Постанова

від 17.08.2023 по справі 925/1341/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 925/1341/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Берднік І.С.,

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "КВІН СОІ"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17 квітня 2023 року (головуючий - Кравчук Г.А., судді: Чорногуз М.Г., Шаптала Є.Ю.) і рішення Господарського суду Черкаської області від 02 листопада 2022 року (суддя Грачов В.М.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старк-Моторс"

до Приватного підприємства "КВІН СОІ",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Черкаської міської ради

про встановлення земельного сервітуту

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СПРАВИ

1. Учасниками даного спору є Товариство з обмеженою відповідальністю "Старк-Моторс" (далі "Позивач", ТОВ "Старк-Моторс", Товариство), Приватне підприємство "КВІН СОІ" (далі "Відповідач", ПП "КВІН СОІ", Підприємство) і Черкаська міська рада (далі "Третя особа", Черкаська міськрада).

2. Земельні ділянки, якими користуються сторони цього спору, розташовані поруч. До нерухомості Позивача є, як мінімум, два варіанти під`їзду, один з яких - через земельну ділянку Відповідача. Позивач звернувся до суду із вимогою встановити сервітут, тобто право проїзду через земельну ділянку Відповідача, оскільки в добровільному порядку той пропускати його відмовляється.

3. Свою правову позицію Позивач обґрунтував судовою експертизою, яка підтвердила, що шлях через земельну ділянку Відповідача є найменш обтяжливим та технічно можливим. Суди першої та апеляційної інстанції з такими аргументами погодились та позовні вимоги задовольнили.

4. Відповідач ґрунтував свої заперечення на тому, що між цими ж сторонами вже був аналогічний спір у 2019 році, де суди досліджували всі ті самі обставини і призначали експертизу, однак прийшли до протилежних висновків і в позові відмовили.

5. Суд апеляційної інстанції вказаний аргумент Відповідача відхилив і в обґрунтування цього зазначив: «Посилання апелянта на неврахування судом першої інстанції обставин встановлених у рішенні Господарського суду Черкаської області від 28.02.2020 у справі № 925/683/19 колегією суддів господарського суду відхиляються, оскільки предметом розгляду у справі № 925/683/19 є встановлення постійного безоплатного земельного сервітуту, в той час як предметом розгляду даної справи є встановлення строкового оплатного сервітуту».

6. Дійсно, у спорі, ініційованому Позивачем у 2019 році, позовні вимоги стосувались безоплатного та постійного (безстрокового) сервітуту, а в даному спорі він просить встановити сервітут на 23 роки (до 2055 року) за 2.400 гривень на рік.

7. Однак у касаційній скарзі Підприємство ставить обґрунтоване питання, яке і належить вирішити Касаційному господарському суду у даному спорі, і яке формулюється так: «Чи є різниця в позовних вимогах у двох спорах між тими ж сторонами достатньою для того, щоб стверджувати про апріорну відсутність преюдиційності?».

8. Касаційний господарський суд вважає, що сама по собі різниця у формулюванні позовних вимог не є достатньою для висновку про апріорну відсутність преюдиційності. Іншими словами, Господарський процесуальний кодекс України (далі ГПК України) не ставить питання про визнання обставин преюдиційними в залежність виключно від сформульованого позивачем в іншій справі предмету позову, а тлумачення в цьому контексті статті 75 ГПК України, здійснене судом апеляційної інстанції, є помилковим.

9. Виходячи з цього, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, спір має бути розглянути судом апеляційної інстанції повторно, обґрунтування чого наведено нижче.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Узагальнений зміст підстав і вимоги позову

10. Так, у жовтні 2021 року до Господарського суду Черкаської області звернулось ТОВ "Старк-Моторс" з позовом до ПП "КВІН СОІ" про встановлення земельного сервітуту на користь Позивача щодо права проїзду до земельної ділянки за адресою: м. Черкаси, вул. М. Залізняка, 167, кадастровий номер 7110136700:06:061:0020 на транспортному засобі по наявному шляху через частину земельної ділянки за адресою: м. Черкаси, вул. М. Залізняка, 167/1 з кадастровим номером 7110136700:06:061:0013.

11. Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач узагальнено пояснював, що він на підставі договору купівлі-продажу від 01.11.2004 є власником частини нежитлового приміщення адмінбудівлі (використовується ним в господарській діяльності під ремонтно-механічний комплекс), що розташована за адресою: м. Черкаси, вул. М. Залізняка, 167 на земельній ділянці кадастровий номер 711013700:06:061:0020 і яка межує із земельною ділянкою кадастровий номер 711013700:06:061:0013 за адресою: м. Черкаси, вул. М. Залізняка, 167/1, яка свою чергу перебуває в оренді у Відповідача.

12. Водночас в`їзд до належного Позивачу ремонтно-механічного комплексу на земельній ділянці 711013700:06:061:0020 можливий лише через суміжну ділянку Відповідача, однак останній пропозицію Товариства про укладення оплатного строкового договору про встановлення сервітуту не приймає.

Узагальнений зміст і обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій

13. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.11.2022 позовні вимоги задоволено.

13.1. Встановлено на користь Товариства строковий платний земельний сервітут шляхом надання йому щоденного права проїзду транспортними засобами до адміністративної будівлі та ремонтно-механічного комплексу, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, 167 та до земельної ділянки кадастровий номер 7110136700:06:061:0020, що перебуває в оренді у ТОВ "Старк-Моторс" через частину земельної ділянки за адресою: м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, 167/1 з кадастровим номером 7110136700:06:061:0013, що перебуває в оренді ПП "КВІН-СОІ", загальною площею 0,0161 га (161 кв.м).

Визначено істотні умови сервітуту, а саме: (1) строк сервітуту до 17.08.2055 року; (2) площа, на яку поширюється земельний сервітут 0,0161 га; (3) межі та конфігурація сервітуту - відповідно до Варіанту 2, відображеного у додатку № 3 до висновку судового експерта Товариства з обмеженою відповідальністю "Український центр судових експертиз" за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 15.07.2022 року № 2-15/07, план меж Варіанту 2 встановлення сервітуту відображений на Рисунку 5, каталог координат кутів повороту в Таблиці 1; (4) оплата за земельний сервітут на користь орендаря земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:06:061:0013 складає 2400 грн на рік; (5) відшкодування збитків, завданих Підприємству встановленням земельного сервітуту, покладається на Товариство.

13.2. Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд погодився із аргументами Товариства про необхідність встановлення земельного сервітуту. При цьому, оцінивши подані сторонами докази, а також підготовлений за наслідками проведення призначеної судом експертизи висновок експерта дійшов висновку, що саме запропонований судовим експертом Варіант 2 встановлення земельного сервітуту у спірних правовідносинах є найменш обтяжливим для Підприємства, дозволить досягти обґрунтованої пропорційності між метою, яку бажав досягти Позивач та засобами, які вжиті судом (лише право проїзду по частині належної Відповідачу земельної ділянки).

14. За наслідками апеляційного перегляду справи, постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

15. Господарський суд апеляційної інстанції погодився із висновками місцевого господарського суду по суті спору. Окремо відмітив безпідставність посилань Відповідача щодо необхідності врахування обставин, які були встановлені у справі № 925/683/19 (попередній спір між сторонами) з мотивів того, що предметом розгляду тієї справи була вимога про встановлення постійного безоплатного сервітуту, в той час як предметом розгляду даної є вимога про встановлення строкового оплатного сервітуту.

Касаційна скарга

16. Не погодившись із судовими рішеннями, Підприємство звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги Відповідача

17. Скаржник стверджує, що оскаржувану постанову апеляційного господарського суду прийнято з порушенням приписів частини четвертої статті 75 ГПК України та без урахування висновків Верховного Суду щодо правильного застосування цієї правової норми, які були викладені у постановах від 26.11.2019 у справі № 902/201/19, від 15.10.2019 у справі № 908/1090/18 та від 10.12.2019 у справі № 910/6356/19.

