Рішення

від 21.08.2023 по справі 120/5556/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2023 р. Справа № 120/5556/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну за позовом приватного підприємства "Злак-М" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

УСТАНОВИВ:

01.05.2023 до суду надійшла позовна заява приватного підприємства "Злак-М" (далі ПП "Злак-М" до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі ГУ ДПС у Вінницькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0048720403 від 14.04.2023 про застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 88 395,91 грн за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).

Позовні вимоги обґрунтовується тим, що 28.03.2023 відповідач склав акт № 4759/02-32-04-03/35823581 про результати камеральної перевірки граничних термінів реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, згідно з яким ПП "Злак-М" допустило порушення терміну реєстрації податкових накладених (згідно з переліком), складених у різні дати протягом квітня-травня 2022 року.

На підставі зазначеного акта прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким до підприємства застосовано штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН на загальну суму 88 395,91 грн (виходячи з розміру 10% від ПДВ, зазначеного в кожній з накладних).

Позивач з вказаним рішенням контролюючого органу не погоджується та вважає, що воно суперечить нормам Закону України від 12.01.2023 № 2876-IX "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування", яким на весь період воєнного стану та протягом шести місяців після його завершення продовжено граничні строки реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а також зменшено розміри штрафів за порушення платниками ПДВ граничного строку реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Ухвалою суду від 04.05.2023 відкрито провадження у справі за позовом ПП "Злак-М" та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

25.05.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

Відповідач зазначає, що проведеною камеральною перевіркою встановлено факти порушення ПП "Злак-М" граничних термінів реєстрації податкових накладних у кількості 73 шт., що були складені підприємством протягом квітня-травня 2022 року та подані на реєстрацію у ЄРПН 18-26 липня 2022 року, тобто з порушенням вимог податкового законодавства, зокрема абзацу 3 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, яким граничний строк реєстрації установлено до 15.07.2022.

Щодо Закону № 2876-IX від 12.01.2023, то, на думку відповідача, такий закон не може застосовуватися до правовідносин, які відбулися задовго до набуття чинності цим законом 08.02.2023 і фактично завершилися у липня 2022 року поданням позивачем спірних податкових накладних на реєстрацію. При цьому відповідач звертає увагу на те, що Закон № 2876-IX не передбачає будь-яких особливостей його застосування за минулий період.

30.05.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечує аргументи відповідача, викладені у відзиві, та наполягає на тому, що відповідач неправомірно не врахував під час прийняття оспорюваного рішення вимог Закону № 2876-IX від 12.01.2023, зокрема щодо розмірів штрафів (у відсотках від суми ПДВ) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН в умовах воєнного стану.

Заперечення від відповідача до суду не надходили.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та пояснення, наведені у заявах по суті справи, суд при вирішенні спору керується такими мотивами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює (визначає) Податковий кодекс України (абз. 1 п. 1 ст. 1 ПК України).

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 ПК України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Згідно з п. 4.4 ст. 4 ПК України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами та радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу (п. 5.2 ст. 5 ПК України).

Положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

Для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

Для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, за змістом пункту 120-1.1 статті 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а"-"г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Разом з тим 12.05.2022 Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2260-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану", який набув чинності 27.05.2022.

Вказаним законом, зокрема, внесені такі зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення":

"69. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті;

69.1. У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні;

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року;

69.1-1. Платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;".

Судом встановлено, що відповідач ГУ ДПС у Вінницькій області провів камеральну перевірку з питань дотримання ПП "Злак-М" термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

За результатами перевірки оформлено акт № 4759/02-32-04-03/35823581 від 28.03.2023, яким виявлено, що 73 податкових накладних, які були складені підприємством протягом квітня-травня 2022 року, фактично подані на реєстрацію 18-26 липня 2022 року, тобто з порушенням граничних термінів реєстрації, визначених п. 201.10 ст. 201 та п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Суд погоджується з вказаним висновками зважаючи на те, що проаналізовані вище норми податкового законодавства покладали на позивача обов`язок здійснити реєстрацію відповідних податкових накладних (перелік яких наведений в акті перевірки) не пізніше 15.07.2022, що було умовою для звільнення платників ПДВ від відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, враховуючи введення в Україні воєнного стану.

