Рішення

від 22.08.2023 по справі 924/699/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" серпня 2023 р. Справа № 924/699/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю "Золота середина", с. Олешин Хмельницького району Хмельницької області

про стягнення 32767,59 грн

встановив: міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Золота середина", с. Олешин Хмельницького району Хмельницької області про стягнення 32767,59 грн, з яких 30970,95 грн заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 01.11.2022 по 01.03.2023, 331,63 грн відсотків річних, 1061,53 грн інфляційних втрат, 403,48 грн пені.

Ухвалою суду від 28.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем обов`язку з оплати вартості послуг за договором про надання послуг з постачання теплової енергії від 12.10.2020 №7284/550. Правовою підставою позовних вимог зазначає положення ст. ст. 526, 625 ЦК України, ст. 174 ГК України, ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630.

Відповідач відзиву на позов не надав, про причини не повідомив.

Ухвала суду від 28.06.2023 направлена на адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і в позовній заяві, повернулась на адресу суд з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою". З приводу наведеного судом враховуються положення ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

12.10.2020 між міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Золота середина" (споживач) укладено договір з індивідуальним споживачем на послугу з постачання теплової енергії №7284/550 (далі - договір), за умовами п. 1 якого виконавець зобов`язується надати споживачу послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку, визначена та розподілена згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік, теплової енергії та водопостачання", та складається з обсягу теплової енергії на опалення, приміщення споживача; обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будинку; обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

У п. 3.1 договору зазначена інформація про споживача: 29000, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109, опалювальна площа (об`єм) приміщення споживача - 138,19 кв.м.; теплове навантаження будинку (об`єкта) - 0,006900 Гкал/год.

Надання послуги здійснюється безперервно з урахуванням часу перерв, визначених ч. 1 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (п. 7 договору).

Визначення якісних та кількісних показників послуги здійснюється за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії (п. 10 договору).

Згідно з п. 12 договору від 12.10.2020 обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку.

Відповідно до п. 21 договору розподіл обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" здійснює виконавець.

Споживач вносить плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на теплову енергію та обсягу спожитої послуги (п. 33 договору).

У п. 34 договору зазначено, що ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Станом, на дату укладення цього договору тариф на послугу з постачання теплової енергії складає: для потреб інших споживачів (крім населення) 1407,60 грн з ПДВ за 1 Гкал. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на зазначену комунальну послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів шляхом розміщення інформації на веб-сайті виконавця. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору.

За умовами п. 35 договору тривалість розрахункового періоду для визначення обсягу спожитої послуги, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг, оплати послуги виконавцю становить з 26 по 26 числа місяця, але не може перевищувати місяць.

Виконавець формує та не пізніше 3 числа місяця, що настає за розрахунковим, надає рахунок на оплату послуги. Рахунок надається на паперовому носії/в електронному вигляді. Рахунок на оплату спожитої послуги надається не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу (п. 36 договору).

Згідно з п. 37 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Під час здійснення оплати споживач зобов`язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів). За наявності заборгованості у споживача за цим договором виконавець зараховує кошти, що надійшли від споживача як погашення заборгованості за послуги надані у минулі періоди за цим Договором. Кошти, які надійшли від споживача, будуть зараховуватись як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором. Виконавець не має права зараховувати плату виконавцю за послугу в рахунок погашення пені та штрафів, нарахованих споживачеві (п. 39 договору).

За змістом п. 40 договору у разі коли споживач не повністю вніс плату виконавцю за розрахунковий період, а також коли виконавець здійснює зарахування переплати в рахунок заборгованості за минулі періоди або в рахунок майбутніх платежів споживача відповідно до пункту 39 цього договору, отримані від споживача кошти зараховуються: в першу чергу - в рахунок плати за послугу; в другу чергу - в рахунок плати за абонентське обслуговування.

Споживач має право: одержувати своєчасно та належної якості послугу згідно, із законодавством, та умовами цього договору; без додаткової оплати одержувати від виконавця інформацію про ціну/тариф на послугу, загальну вартість місячного платежу, структуру, ціни/тарифу на послугу, норми споживання та порядок надання послуги, а також про її споживчі властивості. Така інформація надається засобами зв`язку, зазначеними в розділі "Реквізити і підписи сторін" цього договору, у строк, визначений Законом України "Про доступ до публічної інформації" (пп. 1, пп. 2 п. 43 договору).

Споживач зобов`язаний: своєчасно оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором; у разі несвоєчасного здійснення платежу за послугу сплачувати пеню в розмірі, встановленому цим договором; щомісячно надавати виконавцю показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання послуги у приміщенні споживача в порядку та строки, визначені цим договором (пп. 3, пп. 5, пп. 6 п. 44 договору).

За умовами п. 47 договору сторони несуть відповідальність за невиконання умов договору відповідно до законодавства та цього договору.

У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі не більш як 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу (п. 48 договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини, що виникли між сторонами з 17.01.2020.

Припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов`язку виконання зобов`язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними (п. 57 договору).

Відповідно до п. 58 договору умови цього договору, крім ціни (вартості) послуги, можуть бути змінені виключно за згодою сторін. У разі зміни, тарифу на теплову енергію з моменту його введення в дію застосовується відповідна нова ціна (вартість) послуги без внесення сторонами додаткових змін до цього договору.

До договору сторонами підписано додатки - акт розмежування балансової належності (експлуатаційної відповідальності) та розрахунок втрат теплової енергії через ізольовану поверхню трубопроводів за рахунок охолодження води в мережі.

У матеріали справи надано копію рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 10.11.2022 №851 щодо встановлення позивачу, зокрема тарифу на теплову енергію для потреб інших споживачів на рівні 5389,35 грн /Гкал без ПДВ, яке набрало чинності з 01.10.2022.

Позивачем на підставі договору від 12.10.2020 №7284 виставлено відповідачу рахунки №550, а саме: від 30.11.2022 на суму 31576,09 грн (5397,67 грн за листопад 2022 року, заборгованість на початок місяця в сумі 26178,42 грн), від 30.12.2022 на суму 45424,16 грн (13848,07 грн за грудень 2022 року), від 31.01.2023 на суму 51187,17 грн (5763,01 грн за січень 2023 року), від 27.02.2023 на суму 57149,37 грн (5962,20 грн за лютий 2023 року).

Згідно з розрахунком заборгованості, здійсненим позивачем, в листопаді 2022 року - лютому 2023 року відповідачу нараховано всього 30970,95 грн за теплову енергію, які останнім не оплачені.

Несплата відповідачем заборгованості за послуги з постачання теплової енергії стала підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача 32767,59 грн, з яких 30970,95 грн заборгованості за надані послуги з теплопостачання, 331,63 грн відсотків річних, 1061,53 грн інфляційних втрат, 403,48 грн пені.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як убачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір з індивідуальним споживачем на послугу з постачання теплової енергії від 12.10.2020 №7284/550.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Аналогічні положення містить ст. 275 ГК України.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

З положень ст. ст. 655, 712 ЦК України убачається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець, постачальник) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) для використання у відповідних цілях, а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" до основних обов`язків споживача теплової енергії віднесено, зокрема додержання вимог договору та нормативно-правових актів. При цьому споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом.

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 1 ст. 9, ч. 1 ст. 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Пунктами 13, 24, 31, 32, 34-37 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, передбачено, що надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.

Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а для багатоквартирних будинків, обладнаних системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії.

У разі зміни (коригування) тарифу протягом строку дії договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію та не потребує внесення сторонами додаткових змін до договору.

Плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства. Розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.

Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань або їх зміна не допускається.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як убачається з матеріалів справи, згідно з виставленими позивачем рахунками за договором з індивідуальним споживачем на послугу з постачання теплової енергії від 12.10.2020 №7284/550 відповідачу у листопаді 2022 року - лютому 2023 року надано послуги з опалення на загальну суму 30970,95 грн (рахунки №550 30.11.2022 на суму 5397,67 грн за листопад 2022 року, від 30.12.2022 на суму 13848,07 грн за грудень 2022 року, від 31.01.2023 на суму 5763,01 грн за січень 2023 року, від 27.02.2023 на суму 5962,20 грн за лютий 2023 року.

Нарахування вартості послуги проведено з урахуванням тарифу, встановленого рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 10.11.2022 №851.

Однак відповідач свої договірні зобов`язання щодо оплати спожитої теплової енергії за договором від 12.10.2020 №7284/550 належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за спожиті послуги у листопаді 2022 року - лютому 2023 року в сумі 30970,95 гривні.

Доказів оплати відповідачем наданих позивачем послуг у вказаному розмірі, або доказів, які би спростовували зазначену заборгованість, матеріали справи не містять.

З огляду на наведене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 30970,95 грн заборгованості та їх задоволення.

Також позивач просить стягнути з відповідача 331,63 грн відсотків річних, 1061,53 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При здійсненні перевірки заявлених до стягнення 3% річних судом враховуються положення ч. 5 ст. 254 ЦК України, якими передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З огляду на зазначене, судом проведено перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та встановлено, що обґрунтованими та правомірними є позовні вимоги про стягнення з відповідача 327,84 грн 3% річних (на заборгованість в сумі 5397,67 грн з 13.12.2022 (11.12.2022 - неділя) по 01.06.2023 - 75,86 грн, на заборгованість в сумі 13848,07 грн з 11.01.2023 по 01.06.2023 - 161,62 грн, на заборгованість в сумі 5763,01 грн - з 14.02.2023 (11.02.2023 - субота) по 01.06.2023 - 51,16 грн, на заборгованість в сумі 5962,20 грн з 14.03.2023 (11.03.2023 - субота) по 01.06.2023 - 39,20 гривні.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3,79 грн 3% річних задоволенню не підлягають.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення інфляційних втрат в сумі 1061,53 грн, суд доходить висновку про їх нарахування у можливих межах, а тому позовні вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 403,48 грн пені згідно з поданим розрахунком.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Виходячи із змісту ст. ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Аналогічні положення відображені у п. 48 укладеного між сторонами договору, згідно з яким у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі не більш як 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

Здійснюючи перевірку поданого розрахунку пені судом встановлено, що позивачем, як і у випадку нарахування 3% річних, не взято до уваги положення ч. 5 ст. 254 ЦК України.

Враховуючи наведене, за результатами здійсненого судом перерахунку, обгрунтованою та такою, що підлягає стягненню, є пеня в сумі 398,88 грн (на заборгованість в сумі 5397,67 грн з 13.12.2022 (11.12.2022 - неділя) по 01.06.2023 - 92,30 грн, на заборгованість в сумі 13848,07 грн з 11.01.2023 по 01.06.2023 - 196,64 грн, на заборгованість в сумі 5763,01 грн - з 14.02.2023 (11.02.2023 - субота) по 01.06.2023 - 62,24 грн, на заборгованість в сумі 5962,20 грн з 14.03.2023 (11.03.2023 - субота) по 01.06.2023 - 47,70 гривні. Відповідно, у позовних вимогах в частині стягнення 4,60 грн пені належить відмовити.

Відповідачем контррозрахунку заявлених до стягнення сум заборгованості, 3% річних, інфляційних втрат та пені не подано.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, з огляду на вищенаведені обставини справи та положення законодавства, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення 30970,95 грн заборгованості, 327,84 грн 3% річних, 1061,53 грн інфляційних нарахувань, 398,88 грн пені. У позові в частині стягнення 3,79 грн 3% річних, 4,60 грн пені належить відмовити з підстав, наведених вище.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "Золота середина", с. Олешин Хмельницького району Хмельницької області про стягнення 30970,95 грн заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 01.11.2022 по 01.03.2023, 331,63 грн відсотків річних, 1061,53 грн інфляційних втрат, 403,48 грн пені задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Золота середина", Хмельницька область, Хмельницький район, с. Олешин, вул. Радісна, буд. 32 (код 39083168) на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький, вул. Чорнобрового Миколи Професора, буд. 5 (код 03356571) 30970,95 грн (тридцять тисяч дев`ятсот сімдесят гривень 95 коп.) заборгованості, 327,84 грн (триста двадцять сім гривень 84 коп.) 3% річних, 1061,53 грн (одну тисячу шістдесят одну гривню 53 коп.) інфляційних нарахувань, 398,88 грн (триста дев`яносто вісім гривень 88 коп.) пені, 2683,31 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят три гривні 31 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя В.В. Виноградова

1 - до справи, 2 - позивачу (29000, м. Хмельницький, вул. Чорнобрового, 5; ІНФОРМАЦІЯ_1), 3 - відповідачу (31312, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Олешин, вул. Радісна, 32).