ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" серпня 2023 р. м. РівнеСправа № 918/682/23
Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Сарненської міської ради Рівненської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго ЛТД"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Державної податкової служби України у Рівненській області
про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості в розмірі 13 574,26 грн.
Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.
представники:
від прокуратури Безпалов А.В.
від позивача: Шило С.М.
від відповідача: не з`явився
від третьої особи: не з`явився
Суть спору:
Керівник Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Сарненської міської ради Рівненської області звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго ЛТД", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Державної податкової служби України у Рівненській області, про розірвання договору оренди землі від 27.12.2007, зобов`язання повернути земельну ділянку та стягнення заборгованості в розмірі 13574,26 грн.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спір виник у зв`язку з порушенням відповідачем умов Договору оренди землі від 27 грудня 2007 в частині своєчасної оплати орендної плати. Окрім того, за неналежне виконання грошових зобов`язань позивач, посилаючись на умови Договору нарахував відповідачу 4 649,54 грн. - пені.
Факт тривалого невиконання орендарем вимог договору, а саме не вносячи орендної плати, призвів до негативних наслідків: створює перешкоди суб`єкту владних повноважень для реалізації програми соціально- економічного розвитку громади, оскільки плата за землю є одним з основних джерел доходу до місцевого бюджету.
Позивач посилається на ст.782 ЦК України, за якою наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Тому просить розірвати Договір оренди землі укладений 27.12.2007 між Люхчанською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арго ЛТД", зареєстрований 04.02.2008 у Сарненському районному відділі Рівненської філії ДП "Центр ДЗК" за № 040858800007 та просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Арго ЛТД" повернути Сарненській міській раді Рівненської області земельну ділянку комунальної власності площею 0,01 га (кадастровий номер 5625484800:01:003:0035), що знаходиться за адресою: Рівненська область, Сарненський район, с. Люхча.
Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ухвалою суду від 12.07.2023 року, не надав, вимог не заперечив.
Відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 12 липня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Справу призначено до слухання в підготовчому засіданні на 08 серпня 2023 р. на 10:30 год.
01 серпня 2023 року від Сарненської міської ради надійшло клопотання, у якому повідомляє, що відповідачем повністю сплачено борг з орендної плати за землю в сумі 13 574,26 грн.
Ухвалою від 08.08.2023 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 22 серпня 2023 р. на 11:00 год.
22.08.2023 представник відповідача у судове засідання не з`явився. Причини неявки не повідомив, заяв/клопотань від нього не надходило. Відзив станом на 22.08.2023 до канцелярії суду не надійшов. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.202 ГПК України). Тому суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача за наявними у справі доказами.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу, давши правову оцінку доказам, які мають значення для вирішення справи, господарський суд прийшов до наступних висновків.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що рішенням Люхчанської сільської ради від 19.12.2007 № 141 "Про надання земельної ділянки в оренду строком на 20 років ТзОВ "Арго ЛТД" для будівництва та обслуговування торгового павільйону в межах с. Люхча" товариству надано земельну ділянку к.н. 5625484800:01:003:0035, площею в оренду строком на 20 років та зобов`язано ТзОВ "Арго ЛТД" в місячний термін заключити договір оренди землі.
27 грудня 2007 року на підставі вищевказаного рішення, між Люхчанською сільською радою в особі сільського голови Сосюка Василя Хомича та ТзОВ "Арго ЛТД" в особі директора Лінивого Леоніда Миколайовича укладено договір оренди землі.
Договір оренди землі зареєстровано у Сарненському районному відділі Рівненської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04 лютого 2008 року за № 040858800007.
Згідно пункту 1 Договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі запасу житлової та громадської забудови, яка розташована на території Люхчанської сільської ради, площею 0,01 га, з них землі, які використовуються в комерційних цілях - 0,01 га.
Передачу в оренду зазначеної земельної ділянки оформлено двостороннім актом прийому-передачі земельної ділянки від 04.02.2008, який підписано та скріплено печатками сторін та який є невід`ємною частиною договору.
Згідно з п. 3 Договору оренди на орендованій земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури.
Відповідно до п. 5 Договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка передається в оренду, становить 4421,69 гривні (44,22 грн. за 1 кв.м.).
Згідно з п.8 Договору його укладено на 20 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомсити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Пунктом 9 Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 10% нормативної грошової оцінки землі, що становить 442,17 грн. (4,42 грн за 1 кв.м) на рік.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 10 Договору).
