Рішення

від 22.08.2023 по справі 917/705/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2023 Справа № 917/705/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши після виходу з відпустки у спрощеному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укравтологістика», 65104, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 86, код ЄДРПОУ 39427556,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзерногрупа», 36000, м. Полтава, вул. Соборності, буд. 43, код ЄДРПОУ 44183659,

про стягнення 77 775,91 грн.,

Представники сторін: не викликались.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укравтологістика» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзерногрупа» про стягнення 77 775,91 грн., з яких 53 550,00 грн. заборгованість за договором транспортного експедирування № 1 від 16.11.2022 р., 10 856,71 грн. пеня, 10 710,00 грн. штраф, 2 007,79 грн. інфляційні втрати, 651,41 грн. відсотки річних.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 03.05.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав оплату за договором транспортного експедирування № 1 від 16.11.2022 р., чим порушив умови господарського зобов`язання, встановлені зазначеним договором та законом.

Відповідач у визначеному господарським процесуальним законодавством порядку на позов не відреагував.

Копія ухвали про відкриття провадження у даній справі, що направлялась на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзерногрупа», вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, була повернута до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи, що ухвала про відкриття провадження у справі направлялась на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, він вважається таким, що повідомлений належним чином про судовий розгляд даної справи. Крім того, ухвала суду була своєчасно розміщена судом у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Таким чином, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом, про покладені на нього обов`язки та його процесуальні права.

Згідно із ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

16.11.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрзерногрупа» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укравтологістика» було укладено договір транспортного експедирування № 1 (а.с. 25-29).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Експедитор (ТОВ «Компанія «Укравтологістика») приймає на себе зобов`язання та надає транспортно-експедиторські послуги з організації перевезень вантажів за дорученням (заявками) Замовника (ТОВ «Укрзерногрупа»), а Замовник зобов`язується прийняти такі послуги та оплатити їх вартість в порядку та строки, визначені договором.

На виконання вказаного договору позивач надав відповідачу транспортно-експедиторські послуги, що підтверджується товарно-транспортними накладними № 07 від 18.11.2022 р. та № 08 від 18.11.2022 р. (а.с. 43-44), підписаними сторонами.

Позивач вказує, що відповідач за надані послуги не розрахувався, з огляду на що заявив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзерногрупа» 77 775,91 грн., з яких 53 550,00 грн. заборгованість за договором транспортного експедирування № 1 від 16.11.2022 р., 10 856,71 грн. пеня, 10 710,00 грн. штраф, 2 007,79 грн. інфляційні втрати, 651,41 грн. відсотки річних.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір транспортного експедирування № 1 від 16.11.2022 р., товарно-транспортні накладні № 07 від 18.11.2022 р. та № 08 від 18.11.2022 р., Акт надання послуг № 47657 від 19.11.2022 р., рахунок на оплату № 47657 від 19.11.2022 р. та ін.

Докази відповідача в спростування вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укравтологістика» в матеріалах справи відсутні.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного Кодексу України За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Згідно з розділом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Пунктом 11.1 Правил визначено, що товарно-транспортна накладна є основним документом на перевезення вантажів.

Вантаження і розвантаження вважаються закінченими після надання водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, оформлених у паперовій та/або електронній формі, на навантажений або вивантажений вантаж (п. 8.26 Правил).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов`язання за договором № 1 від 16.11.2022 р. щодо надання транспортно-експедиторських послуг. Так, судом досліджено товарно-транспортні накладні № 07 від 18.11.2022 р. та № 08 від 18.11.2022 р. та встановлено, що вони мають всі необхідні реквізити, без зауважень підписані сторонами та скріплені печатками, тож приймаються судом у якості належних доказів виконання позивачем умов договору № 1 від 16.11.2022 р.

Згідно з п. 4.2 договору транспортного експедирування № 1 від 16.11.2022 р. оплата послуг здійснюється Замовником у безготівковій формі на підставі рахунку Експедитора протягом 7 (семи) календарних днів після одержання вантажу вантажоодержувачем.

Також відповідно до п. 4.7 договору надання послуг оформлюється Актом приймання-передачі послуг. Акт повинен бути підписаний Замовником та повернутий Експедитору протягом 3 днів з дати його отримання Замовником способом, передбаченим договором. У випадку відсутності у вказаний строк письмових зауважень Замовника Акт вважається погодженим Замовником і в подальшому він не може посилатись на неналежне виконання послуг.

