Ухвала

від 21.08.2023 по справі 460/19373/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

21 серпня 2023 року м. Рівне№460/19373/23

Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Гудими Н.С., після одержання позовної заяви

Головного управління ДПС у Рівненській областідоТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Продспайс" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Продспайс" про стягнення податкового боргу у розмірі 28970,56 грн.

За правилами ч.1 ст.171 КАС суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність та чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).

Перевіривши матеріали позовної заяви в порядку статті 171 КАС України, суддя встановив таке.

Так, за правилами ч.3 ст.55 КАС України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з ч.1 ст.57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Суд зазначає, що самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Таким чином, представництво юридичної особи може здійснюватися виключно або через особу, яка діє в порядку самопредставництва, або через адвоката.

29 грудня 2019 року набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» (далі - Закон №390-IX). Відповідно до цього Закону правила самопредставництва юридичної особи були поширені не тільки на її керівника та членів виконавчого органу, але й на будь-кого іншого, хто уповноважений діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Суд зазначає, що згідно з пояснювальною запискою до законопроекту №2261 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді» від 15.10.2019, який 18.12.2019 ухвалено як Закон №390-IX, право юридичної особи на особисте представництво у судах штатними працівниками скасувала реформа трьох процесуальних законів 2017 року, що негативно вплинуло на можливість юридичної особи здійснювати самопредставництво. Крім того, у кримінальному процесі збереглася можливість реалізації права на самопредставництво юридичної особи її працівником (частина друга статті 58 Кримінального процесуального кодексу України). Тому, ухвалюючи Закон № 390-IX, парламент поширив інститут самопредставництва юридичної особи в суді не тільки на її керівника або члена виконавчого органу, як це було, починаючи з 15 грудня 2017 року, але й на будь-яку іншу особу, уповноважену на це за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Як свідчать матеріали справи, позовну заяву Головного управління ДПС в Рівненській області як відокремленого підрозділу ДПС підписано представником Раксаною Сірак.

На підтвердження повноважень Раксани Сірак до позовної заяви долучено Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого Раксана Сірак має повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника, з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права відмови, відкликання позову, визнання позову, відмови від позову, відкликання апеляційних, касаційних скарг).

Проте у матеріалах справи немає жодного документа (як-то, положення, трудового договору (контракту), посадової інструкції), який би засвідчував можливість підписанта (Раксани Сірак) діяти від імені позивача за правилами самопредставництва останнього, як і немає підтвердження того, що підписант є адвокатом.

Суд погоджується, що ч.3 ст.55 КАС України передбачає за правилами самопредставництва можливість участі юридичної особи у справі через її працівника. Однак він має бути уповноваженим діяти від імені цієї особи або за законом, або за статутом чи положенням, або за трудовим договором (контрактом). Натомість, підписант не надав суду ніяких підтверджень того, що коло його трудових (посадових) обов`язків охоплювало можливість діяти від імені позивача у суді за правилами самопредставництва.

Крім того, у позовній заяві не вказано також посадове становище Раксани Сірак як посадової особи Головного управління ДПС в Рівненській області як відокремленого підрозділу ДПС України.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позовну заяву Головного управління ДПС у Рівненській області підписано 1) особою, яка не підтвердила повноважень діяти у справі за правилами самопредставництва суб`єкта владних повноважень, тобто не надала підтвердження того, що згідно із законом, статутом чи трудовим договором (контрактом) уповноважена діяти від імені позивача та одночасно 2) особою, посадове становище якої не вказано.

Правовий висновок аналогічного змісту (щодо правил самопредставництва) викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі №303/4297/20 (провадження №14-105цс21).

В силу вимог імперативної норми п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Таким чином, позовну заяву слід повернути позивачу з підстав, визначених п.3 ч.4 ст.169 КАС України, як таку, що підписана особою, яка не має права її підписувати і посадове становище якої не вказано.

Керуючись статтями 169, 241, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 21 серпня 2023 року

Суддя Н.С. Гудима