Відповідно до п.11 Договору оренди землі, орендна плата вноситься щомісячно до 1 числа поточного місяця у розмірі 1/12 частини річної орендної плати, що становить 36,85 грн на рахунок місцевого бюджету Люхчанської сільської ради.
Пунктом 15 Договору зазначається, що земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговуванняторгового павільйону. Цільове призначення земельної ділянки - землі запасу житлової та громадської забудови (п. 16 Договору).
Пунктами 38 та 39 договору оренди землі передбачено, що дія договору припиняється шляхом розірвання договору оренди в односторонньому порядку допускається. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною подою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до п.п.288.5.1, п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, зокрема, для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплено у пункті 5.2 ст.5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін, розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1, п. 288.5 ст.288 Податкового кодексу України.
Вказане узгоджується з усталеною судовою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 200/5007/20-а, від 11.11.2021 у справі № 280/2804/19, від 24.03.2022 у справі № 440/3063/19, від 29.08.2019 у справі № 805/3967/19.
Тобто, відповідальною особою за нарахування позивачу орендної плати за землю є контролюючий орган. При визначенні розміру орендної плати у спірних правовідносинах податковий орган повинен керуватися положеннями ст.288 Податкового кодексу України та нарахування орендної плати здійснювати виходячи із розміру орендної плати, встановленої у договорі оренди, але при цьому річна сума платежу не може бути менше 3% нормативної грошової оцінки та не більше ніж 12% нормативної грошової оцінки.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна земельнаділянказ кадастровим номером 5625484800:01:003:0035, площею 0,01 га перебуває у комунальній власності територіальної громади в особі Люхчанської сільської ради.
Водночас, згідно п. 2 рішення Сарненської міської ради № 23 від 15 грудня 2020 року "Про початок реорганізації Люхчанської сільської ради шляхом приєднання до Сарненської міської ради Сарненського району Рівненської області" Сарненська міська рада Рівненської області є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Люхчанської сільської ради.
Відповідно до листа Фінансового управлінням Сарненської міської ради № 04-08/77 від 15.03.2023, здійснено аналіз проведених ТОВ "Арго ЛТД" оплат по вказаному договору оренди землі, під час чого встановлено, що в період з 2020 року по 01.03.2023 орендна плата по договору не сплачувалась взагалі, та основний борг у ТОВ "Арго ЛТД" по даному договору становив 10556,38 грн.
Факт передачі в оренду земельної ділянки, підтверджується Актом прийому-передачі від 04.03.2008, який підписано і скріплено печатками орендаря та орендадавця відповідно до якого земельна ділянка в належному стані, без зауважень і претензій (арк.с. 28).
Таким чином, позивач взяті на себе зобов`язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.
Проте, відповідач допустив прострочення сплати орендних платежів. А саме, згідно Відповідно до розрахунку № 1068-02/17 від 11.05.2023, ТзОВ "Арго ЛТД" з 01 травня 2020 року до цього часу орендна плата не сплачується, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем станом на 01.05.2023, в межах позовної давності, у загальному розмірі 8 924,72 грн. основного боргу, у тому числі по періодах:
з 01.05.2020 по 31.12.2020 - 1999,68 грн.;
за 2021 рік - 2999,52 грн.;
за 2022 рік- 2999,52 грн.;
за 2023 рік (січень - квітень) - 926 грн.
Отже, протягом 2020-2022 років жодних платежів ТзОВ "Арго ЛТД" не здійснено, хоча, як визначено п. 11 Договору оренди від 27.12.2007, орендна плата сплачується Орендарем відповідно до Податкового кодексу України.
У відповідності до ст. 222 ГК України виконавчим комітетом Сарненської міської ради направлено претензію № 599-02/17 17.03.2023 на юридичну адресу ТзОВ "Арго ЛТД" з повідомленням про наявність заборгованості по вищевказаному договору оренди землі, з пропозицією сплатити наявну заборгованість у позасудовому порядку протягом місяця з дня отримання даної претензії.
Відповідь на дану претензію на адресу міської ради не надходила, заборгованість на даний час не погашена, що підтверджується інформацією фінансового управління Сарненської міської ради від 04.05.2023 № 04-08/115, згідно якої станом на 01.05.2023 за ТОВ "Арго ЛТД" рахується заборгованість по договору оренди землі від 27.12.2007 в загальній сумі 10 455,99 грн.
