Рішення

від 14.08.2023 по справі 921/196/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

14 серпня 2023 рокуСправа № 921/196/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

за участю секретаря судового засідання: Кульчицької Д.О.

розглянувши Заяву № без номера від 24.07.2023 (вх. №6245 від 28.07.2023) представника позивача адвоката Ткаченко Юлії Олегівни

про ухвалення додаткового рішення

у справі №921/196/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Форвардінг", вул. Білопільський шлях, буд. 13, м. Суми, 40009

до відповідача Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область, 47343

про стягнення заборгованості в сумі 493 649, 51 грн.

За участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився;

Суть справи.

В провадженні Господарського суду Тернопільської області знаходиться справа № 921/196/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Форвардінг", далі - позивач до Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", далі - відповідач про стягнення заборгованості в загальній сумі 557 261, 98 грн, з яких: 371 392, 00 грн основний борг; 12 057, 52 грн 3% річних; 96 481, 52 грн інфляційне збільшення; 77 330, 94 грн пеня.

21.07.2022 було прийнято рішення по справі № 921/196/23 (суддя Гирила І.М.), яким позов задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область, 47343, ідентифікаційний код 00375065, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Форвардінг", вул. Білопільський шлях, буд. 13, м. Суми, 40009, ідентифікаційний код 37935323, 321 392 грн 00 коп. основного боргу; 77 330 грн 94 коп. пені, 10 434 грн 23 коп. 3 % річних, 83 492 грн 34 коп. інфляційних втрат та 7 389 грн 74 коп. в повернення сплаченого позивачем судового збору.

28.07.2023 на поштову адресу суду від представника позивача надійшла Заява № без номера від 24.07.2023 (вх. №6245 від 28.07.2023) про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд:

1.Прийняти заяву про ухвалення додаткового рішення до розгляду.

2.Вирішити питання щодо понесених судових витрат пов`язаних зі сплатою гонорару адвокату, а саме ухвалити додаткове рішення по справі №921/196/23 в якому стягнути з Державного підприємства «Зарубинський спиртовий завод» (код 00375065, Тернопільська обл., Збаразький р-н., с. Зарубинці) сплачену суму судових витрат пов`язаних зі сплатою професійної правничої допомоги у розмірі 33000 (тридцять три тисячі) гривень.

Розпорядженням від 28.07.2023 справа № 921/196/23 у зв`язку з відпусткою судді Гирила І.М., з 24.07.2023 по 31.08.2023, призначено повторний автоматизований розподіл.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду № без номера від 24.07.2023 (вх. №6245 від 28.07.2023) про ухвалення додаткового рішення представника позивача адвоката Ткаченко Юлії Олегівни визначено суддю Хома С.О., що підтверджується Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2023.

Ухвалою від 01.08.2023 прийнято Заяву № без номера від 24.07.2023 (вх. №6245 від 28.07.2023) про ухвалення додаткового рішення представника позивача адвоката Ткаченко Юлії Олегівни - до розгляду, судове засідання з розгляду Заяви № без номера від 24.07.2023 (вх. №6245 від 28.07.2023) Олегівни про ухвалення додаткового рішення представника позивача адвоката Ткаченко Юлії призначити на 14.08.2023 року на 10 год. 30 хв.

В судове засідання представник позивача не з`явився, проте 08.08.2023 від представника позивача адвоката Ткаченко Юлії надійшла Заява № без номера від 07.08.2023 (вх.№6480 від 08.08.2023) про розгляд справи без участі представника.

В судове засідання представник відповідача не з`явився.

Судом було направлено ухвалу від 01.08.2023 на юридичну адресу відповідача, відповідач отримав ухвалу 04.08.2023, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 4602510851948, яке знаходиться в матеріалах справи.

Тобто, відповідач проінформований про розгляд справи в Господарському суді Тернопільської області.

Участь представників сторін в судовому засіданні, призначеному ухвалою від 01.08.2023 на 14.08.2023 на 10 год. 30 хв. обов`язковою не визнавалась.

З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача та відповідача.

Суд, розглянувши подану Заяву № без номера від 24.07.2023 (вх. №6245 від 28.07.2023) представника позивача адвоката Ткаченко Юлії Олегівни про ухвалення додаткового рішення, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами частини 3 статті 244 ГПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч.1 ст.124 ГПК України).

