Рішення

від 22.08.2023 по справі 917/782/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2023 Справа № 917/782/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши після виходу з відпустки у спрощеному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Акціонерного товариства «Полтаваобленерго», 36022, Полтава, вул. Старий Поділ, 5, код ЄДРПОУ 00131819,

до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 10, код ЄДРПОУ 01190043, в особі Полтавської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, 36011, м. Полтава, просп. Першотравневий, 26-А,

про стягнення 53 997,41 грн.,

Представники сторін: не викликались.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Полтавської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення про стягнення 53 997,41 грн., з яких 47 988,63 грн. заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії за березень 2023 року, 1 792,45 грн. 3 % річних, 4 216,33 грн. втрати від інфляції.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.05.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не здійснив оплату за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії № 21400005 від 01.01.2019 р., чим порушив умови господарських зобов`язань, встановлені зазначеним договором та законом.

Відповідач у відзиві № 106/12 від 14.06.2023 р., вх. № 7466 від 14.06.2023 р., зазначає, що Концерном радіомовлення, радіозв`язку та телебачення було сплачено заборгованість за розподіл електричної енергії за березень 2023 року на суму 47 988,63 грн. згідно з платіжною інструкцією № 577 від 25.05.2023 р., та, посилаючись на скрутне матеріальне становище Концерну та відсутність доказів погіршення фінансового стану позивача внаслідок прострочення відповідачем оплати за договором № 21400005 від 01.01.2019 р., просить суд зменшити розмір штрафних санкцій до розумних обсягів

У відповіді на відзив б/н від 13.07.2023 р. (вх. № 8923 від 19.07.2023 р.) та заяві про зменшення розміру позовних вимог б/н від 13.07.2023 р. позивач підтверджує сплату відповідачем заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії за березень 2023 року, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача 1 792,45 грн. 3 % річних за прострочення сплати заборгованості за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії № 21400005 від 01.01.2019 р., 4 216,33 грн. втрати від інфляції.

Пунктом 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК).

Також згідно з ч. 4 ст. 116 ГПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Враховуючи що провадження у даній справі було відкрито за ухвалою суду від 25.05.2023 р., останнім днем строку для звернення позивача із заявою про зменшення розміру позовних вимог є 26.62021 року.

Отже, відповідачем пропущено встановлений законом строк на звернення до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що заява Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» б/н від 13.07.2023 р. про зменшення розміру позовних вимог підлягає залишенню без розгляду.

Інших заяв по суті спору до суду не надходило.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

26.04.2016 року між Публічним акціонерним товариством «Полтаваобленерго» (на даний час згідно зі змінами до статутних документів АТ «Полтаваобленерго») та Концерном радіомовлення, радіозв`язку та телебачення було укладено договір про постачання електричної енергії № 5 (а.с. 16-19), відповідно до умов якого Постачальник електричної енергії (АТ «Полтаваобленерго») продає електричну енергію (як різновид товару) Споживачу (Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення) для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 465,0 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 1.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 р., на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Згідно з п. 2.1.2 Правил Оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.

Пунктом 2.1.3 Правил визначено, що ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач.

Споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи.

Договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу/передачі (абз. 3 п. 2.1.5 Правил).

Отже, Правилами роздрібного ринку електричної енергії визначено, що розподіл електричної енергії на роздрібному ринку на території діяльності відповідного оператора системи здійснюється, зокрема, на підставі відповідного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного у встановленому порядку.

Відповідно до п. 1.2.15 Правил укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Відповідачем було підписано Заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за особовим рахунком № 21400005.

Відповідно до умов вказаного договору Оператор системи (АТ «Полтаваобленерго») надає Споживачу (Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення) послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу електричної енергії за об`єктом Споживача, який є додатком 2 до цього Договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи.

Відповідно до п. 2.3 договору № 21400005 від 01.01.2019 р. Споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього Договору та інші послуги Оператора системи згідно з Додатком 4 «Порядок розрахунків».

Згідно з п. 3 вказаного Додатку розрахунки за послуги з розподілу електричної енергії проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора системи. Залік зустрічних однорідних вимог в розрахунках за послуги з розподілу електричної енергії може відбуватися лише за наступним погодженням іншої сторони.

Пунктом 11 Додатку визначено, що оплата послуг за фактичні обсяги розподіленої електричної енергії здійснюється Споживачем на підставі виставлених Оператором системи платіжних документів протягом 5 робочих днів від дня їх отримання.