Позивачем було направлено на адресу відповідача два примірника акта надання послуг № 47657 від 19.11.2022 р. (а.с. 37), згідно з яким Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укравтологістика» на підставі договору № 1 від 16.11.2022 р. було надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрзерногрупа» транспортні послуги по перевезенню соняшника за маршрутом: с. Кавуни, Миколаївська область смт. Голованівськ, Кіровоградська область на загальну суму 53 550,00 грн., що підтверджується описом вкладення до цінного листа від 19.01.2023 р. (а.с. 33).

Як стверджує позивач, вказаний акт надання послуг відповідачем не підписаний та Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укравтологістика» не повернутий. Доказів підписання ТОВ «Укрзерногрупа» вказаного акту чи надання відповідачем письмових зауважень до нього суду не надано.

З урахуванням положення п. 4.7 договору № 1 від 16.11.2022 р., акт надання послуг № 47657 від 19.11.2022 р. вважається погодженим відповідачем.

При цьому, як зазначено вище, сторони у п. 4.2 договору № 1 від 16.11.2022 р. узгодили, що відповідач зобов`язаний оплатити надані послуги протягом 7 (семи) календарних днів після одержання вантажу вантажоодержувачем, тобто після підписання товарно-транспортних накладних № 07 від 18.11.2022 р. та № 08 від 18.11.2022 р.

Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним договором та приписів цивільного законодавства України за надані послуги не розрахувався.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені законом принципи змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та вірогідності доказів, згідно з яким наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування, позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ «Укрзерногрупа» 53 550,00 грн. заборгованості за договором транспортного експедирування № 1 від 16.11.2022 р. підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що, хоча в договорі й зазначено, що оплата вартості послуг здійснюється «на підставі рахунку Експедитора», однак обов`язок відповідача оплатити вартість виконаних робіт виникає в силу закону (ч. 1 ст. 903 ЦК України) та не залежить від факту виставлення позивачем рахунку на оплату.

Крім того, за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за поставлений товар, надані послуги чи виконані роботи, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити вартість наданих послуг.

Дана позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.04.2020 р. у справі № 915/641/19.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 5.7 укладеного сторонами договору визначено, що у випадку порушення термінів оплати послуг, включаючи понаднормовий простій автомобіля (послуги з очікування) Замовник сплачує Експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, а в разі прострочення оплати послуг більше ніж на 15 (п`ятнадцять) календарних днів Замовник додатково сплачує штраф у розмірі 20 (двадцять) % від вартості замовлених послуг.

Позивачем наведено розрахунок пені за прострочення оплати наданих послуг за договором транспортного експедирування № 1 від 16.11.2022 р. в розмірі 10 856,71 грн. за період з 28.11.2022 р. по 24.04.2023 р. та штрафу в розмірі 10 710,00 грн. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 4).

Здійснивши перевірку вказаного розрахунку, суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги в частині стягнення з відповідача 10 856,71 грн. пені та 10 249,98 грн. штрафу відповідають вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на вказані нормативні положення, позивачем приведено розрахунок інфляційних втрат в розмірі 2 007,79 грн. за період з грудня 2022 року по березень 2023 року та 3 % річних в розмірі 651,41 грн. за період з 28.11.2022 р. по 24.04.2023 р. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 4).

Здійснивши перевірку вказаного розрахунку, суд дійшов висновку, що дані вимоги позивача є правомірними та підлягають задоволенню.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укравтологістика» у даній справі в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 2 684,00 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзерногрупа» (36000, м. Полтава, вул. Соборності, буд. 43, код ЄДРПОУ 44183659) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укравтологістика» (65104, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 86, код ЄДРПОУ 39427556) 53 550,00 грн. заборгованість за договором транспортного експедирування № 1 від 16.11.2022 р., 10 856,71 грн. пеня, 10 710,00 грн. штраф, 2 007,79 грн. інфляційні втрати, 651,41 грн. відсотки річних; 2 684,00 грн. судового збору.

3. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки, встановлені ГПК України (ст.ст.256,257 ГПК України).

Повне рішення складено 22.08.2023 р.

Суддя О.С. Мацко