Крім того, згідно листа Головного управління ДПС у Рівненській області № 4135/5/17-00-04-06-05 від 25.04.2023 ТзОВ "Арго" код ЄДРПОУ 22567718 не подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік за орендовану земельну ділянку з кадастровим номером 5625484800:01:003:0035, та відповідно податкові зобов`язання з орендної плати ТОВ не нараховані та не сплачені.
Таким чином, підлягає стягненню з Відповідача основна сума заборгованості у розмірі 8924,72 грн. за неналежне виконання основного зобов`язання за договором.
Пунктом 14 Договору оренди землі визначено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня в розмірі двох відсотків несплаченої суми за кожен день прострочення.
Окрім того, внаслідок невиконання зобов`язань, відповідачу нараховано пені, що становить 4649,54 грн.
Таким чином позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з ТзОВ "Арго ЛТД" до бюджету Сарненської міської територіальної громади становить 13 574,26 грн., з яких 8 924, 72 грн. основна сума боргу та 4 649, 54 грн. пені, розірвати Договір оренди землі укладений 27.12.2007 між Люхчанською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арго ЛТД", зареєстрований 04.02.2008 у Сарненському районному відділі Рівненської філії ДП "Центр ДЗК" за № 040858800007 та просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Арго ЛТД" повернути Сарненській міській раді Рівненської області земельну ділянку комунальної власності площею 0,01 га (кадастровий номер 5625484800:01:003:0035), що знаходиться за адресою: Рівненська область, Сарненський район, с. Люхча, у стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому її одержано в оренду.
Під час підготовчого провадження
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГГЖ України, прокурор, який звертається до суду в нтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача (ч. 5 ст 53 ГПК України).
Відповідно до п. З ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
У Рекомендаціях Парламентської Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.
Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. З ч. 1 ст.131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. З ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Положення п. З ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № З-рп/99, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин.
В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. З мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.
Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/10).
Як закріплено у ст. ст. 13, 14 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.
Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Суспільство, Український народ як сукупність окремих суб`єктів, індивідів, людей, також має, з огляду на ст. ст. 1, 3, 6-8, 13, 14, 41 Конституції України, право правомірно очікувати захисту суспільних інтересів у вигляді адекватної реакції держави на випадки порушення законності при вирішені земельних питань, а також розраховувати на те, що держава вживатиме усіх можливих законних засобів і способів для відновлення становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю.
Отже правовідносини, що стосуються земель територіальної громади, становлять суспільний інтерес, а їх безоплатне використання такому інтересу не відповідає.
Статтею 80 ЗК України закріплено, що суб`єктами права власності на землю, зокрема, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності.
Відповідно до ст. 145 Конституції України, права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Підпунктом 1 п. "б" ч. 1 ст. 33 даного Закону передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 16, ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.
Статтею 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Згідно із ч. 3, 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Частиною 1 ст. 60 даного Закону визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, не житлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Платежі за землю надходять до бюджетів міських, селищних, сільських рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Кошти від плати за землю використовуються на цілі, що визначаються законодавством України. Водночас, ненадходження до бюджету плати за оренду землі створює перешкоди по утворенню та використанню фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень державного самоврядування, чим суттєво порушує інтереси держави.
Сарненська міська рада є уповноваженим органом у спірних правовідносинах.
Крім того, Сарненська міська рада є органом, який уповноважений на реалізацію повноважень щодо ефективного використання бюджетних коштів.
В свою чергу, ТзОВ "Арго ЛТД", не вносячи орендної плати, створює перешкоди суб`єкту владних повноважень для реалізації програми соціально-економічного розвитку громади, оскільки плата за землю є одним з основних джерел доходу до місцевого бюджету.
Листом від 11.05.2023 за № 10714-02/17 Сарненською міською радою проінформовано Сарненську окружну прокуратуру щодо виявлення фактів несплати орендної плати за землю ТзОВ "Арго ЛТД" та заходи самоврядного контролю по вказаній земельній ділянці не проводились. При цьому, будь-яких дій, у тому числі щодо подання позовної заяви до суду, Сарненською міською радою вжито не було.
Окрім того, з вказаного листа слідує, що Сарненська міська рада станом на 11.05.2023 володіла інформацією, що ТзОВ "Арго ЛТД" обліковується податковий борг на загальну суму 13574, 26 гривень.
