Рішення

від 22.08.2023 по справі 420/7500/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7500/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛД-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 39667194; адреса: вул. Церковна, буд.19, офіс 406 м. Одеса, 65003) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166; адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

07 квітня 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛД-ТРАНС» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДПС в Одеській області №2240-п від 05.04.2023 року «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ВІЛД-ТРАНС» (код ЄДРПОУ: 39667194)»;

вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 420/7500/23 розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою суду від 12.04.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно ст. 262 КАС України; витребувано у Головного управління ДПС в Одеській області належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких прийнято наказ № 2240-п від 05.04.2023 року «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ВІЛД-ТРАНС» (код ЄДРПОУ: 39667194)».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірний наказ не відповідає вимогам чинного податкового законодавства України, тому наявні підстави для його скасування. Зокрема позивач вказує на те, що оскаржуваний наказ не містить жодних посилань на наявність та/або отримання будь-якої інформації про гіпотетичні порушення позивачем законодавства України. У той же час формальне наведення у наказі посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України не може вважатися достатнім обґрунтуванням підстав призначення фактичної перевірки.

Додатково позивач звертав увагу суду, що для зазначення підстави проведення перевірки недостатньо вказати номер підпункту статті Податкового кодексу України, особливо, якщо вказаний підпункт містить декілька обґрунтувань для проведення перевірки.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог та у відзиві на позовну заяву зазначив, що підставою для прийняття спірного наказу слугувало здійснення контролюючим органом функцій визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, зокрема, з урахуванням проведеного попереднього аналізу бази даних «Єдине вікно подання електронної звітності» підсистеми «Архів електронної звітності». В результаті проведеного аналізу встановлено, що ТОВ «ВІЛД-ТРАНС» за період січень 2020-лютий 2023 року придбало 304045.49 л дизельного пального для власного використання, в результаті чого існує ризик зберігання платником пального без наявності відповідної ліцензії. Відповідна інформація відображена в доповідній записці Головного управління ДПС в Одеській області від 10.03.2023 року № 148/15-32-09-01-12, про що було зазначено у доповідній записці від 10.03.2023 року.

03 травня 2023 року позивачем до суду надано відповідь на відзив, у якій представник вказав, що в оскаржуваному наказі, який став підставою проведення перевірки, не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності платника та не зазначено, що вказана в наказі перевірка здійснюється з метою реалізації функції здійснення контролю у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, якою наділений контролюючий орган відповідно до приписів податкового та іншого законодавства.

Представник позивача вказує, що посилання контролюючого органу на те, що підставою проведення фактичної перевірки слугувала не податкова інформація, а реалізація контролюючим органом своїм владних повноважень, жодним чином не підтверджується, купівля пального не протирічить видам діяльності позивача.

Водночас, представник позивача акцентував увагу, що основним видом діяльності позивача є автомобільні перевезення, в оренді ТОВ «ВІЛД-ТРАНС» перебувають вантажівки, а тому купівля пального жодним чином не протирічить предмету діяльності товариства.

Інших процесуальних заяв по суті спору, які визначені статтею 159 КАС України, від сторін до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 05 квітня 2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято наказ № 2240-п про проведення фактичної перевірки ТОВ «ВІЛД-ТРАНС» (а.с. 15, 16) на підставі п.п.19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1, п.п.19-1.1.14 п.19-1.1 ст.19-1, ст.20, п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України.

Цьому передувало складення Доповідної записки від 10.03.2023 року стосовно того, що ГУ ДПС виявлено, що за період січень 2020-лютий 2023 року ТОВ «ВІЛД-ТРАНС» придбало 304045,49л. дизельного пального для власного використання, тому існує ризик зберігання пального без наявності відповідної ліцензії.

06 квітня 2023 року ГУ ДПС в Одеській області оформлено направлення на проведення перевірки № 4695, 4696 відповідно до наказу № 2240-п.

07 квітня 2023 року уповноваженою особою ТОВ «ВІЛД-ТРАНС» відмовлено посадовим особам контролюючого органу в допуску до проведення фактичної перевірки з підстав відсутності законних підстав, про що складено відповідний акт від 07.07.2023 року.

Також 07.04.2023 року складено Акт про відмову від підпису у направленні на перевірку.

На підставі звернення про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВа «ВІЛД-ТРАНС» від 07.04.2023 року рішенням від 07.04.2023 року ГУ ДПС в Одеській області застосовано умовний адміністративний арешт майна позивача.

Позовна заява подана через підсистему «Електронний суд» до прийняття рішення від 07.04.2023 року (16год. 56хв) про застосування умовного адмінарешту майна позивача (а саме о 15год. 16 хв.).