Згідно із попереднім розрахунком судових витрат, наведеним у позові, очікувані витрати позивача на правову допомогу становлять 80000,00 грн.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 2 статті 126 ГПК України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Зі змісту ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України випливає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав: копію Договору про надання правової допомоги № 01/03/23/1 від 01.03.2023, копію акта приймання - передачі наданих послуг № 1 від 13.06.2023 на суму 25 000,00 грн., копію акта приймання - передачі наданих послуг № 2 від 21.07.2023 на суму 8 000,00 грн. платіжну інструкцію № 235 від 13.06.2023 на суму 25 000,00 грн., платіжну інструкцію № 306 від 24.07.2023 на суму 8 000,00 грн.

Також у матеріалах справи наявний ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АХ №1121620 від 10.03.2023, адвоката Ткаченко Юлії Олегівни на представництво інтересів позивача.

Виходячи з аналізу положень ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (постанова Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18).

Як вбачається із Заяви № без номера від 24.07.2023 (вх. №6245 від 28.07.2023) представника позивача адвоката Ткаченко Юлії Олегівни про ухвалення додаткового рішення, 01.03.2023 між Адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Форвардінг" (далі - клієнт), укладено Договір № 01/03/23/1 про надання правової допомоги (далі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу та здійснювати представництво інтересів клієнта у судових установах України, правоохоронних органах; органах державної влади; органах місцевого самоврядування; органах Національної поліції; підприємствах, установах та організаціях будь-якої форми власності з питань стягнення заборгованості з Державного підприємства «Зарубинський спиртовий завод» (код ЄДРПОУ 00375065), а Клієнт зі свого боку зобов`язується прийняти вказані послуги та сплатити за них винагороду (гонорар) на умовах і в розмірі, передбачених цим договором.

Відповідно до п.3.1. договору Клієнт зобов`язується сплатити Адвокату за надання правової допомоги, передбаченої п.1 даного Договору винагороду (гонорар) за фактичним обсягом наданих послуг, згідно з актом приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 3.2. договору Клієнт сплачує Адвокату вартість послуг на підставі Акту приймання-передачі наданих послуг, шляхом перерахування коштів на рахунок Адвоката протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі наданих послуг.

За змістом актів приймання-передачі наданих послуг № 1 від 13.06.2023, № 2 від 21.07.2023, адвокатом надано наступну правову допомогу:

-аналіз первинної документації господарських операцій між ТОВ "Інтер Форвардінг" та ДП "Зарубинський спиртовий завод" - 7000,00 грн;

-надання консультації щодо правової позиції з метою подання позовної заяви до суду -3000,00 грн;

-написання позовної заяви до суду з повними розрахунками штрафних санкцій 12000,00 грн;

-підготовка та відправка пакету документів для суду та відповідача з додатками 1 000,00 грн;

-участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції 17.05.2023 - 2000,00 грн;

- участь в судовому засіданні в режимі відео конференції 31.05.2023- 2000,00 грн;

- участь в судовому засіданні в режимі відео конференції 26.06.2023- 2000,00 грн;

- участь в судовому засіданні в режимі відео конференції 12.07.2023- 2000,00 грн;

- участь в судовому засіданні в режимі відео конференції 21.07.2023- 2000,00 грн;

Згідно із підписаними між позивачем та адвокатом актами приймання-передачі наданих послуг № 1 від 13.06.2023, № 2 від 21.07.2023,загальна вартість наданих адвокатом послуг становить 33 000,00 грн.

Оцінивши подані позивачем докази, суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт

У відповідності до наведеної норми Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Однак, відповідачем не надано суду заперечень щодо понесених позивачем витрат на правову допомогу та не надано доказів на спростування їх співмірності.

Відповідачем у відповідності до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України не надано заперечень щодо заявленої позивачем до відшкодування суми гонорару успіху та не надано доказів на спростування їх співмірності.

За приписами ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у даному випадку - витрати на правничу допомогу), у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, оскільки позовні вимоги у цій справі задоволені частково, то суд дійшов висновку про те, що Заява № без номера від 24.07.2023 (вх. №6245 від 28.07.2023) представника позивача адвоката Ткаченко Юлії Олегівни про ухвалення додаткового рішення підлягає до задоволення часково та слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 32 933,15 грн.

Керуючись ст.ст.123, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Заяву № без номера від 24.07.2023 (вх. №6245 від 28.07.2023) представника позивача адвоката Ткаченко Юлії Олегівни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область, 47343, ідентифікаційний код 00375065, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Форвардінг", вул. Білопільський шлях, буд. 13, м. Суми, 40009, ідентифікаційний код 37935323:

- 32 933 грн.15 коп. - судових витрат на професійну правничу допомогу.

3.Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4.Копію додаткового рішення направити учасникам справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Додаткове рішеня набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового рішення.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне додаткове рішення складено та підписано: 22 серпня 2023 року.

Суддя С.О. Хома