18. Зазначає, що відповідно до висновків суду касаційної інстанції преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені обставини не підлягають доказуванню. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

19. Пояснює, що раніше між сторонами даного спору вже розглядався спір у справі № 925/683/19, за результатами розгляду якого Товариству було відмовлено у позовних вимогах до Підприємства про встановлення земельного сервітуту.

20. При цьому в рішенні Господарського суду Черкаської області від 28.02.2020 у справі № 925/683/19 судом були установлені преюдиційні для справи № 925/1341/21 обставини, зокрема:

(1) об`єктивна можливість проїзду для ТОВ "Старк-Моторс" до свого ремонтно-механічного комплексу через земельні ділянки, надані йому в оренду в спільне користування з ТОВ "ВО "Кристал";

(2) об`єктивна можливість розташування належного автомобільного під`їзду до ремонтно-механічного комплексу Товариства, шляхом, який може бути задоволений іншим способом, аніж встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку Підприємства;

(3) унеможливлення користування Відповідачем орендованою ним земельної ділянкою та її використання за цільовим призначенням у разі встановлення земельного сервітуту на її частину;

(4) узгодження ТОВ "Старк-Моторс" меж земельної ділянки, яка перебуває в оренді у ПП "КВІН СОІ".

Між тим, в ході апеляційного перегляду справи № 925/1341/21 судом апеляційної інстанції в порушення наведених вище приписів ГПК України та висновків Верховного Суду, помилково відхилено аргументи Відповідача про необхідність врахування установлених у справі № 925/683/19 обставин як преюдиційних, що в результаті призвело до прийняття апеляційним судом неправомірної постанови.

21. Окрім цього, скаржник зазначає також про порушення судами попередніх інстанцій приписів статей 14, 236 ГПК України, яке полягає у безпідставному незалученні до участі у цій справі власників суміжних земельних ділянок. Пояснює, що у справі № 925/683/19 була установлена можливість проїзду до земельної ділянки Позивача через земельні ділянки, що надані йому в оренду в спільне користування з ТОВ "ВО "Кристал". Також і з висновку експерта у справі № 925/1341/21 слідує про можливість проїзду до належного Товариству майна через земельні ділянки ТОВ "ВО "Кристал" і ТОВ "НВФ "Аріан-2001". Звідси, вважає, що об`єктивний розгляд цієї справи міг відбутися лише за участі названих осіб, проте суди цьому уваги не надали.

За наведених міркувань наполягає на неврахуванні судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, які викладені у постановах від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17, від 13.03.2019 у справі № 757/39920/15-ц, від 27.03.2019 у справі № 520/17304/15-ц, від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17, від 11.09.2019 у справі № 200/8461/15-ц, від 03.05.2022 у справі № 711/3591/21 і від 03.05.2023 у справі № 200/7595/18.

Узагальнені доводи відзиву Позивача

22. У відзиві на касаційну скаргу Товариство стверджує про її безпідставність та необґрунтованість. Зазначає, зокрема, і про те, що постанови Верховного Суду, на які посилається скаржник у скарзі є нерелевантними до спірних правовідносин справи № 925/1341/21. З рішеннями судів попередніх інстанцій повністю погоджується, а тому просить залишити їх без змін, у задоволенні касаційної скарги відмовити.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

23. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає доводи касаційної скарги частково обґрунтованими, а скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню. Констатує, що суд апеляційної інстанції помилково витлумачив статтю 75 ГПК України, оскільки сама по собі різниця в формулюванні позовних вимог не є і не може бути єдиним, визначальним і самодостатнім аргументом не досліджувати обставини, встановлені в іншій справі, через відсутність преюдиціальності.

24. Як підставно зазначає скаржник у касаційній скарзі (з посиланням на відповідні висновки Верховного Суду), згідно з частиною четвертою статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдиціальність ? це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

25. Правило про преюдицію спрямоване не лише на заборону перегляду фактів, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

26. У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2023 у справі № 904/9212/21 щодо правильного дотримання положень статті 75 ГПК України чітко виснувано, що чинний ГПК України вирішення питання про визнання обставин преюдиційними не ставить в залежність від сформульованого позивачем в іншій справі предмета позовних вимог.

27. Тобто, лише різниця в позовних вимогах у двох спорах між тими ж сторонами не є достатньою підставою для того, щоб стверджувати про апріорну відсутність преюдиціальності.

28. Безумовно, преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом, втім помилково виснувавши про те, що врахування встановлених обставин справи № 925/683/19 не є можливим через відмінний від справи № 925/1341/21 предмет позовних вимог, суд апеляційної інстанції тим самим порушив приписи частини четвертої статті 75 ГПК України, не врахував висновків Верховного Суду щодо її правильного застосування і як наслідок повністю ухилився від розгляду доводів апеляційної скарги Підприємства у цій частині, що в результаті призвело до передчасного висновку про те, що рішення місцевого господарського суду у цій справі ухвалене з неухильним дотриманням закону.

29. Частиною першою статті 254 ГПК України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

30. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 258 ГПК України в апеляційній скарзі зазначається, зокрема, у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо).

31. В свою чергу приписами частин першої - другої статті 269 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

32. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених цій главі (частина перша статті 270 ГПК України).

33. Метою апеляційного перегляду справи є перевірка правильності й законності рішення місцевого суду і користуючись правами суду першої інстанції, в межах повноважень, наданих апеляційному господарському суду процесуальним законом, останній задля здійснення апеляційного перегляду та дотримання принципів справедливості та балансу інтересів, має розглянути усі доводи учасників справи і дослідити всі наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності з наданням їм належної правової оцінки.

34. Між тим, з викладеного вище слідує, що постанова апеляційного суду наведеним вимогам не відповідає, адже не врахувавши висновків Верховного Суду та помилково ухилившись від розгляду усіх доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції передчасно погодився із висновками місцевого господарського суду по суті спору.

35. Окремо колегія суддів також відмічає, що в поданій до суду апеляційної інстанції апеляційній скарзі Підприємство з посиланням, зокрема, на обставини, встановлені у справі № 925/683/19, вказувало про необхідність залучення до участі у цій справі власників суміжних земельних ділянок (з відповідних мотивів). Вказані аргументи також залишились поза увагою суду апеляційної інстанції.

36. В свою чергу наведене порушення наразі не надає й суду касаційної інстанції можливості перевірити доводи касаційної скарги Відповідача щодо невідповідності здійсненого судом апеляційної інстанції у цій частині правозастосування на відповідність висновкам Верховного Суду, про які зазначає скаржник і щодо необхідності врахування яких заперечує Товариство.

37. Звідси, підстава касаційного оскарження судового рішення визначена у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України своє підтвердження у межах даного касаційного провадження знаходить.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

38. Пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

39. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).

40. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом (частина четверта статті 310 ГПК України).

41. Оскільки в ході здійснення касаційного провадження підтвердилась наявність підстави касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, з`ясувалося ухилення апеляційного суду від розгляду усіх доводів апеляційної скарги (і відповідних доказів щодо цього), колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та про направлення цієї справи на новий розгляд цьому ж суду.

42. Під час нового розгляду, апеляційному суду належить врахувати вищевикладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, надати належну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог Закону постановити законне і обґрунтоване рішення.

Судові витрати

43. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 ГПК України).

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "КВІН СОІ" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17 квітня 2023 року у справі № 925/1341/21 скасувати.

3. Справу № 925/1341/21 направити на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Зуєв В.А.

Берднік І.С.