Позивачем було виставлено на адресу Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення рахунки на оплату наданих у липні 2022 року березні 2023 року послуг з розподілу електричної енергії за договором № 21400005 від 01.01.2019 р. (а.с. 44-52), що були одержані відповідачем, зокрема:

-за липень 2022 року 31.07.2022 р.;

-за серпень 2022 року 31.08.2022 р.;

-за вересень 2022 року 30.09.2022 р.;

-за жовтень 2022 року 31.10.2022 р.;

-за листопад 2022 року 30.11.2022 р.;

-за грудень 2022 року 31.12.2022 р.;

-за січень 2023 року 31.01.2023 р.;

-за лютий 2023 року 28.02.2023 р.;

-за березень 2023 року 31.03.2023 р.

Позивач вказує, що відповідач в порушення умов договору за розподіл електричної енергії розрахувався з порушенням зазначених у ньому строків, з огляду на що заявив до стягнення з Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Полтавської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення 53 997,41 грн., з яких 47 988,63 грн. заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії за березень 2023 року, 1 792,45 грн. 3 % річних, 4 216,33 грн. втрати від інфляції.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір про постачання електричної енергії № 5 від 26.04.2016 р. з додатками, договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 21400005 від 01.01.2019 р. з додатком, відомості про фактичні покази розрахункових приладів обліку електричної енергії, рахунки та акти за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії № 21400005 від 01.01.2019 р. за період липня 2022 року березня 2023 року, банківські виписки за період з 19.10.2022 р. по 02.05.2023 р. та ін.

Перелік доказів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову: платіжна інструкція № 577 від 25.05.2023 р. та ін.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконував зобов`язання за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії № 21400005 від 01.01.2019 р. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним договором та приписів цивільного законодавства України попередню оплату за послуги з розподілу електричної енергії здійснював з порушенням строків, встановлених вищезазначеним договором, що підтверджується банківськими виписками за період з 19.10.2022 р. по 02.05.2023 р.

Так, станом на момент звернення позивача до суду із даною позовною заявою заборгованість відповідача за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії № 21400005 від 01.01.2019 р. становила 47 988,63 грн.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що 25.05.2023 року, тобто після подання Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» позову у даній справі, відповідачем було здійснено на користь позивача оплату заявленої до стягнення основної заборгованості за договором № 21400005 від 01.01.2019 р., що підтверджується платіжною інструкцією № 577 від 25.05.2023 р. на суму 47 988,63 грн.

Приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, наявні підстави для закриття провадження в даній справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії № 21400005 від 01.01.2019 р. в розмірі 47 988,63 грн.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на вказану норму позивачем приведено розрахунок відсотків річних в розмірі 1 792,45 грн. та за період з 06.08.2022 р. по 05.05.2023 р. та інфляційних втрат в розмірі 4 216,33 грн. за період з вересня 2022 року по березень 2023 року (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 10-11).

Здійснивши перевірку вказаного розрахунку, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Як зазначено вище, відповідач у відзиві на позовну заяву № 106/12 від 14.06.2023 р., вх. № 7466 від 14.06.2023 р., просить суд зменшити розмір штрафних санкцій за неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії № 21400005 від 01.01.2019 р. до розумних обсягів

У статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Таким чином, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Дана позиція викладена в постанові Верховного суду від 16.10.2019 р. у справі № 910/1828/19, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України має враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Проте позивачем позовні вимоги про стягнення пені не заявлені взагалі. Підстави для зменшення нарахованих річних та інфляційних відповідно до ст.625 ЦК України, відсутні.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в частині стягнення з Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Полтавської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення 1 792,45 грн. 3 % річних за прострочення сплати заборгованості за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії № 21400005 від 01.01.2019 р. та 4 216,33 грн. втрат від інфляції, а також закриття провадження у справі в частині стягнення 47 988,63 грн. основного боргу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 298,67 грн. Згідно ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, що її сплатила у разі, зокрема, закриття провадження у справі. Відтак, питання повернення позивачу частини судового збору може бути вирішено судом після подання відповідної заяви.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 10, код ЄДРПОУ 01190043) в особі Полтавської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (36011, м. Полтава, просп. Першотравневий, 26-А) на користь Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» (36022, Полтава, вул. Старий Поділ, 5, код ЄДРПОУ 00131819, рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Банк Кредит Дніпро», МФО 305749) 1 792,45 грн. 3 % річних за прострочення сплати заборгованості за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії № 21400005 від 01.01.2019 р., 4 216,33 грн. втрати від інфляції; 298,67 грн. судового збору.

3. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

4. В частині стягнення 47 988,63 грн. основного боргу - закрити провадження у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 21.08.2023 р.

Суддя О.С. Мацко