Вважаючи наказ про проведення фактичної перевірки протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок регламентовано статтею 80 ПК України, за приписами пункту 80.1 якої така перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі, зокрема, наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Відповідно до пункту 80.5 статті 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Так, згідно з положеннями пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Аналізуючи наведені вище приписи ПК України суд робить висновок, що у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки у випадках передбачених пунктом 81.1 статті 81 ПК України.

Разом з тим, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.

Так, у спірному наказі № 2240-п від 05.04.2023 року зазначено, що його видано на підставі п.п.19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п.19-1.1.14 п. 19-1.1 ст. 19-1, ст. 20, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України у зв`язку з наявною податковою інформацією, отриманою в рамках проведеного аналізу, що свідчить про можливі порушення вимог законодавства в сфері обігу пального (а.с. 15), при цьому відсутнє посилання на джерело наявної податкової інформації.

Суд наголошує, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:

- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

При цьому, формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. При встановленні однією правовою нормою декількох самостійних підстав для проведення перевірки, конкретна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.

Така правова позиція висловлена у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 11 травня 2023 року по справі № 500/5529/21.

У даному випадку, як стверджує відповідач у відзиві на позовну заяву, підставою для прийняття спірного наказу є реалізація контролюючим органом функцій визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Однак, суд зазначає, що за своїм змістом наказ фактично передбачає іншу альтернативну підставу для проведення фактичної перевірки позивача, а саме у зв`язку із наявністю податкової інформації про можливі порушення вимог законодавства в сфері обігу пального. З огляду на це, суд відхиляє твердження представника податкового органу, що підставою для проведення фактичної перевірки слугувало саме здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, оскільки такі доводи спростовуються доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме Доповідною запискою від 10.03.2023 року, посилання на отримання якої відсутні в оскаржуваному Наказі.

Отже, суд приходить висновку, що підстава проведення фактичної перевірки у зв`язку здійсненням контролюючим органом функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального не знайшла свого підтвердження.

Перевіряючи наявність підстави для проведення фактичної перевірки позивача у зв`язку із наявністю податкової інформації про порушення платником податків вимог законодавства, суд зазначає наступне.

Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України чітко передбачено, що однією із підстав для проведення фактичної перевірки може бути наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Тлумачення вказаного нормативного положення дає суду можливість зробити висновок, що фактична перевірка за цієї підстави допускається у випадку встановлення (виявлення) порушення платником податків законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Суд звертає увагу, що у постановах Верховного Суду від 08 вересня 2020 року у справі №640/21536/19, від 17 грудня 2020 року у справі №520/12028/18, від 11 червня 2019 року у справі №1440/2045/18 уточнено і розширено підхід щодо застосування підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, як підстави для призначення фактичної перевірки. При здійсненні такого призначення контролюючий орган повинен зазначити одну із підстав, визначених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, й у разі, якщо такою підставою є наявність та/або отримання інформації про порушення платником податків вимог законодавства, конкретизувати останню.

Зі спірного наказу вбачається, що проведення фактичної перевірки ТОВ «ВІЛД-ТРАНС» у даному випадку викликана тим, що у контролюючого органу наявна податкова інформація, отримана в рамках проведеного аналізу, що свідчить про можливі порушення вимог законодавства в сфері обігу пального. Тобто, призначаючи проведення фактичної перевірки податковий орган лише припускає про можливе порушення позивачем вимог законодавства в сфері обігу пального. Водночас, податкове законодавство України дозволяє проводити фактичну перевірку лише за наявності встановленого порушення.

Враховуючи те, що оскаржуваний наказ містить лише посилання на положення податкового законодавства України, не визначає характер та зміст податкової інформації, яка б вказувала на порушення позивачем вимог законодавства в сфері зберігання пального, а лише містить припущення щодо можливого порушення, суд приходить висновку, що підстав для проведення фактичної перевірки ТОВ «ВІЛД-ТРАНС» не було у наявності.

Отже, Головне управління ДПС в Одеській області не дотрималося вимог п. 81.1 ст. 81 ПК України, відповідно до якого посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому, окрім іншого, зазначаються підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку про те, що доводи позивача щодо протиправності спірного наказу знайшли своє підтвердження при розгляді справи, а відповідачем не доведена правомірність його прийняття, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, а також те, що позивачем при зверненні з позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2 684 грн. (а.с. 11), то він підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на підставі ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛД-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 39667194; адреса: вул. Церковна, буд.19, офіс 406 м. Одеса, 65003) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166; адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Одеській області №2240-п від 05.04.2023 року «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ВІЛД-ТРАНС».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166; адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛД-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 39667194; адреса: вул. Церковна, буд.19, офіс 406 м. Одеса, 65003) судові витрати у розмірі 2684(дві тисячі шістсот вісімдесят чотири)грн. 00коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 293,295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян