Ухвала

від 22.08.2023 по справі 924/852/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"22" серпня 2023 р.Справа № 924/852/23

м. Хмельницький

Суддя Господарського суду Хмельницької області Музика М.В., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі

за позовом ОСОБА_1 , с. Коров`є Хмельницького району Хмельницької області

до Теофіпольської селищної ради

третя особа, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Коров`єнська гімназія Теофіпольської селищної ради, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Коров`є,

про визнання протиправним та скасування рішення Теофіпольської селищної ради від 16.06.2023 року №6-32/2023 про припинення діяльності шляхом ліквідації юридичної особи Коров`єнської гімназії Теофіпольської селищної ради з 01 вересня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 11.08.2023 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , с. Коров`є Хмельницького району Хмельницької області до Теофіпольської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення Теофіпольської селищної ради від 16.06.2023 року №6-32/2023 про припинення діяльності шляхом ліквідації юридичної особи Коров`єнської гімназії Теофіпольської селищної ради з 01 вересня 2023 року, також залучено до участі в справі в якості третьої особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Коров`єнську гімназію Теофіпольської селищної ради (30601, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Коров`є, вул. Незалежності, буд. 14, код 33279542).

21.08.2023 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій ОСОБА_1 просить суд заборонити до набрання законної сили рішенням у даній справі ліквідаційній комісії з припинення Коров`єнської гімназії Теофіпольської селищної ради у складі, згідно з додатком до оскаржуваного рішення, вчиняти дії щодо забезпечення здійснення усіх організаційно-правових заходів, пов`язаних з ліквідацією юридичної особи, відповідно до вимог законодавства; подавати в установленому порядку на затвердження Теофіпольській селищній раді ліквідаційний баланс. Заборонити начальнику відділу освіти, молоді та спорту Теофіпольської селищної ради вчиняти дії щодо забезпечення проведення ліквідації Коров`єнської гімназії Теофіпольської селищної ради відповідно до вимог чинного законодавства України. Заборонити директору Коров`єнської гімназії Теофіпольської селищної ради проводити звільнення, переведення та зміну умов праці працівникам гімназії з підстави ліквідації закладу з дотриманням вимог чинного законодавства про працю; здійснювати дії щодо передачі документів до комунальної установи Теофіпольський трудовий архів Теофіпольської селищної ради та до архівного відділу Хмельницької районної державної адміністрації.

Також просить зобов`язати Теофіпольську селищну раду Хмельницького району Хмельницької області та директора гімназії забезпечити освітній процес здобувачів освіти на 2023-2024 навчальний рік.

Заяву мотивує п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України, яким передбачено можливість вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору, а також унеможливленням ефективного захисту права позивача, позаяк заклад освіти, який відвідує дочка позивача, не буде працювати на початок навчального року, у ньому буде відсутній весь технічний та навчальний інвентар. Відтак в результаті 51 дитина не зможе розпочати навчальний процес 2023-2024 навчального року.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про можливість її часткового задоволення виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 16.06.2023 року відповідачем прийнято рішення "Про ліквідацію Коров`єнської гімназії Теофіпольської селищної ради", яким вирішено припинити діяльність шляхом ліквідації юридичної особи Коров`єнської гімназії Теофіпольської селищної ради (код ЄДРПОУ 33279542), місцезнаходження: Хмельницька область, Хмельницький район, село Коров`є, вул.Незалежності, будинок 14, з 01 вересня 2023 року. Створено ліквідаційну комісію з припинення Коров`єнської гімназії Теофіпольської селищної ради у складі, згідно з додатком (далі Ліквідаційна комісія). Доручено ліквідаційній комісії:

3.1. в установленому порядку протягом трьох робочих днів з дати прийняття цього рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію, про ліквідацію юридичної особи та подати необхідні документи для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відповідних записів;

3.2. забезпечити здійснення усіх організаційно-правових заходів, пов`язаних з ліквідацією юридичної особи, відповідно до вимог законодавства;

3.3. подати в установленому порядку на затвердження Теофіпольській селищній раді ліквідаційний баланс.

Доручено начальнику відділу освіти, молоді та спорту Теофіпольської селищної ради забезпечити проведення ліквідації Коров`єнської гімназії Теофіпольської селищної ради відповідно до вимог чинного законодавства України, та директору Коров`єнської гімназії Теофіпольської селищної ради:

5.1. попередити працівників про ліквідацію закладу з дотриманням вимог чинного законодавства про працю;

5.2. надати довідку про передачу документів до комунальної установи Теофіпольський трудовий архів Теофіпольської селищної ради та до архівного відділу Хмельницької районної державної адміністрації.

Також доручено директору комунальної установи Центр фінансово-господарського обслуговування закладів освіти Теофіпольської селищної ради забезпечити підвезення здобувачів освіти шкільними автобусами для здобуття освіти в територіально доступному закладі. Встановлено, що вимоги кредиторів приймаються протягом двох місяців з дати офіційного оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення діяльності юридичної особи Коров`єнської гімназії Теофіпольської селищної ради.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Верховний Суд у постанові від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17 конкретизував положення процесуальних норм щодо підстав для вжиття заходів забезпечення позову та вказав, що у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання або невиконання рішення суду в разі не вжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Зі змісту поданої заяви вбачається, що позивач просить суд заборонити майже всі дії, передбачувані оскаржуваним наказом, додатково зазначаючи про заборону директору гімназії проводити звільнення, переведення та зміну умов праці працівникам гімназії з підстави ліквідації закладу з дотриманням вимог чинного законодавства про працю, та просить зобов`язати Теофіпольську селищну раду Хмельницького району Хмельницької області та директора гімназії забезпечити освітній процес здобувачів освіти на 2023-2024 навчальний рік.

Суд зауважує, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

З аналізу предмета спору та заходів забезпечення позову, які просить вжити заявник, суд не вважає їх співмірними, позаяк такі заходи забезпечення позову фактично матимуть наслідком задоволення позову, та стосуються прав та обов`язків невизначеного кола осіб (учнів гімназії та її працівників, що створить правову невизначеність для вказаних суб`єктів, в тому числі, з огляду на початок навчального року). Окрім того, взагалі не вбачається пов`язаність заходів забезпечення позову, зазначених у пункті 4 та абз. 1 пункту 3 прохальної частини заяви, із оскаржуваним рішенням.

При цьому судом критично оцінюються доводи позивача щодо неможливості розпочати навчальний рік для 51 учня, оскільки, як слідує із листа відповідача від 10.07.2023 року та оскаржуваного наказу, у учнів гімназії наявна можливість здійснювати навчання у інших територіально наближених навчальних закладах (в межах 2 км), з можливістю їх підвезення.

Так, вжиття зазначених позивачем заходів забезпечення позову та потенційна подальша відмова в задоволенні позовних вимог негативно вплине на безперервність навчального процесу; натомість відмова у вжитті заходів забезпечення позову в запропонованій позивачем редакції у випадку потенційного задоволення позову матиме менші негативні наслідки.

Водночас суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено, що державна реєстрація юридичних осіб - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в ЄДРПОУ, про юридичну особу, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи (п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Частиною 13 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації на підставі рішення про припинення юридичної особи, прийнятого учасниками юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідних державних органів, або судового рішення про припинення юридичної особи, не пов`язаного з її банкрутством, після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи: заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Юридична особа вважається припиненою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ст.104 ЦК України).

Суд вважає, що внесення запису до ЄДРЮО, ФОП та ГФ про припинення гімназії, рішення про що потенційно може бути визнане судом недійсним, може призвести до неефективного захисту порушеного права позивача, з чого суд вважає за належне частково задовольнити заяву позивача про забезпечення позову, уточнивши її (що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеної в постанові від 16.02.2021 року у справі №916/3155/20), а саме: заборонити ліквідаційній комісії з припинення юридичної особи - Коров`єнської гімназії Теофіпольської селищної ради (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Коров`є, вул. Незалежності, буд. 14, код 33279542) у складі, згідно з додатком до рішення №6-32/2023 від 16.06.2023 року "Про ліквідацію Коров`єнської гімназії Теофіпольської селищної ради" подавати державному реєстратору визначені законом документи для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - Коров`єнської гімназії Теофіпольської селищної ради (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Коров`є, вул. Незалежності, буд. 14, код 33279542).

Вищенаведене забезпечить збереження балансу інтересів сторін, а вжиття заходів забезпечення позову узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності. Застосування заходів забезпечення позову є тимчасовим заходом та не призведе до втручання у діяльність органів місцевого самоврядування та у освітній процес, а лише створить передумови для запобігання можливим перешкодам у поновленні права позивача у разі можливого задоволення позовних вимог.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд також враховує положення міжнародного договору, а саме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що передбачає право на справедливий суд. Під терміном "справедливий судовий розгляд" розуміється у тому числі забезпечення реального виконання рішення, на що Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу держав - членів Ради Європи. Обов`язок забезпечення механізмів реалізації права на справедливий суд покладено на держави-учасниці Конвенції. Одним з механізмів забезпечення реального виконання можливого рішення суду є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Таким чином, заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи положення ст.141 ГПК України, суд констатує відсутність на час прийняття ухвали відомостей, достатніх для припущення про ймовірність виникнення збитків особи, щодо якої вживаються заходи забезпечення, та не вбачає необхідності щодо вжиття зустрічного забезпечення. Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову сприяє збереженню існуючого становища до розгляду справи по суті та ніяким чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Частинами 7-10 статті 145 ГПК України передбачено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 136-140, 141, 145, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову від 21.08.2023 року у справі № 924/852/23 задовольнити частково.

Заборонити ліквідаційній комісії з припинення юридичної особи - Коров`єнської гімназії Теофіпольської селищної ради (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Коров`є, вул. Незалежності, буд. 14, код 33279542) у складі, згідно з додатком до рішення №6-32/2023 від 16.06.2023 року "Про ліквідацію Коров`єнської гімназії Теофіпольської селищної ради" подавати державному реєстратору визначені законом документи для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - Коров`єнської гімназії Теофіпольської селищної ради (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Коров`є, вул. Незалежності, буд. 14, код 33279542), до набрання законної сили рішенням суду у справі №924/852/23.

В задоволенні решти заяви відмовити.

Дана ухвала є виконавчим документом, який в порядку ч. 2 ст. 235 ГПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею 22.08.2023 року.

Строк пред`явлення даної ухвали до виконання до 22.08.2026 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені ст.ст. 256,257 ГПК України.

СуддяМ.В. Музика

Віддрук. у 4 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (30601, вул. Польова, буд. 20, с. Коров`є Хмельницького району Хмельницької області) - рек. з пов. про вручення; 3 - відповідачу (30602, Хмельницька область, Хмельницький район, смт. Теофіполь, вул. Небесної Сотні, буд. 19) - рек. з пов. про вручення; оригінал з герб. печаткою; 4 - третій особі (30601, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Коров`є, вул. Незалежності, буд. 14) - рек. з пов. про вручення