При цьому суд зауважує, що відповідний обов`язок був чітко визначений нормами закону та доведений до відома платників, а для його виконання установлювався достатній і розумний строк, що свідчить про дотримання у даному випадку принципу юридичної визначеності.

Натомість позивач відповідного обов`язку не виконав та зареєстрував податкові накладні, датовані різними числами квітня і травня 2022 року, лише 18-26 липня 2022 року, тобто після граничної дати (15.07.2022), визначеної Законом № 2260-IX.

Разом з тим суд враховує, що на час проведення камеральної перевірки та прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення діяли інші положення Податкового кодексу України, якими регулювалися особливості справляння податку на додану вартість та застосування до платників штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Так, Законом України від 12.01.2023 № 2876-IX "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування", який набув чинності 08.02.2023, положення підрозділу 2 розділу XX ПК України доповнено пунктами 89 та 90 такого змісту:

"89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача-платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

90. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.".

Отже, вказаними змінами на період дії воєнного стану в Україні та протягом шести місяців після його припинення або скасування установлено спеціальні строки для реєстрації платниками ПДВ податкових накладних в ЄРПН (збільшені у порівнянні із загальними строками, визначеними п. 201.10.ст. 201 ПК України).

Крім того, цими змінами зменшено розміри штрафів, що можуть накладатися на платників ПДВ за порушення ними відповідних граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Приміром, якщо згідно із п. 120-1.1 ст. 120 ПК України розмір штрафу у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів становить 10 відсотків суми ПДВ, зазначеної у податковій накладній, то згідно з п. 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України лише 2 відсотки.

Водночас спірним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штрафні санкції у загальному розмірі, а не у розмірі, визначеному Законом № 2876-IX на період дії воєнного стану.

Означені дії контролюючого органу суд вважає протиправними і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та чинному податковому законодавству.

Тобто суд погоджується з висновками камеральної перевірки про недотримання позивачем граничного строку реєстрації податкових накладних в ЄРПН, але вважає, що санкції за вчинене ним порушення визначені відповідачем неправомірно та без урахування запроваджених законодавцем гарантій і пільг для платників ПДВ в умовах дії воєнного стану.

При цьому суд відхиляє доводи контролюючого органу про неможливість ретроспективного застосування норм Закону України від 12.01.2023 № 2876-IX до правопорушення, вчиненого платником до набрання чинності цим законом.

Суд наголошує, що відповідач виявив допущене позивачем порушення вже під час дії зазначеного закону, а тому повинен був врахувати його нормативні приписи під час вирішення питання про застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та визначення їх розміру.

Серед іншого такий обов`язок безпосередньо закріплений у пункті 11 підрозділу 10 ПК України, згідно з яким штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, при вирішенні справи суд керується основними засадами податкового законодавства України.

Зокрема, відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, застосовується принцип презумпцію правомірності рішень платника податків.

Вказаний підхід національного законодавства узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), що сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків. Так, у своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на те, що у разі існування неоднозначності в тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків необхідно віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків; національне законодавство має відповідати вимозі "якості" закону, щоб воно було доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним у застосуванні ("Щокін проти України", заяви № 23759/03 та № 37943/06, рішення від 14 жовтня 2010 року; "Серков проти України", заява № 39766/05, рішення від 7 липня 2011 року).

З огляду на викладене суд доходить висновку, що в контексті спірних правовідносин тлумачення релевантних норм податкового законодавства не на користь платника податків не відповідатиме вищезазначеному принципу та конвенційним стандартам.

Частиною першою статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України), а згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ від 23 липня 2002 рок в справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (заява № 36985/97), адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення.

Водночас за змістом пункту 29 рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Перевіривши ключові доводи та аргументи сторін, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позов ПП "Злак-М" є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2684,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 14 квітня 2023 року № 0048720403.

Стягнути на користь приватного підприємства "Злак-М" судовий збір в розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: приватне підприємство "Злак-М" (код ЄДРПОУ 35823581, місцезнаходження: вул. Громова, 47, м. Вінниця, 21032);

2) відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП 44069150, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028).

Повне судове рішення складено 21.08.2023.

Суддя Сало Павло Ігорович