Сарненською окружною прокуратурою 19.05.2023, №53-1309ВИХ-23 направлено лист до Сарненської міської ради щодо опрацювання матеріалів і повідомлено про виявлені підстави для вжиття заходів представницького характеру.
Слід зазначити, що сам факт незвернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави у цій сфері та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18.
Крім того, у постанові Верховного Суду України від 26.02.2019 у справі №905/803/18 вказано, що "нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Згідно постанови Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата дійшла висновку, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Розумність строку визначається з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, єдиним ефективним засобом захисту інтересів держави є представництво прокурором її інтересів держави в суді шляхом подання відповідного позову.
Прокурором в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" листом від 07.07.2023 № 53-1978ВИХ-23 повідомлено Сарненську міську раду про звернения прокурором до суду з позовом про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки, площею 0,01 га, та стягнення заборгованості в розмірі 13 574,26 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Приписами ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Аналогічний припис містить ГК України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з п. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Договір є обов`язком для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Крім вказаних договірних зобов`язань щодо сплати орендної плати, орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі відповідно до ч. З ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції, що діяла на момент укладення правочину).
Згідно зі ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі. Згідно зі ст.193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Однак, орендар - ТОВ "Арго ЛТД" систематично допускав порушення умов Договору, згідно з якими він зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Арго ЛТД", орендар не здійснював оплату за оренду землі за період з 01.05.2020 по 31.12.2020 - 1999,68 грн.; за 2021 рік - 2999,52 грн.; за 2022 рік- 2999,52 грн.; за 2023 рік (січень - квітень) - 926 грн., в результаті чого, станом на 01.05.2023, заборгованість з орендної плати ТОВ "Арго ЛТД" становить 8 924,72 грн. (розрахунок міститься в матеріалах справи).
Вказаний факт тривалого невиконання з боку орендаря вимог договору призвів до негативних наслідків: ненадходження коштів до місцевого бюджету.
Отже, відповідач взяті на себе зобов`язання згідно умов Договору оренди землі від 27.12.2007 р. належним чином та в повному обсязі не виконав.
Факт наявності заборгованості з орендних платежів станом на час звернення з цим позовом до суду в розмірі 13 574,26 грн. підтверджується матеріалами справи.
Після відкриття провадження у справі відповідач здійснив оплату боргу по орендній платі за землю, а саме 13 574,26 грн. Вказане підтверджується квитанцією від 24.07.2023 на суму 10 000,00 грн. та квитанцією від 28.07.2023 на суму 4 811,90т грн.
Таким чином станом на 22.08.2023 відсутній предмет спору у цій частині позовних вимог.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до частини 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Враховуючи наведене та зважаючи на відсутність предмету спору в частині позовних вимог про стягнення 13 574,26 грн. боргу - провадження у справі №918/682/23 у цій частині підлягає закриттю.
Згідно з ч. 3 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.
Статтею 653 ЦК України встановлено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог актів цивільного законодавства.
Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його невиконання.
Поряд з цим, ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції, що діяла на час виникнення договірних зобов`язань) передбачено, що у разі розірвання договору оренди орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
У разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України).
Крім того, відповідно до частин 1 і 2 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Таким чином, у зобов`язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов`язання, презюмується і саме на неї покладається обов`язок з доведення відсутності своєї вини у порушенні зобов`язання. Така ж правова позиція викладена у Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 13.11.2019 у справі № 908/1399/17.
Приписами ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України визначені підстави припинення зобов`язання, а саме, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно з ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Із змісту ст.ст.15,16 ЦК України, ст.20 ГК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлений договором або законом.
Вимогами ст. 96 ЗК України чітко передбачений обов`язок користувача земельної ділянки (у тому числі й на правах оренди) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
У відповідності до вимог п.4 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі", а також п. 31 Договору орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Частиною 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
В порушення вимог ст. 21 Закону України "Про оренду землі", вищенаведених вимог Податкового кодексу України, п.п. 9, 11 Договору від 27.12.2007 ТзОВ "Арго ЛТД" систематично протягом дії договору орендна плата не сплачується.
Так, Верховний Суд у постанові від 10.08.2022 у справі 426/6529/20 зазначив, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична несплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору.
