- 01.12.2022 року № 29545 на суму 554 071,22 грн;

- 01.12.2022 року № 29548 на суму 523288,09 грн;

- 21.12.2022 року № 29971 на суму 170429,68 грн;

- 21.12.2022 року № 29970 на суму 160960,94 грн;

- 28.12.2022 року № 30032 на суму 37009,67 грн;

- 28.12.2022 року № 30034 на суму 34953,48 грн.

Судом було проаналізовано надані платіжні інструкції та встановлено, що 01.12.2022 від відповідача надійшла загальна сума 1077359,31 грн, за мінусом судового збору, який складає 21882,47 грн (10628,61+11253,86) сума оплаченої вартості необлікованої енергії складає 1055476,84 грн. В поданому до суду розрахунку позивач вказує суму боргу та на яку здійснюється нарахування 1 055 473, 87 грн.

Таким чином, за підрахунком суду, залишок боргу станом на 02.12.2022 склав 403 353, 77 грн.

21.12.2022 року від відповідача надійшла загальна сума 331390,62 грн (170429,68+160960,94), таким чином залишок боргу станом на 22.12.2022 склав 71963,15 грн (403353,77-331390,62).

28.12.2022 року від відповідача надійшла загальна сума 71963,15 грн (37009,67+34953,48). Тобто вся сума заборгованості по оплаті необлікованої електричної енергії, стягнутої за рішеннями суду у справі № 911/1690/20 згідно наказів від 17.08.2022 та в рамках Виконавчого провадження №69746039 повністю погашена тільки 28.12.2022.

Згідно поданого розрахунку позивача інфляційні втрати та 3% річних нараховані останнім на суму боргу 1458830,61 грн з урахуванням часткових оплат за загальний період з 22.01.2020 по 28.12.2022 та складають 658268,69 грн та 125928,07 грн відповідно.

Судом було перевірено правильність нарахування, а також періоди визначені позивачем, з урахуванням часткових оплат, які надходили та встановлено наступне.

У відповідності до п. 8.2.7 ПРРЕЕ (в редакції чинній на час прийняття рішення комісією, оформленого протоколом №173 від 27.11.2019 по розгляду Акту № К039719 від 01.04.2019) кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.

Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманий споживачем на 5 робочий день).

10.12.2019 за вихідним номером № 03/400/100/10311 позивач направив на адресу відповідача лист, в якому зазначив, що 27.11.2019 за адресою: м. Київ, вул. Стеценка, 1а на засіданні комісії з розгляду актів про порушення було повторно розглянуто питання стосовно обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ по акту від 01.04.2019 № К 039719, за результатами якої прийнято рішення про нарахування збитків завданих оператору системи розподілу внаслідок порушення ПРРЕЕ, яке (рішення) оформлене протоколом від 27.11.2019 № 173.

В додатках до листа позивач додав: протокол від 27.11.2019 № 173, розрахунок по акту про порушення від 01.04.2019 № К039719, рахунок по акту про порушення від 01.04.2019 № К039719, рахунок за проведення криміналістичної експертизи ЗВТ від 31.10.2019. У вказаному листі позивач зазначив, що у разі відсутності оплати надісланого рахунку протягом 30 календарних днів від отримання рахунка, позивач буде вимушений звертатись з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Лист було направлено 11.12.2019 року за номером відправлення 0413605978757 відповідно до Реєстру відправлень кореспонденції позивача.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень», відповідно до п.п. 2 п. 1 розділу ІІ якого встановлено нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку), які у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за № 04136 05978757 лист був доставлений до поштового відділення 11.12.2019 + 3 робочі дні це 16.12.2019 + 5 робочих дні (у випадку неотримання рахунку згідно Правил роздрібного ринку електричної енергії) це 23.12.2019.Тобто, 23.12.2019 лист вважається врученим споживачу.

Зважаючи на встановлений термін оплати розрахункового документа з моменту отримання рахунка протягом 30 календарних днів, строк оплати у відповідача настав 22.01.2020, таким чином тільки з наступного дня - 23.01.2020 відповідач є таким, що порушив зобов`язання з оплати заборгованості за необліковану електричну енергію в сумі 1458830,61 грн, а не з 22.01.2020 як вказує позивач.

До того ж, судом враховано, що повна оплата боргу була здійснена 28.12.2022, відтак кінцевий термін нарахування припадає 27.12.2022, а не 28.12.2022, як вказує позивач.

Також судом враховано, що у здійснених розрахунках позивач в період нарахування фінансових санкцій з 01.12.2022 по 21.12.2022 вказує меншу суму, ніж встановлено судом, зокрема, здійснює нарахування на суму основного боргу 402201,22 грн, замість правильної суми боргу 403353,77 грн. Отже, за відсутності у суду права виходити за межі позовних вимог при здійсненні даного розрахунку, суд виходить з суми наданої позивачем 402201,22 грн.

За таких обставин, перевіркою розрахунків позивача (за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга-Закон»), суд нараховує інфляційні втрати та 3% річних на суму боргу 1458830,61 грн за період з 23.01.2020 по 30.11.2022, які складають наступні суми: 655453,28 грн інфляційних втрат та 124947,06 грн 3% річних; на суму боргу зазначену позивачем 402201,22 грн за період з 01.12.2022 по 20.12.2022, які складають наступні суми: інфляційні втрати 2815,41 грн та 3% річних 661,15 грн, а також на суму боргу 71963, 15 грн за період з 21.12.2022 по 27.12.2022, які складають наступні суми: 3% річних становлять 41,40 грн.

Таким чином, інфляційні втрати за несвоєчасне здійснення розрахунку необлікованої електричної енергії, заборгованість щодо якої підтверджена рішеннями у справі № 911/1690/20 становлять 658268,69 грн, 3% річних 125649,61 грн.

Відтак, заявлені до стягнення 3% річних в розмірі 125928,07 грн підлягають частковому задоволенню в сумі 125649,61 грн; інфляційні втрати, заявлені в розмірі 658268,69 грн підлягають задоволенню повністю. В іншій частині заявлених позовних вимог суд відмовляє.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог; сума до стягнення судового збору з відповідача становить 11758,77 грн.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов частково.

2. Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями Укрвторресурси (08652, Київська обл., Васильківський район, с. Ковалівка, вул. Монастирська, 8, код ЄДРПОУ 31204454) на користь Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські регіональні електромережі (04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1а, код ЄДРПОУ 23243188) - 658268 (шістсот п`ятдесят вісім тисяч двісті шістдесят вісім) грн 69 коп. інфляційних втрат, 125649 (сто двадцять п`ять тисяч шістсот сорок дев`ять) грн 61 коп. 3% річних, 11 758 (одинадцять тисяч сімсот п`ятдесят вісім) грн 77 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 22.08.2023 року

Суддя О.В. Щоткін