Такі ж правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17, постановах Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 922/367/21, від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19, від 07.10.2020 у справі № 313/780/19, від 14.06.2022 у справі № 923/614/21, від 31.07.2020 у справі №479/1073/18.
Таким чином, враховуючи вищенаведене законодавство, п.п. 9, 11, 21 Договору, наявні підстави для припинення права користування земельною ділянкою та повернення землі власнику.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного Кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Частиною 3 ст. 291 Господарського кодексу України встановлено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Таким чином, невиконання відповідачем взятих на себе за умовами Договору оренди землі від 27.12.2007 зобов`язань по сплаті орендної плати є підставою для дострокового розірвання Договору.
Згідно із ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Згідно із ч. 1 ст. 782 Цивільного Кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Пунктом 21 спірного договору сторони погодили, що після припинення дії договору оренди орендар зобов`язаний повернути земельну ділянку Орендодавцю у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
У зв`язку з тим, що суд дійшов висновку, договір оренди землі від 27.12.2007 року підлягає розірванню на підставі ст. 32 Закону України "Про оренду землі", п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України, ст. 651 ЦК України, як наслідок, суд вважає наявними підстави для повернення майна за договором.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про розірвання Договору оренди землі укладеного 27.12.2007 між Люхчанською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арго ЛТД", зареєстрованого 04.02.2008 у Сарненському районному відділі Рівненської філії ДП "Центр ДЗК" за № 040858800007 та зобов`язання повернути Сарненській міській раді Рівненської області земельну ділянку комунальної власності площею 0,01 га (кадастровий номер 5625484800:01:003:0035), що знаходиться за адресою: Рівненська область, Сарненський район, с. Люхча - за актом приймання-передавання - є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Висновки суду.
За результатами з`ясування обставин, із наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, в частині розірвання Договору оренди землі укладеного 27.12.2007 між Люхчанською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арго ЛТД", зареєстрованого 04.02.2008 у Сарненському районному відділі Рівненської філії ДП "Центр ДЗК" за №040858800007, та зобов`язання повернути Сарненській міській раді Рівненської області земельну ділянку комунальної власності площею 0,01 га (кадастровий номер 5625484800:01:003:0035), що знаходиться за адресою: Рівненська область, Сарненський район, с. Люхча. У частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго ЛТД" заборгованості в розмірі 13 574,26 грн. - провадження у справі №918/682/23 слід закрити.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із сплаченого судового збору в розмірі 8 052,00 грн. Також викладено прохання судові витрати покласти на відповідача.
Відповідач попереднього розрахунку судових витрат не подавав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи, що позов задоволено частково, на відповідача покладаються судові витрати понесені позивачем у виді сплаченого судового збору в розмірі 5 368,00 грн.
Крім того, пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).
Тому позивач має право на повернення з бюджету судового збору в сумі 2 684,00 грн. після подання до суду відповідного клопотання, у зв`язку з тим, що у частині позовних вимог про стягнення 13 574,26 грн. провадження у справі закрито.
Керуючись ст.ст. 129, 231, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Розірвати Договір оренди землі укладений 27.12.2007 між Люхчанською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арго ЛТД", зареєстрований 04.02.2008 у Сарненському районному відділі Рівненської філії ДП "Центр ДЗК" за № 040858800007.
3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Арго ЛТД" (34500, Рівненська обл., м. Сарни, вул. Пушкіна, буд.1, код ЄДРПОУ 22567718) повернути Сарненській міській раді Рівненської області (34500, Рівненська обл., м. Сарни, вул.Широка, 31, код ЄДРПОУ 04057770) земельну ділянку комунальної власності площею 0,01 га (кадастровий номер 5625484800:01:003:0035), що знаходиться за адресою: Рівненська область, Сарненський район, с. Люхча.
4. У частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго ЛТД" заборгованості в розмірі 13 574,26 грн. - провадження у справі №918/682/23 закрити.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго ЛТД" (34500, Рівненська обл., м. Сарни, вул. Пушкіна, буд.1, код ЄДРПОУ 22567718) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, м.Рівне, вул. 16 Липня 52, р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк: Державна казначейська служба, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
6. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано "22" серпня 2023 року.
Суддя Бережнюк В.В.
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 22.08.2023 |
Оприлюднено | 24.08.2023 |
Номер документу | 112966779 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про припинення права користування земельною ділянкою щодо припинення права оренди |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Бережнюк В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні